Стан і проблеми впровадження медичних ІС в Україні

За останнє десятиріччя Україна пройшла певний шлях по впровадженню інформаційних технологій в охорону здоров'я і практичну медицину. І сьогодні активно розробляються медичні інформаційні системи, створюються і впроваджуються телемедичні технології. В Україні створена велика кількість різноманітних за своїм призначенням комп'ютерних систем. Більшість з них відповідають своєму призначенню. Чимало комп'ютерних систем розраховано на вирішення окремих медичних проблем та реалізацію управлінських функцій. Все ширшою стає комп'ютерна мережа лікувально-профілактичних закладів, територіальних, регіональних та загально-державних органів управління охороною здоров'я. Сьогодні за допомогою комп'ютерних інформаційних систем організовують і вдосконалюють педагогічний процес в медичних навчальних закладах. Активно розробляються медичні інформаційні системи в закладах науки НАН України. В інститутах академії медичних наук активно почали створювати стандарти діагностики та лікування хворих. Використання сучасних інформаційних технологій та засобів телекомунікаційного зв'язку дозволяє медичним працівникам України користуватись міжнародною глобальною комп'ютерною мережею для ознайомлення з сучасними досягненнями світової медичної науки.

Реформування системи охорони здоров'я, її адаптація до соціально-економічних умов, що склались в незалежній Україні, вимагає широкого впровадження сучасних медичних, інформаційних технологій, нових засобів комп'ютерізації, зв'язку, інтегрованих баз даних, широкого застосування математичних методів аналізу та прогнозування.

Разом з тим, в сфері інформатизації охорони здоров’я в Україні ще існують значні недоліки:

· більшість медичних інформаційних систем (МІС), що зараз функціонують в охороні здоров’я України, створювались різними організаціями без будь-якого галузевого концептуального проекту та належної координації. Вони, як правило, функціонують ізольовано, а тому фрагментарно віддзеркалюють процеси, що відбуваються в охороні здоров’я. Інформація, що накопичується в базах даних цих систем, практично не використовується в процесі прийняття управлінських рішень. Мабуть саме тому охорона здоров’я України сьогодні характеризується недостатньо підготовленими рішеннями, відсутністю оптимізації управлінських підходів, не враховується ризик прийнятих рішень, відсутній прогноз стану здоров’я населення. Служби охорони здоров’я виявляються непідготовленими до появи позаштатних ситуацій і, як наслідок, несуть невиправдані втрати;

· медична статистика, як головна інформаційна система охорони здоров’я, лише частково виконує свої функції. З ряду об’єктивних та суб’єктивних причин вона не дає сьогодні повної картини стану здоров’я населення. Статистичні дані про стан здоров’я населення, діяльність лікувально-профілактичних закладів, обсяги та якість медичної допомоги, фінансовий, матеріально-технічний стан медичних закладів та їх кадрове забезпечення надходить знизу догори (від лікувально-профілактичного закладу до Міністерства охорони здоров’я) без будь-якої аналітичної обробки та аналізу на місцевому рівні. В результаті значно зменшується цінність звітної статистичної інформації. Взагалі, звітні статистичні дані не в повній мірі відповідають умовам своєчасності, повноти, якості, доречності і доступності, а тому і не дивно, що такі статистичні дані використовуються, як правило, для «цифрової» підтримки, а не для прийняття управлінських рішень;

· недостатня підготовка кадрів у галузі медичної інформатики обумовлює досить низький рівень прийняття управлінських рішень в галузі охорони здоров’я України. Сучасний лікар, а тим більше керівник органів і закладів охорони здоров’я, забов’язаний добре знати принципи аналізу і використання медичної інформації, основи теорії прийняття рішень, логіку мінімізації ризику, основи системної оцінки стану здоров’я індивіда і популяції, теорію моніторинга патологічних процесів тощо. Безперечно, медичний працівник зобов’язаний орієнтуватися в питаннях пошуку медичних відомостей у базах даних і базах знань, вміти користуватись засобами телекомунікації. На жаль, цьому приділяють досить мало уваги як у додипломній фазі навчання, так і в післядипломній;

· відсутня мотивація в підготовці кадрів вищої кваліфікації.

· відсутність централізованого керівництва та координації робіт з інформатизації охорони здоров’я призводить до того, що функціональні задачі органів управління системи МОЗ України на усіх її рівнях не мають постійної і адекватної інформаційно-аналітичної підтримки;

· затримана підготовка Державної програми “Медичний електронний паспорт громадянина України” (МЕП), що може сказатися на подальшому розвитку системи охорони здоров’я України, підвищенні його керованості, покращанні медичного обслуговування населення України. В той же час, реалізація програми дала б змогу: забезпечити на державному рівні оперативний і довгостроковий контроль зусиль Уряду щодо поліпшення здоров’я населення України, допоможе переорієнтувати державну політику на нові підходи стосовно забезпечення здоров’я населення; на галузевому рівні – здійснити якісний контроль управлінських рішень за рахунок оперативної і надійної статистики показників здоров’я, створити базис для впровадження на принципово новому рівні страхової та сімейної медицини, нових технологій діагностики та лікування; на рівні кожного пересічного громадянина України – забезпечити послідовність лікарських дій, моніторинг особистого здоров’я і захист пацієнта від можливих непрофесійних дій медичних працівників.

· прийнята МОЗ України Концепція інформатизації недостатньо формалізована, вона не має відповідного теоретичного базису і до того ж не виконується. Закупка комп’ютерів закладами охорони здоров’я здійснюється без єдиного державного плану. Відсутня ремонтна база;

· практично не налагоджена система сертифікації програмних продуктів;

· придбання лікувальної і діагностичної апаратури в державі здійснюється випадково. Нерідко відбувається купівля несертифікованої медичної техніки, що не підтримує міжнародно прийнятих медичних стандартів вихідної інформації для наступної комп’ютерної обробки, що є необхідною.

Створити презентацію на тему «Електронні історії хвороби-складова частина ГІС»

1 Алпатов А.П., Прокопчук Ю.А., Костра В.В. Госпитальные информационные системы: архитектура, модели, решения. - Днепропетровск: УГХТУ, 2005. - 257 с.

2 Ю.В. Вороненко, О.П. Мінцер РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ В СВІТЛІ КОНЦЕПЦІЇ «СУСПІЛЬСТВО ЗНАНЬ», український медичний часопис –? 1 (51) – І/II 2006

3 Ваше здоров'я — наша турбота. Удосконалення охорони здоров'я за допомогою новітніх технологій. http://www.microsoft.com/Ukraine/Government/Health/Default.mspx

4 РІШЕННЯ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «ІНФОРОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОХРАНІ ЗДОРОВ'Я ТА ПРАКТИЧНІЙ МЕДИЦИНІ» http://www.likar.info/press.php

львівський Національний медичний університет

Мета заняття: ознайомити студентів з класифікацією медичних інформаційних систем, основними особливостями та структурою госпітальних інформаційних систем; підходами до моделювання таких систем; складностями, які виникають при їх впровадженні.

Базовий рівень підготовки. Елективний курс «Європейський стандарт комп’ютерної грамотності. Володіти навичками роботи з програмним забезпеченням комп’ютера: вміти cтворювати бази даних, вводити дані до таблиць, робити запити.

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: