Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







ТЕМА 2. ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ





2.1. Проблема “Схід—Захід” в сучасній філософії та культурології. Особливості східного та західного типів філософствування

2.2. Джерела, провідні ідеї та напрями філософської думки Стародавньої Індії

2.3. Канонічні джерела, провідні ідеї та напрями філософії Стародавнього Китаю

 

ТЕМА 3. АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ

3.1. Поняття античної філософії. Етапи її розвитку та загальні особливості

3.2. Розвиток ідей у натурфілософських (“фізичних”) школах Стародавньої Греції

3.3. Ідеї та представники високої класики в розвитку античної філософії

3.4. Завершальний цикл розвитку античної філософії: школи, ідеї, представники

ТЕМА 4. ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

4.1. Зміни у світогляді під час переходу від античності до європейського Середньовіччя

4.2. Вихідні ідеї середньовічної патристики. Місце філософії у духовному житті Середньовіччя

4.3. Схоластика і містика як провідні напрями середньовічної філософії

 

ТЕМА 5. ФІЛОСОФІЯ ВІДРОДЖЕННЯ

5.1. Поняття “Відродження” та характерні риси духовного життя цієї доби

5.2. Провідні напрями ренесансного філософствування: гуманістичний антропологізм, неоплатонізм, натурфілософія

5.3. Філософські ідеї пізнього Відродження

 

ТЕМА 6. ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ

6.1. Панорама соціокультурних та духовних процесіву ЄвропіНового часу та особливості розвитку філософії

6.2. Методологічні пошуки Ф. Бекона та Р. Декарта

6.3. Теорія пізнання Т. Г. Гоббса та Дж. Локка. Скептицизм П. Бейлята Д. Юма, сенсуалістські максими Дж. Берклі

6.4. Б. Спіноза та Г. Лейбніц - тотожність і відмінність їх вчень про субстанцію

6.5. Б. Паскаль та філософія Просвітництва про місце і роль людини у світі

 

ТЕМА 7. НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ

7.1. Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії

7.2. Іммануїл Кант — творець німецької класичної філософії. Основні ідеї І. Канта

7.3. Філософські ідеї Й.-Г. Фіхте та Ф.-В.-Й. Шеллінґа

7.4. Філософія Геґеля як найвище досягнення німецької класичної філософії

7.5. Антропологічний принцип філософії Л. Фейєрбаха

 

ТЕМА 8. ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ ПРОЦЕС У ЄВРОПІ XIX ст.

8.1. Зміна парадигми філософського мислення у XIX — напоч. ХХ ст.

8.2. Вихідні ідеї філософії А. Шопенгауера та С. К’єркегора........... 166

8.3. Ідеї розроблення “наукової філософії” у європейській філософії XIX ст.

8.4. Фрідріх Ніцше та ідеї “філософії життя”

 

ТЕМА9. ЗАРУБІЖНА ФІЛОСОФІЯ XX ст.

9.1. Загальні особливості духовних процесів та розвитку філософії у XX ст.

9.2. Сцієнтистські напрями у зарубіжній філософії XX ст.

9.3. Напрями антропологічного спрямування.

9.4. Культурологічні та історіософські напрями у філософії XX ст.

9.5. Релігійна філософія XX ст.

9.6. Провідні тенденції розвитку світової філософії на межі тисячоліть

 

ТЕМА 10. НАРИС ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ

10.1. Українська філософія як органічна складова української духовної культури. Загальні особливості української філософії

10.2. Провідні філософські джерела та філософські ідеї часів Київської Русі

10.3. Україна – Європа: духовні зв’язки Відродження. Поява професійної філософії в Україні

10.4. Особливості філософських курсів Києво-Могилянської академії. Життя та філософська діяльність Г. Сковороди

10.5. Університетська філософія в Україні XIX ст. Філософські ідеї в українській літературі та громадсько-політичних рухах

10.6. Особливості розвитку української філософії XX ст.

 

ТЕМА 11. ПРОБЛЕМА БУТТЯ У ФІЛОСОФІЇ

11.1. Фундаментальне значення проблеми буття для філософії. Людські виміри проблеми буття

11.2. Проблеми буття в історико-філософському окресленні. Категоріальні визначення буття

11.3. Сучасна наука про рівні та форми виявлення буття (філософське окреслення)

 

ТЕМА 12. СВІДОМІСТЬ ЯК ФІЛОСОФСЬКА ПРОБЛЕМА

12.1. Проблема онтологічного статусу свідомості та її суттєві ознаки

12.2. Проблема походження свідомості

12.3. Ідеальний статус буття свідомості. Свідомість імова

12.4. Структура та функції свідомості

 

ТЕМА 13. ЛЮДИНА ТА ЇЇ БУТТЯ ЯК ПРЕДМЕТ ФІЛОСОФСЬКОГО ОСМИСЛЕННЯ

13.1. Проблематичність людського буття. Життя, буття та існування як характеристики людини

13.2. Проблема походження людини: сперечання еволюціонізму та креаціонізму

13.3 Діяльність та екзистенціали людського буття. Сутнісні сили людини та багатство її проявів

13.4. Співвідношення природного, соціального, персонального та транс­цендентального в людині. Вихідні цінностілюдського буття.

13.5. Проблема смерті та безсмертя людини у філософсько-світоглядному окресленні.

 

ТЕМА 14. ФІЛОСОФІЯ ОСОБИСТОСТІ.

14.1. Співвідношення понять “людина - індивід - особа - особистість – індивідуальність”.

14.2. Феномен людської особистості та проблема її онтологічного статусу.

14.3. Вихідні характеристики людської особистості.

Відношення “Я і Ти”, “Я та Інший” у особистісному окресленні.

14.4. Основні аспекти бутгєвих виявлень людської особистості

 

ТЕМА 15. ПРОБЛЕМА ПІЗНАННЯ У ФІЛОСОФІЇ.

15.1. Поняття пізнання та його види.

15.2. Рівні і форми пізнання

15.3. Проблема істини в пізнанні. Істина та якісніхарактеристики знання.

15.4. Людина і пізнання. Істина і правда

 

ТЕМА 16. ПРОБЛЕМИ МЕТОДОЛОГІЇ В СУЧАСНІЙ ФІЛОСОФІЇ

16.1. Особливості методологічної ситуації в сучасній філософії.

16.2. Сутність та структура методу як способу організації людської діяльності. Поняття методу, методології та методики.

16.3. Проблема методу та методології в сучасній філософії

16.4. Методи і форми наукового пізнання.

 

ТЕМА 17. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ.

17.1. Філософія історії як напрям філософського знання:історичне формування проблематики.

17.2. Поняття історії. Історичний процес як реальність.

17.3. Філософія історії про суб’єкт, рушійні сили, умови та чинники історичного процесу.

17.4. Людина та історія. Роль особи в історії

 

ТЕМА 18. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ

18.1.Онтологіясоціального. Поняттятазмістсоціальних якостей

18.2. Поняття суспільства. Співвідношення суспільства, і природи

18.3. Суспільство як система. Основні сфери суспільного життя та їх взаємозв’язок.

18.4. Людина і суспільство: основні аспекти співвідношення.

 

ТЕМА 19. КУЛЬТУРА ТА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

19.1. Особливості сучасних проявів культури. Суттєві ознаки культури.

19.2. Поняття цивілізації. Взаємозв’язок культури і цивілізації.

19.3. Національні культури та культура загальнолюдська

19.4. Глобальні проблеми сучасної цивілізації.

 

ТЕМА 20. ФІЛОСОФІЯ НАУКИ І ТЕХНІКИ.

20.1. Предмет, проблеми та історія філософії науки і техніки.

20.2. Поняття науки, техніки і технології.

20.3. Зв’язок розвитку науки і техніки з розвитком суспільства.

20.4. Проблема оцінки впливу техніки на розвиток суспільства.

20.5. Особливості історичного розвитку науки і техніки.

 

Заключне слово.

 

Екзаменаційні питання з курсу “Філософія”

 

Література


ПЕРЕДНЄ СЛОВО

 

...Лише філософія, позаяк вона поширюється на все доступне людському пізнанню, відрізняє нас від дикунів та варварів, і кожен народ є тим більше цивілізованіший та освіченіший, чим біль­ше в ньому філософствують; тому для держа­ви немає більшого блага, ніж мати істинних філософів.

Рене Декарт

 

Хай ніхто не зволікає із заняттями філосо­фією у молоді літа, а на старості не втомлю­ється заняттями нею, адже для душевного здоров’я ніхто не може бути ні недозрілий, ні перезрілий.

Епікур

Людина з її розумом, допитливістю, особливим статусом буття Постає як всесвітнє диво: адже лише їй відкрилося те, що ми називаємо буттям, лише в її розумі висвітлюється та вибудовується те, що ми називаємо світо­вим універсумом. Але людське буття окреслюється значною мірою як пара­доксальне: людина висвітлює буття, перебуває у діалозі зі світом, сягає граничних меж Всесвіту, але вона не може осягнути найважливіше для себе: хто вона? звідки та навіщо вона прийшла в цей світ? куди прямує? Одвічні питання (саме тому, що на них немає однієї і єдиної відповіді) людина розв’язу вала і розв’язуватиме завжди настільки, наскільки вона відчуває себе людиною і прагне взяти на себе відповідальність за свідоме здійснення свого життя. Філософія і постає формою свідомого вирішення найперших питань людськогосвітоорієнтування,самоусвідомлення та • самоствердження. Вона збирає і концентрує історичний досвід таких вирішень і стає інтелектуальним ядром людської духовності.

Водночас філософія постає своєрідним випробуванням людського інте­лекту щодо його можливостей. Вона спирається на унікальні властивості людської думки - на Ті властивість саму себе сприймати та усвідомлювати та на властивість цілісного охоплення реальності, розгортання розумових актів від гранична широкої межі узагальнення - межі буття та небуття. Унаслідок цього філософія являє собою історичну школу => самовибудову-вання, => дисциплінування, => культивування людської думки, => постає думкою про думку. Саму назву “філософія” перекладають із давньогрецької як “любов до мудрості”, а слово “софія” (мудрість), своєю чергою, - як “говорити, стверджувати цілісно (доречно)”.

 
 
!


Отже, філософія була і залишається інтелектуальною формою відповіді на глибинні занепокоєння та запити людини, вона завжди потрібна людині, а особливо тоді, коли життя вимагає вибору, визначення моральної та соціальної позицій.

 

Особливістю сучасного стану філософської думки в Україні є те, що вона змушена критично переглядати та переоцінювати майже весь свій зміст. За визнанням багатьох сучасних українських мислителів, від старих стерео­типів ми вже відійшли, але нової позиції ще не виробили. Запропонований навчальний посібник є однією зі спроб окреслити сучасний стан і зміст філософської проблематики. Його написано з урахуванням багатющого матеріалу філософської та наукової думки другої половини XX ст. щодо проблем людського самопізнання та самоосмислення.

У книзі розглядаються найновіші підходи до вирішення тих чи інших проблем (оцінка деяких філософських течій, проблеми онтології, пізнання, природи свідомості, свободи людини та ін.). Досить складні питання, як правило, викладені просто і зрозуміло, із певними елементами проблемного підходу.

У посібнику, на відміну від подібних видань, вперше подано у формі нарису стислу, але змістова об’ємну історію української філософської думки. Він включає у свій зміст нетрадиційну, але дуже важливу на сьогодні тему – “Філософія науки та техніки”. Проте, найважливіші переваги посібника полягають в іншому: його зміст вибудований логічно, чітко і послідовно, так, шо наступні теми спираються на попередні та розвивають їх зміст далі.

Зауважимо, що основне завдання посібника – дати методичний та теоретичний матеріал для безконтактного (самостійного) вивчення філософії як навчальної дисципліни – зумовило деякі його особливості. Це, насамперед, широке застосування наочно-демонстративного матеріалу (схем, таблиць, малюнків). Унаслідок того посібник передбачає необхід­ність звертання до інших філософських джерел: словників, філософських хрестоматій та антологій, оригінальних текстів. Водночас матеріал посібника досить повний у плані висвітлення основних питань навчальної програми з філософії.

В ньому кожна тема починається з преамбули, визначення, що повинен знати, вміти і розуміти студент після вивчення матеріалу даної теми, якою має бути логіка викладу і вивчення цього матеріалу, а також з дефініції ключових термінів і понять, що вживаються в темі.

З метою концентрації уваги студента в посібнику вживаються умовні позначення: та ін. Крім того, в кожному розділі подаються висновки і резюме, питання для обговорення на семінарських заняттях, теми для рефератів, доповідей і контрольних робіт, завдання для самостійного опрацювання і закріплення матеріалу, додаткова література з теми.

В кінці посібника містяться контрольні питання з курсу і список літератури до всього курсу (підручників, навчальних посібників, словників, довідників, хрестоматій). Оригінальна компоновка самого тексту забезпечує використання повного комплексу основних методів навчання: словесного, наочного і практичного.

Автор і видавці вдячні рецензентам книги – докторам філософських наук, професорам Івану Надольному, Едуарду Семенюку і Василю Лисому, які надали цінні пропозиції для поліпшення її структури і змісту; ми також вдячні Олегу Бурову за допомогу коректури тексту.

Ми дякуємо кандидату філософських наук, доктору соціологічних наук, професору Володимиру Пічі, який розробив чимало структурно-логічних схем для окремих розділів книги, ввів у текст різного роду умовні знаки і нову компоновку матеріалів, що значно поліпшило його зорове сприймання.

Тема 10 навчального посібника написана із кандидатом філософських наук, доцентом Анатолієм Фартушним; при написанні підрозділу 12.2. використані матеріали, розроблені разом із кандидатом філософських наук, доцентом Петром Петровським.

Ретельне та вдумливе опрацювання студентами історичного, теоретичного та практичного матеріалу посібника дасть змогу отримати необхідні знання з філософії як навчальної дисципліни, а також може стати імпульсом для подальших самостійних заглиблень у животворне море світової філософської думки.

Він розрахований перш за все на студентів вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації. Проте ним можуть скористатися і аспіранти нефілософських спеціальностей, викладачі філософії, всі, хто цікавиться історико-філософськими знаннями і сучасними проблемами філософії. Критичні зауваження і рекомендації будуть із вдячністю прийняті автором і видавцями.

Автор і видавці








ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.