Коли і де утворилася запор. Січ

У 1552-1556 рр. канівський і черкаський староста Дмитро Іванович Вишневецький (Байда) (1564 р.) об'єднує козаків, створюючи за порогами Дніпра на о. Мала Хортиця козацький центр - Запорозьку Січ. Назва "Запорозька Січ" поширилася на все об'єднане навколо Січі козацтво.

До утворення Запорозької Січі спричинив комплекс причин.

Одним з видів діяльності козацтва було уходництво - сезонні походи в місця постійних промислів (уходів) в Дикому Полі з метою здобуття засобів до існування. Це сприяло господарському засвоєнню і вивченню більш глибших районів Дикого Поля.

Козаки відбували з місць постійного перебування (Канів, Черкаси) навесні, об’єднувались у загони на чолі з отаманом і їхали в степи до осені, де й займались мисливством, рибальством, випасом худоби і коней, видобутком солі та ін.

Вже з початку XVI ст. осередком уходів стало Запоріжжя. Самі козаки говорили: “Січ - мати, Великий Луг - батько”.

З часом уходництво переросло в постійну колонізацію Дикого Поля. В місцях уходів з’являються укріплені зимівники, городки - “січі” (засіка, сікти). Поступово в козаків сформувалося усвідомлення потреби в об’єднанні своїх сил і створенні єдиного центру, щоб міцно взяти під контроль засвоєні землі. Так повинна була виникнути Запорозька Січ, але коли саме це сталося, точно невідомо.

За свідченням “Польської хроніки” Бєльських у 30 - 40-х рр. XVI ст. якась Січ існувала на о. Томаківка. Перша ж достовірно відома Січ існувала у 1553 - 1557 рр. на о. Мала Хортиця, засновником якої був Дмитро Вишневецький (Байда) із знатного магнатського роду, князь, був державним урядовцем, але покозачився.

Зародком нової української державності — козацької — стала Запорозька Січ. її демократичний характер пояснюється тим, що Запорозьку Січ створив сам народ для подолання загрози знищення; козакам були потрібні злагода й порозуміння.

Козацька Січ мала надійні укріплення. її оточували глибокі рови і високі земляні вали з гарматами, вежами з бійницями, де постійно чергували озброєні козаки.Запорозькій Січі були притаманні ознаки республіки: власна територія, система виборних органів влади, правові звичаї, військо. Вищим законодавчим, адміністративним та судовим органом Січі була Січова Рада. Її рішення вважалися думкою всього війська і були обов'язковими для виконання. Рада розглядала найважливіші питання внутрішньої політики: проводила розподіл земель, угідь та рибних ловищ, судила за тяжкі злочини.

Широка демократія Запорозької Січі дає історикам підстави вважати її християнською козацькою республікою.

Боротьба козацтва з Турецко-Татарською експансією

Татари майже щороку, а інколи й по кілька разів на рік нападали на Україну, вбиваючи та захоплюючи в неволю місцеве населення, спустошуючи міста і села. Живим муром від нападів турків і татар для України стало козацтво, яке вважало боротьбу проти "бусурманів" священним обов'язком. Спершу воно відбивало турецько-татарські напади, а зміцнівши й саме розгорнуло наступ на володіння Туреччини та її васала — Кримського ханства. Спершу переважали сухопутні походи, але з часом запорожці активізують і чорноморські експедиції. Вже наприкінці. XVI — на поч. XVII ст. козацький флот зріс до кількох сотень одиниць і нападав на турецькі фортеці й міста.

Значною мірою козацькі успіхи були пов'язані з талановитим керівництвом гетьмана Петра Cагайдачного (бл. 1570—1622), який, за підрахунками дослідників, провів 60 боїв на суходолі та на морі й жодного не програв. З ним на чолі козацтво остаточно перетворилося на окремий стан, а його збройні сили були реформовані з партизанських загонів у регулярну дисципліновану армію. У політичній діяльності головною заслугою Сагайдачного було те, що він зумів поєднати інтереси трьох найдіяльніших частин українського суспільства — козацтва, культурно-освітньої верстви та духовенства. У результаті активізувалося як козацтво, котре поступово виходить за межі своїх вузько станових інтересів та долучається до загальнонаціональних справ, так і міщансько-духовна інтелігенція, яка почала сміливіше та енергійніше реалізовувати свої плани.

Навесні 1621 р. 160-тисячна турецька армія під проводом самого султана при 260 гарматах, а також 60 тис. татар вирушили, щоб розгромити Річ Посполиту. Королівський уряд звернувся за допомогою до козаків, обіцяючи розширення їхніх прав і привілеїв. Козацька рада ухвалила надати допомогу в боротьбі проти "бусурманів". 40 тис. козаків рушило назустріч ворогові. щоб розпорошити сили турків, ще 10 тис. запорожців відправили на Чорне море.

1 вересн до фортецы м. Хотина прибуло козацьке військо. Наступного дня сюди підійшли турки й татари, які відразу вдарили по позиціях козаків, сподіваючись, що ті ще не встигли як слід укріпитися, проте зазнали великих втрат і змушені були відступити. Надалі турецька армія практично безперервно протягом місяця здійснювала атаки на козацький табір, небезпідставно вважаючи, що розбивши його, легко впорається з поляками. Але, втративши близько 80 тис. осіб, так і не змогла взяти фортеці.

9 жовтня було укладено Хотинський мир, сприятливий для поляків: 1) кордон Польщі з Туреччиною встановлювався по Дністру; 2) турки й татари зобов'язувалися не чинити грабіжницьких походів на територію Речі Посполитої; 3) польський уряд погодився-заборонити козацькі експедиції проти Криму і Туреччини.

Парадоксально, але факт: козацтво, яке своєю самопожертвою не тільки врятувало від розгрому Річ Посполиту, а й розвіяло міф про непереможність Туреччини та, значно послабивши останню, примусило її відмовитися від планів завоювання Європи, не отримало від своєї перемоги жодних здобутків. Польща не виконала навіть скромних козацьких вимог щодо виплати сталої платні, забезпечення воєнних інвалідів, виведення коронного війська з Київського воєводства тощо, не кажучи вже про заборону виходити в Чорне море. Підступність польського уряду, а також зазнане на початку війни поранення прискорили смерть П. Сагайдачного, який помер 10 квітня 1622 р., заповівши перед тим усе своє майно українським братствам Києва і Львова. Після смерті гетьмана Сагайдачного зміцнене ним військо продовжило його справу. Походи на Туреччину та Крим здійснювалися майже кожного року, а то й по кілька разів на рік.

Зростаючі утиски влади, польсько-католицьке поневолення, економічна експлуатація селян панами, шляхтою, посилювалися духовним рабством. Після Берестейської унії народ України опинився під національним, соціальним, економічним і релігійним гнітом.Хмельницький стверджував, що причиною, яка спонукала козаків піднятися війною на ляхів, було не те, що ляхи несправедливо відбирали в них села й доми, що позбавляли їх земної батьківщини,обтяжували їх роботами, а те, що ляхи, змушуючи козаків відступати від благочестивих догматів та приєднуватися до невірного вчення, злим юродством руйнували села й доми нетлінних душ. Саме тому у 1648 р. народ виступив проти поневолення. Війна мала національно-визвольний характер. її рушійною силою стали козаки, селяни, міщани, православне духовенство. Очолив їх Хмельницький. Мета: визволення України з-під влади Речі Посполитої. Нова політична еліта України прагнула створити свою національну державу, сформувати в ній новий соціально-економічний лад з козацькою власністю на землю. Великим і значним було і релігійне протистояння православ'я і католицизму. Перед у боротьбі з Річчю Посполитою вели козаки, які очолили селяни, міщани і духовенство. Війна почалася в лютому 1648 р. із захопленням повстанцями Запорізької Січі і обрання гетьманом Богдана Зиновія Хмельницького. Рок конца 1654 p., коли відбулася Переяславська Рада між Україною і Москвою. Отже, рушійними силами революції були козаки, селяни, міщани, шляхта. Характер війни був всенародний, національно-визвольний, справедливий. Лідером став Б.Хмельницький Початок війни. Бойові дії у 1648-1649 pp. Перші перемоги повсталі здобули в битвах на Жовтих Водах 5-6 травня 1648 p. і під Корсунем 16 травня 1648 р. Протягом літа 1648 р. повстання охопило території Київщини, Поділля, Волині та Лівобережної України. 13 вересня 1648 р. козацьке військо здобуло перемогу над поляками в битві під Пилявцями. Протягом жовтня - листопада 1648 р. тривала облога Львова. 23 грудня 1648 р. козацьке військо урочисто вступило до Києва. Зборівський мирний договір. 8 серпня 1649 р. Б. Хмельницький і польський король Ян Казимир підписали Зборівський мирний договір. Його зміст фактично означав, що польський уряд вперше визнав автономію (самоврядування) української козацької держави в межах Речі Посполитої на території трьох воєводств - Київського, Брацлавського і Чернігівського. Підписаний мирний договір не задовольняв а ні козаків, а ні уряд Речі Посполитої. Обидві сторони почали підготовку до нового етапу війни. Події 1651-1653 pp. Поразка у битві під Берестечком (червень 1651 р.) негативно вплинула на бойовий дух армії,хоч бої під Білою Церквою у вересні 1651 р. показали, що польська армія не в змозі подолати козаків. 18 вересня 1651 р. уклали невигідну для України Білоцерківську угоду. 22-23 травня 1652 р. Б. Хмельницький у битві під Батогом вщент розгромив 30 тисячне польське військо. 1 жовтня 1653 р.Усні домовленості в Переяславі і затверджені в березні цього ж року в Москві документи утворили систему норм відносин між Гетьманщиною і Росією, Переяславський договір 1654 р. Прагнення Б. Хмельницького завершити звільнення й об'єднання українських земель. 3 1655 р. Б. Хмельницький розвинув активну дипломатичну діяльність, забезпечити незалежність Української держави. Зокрема налагоджувалися союзницькі відносини зі Швецією. 3 метою створення антипольської коаліції він уклав угоди зі шведським королем Карлом Х Густавом і семиградським князем Юрієм Ракоці II. Шведи захопили більшу частину Польщі. Але незабаром почалися невдачі, і антипольська коаліція розпалася. Ці події були останнім ударом для хворого гетьмана, і 27 липня 1657 р. він помер у Чигирині.

Військові дії 1649 р. завершились політичним компромісом у вигляді Зборівського договору. Цей договір юридично закріплював існування в межах Речі Посполитої лише автономної козацької області, до якої входили три воєводства: Київське, Брацлавське І Чернігівське. На цю територію заборонялося вступати польському війську. Чисельність війська Запорозького встановлювалась у 40 тис. Зборівський договір був паперовий і майже не мав реальної сили. Проте перемир'я з Польщею Хмельницький використав для зміцнення української державності. В 1649 р. вся підвладна йому територія була поділена на 16 полків (9 правобережних і 7 лівобережних), які, в свою чергу, ділились на 272 сотні. У 1650 р. полків було вже 20. Загальна військова рада, ще в 1648р. грала провідну роль. Тепер же Хмельницький скликав її дуже рідко, і вона була быльш формальною. Фактично основним органом влади стала старшинська рада. Могутня влада сконцентрувалася в руках гетьмана, її підсилював величезний авторитет Хмельницького. Він очолював адміністрацію, військо фінансову і судову систему, скликав ради, видавав нормативні акти – універсали, вів дипломатичні переговори. Генеральна старшина, яка була спочатку лише військовим штабом гетьмана, в нових обставинах перетворилася на урядових міністрів. До генеральної старшини належали генеральний писар, обозний, два осавули, двоє суддів, пізніше увійшли також підскарбій, хорунжий та бунчужний. Хмельницький проводив фактично незалежну зовнішню політику, переговори з Туреччиною, Кримом, Росією, активно втручався в молдавські справи. В Україні почала складатися своєрідна правова система. Зберігався Литовський статут, Магдебурзьке право, які діяли з польських часів. Але з'явились і нові правові акти - гетьманські універсали, зростало значення козацького права. Слід підкреслити також, що в результаті визвольної війни було фактично ліквідоване велике і середнє феодальне землеволодіння на більшості українських земель (за винятком православних монастирів). Основна частина володінь шляхти перейшла до скарбу війська Запорозького. Українське селянство захопило багато земель, які перейшли тепер у його користування. Хоч тепер селяни повинні були платити податки і виконувати на користь державі різні повинності, їх становище поліпшилось. Вони були особисто вільними, могли вступити до козацького стану, передавати володіння землею і угіддями в спадщину.

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: