Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Соціальна держава. Соціальна політика держави: сутність та напрями





Соціальна держава (welfare state) є надзвичайно привабливою моделлю розвитку країни. Її ознаками є забезпечення державних гарантій гідного існування та рівних прав для кожного громадянина, створення необхідних умов людського розвитку, забезпечення миру і злагоди у суспільстві. Соціальна держава завжди передбачає розвинене соціальне законодавство, тому є орієнтиром, еталоном соціально-економічного розвитку. Саме такий тип державного устрою декларується у ст.1 Конституції України.

Питання справедливих суспільних відносин, що забезпечують загальне благо для усіх громадян, виникло ще в античній філософії, у Середньовіччі (ідеї Фоми Аквінського), на етапі формування капіталістичного господарства (ідеї Томаса Гоббса, Дж. Локка та ін.). Перша теоретична концепція соціальної держави з’являється у науковому обігу в середині ХІХ ст. у працях Лоренца фон Штейна. Значну увагу соціальним інтересам суспільства і ролі держави у їх задоволенні приділяв Карл Маркс. На практиці впровадження пенсійного забезпечення і медичного страхування ефективно втілював Отто Фон Бісмарк, перший канцлер Німецької імперії. В ХІХ ст. чинники соціалізації економічного розвитку були пов’язані зі змінами у суспільних відносинах, які відбувалися внаслідок індустріалізації економіки.

В ХХ ст. Дж. Кейнс обґрунтував соціальну роль держави в економіці й запропонував методи соціального регулювання. Інституціоналісти зробили акцент на соціальних, психологічних, етичних, правових чинниках, які впливають на економічну поведінку людей. Й. Шумпетер запропонував особливу теорію соціальної економіки, яка стала поширеною галуззю знань. Дж. Гелбрейт розробив теорію конвергенції ринкової і командної економіки, де соціальній ролі державі належить значна роль. І навіть неокласик П. Самуельсон, який віддавав пріоритет розвитку ринкові, теж обґрунтував важливу роль держави у скороченні безробіття й інфляції заради зростання реального ВВП. Радянськими науковцями соціальним питанням розвитку приділялася пріоритетна увага, проте їх вирішення пов’язувалося з командною економікою. В наш час чинники соціалізації пов’язані із постіндустріальним зростанням, підвищенням у ньому ролі знання, інтелекту і здоров’я людини.

Основою функціонування соціальної держави є принцип справедливості. Взагалі справедливість буває ринковою і соціальною. Ринкова справедливість (market justice) полягає у створенні рівних законодавчих можливостей для індивідів у реалізації їх здібностей та досягненні успіху в умовах конкуренції. Кожен з них отримує таку величину доходу, яка відповідає витратам на працю і капітал в процесі виробництва. Держава не заважає економічній свободі. Принцип ринкової справедливості переважає в англо-саксонській моделі національної економіки.

Соціальна справедливість (social justice) є відображенням християнських цінностей і означає головну роль держави, а не ринку, в добробуті громадян. Соціальна справедливість передбачає збалансованість індивідуальних, колективних і національних інтересів, підтримку найбільш вразливих верств населення за рахунок перерозподілу державного бюджету. В той же час вона виключає утриманство та зайвий патерналізм. Навпаки, діє принцип «хто не працює, той не їсть». Соціальна справедливість існує разом із суспільною солідарністю. Наприклад, в охороні здоров’я вона означає, що молодий сплачує за похилого, здоровий – за хворого, багатий – за бідного. Найбільш насиченим соціальним змістом нині відрізняються два європейські різновиди ринкової економіки – це скандинавська (шведська) модель держави загального добробуту і континентальна модель соціально-ринкового господарства Німеччини.

Соціальна політика держави (government social policy) – це державне регулювання, спрямоване на формування гідних рівня та якості життя кожної людини, її розвитку та захисту прав, а також урахування та узгодження інтересів усіх соціальних груп населення при окресленні загальної економічної політики.

Рівень життя (level of living standard) охоплює кількісні параметри споживання матеріальних благ (промислових продуктів, продовольства, житла) та послуг, доходи на душу населення, реальну заробітну плату, доходи від вторинної зайнятості, дивіденди, проценти по вкладах, пенсії, допомоги, стипендії. Фактичне споживання порівнюється з мінімальними та раціональними стандартами.

Якість життя (life quality) означає рівень життя плюс якісні вимірювачі – умови та охорона праці, середня тривалість життя, доступність інформації, фізичний та духовний розвиток людей, забезпечення їх прав, особистої та суспільної безпеки, здорове довкілля та ін. При низькій якості життя загострюються проблеми доступу до соціально-культурних цінностей, безпеки людського розвитку, поширюються соціальні хвороби – туберкульоз, наркоманія, СНІД.

Напрями соціальної політики держави охоплюють скорочення безробіття, регулювання доходів, подолання бідності, розвиток соціально-культурної сфери. До останньої належать охорона довкілля, культура, освіта, охорона здоров’я, фізкультура та спорт, пасажирський транспорт та зв’язок, ЖКГ, соціальне обслуговування населення, рекреаційні послуги. Агрегованим показником стану соціально-культурної сфери є частка витрат на галузь у ВВП (rate of industry in GDP). В постіндустріальних країнах спостерігається підвищення цього показника, а також соціальних витрат на душу населення. Загалом суспільний сектор, який охоплює державний і неурядовий некомерційний сектори, тривало зростає.

Державна політика доходів насамперед спрямована на запобігання поляризації суспільства та зняття соціального напруження. Для кількісної оцінки диференціації доходів застосовуються такі показники:

а) ступінь нерівності у розподіленні доходівкрива Лоренца (Lorenz curve) показує фактичне розподілення доходів. Якби між усіма членами суспільства існував абсолютно рівний розподіл доходів, то такий розподіл відображала би бісектриса ОА. Насправді ж, ступінь нерівності показує заштрихована ділянка ОСА між бісектрисою та кривою Лоренца. Що далі крива від бісектриси, то більшою є нерівність (рис.10.1);

 

Рис.10.1. Крива Лоренца

 

в) децильний (квинтильний, квартильний) коефіцієнт (decile [quintile, quartile] coefficient) виражає співвідношення між середніми доходами 10 (20, 25) % найбагатших громадян та середніми доходами 10 (20, 25) % найбідніших. У ЄС децильний коефіцієнт становить 6:1, а в Україні (відповідно до непрямих оцінок та з урахуванням тіньових доходів) — 30:1.

Велика нерівність у рівні життя призводить до соціальних вибухів і руйнування середнього класу. У розвинених країнах середній клас (middle class) є домінуючою соціальною групою. Разом із традиційними дрібними та середніми власниками він включає особи, що володіють інтелектуальною власністю, є носіями знань та інформації. Середній клас виконує важливі функції – забезпечує стабільність, інвестиційний та освітній потенціал країни, високий попит на внутрішньому ринку, суттєві податкові надходження до держбюджету, розвиток активності, самодостатньої поведінки громадян, висування вимог до реформування влади.

Поляризація доходів має наслідком зростання бідності – абсолютної та відносної. Абсолютна бідність (absolute misery) означає рівень доходів, який не задовольняє стандартні базові потреби людей. Абсолютно бідними є також ті домогосподарства, які або не мають набору з трьох найпоширеніших товарів тривалого використання (телевізора, пральної машини, холодильника) чи позбавлені нормальних житлових умов, або для яких коефіцієнт Енгеля (Engel coefficient) – частка витрат на продовольство в загальному обсязі витрат домогосподарств) – перевищує 60 %, або калорійність харчування є меншою за раціональні норми.

Відносна бідність (relative misery) означає порівняно низький сукупний дохід особи чи сім'ї, який є наслідком розшарування суспільства. Іноді відносну бідність розглядають у порівнянні з доходами громадян споріднених професій за кордоном.

Бідність в Україні має свою специфіку: вона поширена навіть серед родин, де хто-небудь з дорослих працює; бідними є багато працівників бюджетної сфери; низька якість та тривалість життя переплітаються з психологічним неприйняттям економічної нерівності. Головні шляхи подолання бідності в Україні такі: деолігархізація, демонополізація і детінізація економіки, створення справжніх умов для сталого економічного зростання і підвищення національної конкурентоспроможності, справедливий перерозподіл надходжень до держбюджету, усунення брутального порушення прав більшості громадян на доступ до національного багатства.

Протидією розшаруванню є також законодавче встановлення прожиткового мінімуму (minimum of living) та мінімальної заробітної плати (minimum wage). Остання є обов’язковою для підприємств усіх форм власності, а також фізичних осіб, які використовують працю найманих робітників. На жаль, ці показники в Україні не відображають всієї повноти потреб громадян. Крім того, законодавством багатьох країн передбачається виплата матеріальних допомог та субсидій, встановлення пільг.

Підвищення мінімальної заробітної плати має не лише соціальний, а й економічний зміст (спрацьовує ефект мультиплікації). Додаткові відрахування йдуть до страхового і пенсійного фондів. Певна сума коштів повертається державі за рахунок економії на житлові субсидії, а також у вигляді ПДВ на придбані додаткові товари завдяки зростанню попиту. Збільшується зайнятість, знижуються допомоги з безробіття, зростають податкові надходження до бюджету від фізичних осіб тощо. Отже, збільшення мінімальної заробітної плати тотожно інвестиціям в економіку країни, що підкреслює роль соціальних чинників в економічному зростанні.





Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.