РОЗРАХУНОК СОБІВАРТОСТІ ТА ЦІНИ ВИРОБУ

Собівартість – це виражені в грошовій формі затрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції.

Калькуляція – документ, в якому представлені всі витрати на виробництво і реалізацію одиниці конкретного виду продукції у вигляді витратних статей.

Ціна – це грошовий вираз вартості товару при умові, що попит дорівнює пропозиції.

Існують такі основні методи ціноутворення:

– метод «витрати + прибуток»;

– метод «забезпечення фіксованого прибутку»;

– метод «за рівнем поточних цін»;

– метод «за рівнем попиту»;

– метод «установлення ціни стосовно базисного пункту».

Для організації будь-якого виробництва підприємство використовує матеріально-технічні ресурси, які є основою виробничої діяльності.

У процесі виробничої діяльності застосовуються дві основні системи постачання матеріалів внутрішньовиробничими підрозділами: система децентралізована (пасивна) і централізована (активна) система постачання матеріалів.

Децентралізована система постачання – матеріалів виробничим підрозділам характерна для підприємств одиничного і дрібносерійного виробництва. Склад видає матеріали на підставі разових вимог цехів, дільниць, які самостійно їх одержують, транспортують і доставляють до робочих місць.

Централізована система забезпечення – цехів, дільниць і робочих місць здійснюється за умов масового та великосерійного виробництва зі стабільною номенклатурою продукції і ритмічним споживанням матеріалів. Склад доставляє матеріали безпосередньо в цех на робочі місця в необхідній кількості та визначений час згідно з календарним графіком у межах встановленого ліміту.

У світовій практиці широкого використання набуває найсучасніша, нова, вища форма централізованого постачання матеріалів на робочі місця – інтегральна система виробництва і постачання в точно визначений час. Ця система широко застосовується в Японії, де всі процеси та їхнє забезпечення ресурсами здійснюється за чітким календарним графіком, який часом зводиться до погодинного.

Необхідна кількістьрушійної енергії залежить від потужності встановленого устаткування і визначається за формулою (5.1):

(5.1)

де – сумарна потужність встановленого устаткування, кВт (додаток 5);

– фонд часу роботи устаткування год.;

– коефіцієнт завантаження обладнання;

– коефіцієнт враховуючий втрати енергії в мережі (0,75)

Кількість електроенергії на освітлення визначається по формулі (5.2.):

(5.2)

де – виробнича площа цеху або ділянки, ;

– фонд часу роботи приміщення, год.;

– питома потужність освітлювальних точок, рівна 40 .

Річну потребу теплоти на опалення будинків, виходячи із розміру опалювальної площі, визначають за формулою (5.3):

(5.3)

де – зовнішній об’єм опалювального будинку;

– питома опалювальна характеристика будови при ,

, приймається за даними додатку 10;

– усереднена розрахункова температура внутрішнього повітря

опалювальних будинків, приймається на рівні ;

– середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період,

, додаток 9;

– кількість годин роботи системи опалення на добу, год;

– тривалість опалювального періоду (доба) за кількістю днів зі стійкою середньою добовою температурою зовнішнього повітря і нижче, додаток 9;

– значення коефіцієнту у додатку 9.

Питомі опалювальні характеристики споруд для розрахункових зовнішніх температур повітря, відмінних від мінус , визначають за формулою (5.4.):

, (5.4)

де – питома опалювальна характеристика, ,

при ;

– те ж саме, при ;

– коефіцієнт перерахунку, табл. 5.1.

Таблиця 5.1

Коефіцієнт перерахунку

		-5	-10	-15	-20	-25	-30	-35
	2,05	1,67	1,45	1,29	1,17	1,08	1,0	0,95

Примітка. Значення для температур, відмінних від наведених в таблиці 5.1, знаходяться методом інтерполяції.

Відсоток цехових витрат визначається за формулою:

(5.5)

де – сума цехових витрат;

– основна заробітна плата.

Відсоток загальновиробничих витрат визначається за формулою:

(5.6)

де – сума загально виробничих витрат.

Відсоток адміністративних витрат визначається за формулою:

(5.7)

де – сума адміністративних витрат.

Для кошторису витрат на утримання та експлуатацію обладнання витрати на поточний ремонт можуть становити 2–4%, інші витрати для всіх видів кошторису встановлені на рівні 4–5 % від суми всіх витрат.

Розрахунок необхідної кількості матеріалів залежить від коефіцієнту використання матеріалів () і кількості зворотних відходів (), зворотні відходи розраховуються за формулою:

(5.8)

де m – вага заготовки, виробу.

Розв’язок:

1. Розрахунок необхідної кількості матеріалів та коефіцієнту використання проводиться у таблиці 5.2 на основні додатку 8 та формули 5.8:

Таблиця 5.2.

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: