Характеристика сфери науки як об'єкта соціальної роботи

Наука – це сфера творчої діяльності людини, змістом якої є вироблення і теоретична систематизація об'єктивних знань про дійсність, а також про шляхи використання цих знань у практичній діяльності.

Функції науки:

- генерувати достовірне знання, відкривати нові не відомі раніше факти і процеси, що відбуваються у світі;

- давати тлумачення фактів і процесів в нових термінах і категоріях, теоретичних концепціях;

- забезпечувати верифікацію, тобто перевірку істинності висунутих наукових положень і теоретичних конструкцій;

- забезпечувати можливість проектування і прогнозування;

- поширювати отримані знання, включати його в інформаційні та освітні процеси;

- реалізовувати отримані знання в техніці і технології;

- служити компонентом сучасної духовної культури (соціотехнокультури).

У суспільстві наука виконує цілий ряд різних соціальних ролей:

- світоглядну;

- управлінську;

- інноваційну;

- накопичувальну;

- соціалізаційну;

- регулюючу;

- соціокультурну.

Сфера науки включає в себе суб'єкти науки (особистості, наукові співтовариства, наукові школи); організаційні основи (науково-дослідні інститути та об'єднання, лабораторії, конструкторські бюро); систему підготовки кадрів вищого рівня (аспірантура, докторантура); наукову періодичну пресу (журнали, бюлетені, періодичні збірники, щорічники); систему наукових комунікацій (включаючи конференції різних рівнів, форм і напрямів, наприклад; управління наукою; інфраструктуру науки.

Соціальні проблеми сфери науки

Технології соціальної роботи в сфері науки визначаються, по-перше, характером діяльності в цій сфері, по-друге, соціальними інститутами, з якими взаємодіє наука як соціальний інститут суспільства; в-третіх, соціальними групами, які взаємодіють в ній, особливостями становища цих груп і проблемами соціального характеру, з якими вони стикаються в сучасному суспільстві.

Наукова діяльність має яскраво виражену специфіку. У природничих і технічних науках вона буває пов'язана з небезпечними умовами роботи. Джерелом небезпеки може служити об'єкт дослідження (у фізиці – радіоактивні матеріали, в хімії – небезпечні хімічні речовини). Наслідки можуть позначитися на стані здоров'я, на працездатності вченого, на його соціальному статусі, матеріальному і сімейному стані. В інших науках соціально-психологічні умови роботи можуть стати причиною ряду проблем як медичного або психологічного, так і соціального характеру. Є проблеми і більш загального порядку – інтелектуальна праця пов'язана з літературою, з комп'ютерними технологіями – найчастіше це малорухлива, сидяча робот. З цими обставинами пов'язані соціально-медичні проблеми.

Соціальні групи, які взаємодіють у сфері науки, змінювалися залежно від завдань, які вирішувала наука в той чи інший час, від відносин науки і влади, від співвідношення академічної та прикладної науки, а також від співвідношення науки і освіти.

Сучасний загін вчених включає співробітників академічних науково-дослідних інститутів, конструкторських бюро, науково-дослідних центрів та інших спеціалізованих установ, а також великий, загін викладачів вищих навчальних закладів, які в останні роки виконують дуже великий обсяг науково-дослідної роботи.

Є деякі відмінності, як у характері праці, так і в соціальному статусі (і в заробітках) між різними групами вчених, що працюють в різних галузях науки (фізики, математики, економісти та юристи, представники гуманітарних наук).

Велике значення мають і вікові групи.

Для організації соціальної роботи слід враховувати і такі особливості соціальних груп, задіяних у сфері науки:

З одного боку, їх відносять до «сильних» соціальних груп, тобто до таких груп, які володіють великим і серйозним потенціалом для вирішення своїх соціальних проблем.

З іншого ж боку, це групи досить мало зайняті у сфері економіки, особливо в ринковій, комерційній, що робить їх дуже вразливими.

Особливість сучасного загону вчених полягає в тому, що їх інтелектуальний статус не відповідає реальному соціальному та економічному статусу.

Проблеми соціального характеру, з якими стикаються вчені. Головними соціальними проблемами вітчизняних вчених є низька заробітна плата, мала затребуваність їх праці, низький соціальний статус, скорочення числа науково-дослідних організацій (інститутів, лабораторій), масові звільнення і повсюдне скорочення штатів.

Проблеми соціально-економічні.

Проблеми умов праці.

Соціальні проблеми наукових кадрів. З одного боку, це проблеми традиційні для нашої країни сьогодні: інвалідність і старість, сімейні проблеми, проблеми виплати посібників та своєчасність виплати зарплати, забезпеченість житлом, емоційно-психологічні проблеми, але найгостріша – безробіття і низький рівень оплати праці у тих, у кого є робота.

Проблеми міграції як горизонтальної (територіальної, між професійної), так і вертикальної. І найгостріша – міграція або «витік мозків».

Цілі і завдання соціальної роботи в сфері науки

Цілі і завдання соціальної роботи в сфері науки, в цілому, збігаються із загальними цілями і завданнями соціальної роботи в інших сферах життєдіяльності. Але, з урахуванням особливостей соціальних груп, зайнятих у сфері науки, і з урахуванням величезної значущості самої сфери науки в сучасному світі, можна було б конкретизувати цілі соціальної роботи в даній сфері: сприяти вирішенню проблем, з якими стикаються вчені як соціальна група, і тим самим сприяти адаптації їх до нових соціально-економічних, політичних і соціокультурних умов, сприяти інтеграції такої сфери як наука в нові суспільні відносини без соціальних конфліктів і потрясінь. У кінцевому рахунку, весь арсенал технологій соціальної роботи в цій сфері повинен сприяти адаптації науковців у мінливому світі

Завдання:

- виявлення нагальних соціальних, соціально-медичних, соціально-психологічних проблем, що заважають адаптації даних груп;

- вивчення особливостей становища соціальних груп, зайнятих у сфері науки, особливостей їх взаємодії, що впливають на ефективність соціальної роботи;

- аналіз творчого потенціалу даних груп у вирішенні соціальних проблем і можливостей його реалізації;

- вироблення науково обґрунтованих технологій в соціальній роботі саме з даними групами;

- використання специфіки самої наукової діяльності в реалізації соціальних технологій в даній сфері;

- реабілітація окремих соціальних груп, соціальних верств і вчених;

- створення сприятливих умов для адаптації та реабілітації вчених в сучасних умовах.

При цьому соціальна робота може і повинна виступати в якості посередника у виробленні суспільно-значущої програми перетворень у сфері науки (статус і соціальний стан вчених, проблеми подолання безробіття, перекваліфікація), у встановленні зв'язків таких сфер як підприємництво і наука (спонсорство, благодійність та ін.), а також виступати в якості ініціатора і співучасника у виробленні державної політики у сфері науки.

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: