Храми, жерці та жертвоприношення

У головних містах Ханаану знаходилися храми найважливіших богів. Кожний храм обслуговувся жрецями, співаючими та слугами. Під час святкових днів у храм входила святкова процесія. Місцевий цар, який проводив її, звершував жертвоприношення. Одні жертви згоряли повністю, інші ділили між богом та віруючими. У випадок великого свята до процесії міг приєднатися і простий народ – йому дозволялося здалека спостерігати за церемонією, яка звершувалася. Оскільки храмові будівлі були невеликими, всередину могли входити лише посвячені [3;286]. (Додаток 26).

Для кожного царя було справою честі зробити храм свого божества більш величнішим, покрити статуї богів та стіни святилища дорогоцінними металами, подавати богам їжу на золотих тарілках. Крім статуї бога чи тварини, яка символізує його (наприклад, символом Ваала був бик, Ашери – львиця), всередині храма стояли жертівник для жертвоприношення, кадильний жертівник та декілька кам’яних стовбів, яких вважали мешканнями богів чи духів. Разом із храмами в Ханаані існували святилища, які були поміщені на відкритому повітрі. Храми будувалися біля джерел та священних вод та оточувались священними кущами [9;227]. Тут також були кам’яні стовпи, жертівники. Народ приходив у такі святилищи, щоб принести жертву чи просто помолитися. Іноді місце поклоніння Ваалу та Ашері були врит в землю стовпи (П.З.12:3).

Під час жертвоприношень по нутрощам тварини жрець передбачав долю того, хто жертвував. Інші віщуни визначали майбутнє по зірках, розмовляючи з мертвими чи впадаючи у пророцький транс. Від жреців вимагалося також і вміння уздоровлювати хворих за допомогою молитов та магічних заклинань.

В жертву богам приносили тварин та їжу. Жерці вимагали від людей жорстоких жертв. Згідно свідчень грецьких та римських джерел, у ханаанеян практикувалися і людські жертвоприношення, звичайно, цей акт проходив лише в надзвичайних випадках, коли тільки ціною великої жертви можливим було отримати прийняттям його божеством [3;287]. У важливі моменти (наприклад, в час війни) приносили людські жертви, і не лише із числа полонених. У тих, хто поважав богів вимагали найдорожче: у батьків забирали новонароджених дітей, особливо тих, хто народилися першими,, і їх вбивали перед зображенням богів. Молох, чиє ім’я пов’язується із людськими жертвоприношеннями, скоріше всього був богом підземного світу. Поклоніння Молоху включало і практику, яку Біблія описує як “переведення синів і дочок через вогонь”. Деякі науковці вважають, що це був вигляд духовного очищення, при якому діти залишалися непошкодженими, однак Писання вказує, що діти гинули. Так Єзекіїль скаржиться: “І брала ти синів своїх та дочок своїх, що породила мені, і приносила їх на їжу їм. Чи мало було розпусти твоєї, що ти різала дітей моїх, перепроваджуючи їх через вогонь для них” (16:20-21; 23:37). Ця думка підтверджується і археологічними знахідками, а саме сотнями урн з кістками дітей віком від чотирьох до дванадцяти років, які були спалені живцем. Відомо також, що фінікійці здійснювали обряд принесення людей у жертву у випадках лиха. У Тирі щороку відбувався фестиваль на честь Мелкарта, який запропонував себе у жертву богові сонця, яке спалювало усе для того, щоб здобути прихильність небес [22;375]. У ханаанській та старо-єврейській мовах слова “жертвоприношення”, “священик”, “храм” звучали однаково. Багато із слів мали спільне походження. Але дуже часто у людей, які живуть у різних місцях та визнають різні релігії, можуть не співпадати навіть поняття, які означають одними і тими ж словами.

Загальна характеристика ханаанських культ

Югарітська епічна література допомогла відкрити глибину розбещеності, що характеризувало ханаанську релігію. Так як політеїзм надзвичайно принижував символ, ханаанський культ був варварським та цілком аморальним. Це мало найбільш важливий сповільнений та послаблений вплив на кожний період культурного та суспільного життя ханаанеян, які намагалися рівнятися на моральний рівень богів, яким вони поклонялися. “Як боги, так і священик; як священик, так і люди” - так говорить закон, який незмінно діє.

