Вправи на ретельне виписування.

2.1. Вправи на виписування надрядкових букв. (напр.: b, d, t, h, l)

2.2. Вправи на виписування підрядкових букв. (напр.: q, g, p, j, y)

2.3. Вправи на виписування рядкових букв. (напр.: a, i, n, m, w, r)

Вправи на списування вважаються основними у навчанні каліграфії іноземної мови. Списування може бути простим або супроводжуватись додатковим завданням, наприклад, підкреслити якусь букву чи орфограму, згрупувати слова при списуванні за певною ознакою і т.і.

Після того, як учні навчаться ретельно виписувати кожну літеру, вчитель пропонує вправи в швидкому написанні. На уроці каліграфічні вправи проводяться, як правило, в ігровій формі чи у формі змагання. Наведемо приклади завдань до вправ на швидкий запис слів.

Завдання 1. Напишіть ці слова великими прописними літерами. Хто швидше?

Завдання 2. Запишіть букви в алфавітному порядку. Хто перший?

Завдання 3: Випишіть слова у стовпчик в алфавітному порядку і прочитайте їх. Хто швидше?

Англ.: grow, him, sea, again, visit, spend, life, think, often, Dad, friend

Завдання 4. Випишіть з тексту всі слова, які пишуться з великої літери. Інший варіант завдання: випишіть з тексту всі іменники (дієслова). Хто перший?

На відміну від каліграфічних навичок формування орфографічних навичок триває весь період навчання в школі паралельно з накопиченням лексичного запасу.

Навчання орфографії має на меті, по-перше, оволодіння звуко-буквеними та букво-звуковими відповідностями, по-друге, написання слів у відповідності до правил орфографії конкретної мови. Ці завдання визначають і послідовність етапів роботи над орфографією:

1. Засвоєння типових, регулярних звуко-буквених відповідностей, які підводяться під правила читання та письма.

2. Знайомство з правилами читання (див. Глава 15, § 2, стор. 151-154).

Засвоюючи правила читання голосних в різних позиціях і поєднання приголосних, що передають той чи інший звук, учні одночасно засвоюють і зворотні зв’язки: букво-звукові.

3. Тренувальна практика (вправляння) у записуванні слів, речень.

На початковому етапі навчання техніки письма першою пам’яткою для вчителя є врахування особливостей графемно-фонемних відповідностей конкретної іноземної мови, оскільки вони представляють значні труднощі для учнів. До цих труднощів відносяться:

а) відсутність кількісної адекватності між звуком та буквою:

Нім.: [J] - N i na, s ie, z ieh en, ih r; [k] - K ind, Ch or, Zu ck er; [f] - F ahne, V ater, Ph ysik.

б) полісемія букв, тобто одна буква може передавати декілька звуків:

в) відсутність звучання у так званих "німих" букв. Наприклад, в німецькій мовібуква h після голосного не читається, а показує лише його довготу: Kuh, fahren, stehen. В англійській мові "мовчить" буква e у словах з умовно відкритим складом: take, late, line, а також h у буквосполученні -gh: high, eight, bright;

г) подвоєння голосних як показник довготи в німецькій мові, наприклад: T ee та подвоєння приголосних як показник короткості, наприклад: Mu tt er. В англійській мові: Ho ll and, mi dd le.

Навчаючи орфографії, вчитель мусить пам’ятати й про основні принципи, на яких базуються орфографічні системи англійської чи німецької мови:

1) фонетичний, коли буква повністю відповідає звуку, наприклад, нім.: Knabe, Rose; англ.: pen, present, help;

2) морфологічний, коли написання слова визначається правилами граматики, наприклад, нім.: Kin d [kint]- Kin d er [kinder]; англ.: nation [neISn] - nationality ["nxSE'nxlItI];

3) історичний або традиційний, коли написання слова склалось історично і часто не піддається поясненню - такою великою є різниця між звуковим та графічним образом слова. Орфографічна форма слова може відображати в таких випадках зниклі норми вимови. Наприклад, нім.: v ier, але f ünf, Ph ysik, G oeth e; англ.: be au tiful, lang ua ge;

4) ідеографічний, коли звукові омоніми розрізняються за допомогою графічних знаків, наприклад, англ.: sea - see, two - too.

Враховуючи ці принципи, а також труднощі звуко-буквених і букво-звукових відповідностей, пропонується починати навчання іншомовного правопису із слів, які пишуться за фонетичним принципом, поступово переходячи до слів, які пишуться за морфологічним та історичним принципами.

Історичний та ідеографічний принципи характерні в першу чергу для англійської та французької мов. Ось чому навчання орфографії тут є однією з найважчих задач. У випадках, коли слова пишуться і читаються не за правилами, вчитель обов’язково пропонує учням опори або мнемічні прийоми. Це можуть бути асоціації зі словами рідної мови, підкреслення або інше виділення складних орфограм, загадки, ребуси, кросворди.

Головною запорукою успішного формування стійкої орфографічної навички є, звичайно, систематична організація тренувальних вправ. У навчанні орфографії виділяють три групи вправ:

1. Вправи на впізнавання і порівняння орфограм. Ці рецептивні мовні вправи є перехідною ланкою між каліграфією та орфографією і передбачають звуко-буквений аналіз слів, виявлення розходжень між написанням та звучанням. Наприклад:

Завдання 1. Прочитайте слова по буквах. Підрахуйте, скільки в слові букв і звуків.

2. Вправи на відтворення орфограм. До цих репродуктивних мовних вправ належать вправи на списування, виписування, дописування слів, речень, текстів. Бажано, щоб списування було не механічним, а супроводжувалось додатковими завданнями, наприклад, підкреслити чи виділити рамкою буквосполучення, що читаються не за правилами; нову орфограму; голосну, що стоїть під наголосом і т.п.

Завдання 3. Спишіть слова, згрупувавши їх по орфограмах.

Завдання 4. Випишіть з тексту слова з дифтонгами/ з буквами, що передають один довгий звук, власні назви.

Завдання 5. Відгадайте та допишіть слова за першою і останньою буквами (можна з опорою на малюнки).

Завдання 7. Розташуйте правильно літери у словах, запишіть їх та прочитайте вголос.

Завдання 8: Використовуючи склади слів зі змійки, складіть якомога більше слів.

Завдання 9. (Репродуктивна умовна-комунікативна вправа) На лист, який ти отримав з Німеччини (Великої Британії), випадково попала вода. Деякі слова неможливо прочитати. Спробуй відновити їх, встав літери.

Завдання 10. (Репродуктивна умовно-комунікативна вправа) Твій друг написав листа до Великої Британії, але невпевнений у написанні деяких слів. Допоможи йому виправити помилки.

3. Вправи на запис слів, речень, тексту, тобто диктанти:

3.1. Самодиктант (написати по пам’яті певну кількість слів з певною орфограмою).

3.2. Зоровий диктант (учні читають текст з книжки або дошки, потім текст забирається, учні записують його по пам’яті).

3.3. Зоро-слуховий диктант (учні читають текст, аналізують орфограми, потім пишуть під диктовку вчителя вже без зорової опори).

3.4. Слуховий диктант (учні пишуть під диктовку вчителя, попередньо опрацювавши труднощі).

3.5. Слуховий пояснювальний диктант (учні пишуть під диктовку вчителя, потім пояснюють складні орфограми).

3.6. Диктант-переклад (з рідної мови на іноземну).

На початковому ступені орфографічні письмові вправи є обов’язковим компонентом домашньої і класної роботи учнів. На уроці рекомендується регулярно проводити з учнями короткі, на 5-6 хвилин, словникові диктанти з метою перевірки засвоєння слів і правильного їх написання. При цьому один або два учні можуть записувати слова на дошці для подальшого контролю та самоконтролю.

Лише інтенсивна практика в написанні слів забезпечить формування міцних навичок техніки письма. Коли учні навчаться писати швидко і правильно, письмо допомагатиме їм у навчанні, а не гальмуватиме його.

Метою навчання писемного мовлення (далі ПМ) у середній школі є формування елементарної комунікативної компетенції, яка забезпечує учневі вміння писемного спілкування в найбільш типових ситуаціях повсякдення, - тобто вміння висловлювати свої думки у письмовій формі за допомогою графічних знаків.

Враховуючи психологічні труднощі породження писемного висловлювання і те, що вміння писемного мовлення є багаторівневим умінням (див. § 1, 2), для навчання цього виду мовленнєвої діяльності пропонуються два типи вправ: підготовчі та комунікативні(мовленнєві). Вони можуть бути як репродуктивного, так і репродуктивно-продуктивного і продуктивного характеру.

Підготовчі вправи використовуються для засвоєння мовного матеріалу у графічному оформленні, а також для автоматизації операцій, пов’язаних з логічним і послідовним викладом думок. В них письмо одночасно виступає як засіб навчання і вдосконалення граматичних та лексичних навичок і вмінь усного мовлення.

До підготовчих вправ належать всі види мовних та умовно-комунікативних вправ, які виконуються в письмовій формі, наприклад: вправи на зміну граматичної форми, вставку лексичних одиниць, на складання речень, об’єднання простих речень у складні, вправи на підстановку, трансформацію, розширення і завершення мовленнєвих зразків, відповіді на запитання різних типів.

Спочатку учні виконують вдома суто мовні вправи на засвоєння способу маніпулювання із новою граматичною структурою чи лексичною одиницею. Завдання для граматичних письмових вправ можуть бути сформульовані таким чином:

· провідміняйте подані дієслова у теперішньому часі;

· утворіть форми минулого часу від поданих дієслів;

· перепишіть речення і вставте в правильній формі допоміжне дієслово (означений чи неозначений артикль);

· перепишіть речення і вставте у правильний відмінок подані в дужках іменники;

· складіть речення, користуючись підстановчою таблицею;

· утворіть з двох простих речень одне складне за допомогою сполучника...

· зберіть якомога більше іменників по темі, що вивчається; згрупуйте їх по родах;

· утворіть нові слова з поданих складів/слів;

· випишіть з тексту слова-синоніми/слова-антоніми/словосполучення (прикметник + іменник);

· перепишіть речення і вставте замість крапок подані нижче порівняння (відповідно до змісту).

Далі по мірі оволодіння мовним матеріалом, вчитель пропонує учням письмові вправи на вживання даної граматичної структури/лексичних одиниць у комунікативних ситуаціях. Завдання носять умовно-комунікативний характер і формулюються інакше. Наприклад, для засвоєння англійської структури "загальне запитання в Present Perfect" завдання до письмової вправи на трансформацію може бути таким: "Твій приятель отримав такі вказівки: "Write Exercise 10. Read the text. Learn the new words. Draw a picture of your house." Запитай його в письмовій формі, чи виконав він ці завдання. Зразок: "N., have you done your homework in English?"

Підготовчі письмові вправи для розвитку вмінь логічного і послідовного викладення думок проводяться, як правило, на основі текстів для читання, серії тематичних картин або з опорою на ситуацію і носять як мовний, так і умовно-комунікативний характер.

Завдання до вправ, що виконуються з опорою на текст, спрямовані на виконання учнями дій по звуженню, розширенню письмового висловлювання, виключенню зайвих речень, додаванню логічно зв’язних речень:

· випишіть з тексту ключові слова до нашої теми;

· складіть план до тексту у вигляді запитань/називних речень;

· напишіть заголовок до кожного абзацу тексту;

· випишіть з кожного абзацу речення, яке є найголовнішим за змістом;

· скоротіть текст до десяти речень, використовуючи дані кліше;

· розташуйте в правильній послідовності речення (абзаци) тексту і запишіть їх (вправа на перекомпонування письмового висловлювання або "текстовий салат", "розрізний текст");

· перекажіть текст згідно плану / від іншої особи;

· зробіть висновки з прочитаного оповідання та запишіть їх у формі заборон для маленьких дітей, використовуючи зразок "Man darf nicht..."; "Don’t...";

· використовуючи текст як зразок, опишіть свій будинок (квартиру, школу);

· додумайте і опишіть деталі події/особи, про яку розповідається в тексті;

· придумайте та запишіть кінцівку/початок даної розповіді;

· напишіть листа до головного героя оповідання.

Останні три завдання передбачають творчість і самостійність учнів у побудові письмового висловлювання, вони є перехідними на шляху до навчання творчого писемного мовлення і потребують ознайомлення учнів з особливостями різних композиційно-мовленнєвих форм: повідомлення, опис, роздум, а також з правилами оформлення листа іноземною мовою.

Завдання до підготовчих письмових вправ з опорою на картини:

· зробіть підписи до картини/серії малюнків;

· запишіть у формі речень всі дії зображених персонажів;

· опишіть картину з опорою на ключові слова/план/структурно-логічну схему.

Завдання до підготовчих письмових вправ з опорою на ситуацію:

· складіть і запишіть записку про те, що треба купити для святкового столу/для подорожі у гори (на рівні окремих слів);

· дізнайся про дні народження твоїх однокласників і склади календар днів народжень всього класу;

· проведи соціологічне опитування учнів твого класу з приводу професій їхніх батьків і оформи отримані результати у вигляді таблиці;

· сформулюй поради для свого друга щодо правильного розпорядку дня, використовуючи модальні дієслова/наказовий спосіб;

· як репортер газети сформулюй запитання до членів екологічної організації про їх діяльність з охорони навколишнього середовища і т.і.

Необхідно зазначити, що при проведенні підготовчих письмових вправ учитель повинен чітко дотримуватись принципів послідовності і посильності. Спочатку учні вчаться будувати письмові висловлювання на рівні окремих слів, словосполучень, речень, поступово переходячи до побудови висловлювань на рівні мікротексту. Для цього вчитель продумує і гнучко застосовує різні види опор: ключові слова, кліше, вирази, план, питання, структурно-логічні схеми, текст як зразок тощо. За допомогою опор вчителеві вдається керувати виконанням завдань, а отже й процесом навчання писемного мовлення.

На початковому ступені навчання цей процес строго керований, тобто всі письмові вправи виконуються з опорами. На середньому та старшому ступенях вчитель поступово знімає опори, формулюючи для учнів лише комунікативне завдання і даючи вказівку відносно обсягу вправи, наприклад: "Напишіть 7-8 речень про те, що ви сьогодні зробили, допомагаючи батькам по дому".

Таким чином, підготовчі письмові вправи допомагають учителеві формувати в учнів вміння логічного викладу думок, вміння лексично-граматичного оформлення змісту письмового висловлювання, сприяють вдосконаленню каліграфічно-орфографічних навичок письма, привчають учнів до вдумливої роботи над текстом і слугують їм опорою при підготовці до говоріння на уроці, зрештою, як і комунікативні вправи.

Комунікативні вправи мають завжди продуктивний характер і спрямовані на створення учнями різних творів, тобто власних письмових висловлювань за темою (проблемою) на рівні тексту, без використання опор. Стимулом до писемного мовлення виступають вербально сформульовані проблемні тези або побачені відеофільми та вистави, картини і фотографії, прочитані книги та статті, прослухані музичні твори або радіопередачі, відвідані виставки. Комунікативні письмові вправи виконуються на середньому та старшому ступенях школи, за винятком листа і листівки, до написання яких згідно Програми залучаються учні вже 3-го класу.

Незалежно від того, чи пишуть учні лист зарубіжному другові, чи допис до стіннівки, чи твір-роздум, чи анотацію, вони повинні усвідомлювати, що процес писемного мовлення завжди відбувається у три етапи: підготовчий, мовленнєвий і контрольний.

На підготовчому етапі або етапі планування збирається фактичний матеріал для майбутнього твору, розробляється його тема і зміст, продумується композиція твору, тобто розташування матеріалу в певній логічній послідовності, відбувається знайомство учнів з композиційними та жанровими особливостями даного виду твору саме іноземною мовою, обов’язково враховується при цьому потенційний адресат-читач.

На мовленнєвому етапі або етапі формулювання і оформлення задуму робота учнів пов’язана, насамперед, з відбором слів, кліше, ідіоматичних виразів, граматичних і синтаксичних структур відповідно до змісту і безпосереднім механічним написанням твору з врахуванням вимог каліграфії та орфографії.

На етапі контролю учні перечитують написаний ними твір, виправляють мовні і стилістичні помилки, вносять зміни у композицію, одним словом, редагують свою роботу, використовуючи при цьому необхідну довідкову літературу.

Лише тоді, коли вчитель наполегливо, щоразу проводить кропітку підготовчу роботу перед написанням твору і відпрацьовує всі три стадії писемного процесу разом з учнями, він досягне успіху у формуванні головних умінь ПМ: уміння об’єктивації, упередження та критики тексту. З цією метою рекомендується створювати спочатку колективні письмові твори на уроці в класі, де під керівництвом учителя учні "поринають" у професію письменника і вчаться аналізувати, порівнювати, синтезувати, відокремлювати мовні і мовленнєві явища, а також читати свій твір очима читача. Колективне читання і обговорення в класі як найкращих робіт, так і найтиповіших помилкових місць є важливим прийомом роботи у процесі навчання ПМ.

Для навчання писемного мовлення вчитель іноземної мови повинен мати добірку текстів-зразків для аналізу і усвідомлення учнями жанрових особливостей того чи іншого виду тексту, перелік відповідних мовних кліше (наприклад, стандартних форм привітання/прощання), схеми-алгоритми як орієнтовні основи дій учнів при написанні певного виду твору.

Так, при написанні ділового/офіційного листа учні повинні дотримуватись такої схеми:

· написати прізвище та адресу адресата угорі зліва;

· праворуч вказати назву міста, з якого відправляється лист, а після коми - дату відправлення;

· нижче - зліва або посередині листа написати звернення до адресата;

· в основній частині повідомити мету звернення, фактичну інформацію, висловлюючи при цьому свою думку, запросити необхідну інформацію;

· завершити листа знизу ліворуч прийнятою формулою прощання, поставити під нею свій підпис, рядком нижче вказати своє ім’я та прізвище, в останньому рядку - посаду.

Мовні засоби: нім.: Sehr geehrte Frau (Herr)...; Mit freundlichen Grüßen...; англ.: Dear Sir (Miss/Mrs)...; Many happy returns of the day,...; Have a nice day....

Написання анотації та реферату, як і резюме і рецензії, передбачають переказ тексту-першоджерела з різним ступенем згорнутості. Для цього вчителеві потрібно сформувати в учнів два комплекси вмінь: а) вміння розуміння і отримання інформації з тексту-першоджерела; б) вміння переробки даного змісту, тобто створення власного, вже вторинного тексту [2].

Для побудови всіх типів вторинних текстів учням можна запропонувати таку схему орієнтовних дій [87]:

· вказати інформацію про автора (прізвище та ініціали), назву статті, джерело (назва журналу, газети, рік видання, номер, сторінку);

· вказати жанр статті (інтерв’ю, коментар, повідомлення, репортаж, доповідь, допис);

· визначити основну проблему або думку статті і дати її узагальнену характеристику. Мовні кліше для цього: нім.: Es geht/handelt sich um...; der Autor macht uns mit...bekannt; англ.: The problem is; The main point is; This article is about...

· конкретизувати тему. Мовні кліше: нім.: Der Autor analysiert/beschreibt/ behauptet, dass...; macht uns auf... aufmerksam; англ.: The author states/draws our attention to the fact...

· назвати інші підтеми. Мовні кліше: нім.: Der Autor stellt noch folgende Thesen zur Diskussion; англ.: The author also suggests the following points for discussion.

· виділити/підкреслити найсуттєвішу підтему. Мовні кліше: нім.: Im Mittelpunkt/im Vordergrund steht aber die Frage...; der Autor betont/unterstreicht, dass...; англ.: the author emphasises...

· зробити мікровисновки або загальний висновок. Мовні кліше: нім.: Also...; das Ergebnis ist...; daraus kann man resultieren / schließen, dass...; eine Schlussfolgerung ziehen; англ.: we can sum it up..., by saying that...; so....that; consequently...

· проінтерпретувати/пояснити сприйняту інформацію своїми словами, висловити свою позицію (згоду/незгоду з автором), навести свої аргументи (при написанні реферату). Мовні кліше: нім.: Ich stimme dem Autor (nicht) zu /teile seine Meinung(nicht); meiner Meinung nach...; ich finde, dass...; англ.: I think that ....; In my opinion...; To my mind....

Написання есе, тобто невеликого академічного твору на певну тему, який містить особисту точку зору з даної теми [191], пов’язане з формуванням в учнів вмінь письмового монологу. Для есе характерна комбінація роздуму, опису і розповіді при значній перевазі роздуму. Для цього треба навчити учнів будувати в логічній послідовності розгорнуті висловлювання, сформулювати тему, обґрунтувати вибір теми, аргументувати, пояснювати, ілюструвати свою думку фактичним матеріалом, робити висновки, узагальнення.

В якості опор даються мовні засоби вираження

· часової послідовності, наприклад, нім.: zuerst, dann, weiter, danach, nachdem, bevor; англ.: first, later, then, after that, before, next, finally;

· причини та наслідку, наприклад, нім.: denn, weil, deshalb, erstens, zweitens, in erster Linie, folglich, schließlich; англ.: because, that’s why, so, firstly, in the second place, secondly, so that;

· ставлення до проблеми, наприклад, нім.: ich bin der Meinung, ich glaube, man sagt, ohne Zweifel, ich bin sicher, es ist klar; англ.: to my mind, there is no doubt, I am (not) sure, therefore;

· порівняння явищ, наприклад, нім.: im Unterschied zu...; ähnlich sein/gleichen; wenn wir X. mit Y. vergleichen...; англ.: comparing smth with smth...; there are many/some differences/similarities between...;

· наведення прикладів, наприклад, нім.: zum Beispiel, ein Beispiel von....; als Beispiel...; immer, manchmal, selten; англ.: for example; for instance; as an example...;

· виведення висновків (див. вище написання реферату).

Названі тут види письмових творів можна віднести до комунікативно-функціонального письма. Воно, як правило, строго кероване, має певну структуру і тому обмежене для застосування фантазії і якихось творчих елементів. У процесі навчання писемного мовлення, однак, дуже важливо і цілком можливо розвивати творчу уяву учнів, тому багато передових вчителів сучасної школи звертаються до «вільного», «творчого», або «літературного письма». Воно дозволяє учням створювати особистісно-орієнтовані, власні тексти, використовуючи при цьому свою фантазію і творчість. Цікавою і найбільш розповсюдженою формою такого письма є складання коротеньких гумористичних поетичних текстів на зразок «limerick» в англійській мові або «Elfchen» - вірш з 11 слів - в німецькій мові. Наведемо приклади таких віршів:

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: