Тема 5. Філософський аналіз суспільства.

1. Розкрийте специфіку предмета соціальної філософії.

2. Законспектуйте основні рівні і методологічні принципи соціального пізнання.

3. Проаналізуйте суспільство в якості самоорганізуючої і саморозвиваючої системи соціальних зв’язків та відносин.

4. Проаналізуйте природу і суспільство в якості підсистем об’єктивної реальності.

5. Законспектуйте основні концепції суспільного розвитку.

1. Проаналізуйте поняття суспільного виробництва та його основні види.

2. Охарактеризуйте поняття і структуру духовної сфери життєдіяльності суспільства.

Тема 6. Цивілізаційний та формалізаційний аналізи суспільства: історія і сучасність.

1. У чому полягає проблема побудови різноманітних теоретичних моделей суспільства?

2. Законспектуйте основні концепції філософії історії (К.Маркс, О.Шпенглер, А.Дж.Тойнбі, П.Сорокін).

3. Проаналізуйте співвідношення і специфіку понять „культура”, „цивілізація”, „формація”.

1. Охарактеризуйте проблему співвідношення цивілізаційного та формаційного підходів до аналізу суспільства.

2. Що таке соцільний прогрес? У чому полягає проблема визначення критеріїв соціального прогресу?

3. Розкрийте особливості і суперечності сучасної цивілізації.

4. У чому полягає проблема кризи цивілізації в умовах сьогодення? Вкажіть шляхи подолання цієї кризи.

Тема 7. Суб’єкти суспільного розвитку: особистості та соціальні спільноти у вимірах філософського аналізу.

1. Проаналізуйте змінювальний характер розуміння „суб’єкта суспільного розвитку” в історії філософської думки.

2. Охарактеризуйте поняття „соціальна структура суспільства” та її основні елементи.

3. Розкрийте сутність і специфічні риси теорій „соціальної стратифікації” та „соціальної мобільності” (П.Сорокін, Т.Парсонс, С.Лінсет).

4. У чому полягає специфіка соціальної структури сучасного українського суспільства?

1. Що таке культурно-історичний суб’єкт? Проаналізуйте місце та роль культурно-історичного суб’єкта в соціальній структурі суспільства.

2. У чому полягає причина класових та інших конфліктів в суспільстві (альтернативи К.Маркса-Р.Дарендорфа).

3. Законспектуйте основні поняття і характерні риси історичних спільнот людей: сім’я, рід, плем’я, народність, етнос, нація.

4. Розкрийте специфічні риси і співвідношення понять „етнос”, „нація”, „народ”.

5. Вкажіть причини національних суперечностей в умовах сьогодення та визначте шляхи їх подолання.

6. Охарактеризуйте і законспектуйте поняття „людина”, „індивід”, „індивідуальність”, „особистість”.

7. Яким чином співвідносяться інтереси суспільства та особи?

8. У чому полягає роль особистості в історії? Розкрийте специфічні риси понять „пересічна”, „видатна” та історична особистості.

1. Філософія і світогляд. Структура світогляду.

3. Філософія як особлива форма суспільної свідомості. Предмет і функції філософії.

4. Проблема основного питання філософії в історії філософської думки.

5. Протилежність діалектичного і метафізичного поглядів на світ. Основні історичні форми діалектики.

6. Морально-етичний характер філософії Стародавньої Індії (джайнізм, буддизм, локаята).

7. Соціально-етичний характер філософської думки Стародавнього Китаю. Конфуцій про людину та її виховання. Даосизм про начало буття та ідеал мудреця.

9. Сутність і характерні риси атомістичного матеріалізму (Левкіп, Демокріт, Епікур, Лукрецій Кар).

11. Вчення Аристотеля про людину, суспільство і державу.

12. Філософська система Аристотеля ("метафізика", гносеологія, логіка).

13. Проблема "універсалій" у філософії Середньовіччя. Боротьбв між номіналізмом і реалізмом.

14. Сутність і основні риси вчення Томи Аквінського. Принцип гармонії віри і розуму, сутності і існування.

15. Натурфілософія епохи Відродження (М.Кузанський, Б.Телезіо, Дж.Бруно) і нове природознавство (М.Коперник, Л. да Вінчі, Г.Галілей).

16. Проблема методу пізнання у філософії Нового часу (Ф.Бекон, Р.Декарт). Емпіризм і раціоналізм.