По-перше, ханаанський культ був надзвичайно аморальний. Жорстокість та занедбаність міфології ханаанеян є набагато гірші, ніж десь інше на Близькому Сході у цей час. І вражаюча характеристика ханаанських божеств, так як вони мали неморальну характеристику, повинна була висловити найгірші риси у їхньому поклонінню та викликати набагато більше огидної практики як сакральну проституцію, приношення в жертву дітей та поклоніння зміям.

По-друге, ханаанський культ вів до послаблення населення та занепаду його морального і соціального стану. Така релігія могла мати ніщо інше, як позбавлення життєздатного ефекту на населення. Тому така релігія ханаанеян перетворювалась в те, що про землю говорили, що вона відкинула своїх жителів (Лев.18:25). Тому ізраїльтяни були застережені Єговою, щоб дотримувалися вони всіх Його законів та вказівок щодо землі, яку Він їм обіцяв (Лев.20:22). Характер ханаанської релігії, згідно із югарітської літератури, надає цілком достатній фон, щоб пояснити точність цих біблійних тверджень у їхній характеристиці, у цілковитому моральному та релігійному вироджені жителів Ханаану, які були відчужені.

По-третє, характер ханаанського культу цілком виправдовував Божественний наказ, щоб зруйнувати його послідовників. Ханаанські культи не мали правильної теологічної основи у питанні щодо Божої справедливості у винищенні розбещенних людей чи щоб заперечити ізраїльську чесність як Бо

покарання, Бог використав ізраїльтян як служителів Своєї справедливості. Ізраїльтянам було сказано правду, що вони були інструментами Божественної справедливості (Іс.Н.5:13,14).

По-четверте, ханаанські культи мали згубний вплив. У справедливому суді була Божественна увага, щоб захищати та допомагати світові. Коли Ісус Навин та ізраїльтяни ввійшли в Палестину у XIV ст. до н.е., Ханаанська цивілізація була занепалою. Майбутня невдача ізраїльтян полягала в одній із багатьох помилок, які в них виникали. Як завжди це був гріх, і це привело до результату, тому що вони повинні були виконувати повністю Божі накази.

У суді, який настає, буде безмежна святість Єгови, Бога Ізраїля. Компроміс між ізральським Богом та принизливими божествами ханаанської релігії є немислимий. Єгова та Ваал були цілком протилежними. Там неможливо було, щоб був якийсь компроміс без катастрофи.

ВИСНОВКИ

Отже, Бог приготував для Свого народу, Ізраїля, землю Ханаан, яка “текла молоком і медом”, щоб вони могли проводити суспільно – політичне та економічне життя, щоб розвивати свою власну культуру, та утверджувати поклоніння живому Богові. Територія ханаанеян справді підходила для майбутніх жителів, так як вона межувала з різними іншими розвинутими країнами, через неї проходили торгові шляхи, і в західній частині був вихід у Середземне море. Але їхнє повсякденне життя було огидне перед Божим лицем. Тому Бог карав їх, як перед завоюванням ізраїльтянами, посилаючи на них інших народів, щоб вони гнобили їх, так і використавши пізніше ізраїльтян, як знаряддя, щоб покарати їх. Бог, знаючи про жахливу релігію ханаанеян, наказув ізраїльтянам, щоб вони не служили іншим богам, а лише єдиному живому Богові. І якщо вони будуть слухняними, Бог не допустить того, що сталося з ханаанеянами. Також є таке твердження, яке висувають деякі вчені, що Бог дозволив ізраїльтянам завоювати землю ханаанську лише через те, що Він пообіцяв Авраамові, а потім Мойсеєві цю землю. Однак це є неправильне твердження, так як Бог не лише через це вигнав перед ними ханаанеян.

Однак, загалом, саме життя ханаанеян, як суспільно-політичне, так і економічне не було легким для них, так як їм приходилося завжди переживати утиски від інших, сусідніх, народів, крім того, що вони постійно воювали самі між собою. Також їхня культура не розвивалася дуже швидко, в більшості вони позичали в інших народностей, в тих, які швидше розвинулися культурно. Їхня релігія приносила їм, в більшості, лише одне пригнічення, вже не говорячи про задоволення своїх фізичних потреб, тим більше духовних. Тому вони проводили своє життя не найкращим способом.

Кожен справжній християнин має одну мету у своєму житті – це Новий Ханаан, який Бог приготував для Своїх вірних, де буде вічний відпочинок. Там все буде в злагоді, в мирі, в любові; де все буде зроблено з чистого золота; де вже не буде ніякого зла, а буде вічно царювати доброта. Тому ми повинні прагнути до того, щоб досягнути цієї поставленої перед нами цілі.

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: