Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Види адміністративного процесу. Адміністративні провадження





Будучи безпосередньо пов’язаним з правовими формами публічного управління, адміністративний процес реально здійснюється через різні види адміністративних проваджень, які відображають найсуттєвіші сторони функціонального змісту управлінської діяльності органів публічної адміністрації та інших уповноважених на це суб’єктів. Кожному з таких проваджень притаманні свої специфічні властивості, пов’язані з характером окремих адміністративних справ; з метою, змістом та процедурами адміністративно-процесуальної діяльності; з особливостями правового статусу суб’єктів такої діяльності та інших учасників адміністративного провадження тощо. Отже, адміністративний процес, як уже зазначалося, формується із сукупності різноманітних адміністративних проваджень, які співвідносяться між собою як загальне й особливе.

Адміністративне провадження – як частина адміністративного процесу – це здійснювана у встановленому адміністративно-процесуальними нормами порядку діяльність уповноважених на те органів та їх посадових осіб щодо розгляду і вирішення окремої адміністративної справи чи інтегрованої групи певних однорідних адміністративних справ.

Адміністративне провадження може стосуватися як кожної окремо взятої індивідуально-конкретної справи (наприклад, провадження щодо розгляду справи про дрібне хуліганство з боку конкретної особи), так і значної сукупності однорідних, однотипних справ, і тоді воно інтегрується в узагальнене, типове провадження щодо певної категорії таких адміністративних справ (наприклад, провадження у справах про адміністративні правопорушення, провадження за зверненнями громадян тощо). Окремі автори розглядають адміністративне провадження як «якісно однорідну групу процесуально-процедурних дій з владної реалізації будь-яких відособлених матеріально-правових норм».

З урахуванням характеру, змісту, суб’єктно-галузевої приналежності окремих адміністративних справ та інших чинників сам адміністративний процес можна поділяти на окремі його види, які безпосередньо пов’язані зі змістом і характером тих чи інших категорій адміністративних проваджень, які ці види формують. Подібні різновиди адміністративного процесу нерозривно й органічно пов’язані з окремими однопорядковими групами адміністративних проваджень. Тобто, в цьому контексті можна ототожнювати певний різновид адміністративного процесу з репрезентуючою його однопорядковою групою адміністративних проваджень.

Щодо критеріїв такого поділу та видів адміністративного процесу (видів адміністративних проваджень) серед учених-процесуалістів немає спільної думки. Існують різноманітні підходи щодо градації адміністративного процесу залежно від окремих видів його проваджень.

Так, окремі автори залежно від мети та завдань виділяють чотири блоки адміністративних проваджень, а саме: нормотворчі, установчі, правозастосовні та контрольно-наглядові провадження. Деякі вчені всю адміністративно-процесуальну діяльність поділяють на два види: адміністративно-процедурну та адміністративно-юрисдикційну. Відомий учений-процесуаліст В.Д. Сорокін виділяє такі види адміністративних проваджень: з прийняття нормативних управлінських актів; з пропозицій та заяв громадян і звернень організацій щодо реалізації наданих їм прав у сфері управління; щодо організаційних справ у апараті державного управління; у справах про застосування примусових заходів у сфері державного управління. О.В. Кузьменко пропонує ділити види адміністративних проваджень на дві групи: конфліктні і неконфліктні. С.Г. Стеценко ділить усі адміністративні провадження відносно трьох критеріїв: залежно від суб’єкта розгляду справ (ті, які реалізуються у діяльності органів публічної адміністрації та ті, які реалізуються у діяльності судів); залежно від характеру адміністративної справи (юрисдикційні та неюрисдикційні); залежно від характеру врегульованості (звичайні та спрощені). Можливі класифікації адміністративних проваджень і щодо інших чинників.

У цілому наведені види класифікації адміністративних проваджень сприйнятні щодо їх змісту та мети. Кожна з них має право на існування, хоч і не є бездоганною та може викликати певні зауваження. Скажімо, не можна стверджувати, що контрольно-наглядові, реєстраційні чи юрисдикційні провадження не є правозастосовними, а процедурні провадження стосуються вирішення лише так званих справ позитивного змісту. Викликає певні зауваження і назва «юрисдикційні» провадження. Так, останнім часом у значення терміна «юрисдикція» почали вкладати більш широке розуміння, визначаючи його як юридично оформлене право уповноважених органів або їх посадових осіб здійснювати власні функції щодо певних об’єктів, структур, сфер, територій і т. ін. Можна погоджуватись із В.К. Колпаковим та О.В. Кузьменко щодо розуміння юрисдикції, як: 1) кримінального судочинства; 2) повноваження судів щодо вирішення будь-яких інших справ; 3) повноваження будь-яких органів або їх посадових осіб щодо вирішення спорів про право; 4) юридично оформленого права уповноважених органів або їх посадових осіб здійснювати свої функції щодо встановлених об’єктів, структур або сфер. Вони виділяють в адміністративній юрисдикції три види: адміністративно-регулятивну, адміністра-тивно-судочинну та адміністративно-деліктну. У цілому така класифікація адміністративно-юрисдикційних проваджень також цілком сприйнятна. Водночас можна зауважити, що адміністративно-судочинна діяльність збігається за окремими чинниками з адміністративно-деліктною, відрізняючись від останньої скоріше за суб’єктною ознакою.

Проте найчастіше в літературі все ж можна зустріти поділ адміністративних проваджень на два види: юрисдикційні та неюрисдикційні (останні називають ще адміністративно-регулятивними). Названі види адміністративного процесу здебільшого стосуються адміністративно-процесуальної діяльності уповноважених на те суб’єктів публічної адміністрації (частково – і судів – при розгляді ними підвідомчих їм справ про адміністративні правовпорушення), тобто вони переважно здійснюються у сфері публічного управління в процесі управлінської діяльності його суб’єктів (це, так би мовити, публічно-управлінський адміністративний процес).

Водночас інтенсивний розвиток адміністративної юстиції в Україні, прийняття Кодексу адміністративного судочинства, створення та діяльність адміністративних судів спонукають сьогодні до виділення третьої важливої самостійної складової адміністративного процесу – адміністративного судочинства (це, так би мовити, судовий адміністративний процес).

Таким чином, на нашу думку, сьогодні в адміністративному процесі слід виділяти дві основні його складові: публічно-управлінський адміністративний процес (так би мовити, позасудову його частину) та судовий адміністративний процес (його судову частину).

Це найбільш типові види адміністративних проваджень щодо їх змісту, мети та функціонального призначення, проте далеко не всі. У цілому ж перелічити все розмаїття адміністративних проваджень досить складно.







Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.