17. Проблема субстанції у вченнях Р.Декарта, Б.Спінози, Г.Ляйбніца.

18. Сутність і специфічні риси гегелівської філософії історії та філософії права.

20. Сутність і характерні риси теорії суспільного договору Ж.-Ж.Руссо.

21. Географічний детермінізм Ш.-Л. Монтеск’є, його вчення про державу, теорія розподілу влад.

22. Механістичний характер французького матеріалізму ХVІІІ ст. (Ламетрі, Дідро, Гольбах, Гельвецій).

23. Теорія пізнання і етика І.Канта. Категоричний імператив.

24. Суб’єктивний ідеалізм І.Фіхте. Вчення про взаємозв’язок суб’єкта і об’єкта, теорії і практики. Сутність діалектики Фіхте.

25. Філософська система та метод Г.В.Ф.Гегеля.

26. Ірраціоналізм А.Шопенгауера. Воля як підвалина буття.

27. Провідні ідеї, основні проблеми і характерні риси соціальної філософії та філософії історії Ф.М.Вольтера.

28. Філософська концепція Ф.Ніцше. Ідея надлюдини в “філософії життя” Ніцше. Метафора "вічного повернення" як образ і сенс розвитку історії.

29. Ідея несвідомого і психоаналіз З.Фрейда. Структура психіки особистості за Фрейдом.

30. Виникнення позитивізму. Вчення О.Конта про три стадії розвитку людського мислення і пізнання. Класифікація наук за О.Контом.

31. Соціокультурні передумови становлення марксизму та його філософії. Розробка К.Марксом проблем відчуження людини і шляхів його подолання.

32. Нова концепція соціального буття у філософії марксизму. Сутність матеріалістичного розуміння історії.

33. Діалектика Г.Гегеля і К.Маркса, їхнє співвідношення. Концепція матеріалістичної діалектики, її зміст. Об’єктивна і суб’єктивна діалектика.

34. Сутність та основні течії філософії неопозитивізму.

35. Сутність і характерні риси філософії постпозитивізму (К.Поппер, Т.Кун).

36. Неотомізм, його антропоцентрична переорієнтація. Проблема співвідношення релігії і науки.

37. Християнський еволюціонізм П.Тейяра де Шардена.

38. Проблема буття людини у філософії екзистенціалізму. Різноманітності сучасного екзистенціалізму.

39. Проблема спілкування і розуміння у філософській герменевтиці (Х.-Г.Гадамер).

1. Специфіка світогляду давніх русичів. Зародження філософської думки в Київській Русі. Розуміння філософії як "любові до мудрості" та її основні риси.

2. Філософська концепція Г.С.Сковороди ("Філософія серця", концепція "сродної праці", принцип "нерівної рівності").

3. Провідні ідеї, загальні та специфічні риси релігійної філософії в Україні і Росії (П.Юркевич, В.Соловйов, М.Бердяєв).

4. Сутність і структура свідомості. Мислення і мова.

5. Онтологія як вчення про буття. Філософська категорія буття. Різноманітність форм буття.

6. Поняття матерії, його історичний генезис. Сучасні уявлення про матерію та її види.

7. Проблема походження свідомості як філософська проблема. Відображення та його форми.

8. Духовне життя суспільства та його структура. Суспільна та індивідуальна свідомість. Рівні і форми суспільної свідомості.

9. Пізнання як засіб самореалізації людини. Основні види пізнання.

10. Чуттєве і раціональне пізнання, співвідношення та специфіка їх форм.

11. Поняття об’єктивної істини в діалектико-матеріалістичній теорії пізнання. Співвідношення абсолютної та відносної істини. Конкретність істини.

12. Поняття науки, її соціальні функції. Специфіка наукового пізнання.

13. Рівні, форми та методи наукового пізнання.

14. Багатозначність поняття "людина". Поняття "індивід", "індивідуальність", "особистість" як засоби пізнання різних сторін буття людини. Інтереси суспільства та особи. Виникнення та розв’язання суперечностей між ними.

15. Основні принципи діалектики (принцип розвитку, принцип загального зв'язку).

16. Закони діалектики. Сутність та методологічне значення законів діалектики.

17. Категорії діалектики: одиничне, особливе і загальне, сутність і явище, зміст і форма, можливість і дійсність, причина і наслідок, необхідність і випадковість.

18. Софістика та еклектика – альтернативи діалектики як логіки.

19. Особливості філософського пізнання суспільства. Специфіка предмету соціальної філософії.

20. Основні методологічні принципи соціально-філософського пізнання (об’єктивність, історизм, системність, єдність теорії та практики).

21. Суспільство як система, що саморозвивається. Поняття суспільного виробництва, його класифікація.

22. Основні культурологічні концепції філософії історії (М.Данилевський, О.Шпенглер, А.Тойнбі, П.Сорокін).

23. Ідея прогресу в історії соціальної філософії. Проблема визначення критерію прогресу.

24. Суб'єкти суспільного розвитку. Поняття культурно-історичного суб’єкту. Місце та роль культурно-історичного суб’єкту в умовах переходу України до громадянського суспільства.

26. Поняття способу виробництва матеріальних благ та його структура. Діалектика продуктивних сил та виробничих відносин на різних історичних етапах.

27. Соціальне прогнозування та сучасна глобалістика. Передбачення майбутнього – необхідна умова доцільної діяльності людей. Проблеми сучасної глобальної ситуації. Концепції технологічного детермінізму і "соціально-екологічного песимізму" як альтернативи майбутнього.

28. Сутність і основні школи філософії неофрейдизму (Е.Фромм, К.Г.Юнг).

29. Спосіб і форми існування матерії (рух, простір, час).

30. Догматизм і релятивізм - альтернативи діалектики як теорії пізнання.

31. Проблема походження людини. Діалектика природнього (біологічного) і соціального в історичному та індивідуальному розвитку людини.

32. Практика як критерій істини. Структура й основні форми практики.

33. Сутність і значення творчості у діяльності людини. Основні форми творчості.

34. Діяльність як спосіб існування соціального. Діяльність і спілкування.

1. Які із запропонованих суджень характеризують об’єктивний ідеалізм:

а) об’єктивний ідеалізм не визнає можливості пізнання світу;

б) об'єктивний ідеалізм визнає пізнання світу силами людського розуму;

в) згідно з об'єктивним ідеалізмом світ визначається духовною силою, що існує незалежно від людської свідомості;

г) об'єктивний ідеалізм стверджує, що світ залежить від волі й свідомості видатної особистості;

д) об'єктивний ідеалізм вважає причиною світу божий першопочаток.

2. Виберіть судження, яке краще, ніж інші, характеризує позицію матеріалізму у філософії:

б) на думку матеріалістів, свідомість людини, воля і цілі людей не мають суттєвого значення в розвитку природи і суспільства;

в) матеріалісти вважають, що об'єктивний світ та його закони слугують підставою для визначення думок людей, наукових теорій;

г) згідно з матеріалізмом явища світу підпорядковані закономірностям, світ не є сукупністю випадкових явищ.

3. Наведено чотири судження. Яке з них правильно відображує зв'язок між вирішенням першої та другої сторін основного питання філософії? Чому?

а) якщо філософ матеріаліст, то він не може бути агностиком;

б) якщо філософ агностик, то він, мабуть, ідеаліст;

г) якщо філософ агностик, то він матеріаліст.

4. Назвіть філософські напрямки, що відповідають таким судженням:

б) філософія – вчення про те, як людині жити;

в) філософія – це максимально узагальнене знання;

г) філософія – це пізнання причин та принципів сущого.

1. Що виступає основним соціальним мотивом розвитку продуктивних сил суспільства:

б) розвиток науки, постійне розширення знань;

г) економічні інтереси, що випливають з певного ставлення до власності.

а) спосіб виробництва відбувається на основі взаємодії людини і виробництва;

б) спосіб виробництва розвивається на основі розвитку техніки;

в) спосіб виробництва розвивається на основі розвитку продуктивних сил та виробничих відносин;

г) спосіб виробництва розвивається на основі пануючих виробничих відносин.

Суспільство – частина природи. Закони загального діють на його складові частини. Чому законів природи недостатньо для функціонування та розвитку суспільства? Назвіть закони, які визначають суспільний розвиток.

3. Проаналізуйте наведені визначення сутності людини:

а) людина – це істота політична (Аристотель);

б) людина – це тварина, здатна виготовляти знаряддя праці (Б.Франклін);

в) людина – це не статичний центр світу, як вона вважає, а стрижень та вершина еволюції (П.Тейяр де Шарден).

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: