Злочини проти волі, честі та гідності особи

1. Загальна характеристика злочинів проти волі, честі та гідності особи.

2. Кримінально-правова характеристика незаконного позбавлення волі або викрадення людини.

3. Кримінально-правова характеристика захоплення заручників.

1. Загальна характеристика злочинів проти волі, честі та гідності особи. Конституцією України в статтях 29 і 33 надано право людини на свободу, у тому числі свободу пересування, вільний вибір місця мешкання. Ст. 3 Основного закону відносить до вищих соціальних цінностей в Україні честь і гідність людини, зачисливши їх до благ, захист яких є головним обов'язком держави. Одним із засобів державного захисту свободи, честі і гідності людини є їх кримінально-правова охорона. Кримінальна відповідальність за посягання на ці блага встановлена в розділі III Особливої частини КК.

Об'єктами даних злочинів є суспільні відносини, що забезпечують особисту волю, честь та гідність людини. Особиста воля як об'єкт злочинів, передбачених розділом III Особливої частини КК, є невід'ємним правом людини на вибір місцеперебування, пересування, мешкання.

Під честю слід розуміти суспільну оцінку особи з етичних позицій, властивих в ідеалі членам суспільства.

Гідність - це самооцінка людини, що базується на його етичних ідеалах і цінностях.

Специфіка даного розділу полягає в тому, що всі вхідні в нього злочини мають основним безпосереднім об'єктом особисту волю людини. Честь і гідність основними безпосередніми об'єктами цих злочинів не виступають, а можуть лише бути додатковими об'єктами злочину, передбаченого ст. 149 КК - «Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини».

Об'єктивна сторона злочинів проти волі, честі та гідності особи характеризується тільки здійсненням активних дій, виключаючи при цьому можливість їх здійснення шляхом бездіяльності. Основні склади даних злочинів сформульовані як формальні, моментом закінчення яких є здійснення вказаних в них дій незалежно від наслідків, що наступили. І лише кваліфіковані склади окремих злочинів проти волі, честі та гідності особи передбачають як обов'язковою ознаку настання суспільно небезпечних наслідків (настання тяжких наслідків - ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 147, ч. 3 ст. 149, ч. 2 ст. 151 КК, а також заподіяння істотної шкоди здоров'ю, фізичному розвитку або освітньому рівню дитини (ч. 2 ст. 150 КК).

Суб'єктивна сторона даних злочинів характеризується виною у формі прямого наміру. Відношення до суспільно небезпечних наслідків, передбачених у ряді кваліфікованих складів злочинів, може бути як умисним, так і необережним. Мотиви здійснення злочинів на кваліфікацію не впливають, за винятком підміни дитини (ст. 148 КК), що признається злочином лише за умови його здійснення з корисливих або інших особистих мотивів. Для окремих злочинів даного розділу обов'язковою ознакою є наявність спеціальної мети, наприклад, примушування родичів затриманої, державної або іншої установи, підприємства або організації, фізичної або службової особи до здійснення або стриманості від здійснення якої-небудь дії як умови звільнення заручника (ст. 147 КК).

Суб'єктом виступає фізична осудна особа, що досягла 16 років, а при здійсненні захоплення заручників (ст. 147 КК) - що досягла 14 років.

2. Кримінально-правова характеристика незаконного позбавлення волі або викрадення людини. Безпосереднім об'єктом злочину є особиста (фізична) свобода людини. Додатковий об'єкт - безпека життя, здоров'я людини.

Потерпілим від злочину може бути будь-яка особа незалежно від віку, громадського та соціального стану, правової характеристики.

З об'єктивної сторони злочин може бути вчинений у двох формах: 1) незаконне позбавлення волі людини; 2) викрадення людини. Суспільна небезпека діяння полягає не тільки в тому, що порушується право особи на фізичну свободу, айв тому, що воно нерідко є передумовою для настання інших тяжких наслідків. Закінченим злочин вважається з моменту фактичного захоплення людини і переміщення її хоча б на якийсь час в інше місце. Викрадення людини може бути таємним або відкритим, а також внаслідок обману або зловживання довірою.

Суб'єкт злочину - загальний, фізична осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Особа усвідомлює, що за законом вона не має права позбавляти волі іншу особу, але бажає це зробити.

Кваліфікованими видами незаконного позбавлення волі або викрадення людини є вчинення їх: 1) щодо малолітнього; 2) із корисливих мотивів; 3) щодо двох або більше осіб; 4) за попередньою змовою групою осіб; 5) способом, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого; 6) із заподіянням потерпілому фізичних страждань; 7) із застосуванням зброї; 8) протягом тривалого часу. Особливо кваліфікованими видами злочину є: 1) вчинення його організованою групою; 2) спричинення ним тяжких наслідків.

Поняттям "тяжкі" наслідки охоплюється заподіяння потерпілому тяжкого тілесного ушкодження, у тому числі такого, що мало характер мучення, тяжке психічне захворювання, переривання вагітності або смерть близької для потерпілого особи внаслідок переживань з приводу його раптового зникнення.

3. Кримінально-правова характеристика захоплення заручників. Об'єктом злочину є особиста воля людини.

Об'єктивна сторона злочину характеризується: 1) захопленням особи як заручника; 2) триманням особи як заручника. Захоплення особи — це напад, пов'язаний з її затриманням та з наступним істотним обмеженням вільного руху, пересування чи поведінки особи. Тримання особи передбачає насильницьку заборону їй залишати певне місце чи унеможливлення це зробити. Заручником є особа, яку захоплює або утримує інша особа, погрожуючи при цьому її вбити, спричинити тілесні ушкодження, вчинити інші насильницькі дії або продовжувати утримувати далі. Закінченим злочин вважається з моменту, коли свобода особи була фактично обмежена.

Суб'єкт злочину - загальний, фізична осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Ставлення особи до тяжких наслідків цього злочину може бути умисним або необережним.

Кваліфікованими видами цього злочину є: 1) вчинення його щодо неповнолітнього; 2) вчинення його організованою групою; 3) поєднання його з погрозою знищення людей; 4) спричинення ним тяжких наслідків.

Поняттям "тяжкі наслідки" у складі цього злочину охоплюються заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, у тому числі таке, що спричинило смерть потерпілого, настання великої матеріальної шкоди; суттєве загострення міждержавних чи міжнаціональних стосунків; серйозне порушення діяльності установ, організацій і підприємств.

Література до теми

1. Іваненко В. Кримінальна відповідальність за торгівлю людьми у законодавстві України // Юридичний журнал. - 2005. - № 8. - С. 59.

2. Іваненко В. Рабство: сучасні форми, стан та основні тенденції // Юридичний журнал. - 2005. - № 11. - С. 117.

3. Кримінальне право України: Бібліографія. 1991-2002 / Уклали: М.В. Галабала, В.О. Навроцький, С.В. Хилюк.- К.: Атака, 2004.- С. 129-135.

4. Кримінальне право України: Практикум: Навч. посіб. / Андрушко П.П., Шапченко С.Д. та ін.; За ред. С.С. Яценка. - 2-е вид., пере раб. і допов. - К.: Юрінком Інкрет, 2004. - С. 71-72.

5. Сєрова І. Визначення понять “торгівля людьми” та “нелегальне переправлення мігрантів” у міжнародному праві: проблеми та перспективи // Юридичний журнал. - 2005. - № 7. - С. 56.

ТЕМА 5.

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: