Старі та нові джерела знання

Зневага першорядного значення моральності ханаанеян та релігії у сфері теології та загально-біблійного вивчення була вже відомою давно, виключно те, що можна взяти з Біблії, хоча і останнє є цілком достатнім для того, щоб повірити в це, а з іншої сторони в те, що було збережено греко-римськими авторами.

Головним джерелом про релігію ханаанеян перед тим, як появилися нові джерела після 1930 р., був Філон з міста Біблу. Це місто є грецькою назвою для стародавнього Гівлея, який знаходився у Медітерраніані (Mediterranean) (Іс.Н. 13:5;1Цар.5:32), 42 милі на північ від Сидону. Філо жив біля 100 р. н.е. Він був місцевим фінікійським вченим, який збирав дані для своєї історичної праці, яка називається “Phjinikika” або “Фінікійські справи”, яка пізніше була змінена грецькими вченими на “Фінікійська історія”. Згідно із Порфірієм та Євсевієм, Філон перекладав записи одного раннього фінікійця, який називався Санчуніатон, який, жив десь у 700-500 рр. до н.е.[25;168].

Довший час критичні дослідники відносилися з підозрою до цієї фінікійської міфології, яка була збережена ще від Філо через Євсевія, та вважали більш як винахід Філа, без будь-якої самостійної цінності, як джерело знань фінікійської релігії. Таке скептичне відношення було швидко цілком спростоване завдяки одній з найбільш важливих археологічних знахідок першої половини XX ст. – відбудова релігійної епічної літератури, представленої давніми угарітськими, хетськими та єгипетськими документами. Цяло знайдено в місті Угаріт. Нові джерела показують трошки змінене у догодженні ханаанської міфології між 1400-700 рр. до н.е. Багато деталей, показаних Філоном, не лише у значенні імен божеств, але і в міфологічній атмосфері, повністю узгоджуються із угарітськими міфами і пізніше знайдених фінікійськими надписами. Тому вчених виправдовують у виключенні, що всі дані, які Філон зберіг, не включають суб’єктивне тлумачення. Однак не всі з цим згоджуються, запевняюючи, що необхідно більше довіряти сучасним знахідкам, а не тому, що було сказано і потім пересказано.

Саме місто Угаріт було процвітаючим містом другого тисячоліття до Р.Х. (Додаток 21). Це було портове місто, відоме у грецькі часи як Левкос Лімен – біла гавань. Тепер він називається Рас-Шамра, “укріпний пагорб”. Через це місто вздовж узбережжя проходив важливий торгівельний шлях із Єгипту в Малу Азію

Знахідки із Рас-Шамри містили сотні глиняних табличок, які зберігалися у бібліотеці, яка була розташована між двома чудовими храмами, Ваала і Дагону. Вони були написані клинописним письмом у період найбільшого розквіту угарітської культури (XV-XIV ст. до н.е.). Угарітський алфавіт є одним із найдавніших з відомих людині. Професор Боуер Х. з університету Халле визначив мову, на якому вони були написані, я

є надзвичайно складно встановити особливі володіння різних богів або визначити їхні подібності відносно один одного. Фізичні відносини, і навіть інтимні, можуть змінюватися з легкістю. Це є один із грубих і непристойних аспектів релігії ханаанеян, що вказує на їхню розбещену природу. З іншої сторони, божества ханаанеян мали, вбільшості, етимологічно зрозумілі назви. Цей факт, який вказує на пантеон ханаанеян, представляє грубість та більш примітивність політеїзму.

Змішані епіграфічні та літературні джерелꗬÁIЙሀ¿ကЀ鿝
橢橢뎲뎲Й‡ ��쿁]ղղղղղղղ૞૞૞૞8ଖLୢĤ૞ꕩ¶ചച(ൂൂൂมมมꑖ[1]ꑘꑘꑘꑘꑘꑘ$ꘟǴꠓDꑼíղมฝ มมมꑼ䆉ղղൂൂÛച䆉䆉䆉ม❘ղൂղൂꑖֆʬ࠲ʬղղղղมꑖ䆉Ά䆉䔏պꀀϬղղꑖൂಆ”䘠ⓥୱǁ૞૞㕹ఐꏬj

ДО ІЗРАЇЛЬСЬКЕ НАСЕЛЕННЯ ХАНААНУ: СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ТА ЕКОНОМІЧНЕ ЖИТТЯ, КУЛЬТУРА, РЕЛІГІЯ

студента Тузй, згідно із Філоном, мав три дружини, які були також його сестрами, і який міг опускатися із свого трону, стаючи героєм брудної, сміливої витівки та злочину. Філон описує Ела як кривавого тирана, який діє найжахливішим способом від усіх інших богів, який скинув із трону свого власного батька, Урана, вбив свого улюбленого сина, і відтяв голову своїй власній дочці. Угарітська поема додає ще злочин не контрольованості у його жахливому характері та опис його спокус щодо двох безіменних жінок [25;170].

Ім’я Ел, яке представляє собою вище ханаанське божество, є найвідоміше. Це є також ім’я, яким є названий Бог у Старому Заповіті – Ел, Бог (Elohim) Ізраїля (’el’ elohe yisrael, Бут. 33:20). У прозі воно з’являється більш частіше з додатком – El Elyon (“Найвищий Бог”, Бут.14:18), El Shaddai (“Всемогутній Бог”, Бут.17:1), El Hai (“Живий Бог”, Іс.Н.3:10), і дуже простий у множині Його величності, Elohim. У єврейській поезії Ел використовується набагато більше, але без будь-яких додатків (Пс.18:31, 33, 48;68:21;Йова 8:3). Однак це не свідчить про якийсь зв’язок із ханаанською міфологією.

Ім’я бога “Ел” використовувалося також для позначення інших богів і служило в угарітській міфології загальним позначенням божества [27;71]. Так само воно є використане у Старому Заповіті щодо язичницьких божеств, чи ідолів (Вих.34:14;Пс.81:10;Ісаї 44:10). Оригінальним загальним терміном був ’ilum, закінчення якого стоїть у називному відмінку (u) і стає ’el у єврейській мові. Воно було майже звичайною прикметниковою формою (неперехідним дієприкметником) від кореня “бути сильним, міцним” (’wl), що означає “той, хто є сильний, міцний”.

Незважаючи на всі ці жахливі злочини, Ела вважали “батьком років” (abu shanima), “батьком людини” (abu adami) і “батьком буйволів”, тому він є засновником роду богів, який зображався як буйвол серед стада корів. Подібно до Гомерового Зевса, він був “батьком людей та богів”. (Додаток 22).

Ашера, дружина Ела, згідно з югарітською міфологією, є богиня, яку називали Athiratu-Yammi, “та, хто ходить по воді”. Вона була головною богинею Тиру у XV ст. до н.е. (Додаток 23). У Старому Заповіті Ашера з’являється як богиня Астарта разом із Ваалом. Хоча більшість біблійних прикладів щодо цієї назви вказують на той самий культ в об’єкті лісу, який може бути спалений, можливо це і є образ богині (1Цар.15:13;2Цар.21:7). Її пророки також були згадувані в Біблії (1Цар.18:19), також використовувався посуд, взятий із Господнього храму, під час служіння їй (2Цар.23:4). Переклад слова “ашерах” на основі слова “лісок” слідує незвичайній традиції, збереженої у Септуагінто та Вульгате, яке очевидно з’єднує образ богині із звичайним місцем цього поклоніння. Ел і Ашера дали життя сімдесяти іншим богам та богинь.

Найбільш відомим серед синів Ела був Ваал, один із пануючих царів над богами, які були домінуючими у пантеоні ханаанеян. (Додаток 24). Як спадкоємець Ела він був посаджений на вершині гори на далеко північних небесах. Часто його вважали як того, хто є “господом небес” (Baal-shamem); але іноді його розділяли, як у Філона, і вважали, що він був богом дощу та шторму, так як був ідентифікований з богом бурі і шторму Гададом (Akkadian Adad), якого голос можна було чути, як він відбивався, проходячи через небеса, у громі [26;406]. Ваала змальовували як того, хто розмахується жезлом правою рукою і тримає у лівій руці удар блискавки, який закінчувався, бувши проколений у голові [25;172]. (Додаток 25). Ваал був богом родючості, відповідальним за проростання і ріст пагінців, збільшення численності отар та за плодючість людських сімей. Поклоніння Ваалу було одним з найбільш деградуючих аспектів ханаанської цивілізації. Прихильники Ваала приносили йому вино, олію, перші фрукти та первістків тварин на “високі місця”. Біля кам’яного жертівника стояв “mazzebah”, тобто священний стовп, що символізував чоловічий елемент культу родючості. Культ Ваала супроводжувався сакральною проституцією.

В угарітській літературі Ваалу є даний епітет Аліян (Aliyan), “той, хто перемагає”. Як той, хто дає дощ та родючість, він зображається як видатний у ханаанській міфології, а саме у його війні із Мотом (смерть), богом посухи та нещастя. У цій боротьбі Ваал є вбитий. Як наслідок, після цього є сім років недостатку. Після цього богиня Анат, сестра та коханка Аліяна, йде у пошуки за ним, повертає собі своє тіло та вбиває свого ворога, Мота. Аліян Ваал тоді повертається до життя і сідає на трон Мота, так що він може забезпечувати відродження овочів за ці сім років. Це є центральна тема великого Ваала в епічній поемі Угаріту. Його також називали “сином Дагона”, бога зерна, який був головним божеством Ашдода (1Сам.5:1-7) і який мав храми в Югаріті та в Газі (Суд.16:23). Ім’я Ваал, у північно-західному Семіті, є загальним іменником для “хазяїн” або “господь, пан”, отже, також є подібним до ’el, “той, хто сильний”, до якого могли звертатися з проханням.

В Угаріті дружиною Ваала була його сестра Анат, але у Самарії у XIX ст. до н.е. у цій ролі з’являється Ашера (1Цар.18:19). Різні місця у різних періодах систематизували пантеон трошки по іншому, але зображення були ті ж самі. Анат, сестра та дружина Ваала, була одною із трьох ханаанських богинь, яких характер вказує на глибини моральної розбещеності, до чого ханаанські культи опустилися. Астарта та Ашера були двома іншими богинями. Всі троє вони були заступницями сексу та війни – секс був, переважно, в чуттєвому аспекті, як пристрасть, і війна у злому аспекті насильства та вбивства. Наприклад, одна із її кривавих пригод є описана у поемі ханаанеян. “Роздумуючи про вбивство вона вдарялася та оберталася від узбережжя (захід) на схід сонця. Наповнюючи свій храм чоловіками вона кидала у них двері, крісла, столи. Потім входила у кров по коліна, а потім аж до шиї. Її печінка збільшувалася від сміху, а її серце було наповнене радістю. Тоді вона мила свої руки у крові і переходила до іншого заняття.” [31;36]. Анаті було дано епітет “діва”, а також “та, хто свята” (gudshu) у її постійній ролі священної проституції – інша ілюстрація повної ірраціональності та морального безладдя ханаанської релігії Такі суперечливі поєднання невинності та родючості з’являються не лише у ханаанських богинь, але і священна проституція обох сексів була супутником культу сірійської та фінікійської богині. Як заступниця війни Анат з’являється у фрагменті епічної поеми Ваала у неймовірно закривавлених безліч руйнувань.

Богиня, яка називалася К’юдшу (Qudshu), “святість”, так як і “та, хто є свята” у розбещеній моральній свідомості, і зображається вона, ніби оголена жінка переходить лева із лілією в одній руці та із змією у другій, що вказує на її божественну ввічли18;Ісаї 4:14). Лілія та змія були характерними рисами для ханаанеян у той час. Перша показує прихильність і це символізує родючість.

Астарта, богиня вечірньої зорі, подібно до Анаф та Ашерах у відношенні щодо сексу та війни, її не завжди відрізняли від них. У Єгипті Анат і Астарта потопали в одному божестві Антарті, тоді як у пізній Сірії їхній культ був усунений через змішування божеств – Анат-Астарта (Atargatis). Подібно Анат, Астарта була як матір’ю богинь, так і божественну ввічливість вона ділила зі вна лише тоді, коли точно вказується ім’я. Однак все таки існують і певні відмінності – Ашера була жінкою і матір’ю, врівноваженою, як і належить поважній жінці, господині дому та жіночій главі сім’ї. Астарта була коханкою і повелителькою, чарівною і чуттєвою, втіленнм статевої пристрасті. Анат була юною дівчиною, чудовим творінням, повним юної пікантності, призначеним для запалу битви і полювання. Таким чином, всі вони були різними аспектами одного культу, а тому нерідко їх плутали.

Ханаанський пантеон включав велику кількість божеств, в яких обожнювалися різні природні явища. Зокрема, це бог сонця – Шемеш, іменем якого у Ханаані було названо кілька міст; Єрихон отримав свою назву від бога місяця – Яреа. Селек (право) і Мшор (справедливість) були супутниками бога сонця, який також вважався богом справедливості, оскільки міг усе бачити. Світанок і захід сонця були обожнені в особах Шахара і Салема. Один із угарітських текстів говорить про “Царицю сонця і зір” Шапаш, яка була жіночим проявом Шемеша – бога сонця. Старозавітній Дагон бере свій початок від угарітського Дагана, бога зерна та врожаю. Йому також поклонялися филистимляни, які збудували для нього храми в Газі і Ашдоді (Суд.16:23-30;1Сам.5:1-7). Божественним ковалем був Кошар або Хасіс, винахідник та майстер зброї та знарядь. Його двійниками були були єгипетський Птах і класичні Гефест і Вулкан. Кошар також вважався винахідником і покровителем музики. Пекло і безплідні землі були царством бога смерті Мота, ворога Ваала та культу родючості загалом. Море контролював інший противник Ваала – Ям, який конкурував з ним за панування над землею. Ям також виступав під іменем Лотана – семиголового монстра глибини. У Старому Заповіті це ім’я трансформувалося у Левіатана (Пс.74:13-14).

Одним із найбільш популярних культів того часу на території Ханаану був культ Молоха – бога аммонітів (1Цар.11:5, 33), який спочатку виникнув у ассиро-вавилонському пантеоні. Поклоніння Молохові було заборонене у Біблії (Лев.18:21;20:1-5). Термін “Молох” є похідним від семітського слова, яке використовувалося для позначення царя (євр.meleh), тобто він був споріднений з іменем Ваал – пан, господь. Так мешканці Пальміри поклонялися богу на ім’я Малах-Баал, а фінікійці – Малкарту. Згідно з Олбрайтом, ідея царства (mulku) стала основою для формування концепції “обітниці” (mulkana). Таким чином Молох став богом клятви і урочистої обітниці, а жертвоприношення йому дітей – найбільш жорстокою формою підтвердження обітниці. Ім’я бога Молоха стало основним поясненням жорстокого бога, який пожирає людські життя. Вважають, що саме ім’я “Молох” походить від слова “molk”, яке означає “принесення в жертву дітей” [22;375]. Сходження із сусідніми країнами призвели до перейняття інших культів і навіть імен богів; наприклад, Астарта - вавилонська Іштар; із Вавилону був принесений культ Адоніса. Радянський дослідник Тураєв Б.А., поєднуючи фінікійський із ханаанським пантеоном, зазначив той факт, що хоча фінікійці були морським народом, у їхньому культі не було майже нічого, що було зв’язане з морем, але навпаки, божества були сухопутними. Тому він підсумував, що як фінікійські, так і ханаанські божества походять з пустині [22;375].

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: