І. Аналіз ефективності використання трудових ресурсів

Мета аналізу трудових ресурсів – якісно оцінити ступінь забезпеченості підприємства трудовими ресурсами, ефективності використання праці, робочого часу, коштів на оплату праці, виявити внутрівиробничі резерви підвищення продуктивності праці та соціального захисту працівників.

Аналіз проводиться за такими напрямками:

Завдання аналізу:

1. Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами.

Головним показником, що характеризує таку забезпеченість є середньоспискова чисельність працівників.

Загальна оцінка забезпеченості підприємства працівниками визначається шляхом співставлення фактичної і планової чисельності, як в цілому по підприємству, так в розрізі його підрозділів:

Ч = Ч_ф – Ч_п,

Де Ч – абсолютне відхилення по чисельності працівників, Ч_ф , Ч_п – фактична і планова середньоспискова чисельність працівників.

Однак, навіть, при абсолютному перевищенні чисельності план з випуску продукції може бути невиконаний через низьку продуктивність праці, тому важливе значення має порівняння фактичної чисельності працівників з плановою, яка скоригована на ступінь виконання плану з обсягу продукції:

Ч` = Ч_ф – Ч_{п *} ,

Ч` - скориговане відхилення по чисельності, ВПф, ВПп – випуск продукції фактичний і плановий.

2. Аналіз складу і структури промислово-виробничого персоналу.

Промислово-виробничий персонал поділяється на:

а) робітників;

б) службовців (керівники, спеціалісти, інші службовці).

При вивченні структури промислово-виробничого персоналу проводиться порівняння питомої ваги кожної категорії з планом та минулим періодом, а також вивчається склад кожної категорії за стажем роботи, віком, освітою.

Аналіз ведеться за наступними напрямами:

1. Визначення питомої ваги окремих категорій працівників.

2. Вивчення рівня кваліфікації робітників.
3. Вивчення складу промислово-виробничого персоналу за стажем роботи та за віком.

3. Аналіз руху робочої сили, який характеризується наступними показниками:

3.1. Коефіцієнт обороту по прийому кадрів – відношення чисельності прийнятих працівників до середньоспискової чисельності працівників за певний період.

3.2. Коефіцієнт обороту по звільненню - відношення чисельності звільнених працівників до середньоспискової чисельності працівників за певний період.

3.3. Коефіцієнт плинності кадрів - відношення чисельності звільнених працівників у зв’язку з плинністю (звільнених за власним бажанням, за порушення трудової дисципліни, через невідповідність кваліфікації) до середньоспискової чисельності працівників за певний період.

4. Аналіз використання робочого часу має на меті виявити його втрати, причини втрат і їх вплив на обсяг виробництва і реалізації продукції.

Узагальнюючими показниками використання робочого часу є:

1. Середня кількість днів відпрацьованих робітниками за звітний період. Цей показник залежить від наступних факторів:

- кількість вихідних і святкових днів;

- кількість днів чергової відпустки;

- інші види відпусток передбачених законодавством;

- кількість днів непрацездатності;

- неявка на роботу з дозволу адміністрації;

- прогули та інші.

2. Середня тривалість робочої зміни (робочого дня). Цей показник визначають наступні фактори:

- величина нормативного робочого тижня;

- час простою впродовж дня, зафіксований в обліку;

- час понад урочної роботи;

- час інших скорочень робочого дня, передбачений законодавством (для підлітків, матерів годувальниць тощо).

3. Середня кількість днів відпрацьованих одним працівником.

Під час аналізу знаходять відхилення цих показників від плану, а також порівнюють їх з аналогічними показниками за минулі періоди, встановлюють конкретні причини можливих відхилень. При чому особливу увагу слід звернути на величину зафіксованих в обліку непродуктивних втрат робочого часу (неявки, прогули, простої, брак).

5. Аналіз продуктивності праці і пошук резервів її подальшого підвищення.

Продуктивність праці являє собою відношення обсягу виробленої продукції на середньоспискову чисельність працівників.

Проводиться оцінка виконання плану та динаміки продуктивності праці за даними про виробіток одного працівника за рік, квартал, місяць, день.

В процесі аналізу продуктивності праці визначається вплив трудових факторів на обсяг виробництва за допомогою наступної детермінованої факторної моделі (ВП – випуск продукції, ССЧ – середньоспискова чисельність працівників, КД – кількість днів відпрацьованих одним працівником, СДВ – середньоденний виробіток одного працівника):

ВП = ССЧ * КД * СДВ

Вплив кожного з факторів (ССЧ, КД, СДВ) на зміну випуску продукції розраховується наступними формулами:

∆ВП_ССЧ = ∆ССЧ * КД_пл * СДВ_пл

∆ВП_КД = ССЧ_ф * ∆КД * СДВ_пл

∆ВП_СДВ = ССЧ_ф * КД_ф * ∆СДВ

де ∆ВП_ССЧ, ∆ВП_КД, ∆ВП_СДВ, - вплив певного фактору на результативний показник;

КД_пл., СДВ_пл – планове значення відповідного фактору;

ССЧ_ф, КД_ф – фактичне значення відповідного фактору;

∆ССЧ, ∆КД, ∆СДВ – відхилення фактичного значення відповідного фактору від плану.

7. Оцінка ефективності використання коштів на оплату праці, що характеризується співвідношенням темпів росту продуктивності праці (ТР_пп) і заробітної плати (ТР_зп). Якщо таке співвідношення більше одиниці, вважається, що кошти на заробітну плану використані ефективно.

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: