Легіон Українських січових стрільців.

У 1914р. на західноукраїнських землях було сформовано легіон Українських січових стрільців (УСС). Запис проводився на цілком добровільних засадах. Основний контингент становили молоді вихованці воєнізованих українських організацій: спортивно-громадської - “Сокіл”, пожежної - “Січ”, учнівсько-шкільної - “Пласт”. Легіон УСС було створено за ініціативою політичних кіл, які підтримували в Першій світовій війні Німеччину й Австро- Угорщину і розраховували на поразку Російської імперії, сподіваючись на її руїнах побудувати незалежну українську державу. Серед старшин (офіцерів) УСС були Р.Коссак, С.Шухевнч, В.Дідушко, Д.Вітовський та ін. У роки Першої світової війни січові стрільці виявили героїзм і військову майстерність. Особливу роль вони відіграли в жорстоких боях у Карпатах, коли в травні 1915р. на горі Маківці зупинили наступ царських військ, а також біля м. Бережани, де в листопаді 1915р. стримано прорив російської армії. Австрійські власті боялися збільшувати чисельність корпусу УСС, особовий склад якого за час війни не перевищував кількох тисяч осіб. Після Лютневої революції між бійцями УСС і українцями, що стояли з російського боку фронту, почалося братання. Коли було підписано Брестський мирний договір між УНР і Німеччиною, УСС вели бої в Україні разом з військами Центральної Ради проти більшовиків. Півтора місяці весною 1918р. легіон дислокувався в Олександрівську, Нікополі, Катеринославі. На території Східної України в 1917р. було сформовано з військовополонених-галичан окремий курінь січових стрільців на чолі з Євгеном Коновальцем, майбутнім ініціатором утворення ОУН. Генерал П.Скоропадський після гетьманського перевороту визнав це військове формування. Під час повстання Директорії січові стрільці були ударною силою 1 відновленні Української Народної Республіки, 14 грудня під командуванням Є.Коноиальця корпус УСС ввійшов до Києва. 1919р. УСС боролися І Червоною армією, поляками й білогвардійцями Денікіна. У грудні 1919р. частина УСС влилася в корпус генерала М.Омеляновнча-Павлснка, щоб продовжити боротьбу з радянською владою (Першим Зимовий похід)» решта опинилися в польському полоні. Пізніше, у 1920р., командир легіону С.Коновалець створив з офіцерів-січовиків Українську військову організацію (УВО), яка мала на меті зберегти військові кадри і продовжити боротьбу за незалежність України.

Трагедія українського народу, пов’язана з 1 Світовою. Наслідки війни.

Трагедія українського народу в роки Першої світової війни полягала в тому, що:1. Всупереч власній волі він був втягнений у війну.2. Українські землі стали об'єктом експансії воюючих країн та ареною кривавих битв. Російський царизм прагнув захопити землі Галичини, Буковини, Закарпаття;Австрія претендувала на Поділля та Волинь;кайзерівська Німеччина хотіла включити всі українські землі до складу своєї світової імперії.3. Українці змушені були не лише воювати за чужі державні інтереси, а й стріляти один в одного у братовбивчому протистоянні, адже в російську армію було мобілізовано близько 3,5 млн. чоловік, а в австро-угорську приблизно 250 тис. 4. Війна зумовила глибокий розкол українського національного руху на прибічників та противників переможної війни Австро-Угорщини та Росії відповідно.5. Зведено нанівець легальну можливість політичної діяльності, посилено жорстку політику та репресивні акції обох імперій.6. Звинувачене у русофільстві населення Галичини зазнало масових арештів за підозрою у нелояльності і було вислане до спецтаборів у глибині Австрії.7. Надзвичайно жорстока політика російської окупаційної влади в Галичині спрямована на знищення національної свідомості.Таким чином, Перша світова війна стала трагедією для українського народу, оскільки породила проблеми і започаткувала багато негативних тенденцій у соціально-економічному, політичному та соціальному розвитку. Разом з тим, загостривши суперечності в суспільстві, вона привела до поступової кристалізації українського національного руху, вироблення ним власної політичної програми та набуття певного політичного досвіду.Негативні - Розорення західноукраїнських земель. - Значні людські втрати (понад 500 тис. загиблих). - Падіння виробництва, кризовий стан економіки (на початок 1917 р. у Наддніпрянщині скоротився видобуток залізної руди на 46 %, марганцевої — на 29 %, виплавка чавуну — на 32 %, сталі — на 33 % порівняно з 1913 p.) - швидке зростання галузей воєнного виробництва, занепад цивільного виробництва. - Скорочення посівних площ, зменшення збору зернових на 200 млн пудів, скорочення виробництва цукру (із 85 млн пудів у 1913 до 50 млн пудів у 1917 p.); загострення продовольчої проблеми в містах, поява черг. - Скорочення працездатного населення на селі (у 1917 р. залишилось 38,7 % працездатного чоловічого населення).·- Загострення соціальних проблем, перебої в роботі транспорту.·-Посилення страйкової боротьби робітників. Позитивні·- Зростання національної свідомості населення. - Створення українських збройних формувань, набуття воєнного досвіду. - Підняття «українського питання» на міжнародний рівень.

IV Універсал УЦР хоч і датовано 9(21) січня, у дійсності видано 11 (24) січня 1918р.Воєнно-політична ситуація в УНР погіршилася після початку наступу більшовицьких військ наприкінці 1917 р. 9 січня 1918 р. УЦР прийняла IV Універсал. Основні положення цього документу: 1. УНР - незалежна, вільна, суверенна держава українського народу. 2. Встановлювалися мирні взаємовідносини УНР І сусідніми державами (Росією, Польщею, Австрією, Румунією. Туреччиною). 3. УЦР виступала від імені народу України до скликання Українських Установчих зборів. 4. Генеральний Секретаріат (уряд) було перейменовано) Раду Народних Міністрів. 5. Урядові доручалося завершити мирні переговори з Німеччиною та її союзниками, підписати з ними мир. 6. Передбачалося демобілізувати армію і створити міліцію, а навесні роздати землю селянам без викупу, взяти під суворий контроль банки. Після п рийняття IV Універсалу УЦР ухвалила Закон про ліквідацію права власності на землю і “Закон про національно- персональну автономію”.Висновок: IV Універсал заклав правову базу для прийняття необхідних нових законів. Історичне значення IV Універсала полягало в проголошенні Україною незалежної позиції в процесі створення держави. IV Універсал дозволив підписати Брестський мирний договір з країнами Четверного союзу і визнати незалежність України. Генеральний Секретаріат Центральної Ради 12 грудня 1917р. звернувся з нотою до всіх воюючих сторін. Суть цього документа полягала в тому, що оскільки влада Раднаркому Росії не поширюється на українські землі, то будь-яка угода, підписана Росією, не буде правочинною в Україні без ухвали урядом УНР. 28 грудня 1917р. розпочалося перше пленарне засідання мирної конференції у Брест-Литовську. Вже наступного дня було офіційно визнано повноправним учасником делегацію України. Після прийняття IV Універсалу 9 січня 1918р. УНР була визнана іншими країнами незалежною державою. Це озволило УНР 27 січня 1918р. укласти Брестський мирний договір з державами німецько-австрійського блоку. Суть договору: 1. Відновлення мирних та економічних відносин між державами; 2. Відсутність будь-яких анексій і контрибуцій для УНР; 3. Кордони між УНР і Австро-Угорщиною відповідали довоєнним російським, Холмщина та Підляшшя переходили до УНР; 4. Відмова від взаємних претензій на компенсацію збитків, заподіяних війною; 5. УНР постачає в Німеччину сільськогосподарську продукцію; 6. Обмін військовополоненими; 7. Зобов’язання про поновлення економічних відносин і встановлення паритетного курсу національних валют (марки і рубля).Укладення Брестського договору змусило Росію визнати незалежність УНР. Радянська влада в Україні перестала існувати. Зважаючи на те, що Центральна Рада не може гарантувати централізованої влади, стабільних поставок продовольства, німецьке командування почало схилятися до пошуків встановлення альтернативної влади в Україні..Невдовзі саме на П.Скоропадського німецька сторона і зробила ставку 29 квітня 1918р. Центральна Рада ухвалила Конституцію УНР. "Відновивши своє державне право як Українська Народна Республіка, - зазначалося у статті 1 Основного Закону, - Україна для кращої оборони свого краю, для повнішого забезпечення права і охорони вільностей культури і добробуту своїх громадян, проголосила себе і нині с державою суверенною, самостійною, і ні від кого не залежною”.Але Конституція УНР не набрала чинності, бо через кілька годин після її прийняття Центральна Рада була розігнана, а Всеукраїнський хліборобський з’їзд проголосив П.Скоропадського гетьманом України.

Результатом революції у Росії та розпаду Австро-Угорської імперії стало утворення двох далеких за міжнародними, політичними, економічними і соціальними орієнтирами, але рідних по крові держав: Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. УНР – держава соціального направлення. Її молода влада найбільше переймалася питаннями прав національних меншин, а у своїй діяльності більшою мірою сповідувала революційний романтизм. В той час коли уряд ЗУНР складався з представників української аристократії та інтелігенції, які вже мали неабиякий досвід парламентської боротьби, а у своїх потребах виходили з потреб моменту.Здійсненню мрії багатьох поколінь борців за незалежність і соборність України сприяла смертельна загроза, яка, у лиці польської та румунської агресії, об’єднала настільки розбіжні у поглядах і амбіціях лідерів двох українських держав.Ініціатором об’єднання виступила ЗУНР. 6 листопада 1918р. до Києва прибула делегація національної Ради просити у Гетьмана П.Скоропадського військової і морально-політичної допомоги. П. Скоропадський пообіцяв підтримку. До Львова було відправлено спеціальну комісію. 10 листопада Українська Національна Рада ЗУНР прийняла резолюцію: «Державному Секретаріатові поробити потрібні заходи до з’єднання всіх українських земель і єдину державу».Реалізувати резолюцію не дали змоги.Новий поштовх до процесу об’єднання дало відновлення УНР і прихід до влади Директорії. Попередній договір об’єднання уклали у Фастові 1 грудня 1918 року. 3 січня 1919 року у Станіславі урочисто проголосили об’єднання ЗУНР та УНР в одну суверенну та народну республіку. А святковий Акт злуки розпочався 22 січня 1919 року о 12 годині. В універсалі від 3 січня 1919 року, який виголосив представник Директорії Ф.Швець, зазначалося: …Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України, ЗУНР і Наддніпрянська Велика Україна. У універсалі також було відзначено що Акт злуки має бути затверджений Установчими зборами, скликаними з території всієї України. 22 січня 1919 року було затверджено рішення про злуку на Трудовому конгресі, де Євгена Петрушевича, голову Національної Ради ЗУНР, було обрано до складу Директорії. Через кілька днів після проголошення злуки, Директорія була змушена покинути Київ під ударами Червоної армії. На плечі ЗУНР ліг увесь тягар війни з Польщею. Наприкінці 1919 року Євген Петрушевич денонсував акт злуки. Акт Злуки був глибоко детермінований історично і спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну національну державу. Він став могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної консолідації, свідченням становлення нації. Ідея соборності українських земель набула державного статусу, в наступні десятиліття залишалась інтегральним чинником і чи не єдиним неконтроверсійним положенням програмних цілей усіх течій національно-визвольного руху. Акт Соборності надав завершеної форми самостійній українській державі, сприяв подоланню рудиментів федералізму в ментальності національної політичної еліти. Об'єднання мало і практично-політичний аспект, адже обидві держави потребували концентрації збройних сил та взаємної допомоги для захисту своїх територій від іноземного військового втручання, яке на той час набуло форми агресії. Об'єднання УНР і ЗУНР стало моделлю цивілізованого демократичного, неекспансіоністського збирання територій в єдиній суверенній державі. Етнонаціональна консолідація базувалася на таких засадничих принципах, як історичне самоусвідомлення спільності, ідеали свободи і незалежності, добровільне волевиявлення, опора на власні політичні і матеріальні ресурси.

