|
ІІ. Аналіз партнерських відносинВ умовах ринкової економіки на виробничо-господарську діяльність помітно впливають партнерські відносини між підприємствами, організаціями установами. Партнерство – це форма організації бізнесу, за якої два чи більше суб’єктів господарювання вступають у ділові взаємовідносини. Процес попереднього пошуку можливих партнерів умовно можна поділити на декілька етапів. На першому етапі визначається структура галузі чи ринку, тобто виявляються виробники, експортери, імпортери певного товару. З множини компаній, що діють на ринку виділяють ту їх частину, яка може становити інтерес для даного підприємства. Другий етап роботи добору партнера – виявлення найавторитетніших фірм на ринку. Критерієм такого добору є показник питомої ваги підприємства в обсязі галузевого виробництва товару. На третьому етапі приступають до виділення конкретних суб’єктів господарювання, які могли б стати потенційними партнерами підприємства. Четвертий етап роботи з вибору ділового партнера передбачає визначення характеру та стратегії ділових відносин обраних компаній з даним підприємством. Аналітична робота починаються після завершення попереднього добору партнерів і збору інформації про них. Її мета – оцінити перспективність можливих партнерів для організації співробітництва. Оцінюючи перспективність партнера і доцільність налагодження з ним контактів, використовують загальні критерії: галузь, масштаби діяльності, фінансовий стан, місце розташування та ін. На наступному етапі, коли кількість підприємств, які аналізують, звузиться, критерії добору конкретизуються і проводиться детальний порівняльний аналіз характеристик і можливостей потенційних партнерів. При цьому аналізуються основні аспекти діяльності передбачуваного партнера: технічний, технологічний, економічний, правовий, організаційний та ін. Інформаційну базу аналізу партнерських відносин становлять: фірмові довідники, публікації підприємств (річні звіти, каталоги, проспекти), матеріали спеціалізованих інформаційних організацій, періодичні видання тощо.
ІІІ. Аналіз виконання договорів поставки У ринковій економіці вся виробнича діяльність будується на системі договорів поставки продукції, виконання яких є не інше гарантією фінансової стабільності підприємства, а й формою його високого авторитету (іміджу). Головна мета економічного аналізу обґрунтованості та виконання договорів поставки полягає у забезпеченні повного і своєчасного виконання договорів на найвигідніших економічних умовах. В умовах ринку формується комплекс завдань аналізу виконання договорів поставки: а) аналіз обґрунтованості та ефективності формування "портфеля замовлень"; б) аналіз виконання замовлень за асортиментом продукції; в) аналіз виконання замовлень за якістю продукції; г) аналіз виконання замовлень за поставками продукції у визначений час; д) аналіз наслідків виконання замовлень за поставками продукції. Вихідний етап аналізу - оцінка обґрунтованості та напруженості договірних зобов'язань. Цей аналіз виконується в двох площинах. По-перше, треба оцінити сформований портфель замовлень з погляду використання потужностей, по-друге — виявити, чому на ринку не були укладені договори стосовно найвигідніших для підприємства пропозицій. Для оцінки напруженості поставок розраховують коефіцієнт напруженості поставок і порівнюють з фактичним виконанням договірних зобов'язань. Коефіцієнт напруженості поставок продукції (Кнап) обчислюється відношенням обсягу фактичних поставок продукції за укладеними договорами за аналізований період (Пдф) до виробничої потужності підприємства (М). Кнап = Для аналізу втрат у ринковій конкуренції треба порівняти фактичний і бажаний портфелі замовлень з погляду використання виробничої потужності та фінансово-економічної результативності. Водночас не лише абсолютні порівняння портфеля замовлень і виробничої потужності є свідченням обґрунтованості договорів поставки. Часто їх невиконання зумовлене нерівномірністю розміщення договорів відповідно до можливостей використання виробничої потужності підприємства. Підприємства, які синхронізують виробництво і поставки продукції у часі, мають кращі фінансові результати внаслідок прискорення оборотності коштів. Аналіз причин невиконання договірних зобов'язань за поставками враховує також виявлення винуватців у внутрівиробничих підрозділах та за зовнішніми факторами. На завершальному етапі варто провести аналіз наслідків невиконання договірних зобов'язань, серед яких основними є підвищення собівартості продукції, втрата довіри з боку покупців, втрата потенційних прибутків.
Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем... Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право... ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала... Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|