Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Макроекономічна нерівновага. Економічні цикли. Економічні кризи





Стан ринкової рівноваги не є статичним. У ринкових економіках завжди за періодами відносно стабільного зростання наставали періоди спадів, що супроводжувались падінням виробництва і безробіттям, а розвиток представляв собою рух від рівноваги через її порушення – до формування на більш високому рівні рівноваги більш складного порядку. Ринковій економіці притаманна нестабільність, циклічність розвитку.

Економічний цикл (economic cycle; business cycle ) – це періодичні коливання рівня ділової активності, представленого реальним ВВП; повторювані через певні проміжки часу чергування піднесення і спаду ділової активності в країні.

Єдиного пояснення циклічного розвитку економіки не існує. Екстернальні теорії вбачають причини циклічності у зовнішніх чинниках, що знаходяться за межами економічної системи (війни, міграційні процеси, наукові відкриття, відкриття нових земель та ін.), інтернальні теорії шукають їх усередині економічної системи (оновлення основних фондів, функціонування грошово-кредитної системи і т.п.). Еклектичний підхід поєднує обидві групи теорій. Його представники вважають, що сучасна економічна система постійно піддається впливу безлічі імпульсів (як зовнішніх, так і внутрішніх), що надають поштовху іншим процесам, порушуючи відтворювальні пропорції. При цьому механізм автоматичного відновлення, яким є досконала конкуренція, не діє, і, коли порушення відтворювальних зв’язків сягають критичної величини, відновлення рівноваги відбувається через механізм економічної кризи. Заходи державного регулювання певною мірою здатні зменшити диспропорції в економічній системі, але вчасно всіх їх передбачити і повністю усунути неможливо. Утім, чимало учених заперечують циклічність розвитку взагалі.

Основними фазами економічного циклу є: криза, депресія, пожвавлення, піднесення (рис. 9.5).

L t1UKDXHTtVBSKC5JzEtJzMnPS7VVqkwtVrK34+UCAAAA//8DAFBLAwQUAAYACAAAACEAgR8OAcQA AADcAAAADwAAAGRycy9kb3ducmV2LnhtbERPTWvCQBC9F/oflin0VjftQSW6ikhLFRqsUfA6ZMck mp0Nu1sT/fXdgtDbPN7nTOe9acSFnK8tK3gdJCCIC6trLhXsdx8vYxA+IGtsLJOCK3mYzx4fpphq 2/GWLnkoRQxhn6KCKoQ2ldIXFRn0A9sSR+5oncEQoSuldtjFcNPItyQZSoM1x4YKW1pWVJzzH6Pg 0OWfbrNen77bVXbb3PLsi94zpZ6f+sUERKA+/Ivv7pWO80dD+HsmXiBnvwAAAP//AwBQSwECLQAU AAYACAAAACEA8PeKu/0AAADiAQAAEwAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAW0NvbnRlbnRfVHlwZXNdLnht bFBLAQItABQABgAIAAAAIQAx3V9h0gAAAI8BAAALAAAAAAAAAAAAAAAAAC4BAABfcmVscy8ucmVs c1BLAQItABQABgAIAAAAIQAzLwWeQQAAADkAAAAQAAAAAAAAAAAAAAAAACkCAABkcnMvc2hhcGV4 bWwueG1sUEsBAi0AFAAGAAgAAAAhAIEfDgHEAAAA3AAAAA8AAAAAAAAAAAAAAAAAmAIAAGRycy9k b3ducmV2LnhtbFBLBQYAAAAABAAEAPUAAACJAwAAAAA= " fillcolor="window" stroked="f" strokeweight=".5pt">

Депресія
L t1UKDXHTtVBSKC5JzEtJzMnPS7VVqkwtVrK34+UCAAAA//8DAFBLAwQUAAYACAAAACEA7lOrmsQA AADcAAAADwAAAGRycy9kb3ducmV2LnhtbERPTWvCQBC9F/wPywje6sYeqqSuUsRShQZrLHgdsmOS mp0Nu6tJ/fXdgtDbPN7nzJe9acSVnK8tK5iMExDEhdU1lwq+Dm+PMxA+IGtsLJOCH/KwXAwe5phq 2/GernkoRQxhn6KCKoQ2ldIXFRn0Y9sSR+5kncEQoSuldtjFcNPIpyR5lgZrjg0VtrSqqDjnF6Pg 2OXvbrfdfn+2m+y2u+XZB60zpUbD/vUFRKA+/Ivv7o2O86dT+HsmXiAXvwAAAP//AwBQSwECLQAU AAYACAAAACEA8PeKu/0AAADiAQAAEwAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAW0NvbnRlbnRfVHlwZXNdLnht bFBLAQItABQABgAIAAAAIQAx3V9h0gAAAI8BAAALAAAAAAAAAAAAAAAAAC4BAABfcmVscy8ucmVs c1BLAQItABQABgAIAAAAIQAzLwWeQQAAADkAAAAQAAAAAAAAAAAAAAAAACkCAABkcnMvc2hhcGV4 bWwueG1sUEsBAi0AFAAGAAgAAAAhAO5Tq5rEAAAA3AAAAA8AAAAAAAAAAAAAAAAAmAIAAGRycy9k b3ducmV2LnhtbFBLBQYAAAAABAAEAPUAAACJAwAAAAA= " fillcolor="window" stroked="f" strokeweight=".5pt">
Криза
Пожвавлення
Підйом
Цикл
ВВП р.   р.
L t1UKDXHTtVBSKC5JzEtJzMnPS7VVqkwtVrK34+UCAAAA//8DAFBLAwQUAAYACAAAACEAK1RFysQA AADcAAAADwAAAGRycy9kb3ducmV2LnhtbERP32vCMBB+H/g/hBP2NlPHGNIZZYhjCivOOvD1aM62 s7mUJLPVv94Iwt7u4/t503lvGnEi52vLCsajBARxYXXNpYKf3cfTBIQPyBoby6TgTB7ms8HDFFNt O97SKQ+liCHsU1RQhdCmUvqiIoN+ZFviyB2sMxgidKXUDrsYbhr5nCSv0mDNsaHClhYVFcf8zyjY d/mn26zXv9/tKrtsLnn2RctMqcdh//4GIlAf/sV390rH+ZMXuD0TL5CzKwAAAP//AwBQSwECLQAU AAYACAAAACEA8PeKu/0AAADiAQAAEwAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAW0NvbnRlbnRfVHlwZXNdLnht bFBLAQItABQABgAIAAAAIQAx3V9h0gAAAI8BAAALAAAAAAAAAAAAAAAAAC4BAABfcmVscy8ucmVs c1BLAQItABQABgAIAAAAIQAzLwWeQQAAADkAAAAQAAAAAAAAAAAAAAAAACkCAABkcnMvc2hhcGV4 bWwueG1sUEsBAi0AFAAGAAgAAAAhACtURcrEAAAA3AAAAA8AAAAAAAAAAAAAAAAAmAIAAGRycy9k b3ducmV2LnhtbFBLBQYAAAAABAAEAPUAAACJAwAAAAA= " fillcolor="window" stroked="f" strokeweight=".5pt">
Час

 


Рис. 9.5. Структура економічного циклу.

 

Криза (crisis) – це розбалансування взаємодіючих ланок економічної системи: перевиробництво, і далі – падіння реального ВВП, зростання безробіття, збільшення або падіння цін, скорочення реальних доходів населення, курсів цінних паперів, споживчого попиту, припинення інвестицій, масові неплатежі, банкрутства, зростання соціальної напруги. Проте економічна криза є не тільки наслідком внутрішніх суперечностей економічної системи, а й водночас формою їх вирішення, виконує функцію санації, прискорює структурну перебудову економіки.

Депресія (depression): припинення падіння реального ВВП. Стабілізуються ціни, високий рівень безробіття, відсутні інвестиції, але починається відновлення господарських зв’язків, поступово скорочуються товарні запаси.

Пожвавлення (recovery): починає зростати реальний ВВП, відбуваються оновлення основного капіталу, модернізація виробництва, зростання інвестицій, зниження безробіття, знов починають зростати ціни.

Піднесення (boom): система наближається до свого потенційного рівня, зростає ВВП, мають місце повна зайнятість, масове оновлення основного капіталу, нове будівництво, зростання доходів, сукупного попиту, заробітної плати. Економічна система починає відчувати нестачу ресурсів, зростають курси цінних паперів, посилюється спекулятивна активність на фондових біржах. Економіка досягає «піку» розвитку, але виявляється «перегрітою», посилюються диспропорції, починається нова криза.

Тривалість економічного циклу визначають як період часу від початку однієї кризи до початку наступної. Слід вирізняти цикл і тренд розвитку: незалежно від економічних коливань, спадів і піднесень, у довгостроковому періоді економічна система досягає економічного зростання та розвитку.

У структурі сучасних економічних циклів зазвичай виокремлюють дві фази: рецесія (криза + депресія) і піднесення.

Найчастіше класифікують такі типи економічних циклів:

1. Малі цикли (Кітчина, цикли запасів) – тривалість 2-4 рр., причина – коливання запасів через життєвий цикл товарів, що спричинює коливання цін, виробництва, зайнятості. Матеріальною основою вважаються процеси в грошовій сфері. Періодичне зростання попиту на кредитні ресурси, активізація біржових процесів час від часу призводять до біржових потрясінь і боргових криз.

2. Середні цикли (Жуглара, промислові) – тривалість 7-12 рр. Матеріальною основою вважаються процеси оновлення основного капіталу, причиною – диспропорції між виробництвом і споживанням, розвитком галузей, що виробляють засоби виробництва, і тих, що виробляють споживчі товари (надмірне інвестування у галузях першої групи).

3. Великі (довгі хвилі, цикли Кондратьєва) – тривають 40-60 рр. Це коливання економічної активності у зв’язку з формуванням нового укладу внаслідок технологічного розвитку, пов’язані з хвилями появи технологічних винаходів та їх практичного використання. Матеріальна основа: кардинальні зміни у технологіях (на основі винаходів, відкриттів), що спричинюють зміну соціально-економічних умов життя суспільства, докорінне оновлення технологічної бази (структурне оновлення технологічного способу виробництва). Відбувається зміна базових технологій. Новий уклад передбачає новий тип мислення, освіти, енергоносії, способи зв’язку тощо.

Структура великого циклу складається з двох фаз: низхідна (20-25 рр., вичерпання можливостей базових технологій, «на дні» людство робить важливі відкриття, ці технології і створять надалі нові галузі, новий уклад) і висхідна (25-30 рр., час впровадження відкриттів, масове поширення нових технологій, розвиток нових галузей, зростання продуктивності, доходів, реального ВВП). З часів промислової революції в Англії і до початку ХХІ ст. налічують 5 великих циклів. Зараз світова економіка знаходиться на низхідній фазі 5-го великого циклу (технологічна основа: електроніка, телекомунікації, генна інженерія). Базовими технологіями, що складають основу 5-го технологічного укладу, є ІКТ.

 

Безробіття та інфляція

Досягнення повної зайнятості та стабільність грошової сфери є найважливішими цілями економічної політики будь-якої держави. Водночас, безробіття та інфляція стали постійними супутниками господарського життя навіть у найрозвиненіших країнах світу.

Зайнятість (employment) – це економічна діяльність, пов’язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, що зазвичай приносить дохід у грошовій або іншій формі. Безробіття (unemployment) – це соціально-економічна ситуація в суспільстві, за якої частина працездатного населення не може знайти роботу через перевищення на ринку праці пропозиції над попитом. Безробітними вважаються працездатні особи працездатного віку, що: не мають роботи (доходного заняття), але активно її шукають або намагаються організувати власну справу; готові приступити до роботи; зареєстровані у державній службі зайнятості. Разом зайняті в суспільному виробництві та безробітні становлять економічно активне населення.

Рівень безробіття в країні зазвичай обчислюється як відсоток від працездатного населення працездатного віку або як співвідношення кількості безробітних до економічно активного населення, виражене у відсотках.

Види безробіття:

1. Фрикційне (frictional unemployment) – пов’язане з пошуком і очікуванням роботи (пошук кращих умов, переїзд, пошук роботи вперше). Часто має добровільний характер, короткочасний, особи зазвичай є конкурентоспроможними на ринку праці.

2. Структурне (structural unemployment) – є результатом змін структури попиту на робочу силу внаслідок НТП, появи нових технологій, автоматизації виробничих процесів, структурних змін в економіці. Вимушене, є більш тривалим (необхідне перенавчання або підвищення кваліфікації для подальшого працевлаштування).

Разом фрикційне і структурне безробіття складають природний рівень безробіття (natural rate of unemployment) або рівень безробіття при інфляції, що не прискорюється (non-accelerating-inflation rate of unemployment). Якщо рівень безробіття в країні дорівнює природному, має місце повна зайнятість (full employment). Останнім часом у світі спостерігається тенденція до зростання природної норми безробіття.

3. Циклічне (cyclical unemployment) – породжене коливаннями ділової активності, може набувати значних масштабів. Спричинює низку негативних соціальних та економічних наслідків.

Вирізняють також приховане (незареєстроване, неповний робочий тиждень, відпустки за власний рахунок), інституційне (неефективна організація ринку праці: відсутність інформації про робочі місця, надмірний розмір допомоги з безробіття, що не мотивує до пошуку роботи), сезонне, добровільне безробіття.

Економічні наслідки безробіття: зниження ВВП, скорочення доходів населення і споживчого попиту, зростання виплат із державного бюджету на утримання безробітних, скорочення надходжень до дохідної частини бюджетів усіх рівнів, втрата кваліфікації працівниками, еміграція найбільш якісної робочої сили (втрата країною економічного потенціалу). Американський економіст А. Оукенвиявив таку закономірність (Закон Оукена): країна втрачає 2-2,5% потенційного ВВП, якщо фактичний рівень безробіття перевищує природній на 1%. Соціальні наслідки безробіття: погіршення морально-психологічного стану людей, втрата стереотипів трудової поведінки, зростання кількості суїцидів та рівня злочинності, скорочення народжуваності, посилення соціальної напруги в суспільстві.

Відтак, держава прагне регулювати ситуацію у сфері зайнятості. Вирізняють активні заходи держави (спрямовані на те, щоб зробити робітників «затребуваними» на ринку праці: створення служб зайнятості, організація підвищення кваліфікації, перенавчання працездатних осіб, стимулювання самозайнятості та ін.) та пасивні (підтримка безробітних шляхом виплати їм допомоги).

Інфляція (inflation) – це знецінення грошей (щодо товарів, іноземних валют) в результаті порушення законів грошового обігу і появи грошової маси, що не забезпечена товарною. Зазвичай проявляється через зростання рівня цін. Рівень інфляції обчислюється як показник індексу споживчих цін (ІСЦ).

(9.2)

Розраховуються й інші цінові індекси, за динамікою яких можна судити про інфляційні процеси в країні: індекс цін виробників промислової продукції, індекс цін реалізації сільгосппродукції, індекс цін на будівельно-монтажні роботи, індекс тарифів на вантажні перевезення та ін.

Вирізняють дві форми інфляції: відкрита (проявляється через зростання рівня цін) і прихована (виникає за умов державного контролю над цінами, проявляється через дефіцит товарів або погіршення їхньої якості, кризу неплатежів).

За темпами відкрита інфляція поділяється на:

- помірну, або повзучу (creeping inflation): темп зростання цін становить 3,5-10% на рік, угоди укладаються в поточних цінах;

- галопуючу (galloping inflation): темпи зростання цін 10-100 % на рік, угоди індексуються;

- гіперінфляцію (run-away inflation): для країн з розвиненою ринковою економікою темпи зростання цін вищі за 100 %, для країн з трансформаційною – від 1000 % на рік і вище; спричинює «втечу від грошей», паралізує господарську діяльність.

Стагфляція (stagflation) – це падіння обсягу виробництва на тлі циклічного безробіття (стагнація), що супроводжується інфляцією.

Причини інфляції трактуються по-різному. Прихильники монетарної концепції уважають, що інфляція породжується впливом грошових чинників, а саме помилковою політикою Центрального банку (надмірним зростанням грошової маси), зміною швидкості обертання грошової маси (що може викликати інфляцію і за незмінного значення грошової маси в обігу). Послідовники немонетарної концепції стверджують, щоінфляція породжується диспропорціями в різних сферах суспільного виробництва і політикою держави, є наслідок дисбалансу між сукупним попитом і сукупною пропозицією (AD > AS), що складається одночасно на всіх типах ринків (товарних, грошовому, ресурсних) як наслідок монопольної влади фірм і профспілок, державного регулювання економіки. Названі концепції представляють собою два рівні аналізу інфляції, обґрунтовуючи монетарні і немонетарні чинники інфляції.

Вирізняють два типи інфляції - інфляцію попиту та інфляцію пропозиції (витрат).

Механізм інфляції попиту (demand-pull) є таким: спочатку зростає грошова маса (емісія), потім – сукупний попит. Оскільки ж сукупна пропозиція не встигає (або не здатна) адекватно відреагувати на зростання попиту, зростають ціни. Інфляція попиту зазвичай виникає при повній зайнятості і завантаженості виробничих потужностей.

Механізм інфляції витрат (cost-push inflation) інший: спочатку відбувається зростання витрат виробників (через зростання цін на імпортовані ресурси, девальвацію національної валюти, завищення цін на продукцію монополій і штучне «недовиробництво», вимоги підвищення зарплати з боку профспілок, посилення оподаткування бізнесу, адміністративного тиску та ін. причини), а потім – зростання цін. Подальший розвиток подій залежить від держави. Можливі варіанти: 1) стимулювання скорочення витрат на одиницю продукції на основі новітніх ресурсозберігаючих технологій, структурних змін в економіці означає допустити спад в короткостроковому періоді для подолання структурних диспропорцій; 2) стимулювання сукупного попиту шляхом реалізації «популярних» заходів на основі додаткової емісії грошей може призвести до формування т. зв. інфляційної спіралі «зарплата / ціни».

Фактори інфляції попиту і пропозиції можуть переплітатись і взаємно посилюватись, формуючи сталі інфляційні очікування (inflation expectations), тобто оцінку суб’єктами ринку зміни темпів інфляції в майбутньому. Вони закладаються у сьогоднішні ціни на всіх стадіях виробництва і реалізації товарів та послуг, чим «підштовхують» інфляцію.

Соціально-економічні наслідки інфляції: перерозподіл національного доходу від приватного сектору до державного (дефіцит державного бюджету покривається через т. зв. «інфляційний податок»); втрати осіб з фіксованими доходами (пенсії, зарплати); унеможливлення інвестицій у реальній економіці, переважний розвиток спекулятивних операцій; зниження конкурентоспроможності національних товарів, посилення відтоку капіталу з країни; зростання бюджетного дефіциту і державного боргу; руйнування банківської системи через гіперінфляцію.

Антиінфляційні заходи держави мають на меті привести у відповідність темпи приросту грошової і товарної маси у короткостроковому періоді, а обсяги і структуру сукупного попиту і сукупної пропозиції – у довгостроковому. Методи залежать від типу, виду, чинників інфляції. Якщо помірна інфляція не вважається загрозливою, то гіперінфляці я усувається монетарними методами: таргетуванням (фіксацією або обмеженням приросту) грошової маси, скороченням видатків державного бюджету, припиненням індексування доходів населення (можливо, заморожування виплат зарплат, пенсій), послабленням інфляційних очікувань. Такі заходи часто передують грошовій реформі. Після подолання гіперінфляції здійснюється балансування темпів зростання виробництва, сукупного попиту і цін, розв’язання проблем реального сектору економіки. Зберігається жорстка монетарна політика, не допускається зростання бюджетного дефіциту, темпи інфляції мають знизитись до помірних. Надалі проводиться структурна політика, спрямована на скорочення витрат і підвищення продуктивності праці, структура сукупної пропозиції приводиться у відповідність до структури сукупного попиту. В довгостроковому періоді з метою профілактики інфляції реалізуються структурна та інноваційна політика, спрямовані на стимулювання збільшення потенційного ВВП на основі запровадження новітніх технологій, розвитку нових галузей, модернізації існуючих і т.п.

Запитання для самоконтролю:

1. Що вивчає макроекономіка?

2. Які показники використовуються для вимірювання результатів макроекономічної діяльності?

3. Що таке валовий внутрішній продукт? Які існують методи його розрахунку?

4. Як визначити реальний ВНП?

5. Що таке економічне зростання? Назвіть чинники економічного зростання.

6. Схарактеризуйте типи економічного зростання.

7. Розкрийте сутність економічного розвитку. Які його основні цілі? Чи актуальна концепція людського розвитку для України?

8. Що таке сукупний попит? Які фактори на нього впливають?

9. Що таке сукупна пропозиція? Що відображують відрізки короткострокової кривої сукупної пропозиції?

10. Як зміни сукупного попиту та сукупної пропозиції впливають на параметри макроекономічної рівноваги?

11. Що таке економічний цикл? Охарактеризуйте основні фази економічного циклу.

12. У чому полягає позитивна (творча) функція економічної кризи?

13. Назвіть та охарактеризуйте основні види безробіття.

14. Що таке «повна зайнятість»?

15. У чому полягає сутність інфляції? Назвіть та охарактеризуйте основні види інфляції.

16. Охарактеризуйте цілі та напрями антиінфляційної політики держави.

 

 

Г л а в а 10

Економічна роль держави.







Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.