Причини війни. Ю.Пілсудський і Симон Петлюра шукали єдності дій в боротьбі проти більшовизму: уряд Пілсудського намагався знищити радянську владу в Україні і включити її у відновлену в кордонах 1772р. Річ Посполиту. Уряд Польщі мав намір скористатися союзом; з Петлюрою на дуже вигідних для Польщі умовах. Пілсудський розраховував скористатися цим союзом для того, щоб згасити напругу соціального невдоволення, переключивши їх увагу з внутрішніх проблем на патріотичну зовнішню хвилю. Внаслідок цього, створивши 2-кратну перевагу сил (на Україні 15-кратну), Польща в 1919р. почала бойові дії. Її війська окупували Білорусію, Західну Волинь, райони Полісся. З допомогою Антанти польська армія стала однією з багаточисельних в Європі і нараховувала майже 740 тис. чоловік. Радянські війська після розгрому Денікіна були перекинуті на Західний фронт.21-23 квітня 1920р. було укладено Варшавський договір між Польщею і УНР, за яким 1. Польща визнавала Директорію на чолі з Петлюрою як головну владу в УНР; 2. Петлюра обіцяв Польщі Східну Галичину, Західну Волинь, частину Полісся. 24 квітня підписується воєнна конвенція між Польщею і УНР, за якою збройні сили останньої переходили під командування Польщі. Залізницями в Україні командувала польська адміністрація. Утримання військ покладалося на Директорію, озброєння петлюрівських військ - на польський уряд. Петлюра, таким чином, жертвував територією ЗУНР, щоб відстояти УНР в боротьбі з більшовиками. 25 квітня - початок наступу військ Польщі й УНР на Україну. За декілька місяців була захоплена Білорусія, Правобережна Україна. 7 травня поляки увійшли в Київ. Слідом за ними до Києва переїхала Директорія. Після форсування Дніпра (9 травня) їх просування було зупинено по лінії Вишгород - Бровари - Бориспіль. Польський окупаційний режим мало чим відрізнявся від німецького в 1918р.: вивозилася с\г продукція, промислові товари і сировина, земля поверталася поміщикам. Обіцяне С.Петлюрою народне повстання порти більшовиків не відбулося. У відповідь на україно-польський договір і конвенцію Радянський уряд опублікував звернення до своїх громадян, в якому розвінчувалися цілі імперіалістів; оголошувалася нова мобілізація, яка дала 0,5 млн. нових бійців; нарощувалася могутність Південно-Західного та Західного фронтів.14 травня - контрнаступ на польському фронті: Західний фронт в Білорусії, Південно-Західний - в Україні. В ході Київської операції війська Південно-Західного фронту прорвали польський фронт, звільнили Київ, взяли Вінницю та Коростень і почали наступ на Львів. Війська Західного фронту відновили радянську владу в Білорусії і наближалися до Варшави. Але тили не встигали за передовими частинами. Червона Армія потерпіла ряд поразок. Але обидві сторони були вимотані. І вже в жовтні 1920 року Польща заключила мир з радянською Росією, який ознаменував розрив з УНР. Українські війська пробували вести бойові дії, але в листопаді вони перейшли за Збруч. За умовою Ризького миру від 18 березня 1928 року під владою Польщі залишились: Західна Волинь, Холмщина, Підляща, Західне полісся, Східну Галичину. В обмін на це Польща визнала УРСР. Організована боротьба за незалежність України закінчилась поразкою. Результати війни мали виключно негативний характер для України. Одна її частина опинилась під ворожою окупацією, а в іншій встановився жорсткий антинаціональний тоталітарний режим.

У березні 1921р. X з’їзд РКП(б) прийняв рішення про заміну продрозкладки продподатком, що поклало початок переходу до нової економічної політики. Прийняття НЕПу було обумовлено кризою економічною, політичною і внутріпартійною. Економічна криза. Після закінчення громадянської війни Україна перетворилася на руїну. Збитки оцінювалися у 10 млрд. крб. золотом. Виробництво промислової продукції знизилося до 1\10 довоєнного рівня. В сільському - скорочення на 15% посівних площ. В галузі фінансів - повна інфляція грошей (13 тис. раз.) Політична криза характеризувалася поширенням повстанського руху, який був направлений проти політики “воєнного комунізму”. Криза внутріпартійна. в РКП(б) не було єдиної думки щодо виходу з кризи. В РКП(б) виникло понад 10 платформ. НЕП у сільському господарстві означав: 1. Заміна продрозкладки продподатком; 2. Продподаток доводився до відома селян до посівної і селянин був зацікавлений у збільшенні виробництва; 3. Дозволялася оренда землі; 4. Розмір продподатку для України в 1921р. складав 117 млн. пудів замість розкладки в 160 млн. пудів 5. Селяни отримали можливість продавати надлишки своєї продукції через кооперативи або на ринках; 6. Ліквідувалася кругова порука 7. Встановлювався прогресивний податок (максимум для куркулів, мінімум для бідноти). НЕП у промисловості: 1. Продаж або передача в оренду дрібних і середніх підприємств; 2. Великі підприємства об’єднувалися в трести і переводилися на госпрозрахунок; 3. Створювався єдиний орган планування - держплан; 4. Скасовувалася загальна трудова повинність, створювався ринок робочої сили; 5.Перехід від зрівняльної до відрядної форми оплати праці; 6. Залучення іноземного капіталу у формі концесій. НЕП у галузі торгівлі і фінансів: 1. Перехід від прямого продуктообміну до приватної торгівлі; 2. Поява приватної, кооперативної, державної торгівлі; 3. У великих містах відкривалися торгівельні біржі; 4. Крім місцевих базарів були організовані великі ярмарки (Київська, Сорочинська); 5. Випуск (з 1922р.) конвертованого червонця; 6. Запровадження різних (86 видів) податків як джерела постійного поповнення держбюджету. 7. Введення платні за комунальні, транспортні послуги. З переходом до НЕПу почала відроджуватися кооперація. В результаті НЕПу обсяг сільськогосподарського виробництва в 1925р. майже досяг рівня 1913р. Таким чином, на шляхах нової економічної політики трудяще селянство повністю освоїло конфісковану у поміщиків землю перевищило план. було запроваджено трести, які й стали основними ланками управління державною промисловістю. Перші трести в Україні було організовано восени 1921р. Невдовзі одним за одним виникають “Тютюнтрест”, “Маслотрест”, “Цукротрест”, “Південьсталь”. Поставлена в умови НЕПу, державна промисловість активно переходила на ринкові відносини. Створений у лютому 1921р. Держплан розпочав поточне планування економічного розвитку. у 1929р. більшовицьке керівництво вирішило здійснити “великий перелом”, відкинувши НЕП Згортання непу було зумовлене внутрішніми економічними протиріччями цієї політики та суперечливими процесами, які вона зумовила в суспільстві: зниженням темпів розвитку, вичерпанням ресурсів, небажанням більшовицької партії ділитися владою, швидкою диференціацією суспільства, зростанням соціальної напруги. Підсумки і значення НЕПу: 1. За період НЕПу було досягнуто найвищих темпів розвитку країни за всі 70 років радянської влади; відбудовано господарство країни; 2. піднявся життєвий рівень населення; 3. для Незалежної України НЕП дає певний досвід ринкових відносин і вміння в найкоротший термін вивести країну з кризи. Отже НЕП була реакцією на об’єктивні обставини і кризовий стан в економіці, невдоволення селян продрозкладкою, спад світового робітничого руху тощо. Запровадження непу в Україні зумовило відродження приватні ініціативи, сприяло поліпшенню економічної ситуації.

Відповідно до статті 20 Конституції України (1996р.) державними символами України є Державний Герб України, Державний Прапор України і Державний Гімн України. Державний герб України Зображується на прапорах, грошових знаках, печатках тощо. Після утворення Київської держави рід Рюриковичів користувався знаком власності в зображенні двозубця, потім тризубця. Тризубець був зображений на печатці Святослава, на монетах і В.Святославича, з деякими відмінностями на монетах Я.Мудрого. 12 березня 1918р. на засіданні Малої Ради в Коростені державним гербом УНР було схвалено золотого тризуба на синьому небі. Автором проекту був художник В.Кричевський. Тризуб залишався державним гербом Української держави за часів гетьмана П.Скоропадського (1918р.), в часи Директорії УНР (1919- 1920 рр.) Після проголошення соборності України (22.01.1919р.) і об’єднання УНР і ЗУНР в єдиній Українській державі її гербом став золотий тризуб на синьому фоні. Коли український народ втретє зробив спробу відродити незалежну державу, ВРУ 19 лютого 1992р. затвердила тризуб, як малий герб України, вважаючи його головним елементом великого герба України. 28.01.1992р. на пропозицію Президента Л.Кравчука сесія ВР, більшістю голосів прийняла рішення про Державний прапор України. В цій постанові записано: “Затвердити державним прапором України національний прапор, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої І синього кольору, нижньої - жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.” Державний прапор України, як і герб, продовжує традиції в державній символіці Галицько-Волинського князівства, героїчної козацько-гетьманської доби, часів УНР, Української держави П.Скоропадського, УНР часів Директорії. Крайовий синьо-жовтий прапор було ухвалено 20.03.1920р. для Закарпатської України як складової частини Чехословаччини, 15.03.1939р. він був прийнятий як Державний прапор Карпатської України. Слова гімну “Ще не вмерла Україна” написав відомий український поет, Павло Платонович Чубинський. Музика до цих слів написана західноукраїнським композитором М.Вербицьким. Слова, які кликали український народ до відновлення державної незалежності, так налякали царський уряд Росії, що вірш цей був зразу заборонений, а автора його через рік зіслали в Архангельськ. З проголошенням IV Універсалу ЦР (січень 1918р.) та утворення на українських землях суверенної незалежної України, почалося нове життя гімну. Як державний гімн пісня “Ще не вмерла Україна” була закріплена в 1939р. сеймом Карпатської України. указом Президії ВР “Про державний гімн України” (1992р. 15 січня) була затверджена музична редакція Державного гімну України, в основу якої покладена музика, написана Вербицьким. На початку 2003р. Верховна Рада України затвердила текст гімну на слова Чубинського, змінивши їх таким чином: “Ще не вмерла в Україні і слава і воля”. Столиця Української держави - м. Київ. Старовинне українське місто, яке засноване в VI-VII ст.. як центр племені поляк. В літописах відоме з 860р. IX - XII ст. — столиця Київської Русі. В 1240р. зруйноване монголо-татарами. В 1326р. захоплене Литвою,1569р. - Польщею. З 1654р. - практично в складі Російської імперії- За радянських часів - столиця У PCP з 1991р. - столиця незалежної України. Отже, державні символи використовуються протягом багатовікової історії українського народу, починаючи з часів Київської Русі, Козацької держави, а також під час національно - демократичної революції 1917- 1920 рр. і Карпатської України 1939р- Українська державна символіка відбиває традиційну національну символіку, що сформувалася протягом багатьох століть.

Нині чинну Конституцію України прийнято на V сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р. Конституція України складається з преамбули, 15 розділів, які у свою чергу поділяються на 161 статтю. У преамбулі вказується мета прийняття Конституції України, засвідчуються її народні витоки, наступність щодо Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991р. Преамбула не має правового характеру та юридичної сили,. У розділі І містяться загальні засади конституційного регулювання що характеризують Україну як суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу. Україна проголошується унітарною республікою з єдиним громадянством та гарантованим місцевим самоврядуванням. Конституційно закріплюються принципи поділу влади, верховенств права та політичної, економічної й ідеологічної багатоманітності Визначається статус державної мови та символів української держави. О сновним є розділ II, в якому визначається її зміст та призначення в суспільстві. У ньому встановлюються основи правового статусу людини та громадянина. У цьому ж розділі встановлено гарантії прав та свобод, механізм їх захисту та визначено зміст обов’язків людини і громадянина, які охоплюють всі сфери життєдіяльності суспільства. Розділ III Конституції України присвячений питанням влади, її суті, змісту, формам здійснення та механізму реалізації. Закріплюються найважливіші інститути народовладдя (вибори, референдуми, повноваження влади). Розділ IV Конституції України регламентує порядок здійснення законодавчої влади. Вона реалізується в діяльності єдиного органу законодавчої влади - Верховної Ради України. Чітко регламентуються повноваження Верховної Ради та порядок їх реалізації. Статус Президента як глави держави та гаранта державно суверенітету і дотримання Конституції, прав і свобод людини громадянина встановлюється розділом V Конституції. Він визначає порядок обрання Президента, його вступу на посаду та прийняття повноважень. Розділ VI визначає порядок утворення структури та повноваження Кабінету Міністрів України як вищого органу в системі органів виконавчої влади, а також статус місцевих державних адміністрацій. Статус прокуратури визначається розділом VII Конституції України. Розділ VIII регламентує принципи здійснення правосуддя, визначає систему судів загальної юрисдикції і спеціалізованих судів, а також порядок призначення суддів і припинення їх повноважень. Розділ IX визначає систему територіального устрою України, його принципи та статус адміністративно-територіальних одиниць. Особливий статут Автономної Республіки Крим як невід’ємної частини України щодо вирішення питань самоврядування встановлюється розділом X Конституції України. Розділ XI присвячений питанням місцевого самоврядування. Діяльність Конституційного Суду України як органу конституційної юрисдикції регламентується розділом XII Конституції України. Визначаються склад конституційного суду, порядок його утворення, статус суддів, повноваження, порядок організацій і діяльності. Розділ XIII регламентується порядок внесення змін до Конституції України. Розділ XIV Конституції України містить прикінцеві положення стосовно питань набрання чинності Конституції та встановлення державного свята - Дня Конституції України. Розділ XV присвячений перехідним положенням, які визначають дію законів та підзаконних актів, а також принципи діяльності органів держави в перехідний після прийняття Конституції України період.

Первіснообщинний лад був першою формою людського співжиття. Його характерні риси: 1.Низький рівень виробничих сил в економіці. 2. В соціальній сфері - общинна рівність у розподілі, кочове життя 3. У політичній сфері - відсутність експлуатації, класів, держави. 4. У ідеології - язичництво - віра в богів: Вогню, Сонця, Дощу.

Початок історії людства—близько 3 млн. років від наших днів. Залежно від матеріалу знарядь праці, вчені розділили найдавнішу історію людства на 3 епохи: 1.Кам’яна доба (від появи людини до III тис. до н.е.). 2. Бронзова доба (III-І тис. до н.е.). 3. Залізна доба (І тис до н.е.-1 ст. н.е.)

1) Кам’яна доба. Палеоліт поділяється на: 1)Ранній палеоліт 2)Середній палеоліт 3)Пізній палеоліт 4)Мезоліт 5)Неоліт. На території України первісна людина з’явилася приблизно 1 млн. р. тому. Найдавніші стоянки первісних людей в Україні — 150 тис років тому(біля 30 стоянок). Знайдені предмети: скребла, рубила, гостроконечники з каменю. В цей час зароджуються колективи для спільного полювання і спорудження найпростіших жител, створюються первісні стада людей. Часи пізнього палеоліту - формування людини сучасного типу - гомо сапієнс(кроманьйонець). Середня тривалість життя — 20-23 роки. Населення території України не переважало 25 тис людей. З’являється рід, відбувається об’єднання родів у племена. З’явилися віри: тотемізм, фетишизм. Виникають основні раси: європеоїдна, негроїдна, монголоїдна.
У період Мезоліт а остаточно сформувався сучасний ландшафт, рослинний, тваринний світ, клімат. Удосконалюються знаряддя праці і мисливські знаряддя. Винайшли лук і стріли. Почали приручати диких тварин, насамперед собак! а потім свиней. Винайдені гачки, сіть з поплавками, човни.

Неоліт, або неолітична революція — люди обробляють землю, розводять свійських тварин, полюють.

Неолітична революція характеризуються такими рисами: 1.Заняття землеробством і скотарством. 2. виготовлення нових знарядь праці (крем’яні сокири, великі ножі, наконечники списів з двобічною обробкою, леза та долото, навчилися шліфувати, свердлити й розпилювати вироби). 3. Виготовлення штучних продуктів (керамічний посуд, прядіння, ткацтво). 4. Подовжилася тривалість життя людини(30 - 32 роки, середній зріст 170 см, а вага 75 кг). Люди мали світле волосся. Населення землі зростає з 5 до 80 млн. чоловік. 5. Свійських тварин стали використовувати як тяглову силу.
Енеоліт — перехід від кам’яного до металічного періоду. Найвищого розвитку в цей період досягло осіле населення Правобережної України, Молдови у Межиріччі, Дніпра і Дністра. Люди навчалися обробляти мідь. Згодом з’явилися копальні мідної руди на Донбасі. Відбувається перший великий суспільний поділ праці (виділення пастуших племен).
Винайшли рало, змайстрували стіл, склали піч, побудували великі укріплені поселення, а скотарі приручили коня, експлуатували колісний транспорт, удосконалювали зброю.

Поділ слов’янства на східне, західне й південне спричинив різні словянські народності.

У час розкладу родоплемінного суспільства, виникнення станів і народження державності форм. Східнослвоянська народ.

VI - IX ст., коли відбувався розклад родоплемінного ладу,давньоруська народн. Посилився розподіл праці, народилися протоміста.

У Давньоруських була єдина мова, територія, соц.— економ.життя, культура, побут, звичаї.

Дослідників вважали, що в період Київської Русі сформувала давньоруська мова. Однак деякі з дотримувалися іншої точки зору.

А. Кримський відстоював існування української мови принаймні в XI ст.

Мова Наддніпр янщини та Червоної Русі XI ст. –визнає предка укр.. мови.

Територіальна, етнічна й політична консолідація середньоподніпровських племен мала подібні процеси в мовному середовищі.

Українська мова формувалася на лінгвістичній базі говірки полян - русів, яка спочатку синтезувала особливості мов ближчих, а потім і віддалених племен. Подібне відбувалося й в інших регіонах Київської держави.

У XII ст. на зміну назві «Русь» стосовно українських земель приходить назва «Україна», з появою якої український етнос виступає на політичній арені як окремо сформована історична спільність. Вперше термін «Україна» зустрічається в Іпатіївському літописі від 1187 р. Але якщо врахувати, що на письмі назви територій вживались вже після того як вкоренилися в повсякденному житті, то можна вважати, що вони були поширені й раніше.

У літописі про смерть у 1187 р. переяславського князя Володимира писалося, що за ним «Україна багато потужила».

Польські урядовці до «України» відносили майже всі території населені українцями і, передусім, козаками.

З XIV ст.. з’являється й третє ім'я — Мала Русь. Ця назваздебільшого вживалася в офіційних документах. На родні маси називали свої землі українськими, а свою країну -Україною себе - у кранцями.

Можна виокремити певні етапи формування українського народу:

1-й етап — вирізнення українського народу з-поміж східнослов'янських народів з XII ст. до кінця XIII ст.;

2-й етап — формування українського народу з його чіткими етнокультурними рисами в XIV ст. — 1569 p.;

3-й етап — з 1569 р по 1648-1657 pp. український народ сформувався на феодальному етапі свого розвитку.

Вже перші наслідки завойовницьких походів монголо-татар були катастрофічними для слов'янських земель. За підрахунками археологів, із 74 руських міст XII—XIII ст., відомих з розкопок, 49 були розорені полчищами Батия. До того ж 14 так і не піднялись із руїн, а ще 15 міст з часом перетворилися на села. У перші 50 років панування завойовників на Русі не було побудовано жодного міста, а домонгольського рівня кам'яного будівництва було досягнуто лише через 100 років після навали Батия.

Руйнація міст, загибель або рабство значної частини ремісників призвели до втрати спадкоємності у ремісництві, зникнення цілих його галузей, що спричинило занепад торгівлі.

Фізичне знищення, рабство та втечі стали трьома ключовими факторами, які помітно зменшили кількість населення.

Щодо цивілізаційних наслідків Батиєвої навали, то вона загальмувала політичний, економічний і етнокультурний розвиток Русі, відкинувши її князівства на кілька століть назад. Ординське іго законсервувало удільну роздробленість, перешкоджало централізації земель і князівств, завадило відродженню державності.

Але є думка, що Монголо-татарська навала завдала мало шкоди Русі, натомість стимулювала боротьбу східних слов'ян за незалежність і відновлення державності.

Зародком нової української державності — козацької — стала Запорозька Січ. її демократичний характер пояснюється тим, що Запорозьку Січ створив сам народ для подолання загрози знищення; козакам були потрібні злагода й порозуміння.

Козацька Січ мала надійні укріплення. її оточували глибокі рови і високі земляні вали з гарматами, вежами з бійницями, де постійно чергували озброєні козаки.Запорозькій Січі були притаманні ознаки республіки: власна територія, система виборних органів влади, правові звичаї, військо. Вищим законодавчим, адміністративним та судовим органом Січі була Січова Рада. Її рішення вважалися думкою всього війська і були обов'язковими для виконання. Рада розглядала найважливіші питання внутрішньої політики: проводила розподіл земель, угідь та рибних ловищ, судила за тяжкі злочини.

Широка демократія Запорозької Січі дає історикам підстави вважати її християнською козацькою республікою.

Зростаючі утиски влади, польсько-католицьке поневолення, економічна експлуатація селян панами, шляхтою, посилювалися духовним рабством. Після Берестейської унії народ України опинився під національним, соціальним, економічним і релігійним гнітом.Хмельницький стверджував, що причиною, яка спонукала козаків піднятися війною на ляхів, було не те, що ляхи несправедливо відбирали в них села й доми, що позбавляли їх земної батьківщини,обтяжували їх роботами, а те, що ляхи, змушуючи козаків відступати від благочестивих догматів та приєднуватися до невірного вчення, злим юродством руйнували села й доми нетлінних душ. Саме тому у 1648 р. народ виступив проти поневолення. Війна мала національно-визвольний характер. її рушійною силою стали козаки, селяни, міщани, православне духовенство. Очолив їх Хмельницький. Мета: визволення України з-під влади Речі Посполитої. Нова політична еліта України прагнула створити свою національну державу, сформувати в ній новий соціально-економічний лад з козацькою власністю на землю. Великим і значним було і релігійне протистояння православ'я і католицизму. Перед

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: