Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Кредитно-банківська система та її структура. Центральний банк країни, його функції та грошово-кредитна політика





Сучасна кредитно-банківська система (credit-banking system) є найважливішим елементом інфраструктури грошового ринку. Вона розглядається з двох точок зору: 1) як сукупність кредитно-розрахункових відносин, пов’язаних з рухом позичкового капіталу, а також форм і методів кредитування; 2) як сукупність кредитно-фінансових установ, здатних мобілізувати тимчасово вільні грошові кошти, доходи і заощадження населення, надавати їх у позику фірмам, уряду і приватним особам і одержувати прибуток від своїх операцій.

Інституціональну структуру кредитно-банківської системи утворюють ЦБ країни, банки та спеціальні небанківські фінансово-кредитні установи, які виконують окремі функції або обслуговують окремі галузі економіки (страхові компанії, пенсійні фонди, інвестиційні компанії тощо).

За формою власності кредитні установи можуть бути державними і приватними (індивідуальними, акціонерними, кооперативними, товариствами). До державних у світовій практиці відносять центральні банки, поштово-ощадну систему та деякі спеціальні кредитні інститути (наприклад, федеральні земельні банки, Експортно-імпортний банк у США). В окремих країнах (Франція, Італія) державі належать великі банки. Існують і міждержавні валютно-фінансові інститути: Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР), Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР), регіональні міжнародні банки та інші.

Ядром кредитно-банківської системи є банківська система (banking system). В Україні, відповідно до Законів України «Про банки і банківську діяльність» та «Про Національний банк України», банківська система складається з Національного банку України (НБУ) та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до положень цього Закону та інших законів України.

Всю повноту відповідальності за стан грошового обігу несе центральний банк країни (central bank). До основних функцій сучасних ЦБ належать:

1) проведення єдиної державної політики у сфері грошового обігу, кредиту та забезпечення стабільності національної грошової одиниці;

2) емісія грошей, визначення виду грошової одиниці, її номіналу, основних ознак та систем захисту.

3) зберігання золотовалютних резервів країни(долари США, євро, англійський фунт стерлінгів, японська ієна) як гарантійно-страхового фонду у міжнародних розрахунках.

4) акумуляція і зберігання касових резервів для банків як гарантія погашення їхніх депозитів;

5) контроль за виконанням іншими банками законодавства з банківської справи, безперебійною роботою платіжної системи, дотриманням норм ведення банківських операцій;

6) кредитування банківу періоди криз і кредитних труднощів шляхом рефінансування;

7) валютне регулювання та контроль дотримання зовнішнього державного боргу, виконання правил валютних операцій на території України, встановлення і використання валютних курсів іноземних валют;

8) надання кредитів і виконання розрахункових операцій для урядових органів;

9) здійснення безготівкових розрахунків, основаних на заліку взаємних вимог і обов’язків, тобто клірингів. В Україні з січня 1994 р. ці функції виконує автоматизована система міжбанківських електронних платежів (СМЕП);

10) інші функції у межах своєї компетенції.

Грошово-кредитна політика ЦБ (monetary policy) – це сукупність заходів, спрямованих на зміну грошової маси в обігу, обсягу кредитів, рівня процентних ставок та інших показників грошового обігу з метою встановлення рівноваги на грошовому ринку та регулювання господарської кон’юнктури. Основні напрями грошово-кредитної політики НБУ щорічно затверджуються Верховною Радою України.

Жорстка політика (hardline policy) проводиться, коли додатковий попит на гроші (MD1→MD2) обумовлений зростанням рівня цін. За таких умов ЦБ залишає пропозицію грошей MS незмінною, але «відпускає» номінальні процентні ставки (r1→r2). Зменшення номінального ВНП і, відповідно, попиту на гроші зумовлює розвиток розглянутих процесів у протилежному напрямі (рис. 11.4).

Ліберальна (гнучка) політика (liberal policy) запроваджується, коли зміни в попиті на гроші (MD1→MD2) відбуваються внаслідок змін у швидкості грошового обігу. У цьому разі кількості грошей в обігу MS дають змогу змінюватися у тій самій пропорції, що й швидкості обігу грошей, але в протилежному напрямі: чим менша швидкість обігу грошей, тим більше їх потрібно для обігу, і навпаки. Для цього ЦБ скуповує (продає) на відкритому ринку цінні папери і цим розширяє кредитні можливості банків та збільшує (зменшує) пропозицію грошей (M1→M2 ) (рис. 11.5).

 

r MS r

 

 

r2

MD2 r1, MS

r2 MD2

r1

MD1 MD1

 

 

 

0 M1, M2 M 0 M1 M2 M

 

Рис. 11.4. Жорстка грошова Рис. 11.5. Ліберальна грошова

політика політика

 

Змішана політика (mixed policy) використовується, коли зміни в попиті на гроші є наслідком змін у фізичному обсязі виробництва. Така політика припускає можливість збільшення кількості грошей в обігу (М1→М2) при одночасному зростанні номінальної ставки процента (r1→r2), що вирівнює циклічне розширення (рис. 11.6).

r

 

 

MS

r2

r1 MD2

MD1

 

 

0 M1 → M2 M

Рис. 11.6. Змішана грошова політика

 

Для реалізації грошово-кредитної політики ЦБ використовує загальні та селективні методи.

Загальні методи впливають на грошовий ринок у цілому. До них належать:

1) визначення норм обов’язкових банківських резервів (required reserve ratio) – грошової суми, яку банк не має права давати в позику і зобов’язаний тримати на своєму рахунку в ЦБ. У випадку інфляції, коли необхідно обмежити зростання грошової маси в обігу, ЦБ підвищує норму обов’язкових резервів. І навпаки, якщо є потреба у збільшенні кількості грошей, норма обов’язкових резервів зменшується. Тоді банки, «розморозивши» частину своїх коштів, перетворюють їх на кредити;

2) облікова (процентна) політика (discount rate, bank rate). Ставка міжбанківського кредиту – це процент за кредит, який ЦБ надає всім іншим банкам у порядку рефінансування їхніх активних операцій. В умовах зростання рівня інфляції ЦБ підвищує облікову ставку. Цим досягаються такі ефекти: а) зменшується кількість банків – одержувачів державного кредиту, для яких він виявляється занадто дорогим; б) банки, які беруть кредит, змушені кредитувати лише високоприбуткові проекти; в) банки автоматично підвищують ставки процентів за своїми кредитами, отже, зменшують попит на гроші з боку своїх клієнтів та гальмують зростання обсягу грошової маси. Проте такі дії ЦБ неминуче впливають на сферу виробництва і стан товарного ринку, зменшуючи інвестиційний попит та обсяги виробництва продукції;

3) рефінансування банків (refinancing of banks) – кредитування банків у разі тимчасового дефіциту їхніх резервів. Позики НБУ, як правило, є короткостроковими, надаються в порядку переобліку комерційних векселів або під заставу цінних паперів банків. НБУ може кредитувати їх також через операції обов’язкової купівлі-продажу державних цінних паперів;

4) операції на відкритому ринку (open-market operations) державних облігацій. Припустимо, що власник заощаджень вирішує придбати за 100 г.о. облігації державної позики, тобто стає кредитором держави. Уряд, одержавши 100 г.о., спрямовує кошти на реалізацію нагальних господарських програм. Причому нові гроші не друкуються, а інфляція не провокується. Однак якщо до справи підключається ЦБ, ситуація корінним чином змінюється. Коли необхідно збільшити кількість грошей в обігу, ЦБ через ринок цінних паперів скуповує державні зобов’язання у населення, наприклад, за 110 г.о. (зацікавлюючи людей прибутком). Гроші відразу потрапляють до обігу. Уряд же стає боржником не населення, а ЦБ, і повинен повернути запозичені кошти вже йому. Але через кілька років. Коли потрібно зменшити кількість грошей в обігу(скажімо, протидіяти інфляції), ЦБ продає державні облігації, якими володіє. Вони потрапляють до приватних власників, а гроші від продажу вилучаються з обігу і осідають у резервах ЦБ. Однак гроші повертаються в обіг тільки після настання терміну погашення державних облігацій.

Даний метод регулювання грошової маси використовуються в тих країнах, де є сформований ринок державних облігацій. В Україні з метою забезпечення збалансованості грошового ринку НБУ проводить стерилізаційні операції з використанням депозитного сертифікату НБУ. Застосовується також продаж процентних облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) із зобов’язаннями викупити їх через певний проміжок часу;

5)політика підтримання курсу національної валютишляхом валютних інтервенцій (currency intervention), тобто купівлі-продажу іноземної валюти на валютних ринках;

6) регулювання імпорту та експорту капіталу (regulation of import and export of capital): реєстрація імпорту та експорту капіталу; встановлення максимальних і мінімальних розмірів процентних ставок за іноземними депозитами в українських банках; установлення для осіб, які мають борги перед нерезидентами, обов’язкового безпроцентного вкладання певної частини від суми цих боргових зобов’язань в уповноважених банках України.

Селективні методи (selective controls) грошово-кредитної політики ЦБ регулюють конкретні види кредиту. Це:

– вибірковий контроль з боку ЦБ за розміщенням кредиту;

– регулювання споживчого кредиту шляхом установлення ЦБ мінімальних початкових внесків і максимальних термінів повернення;

– особливі умови рефінансування експортних кредитів;

– облік процентних ставок по депозитах, головним чином – обмеження верхньої межі норми процента;

– пільговий переоблік векселів;

– встановлення маржі на одержання позики під цінні папери з метою попередження використання комерційного кредиту як фінансового інструменту спекуляцій на фондовій біржі;

– «моральне вмовляння» – спроба ЦБ відкрито переконувати банки або широкі верстви населення здійснити певні позики.







Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.