Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







ІІ. Аналіз партнерських відносин





В умовах ринкової економіки на виробничо-господарську діяльність помітно впливають партнерські відносини між підприємствами, організаціями установами. Партнерство – це форма організації бізнесу, за якої два чи більше суб’єктів господарювання вступають у ділові взаємовідносини.

Процес попереднього пошуку можливих партнерів умовно можна поділити на декілька етапів. На першому етапі визначається структура галузі чи ринку, тобто виявляються виробники, експортери, імпортери певного товару. З множини компаній, що діють на ринку виділяють ту їх частину, яка може становити інтерес для даного підприємства. Другий етап роботи добору партнера – виявлення найавторитетніших фірм на ринку. Критерієм такого добору є показник питомої ваги підприємства в обсязі галузевого виробництва товару. На третьому етапі приступають до виділення конкретних суб’єктів господарювання, які могли б стати потенційними партнерами підприємства. Четвертий етап роботи з вибору ділового партнера передбачає визначення характеру та стратегії ділових відносин обраних компаній з даним підприємством.

Аналітична робота починаються після завершення попереднього добору партнерів і збору інформації про них. Її мета – оцінити перспективність можливих партнерів для організації співробітництва. Оцінюючи перспективність партнера і доцільність налагодження з ним контактів, використовують загальні критерії: галузь, масштаби діяльності, фінансовий стан, місце розташування та ін.

На наступному етапі, коли кількість підприємств, які аналізують, звузиться, критерії добору конкретизуються і проводиться детальний порівняльний аналіз характеристик і можливостей потенційних партнерів. При цьому аналізуються основні аспекти діяльності передбачуваного партнера: технічний, технологічний, економічний, правовий, організаційний та ін.

Інформаційну базу аналізу партнерських відносин становлять: фірмові довідники, публікації підприємств (річні звіти, каталоги, проспекти), матеріали спеціалізованих інформаційних організацій, періодичні видання тощо.

 

 

ІІІ. Аналіз виконання договорів поставки

У ринковій економіці вся виробнича діяльність будується на системі договорів поставки продукції, виконання яких є не ін­ше гарантією фінансової стабільності підприємства, а й формою його високого авторитету (іміджу).

Головна мета економічного аналізу обґрунтованості та ви­конання договорів поставки полягає у забезпеченні повного і своєчасного виконання договорів на найвигідніших економічних умовах.

В умовах ринку формується комплекс завдань аналізу вико­нання договорів поставки:

а) аналіз обґрунтованості та ефективності формування "портфеля замовлень";

б) аналіз виконання замовлень за асортиментом продукції;

в) аналіз виконання замовлень за якістю продукції;

г) аналіз виконання замовлень за поставками продукції у визначений час;

д) аналіз наслідків виконання замовлень за поставками про­дукції.

Вихідний етап аналізу - оцінка обґрунтованості та напру­женості договірних зобов'язань. Цей аналіз виконується в двох площинах. По-перше, треба оцінити сформований портфель за­мовлень з погляду використання потужностей, по-друге — вияви­ти, чому на ринку не були укладені договори стосовно найвигідніших для підприємства пропозицій.

Для оцінки напруженості поставок розраховують ко­ефіцієнт напруженості поставок і порівнюють з фактичним вико­нанням договірних зобов'язань. Коефіцієнт напруженості поста­вок продукції (Кнап) обчислюється відношенням обсягу фактичних по­ставок продукції за укладеними договорами за аналізований період (Пдф) до виробничої потужності підприємства (М).

Кнап =

Для аналізу втрат у ринковій конкуренції треба порівняти фактичний і бажаний портфелі замовлень з погляду використан­ня виробничої потужності та фінансово-економічної результатив­ності. Водночас не лише абсолютні порівняння портфеля замов­лень і виробничої потужності є свідченням обґрунтованості дого­ворів поставки. Часто їх невиконання зумовлене нерівномірністю розміщення договорів відповідно до можливостей використання виробничої потужності підприємства. Підприємства, які синхронізують виробництво і поставки продукції у часі, мають кращі фінансові результати внаслідок прискорення оборо­тності коштів.

Аналіз причин невиконання договірних зобов'язань за по­ставками враховує також виявлення винуватців у внутрівиробни­чих підрозділах та за зовнішніми факторами.

На завершальному етапі варто провести аналіз наслідків не­виконання договірних зобов'язань, серед яких основними є підвищення собівартості продукції, втрата довіри з боку покупців, втрата потенційних прибутків.

 

 







Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.