Вибір типу світильників та висоти підвишування

Висота підвісу світильників над освітлюваною поверхнею (Н _Р) – розрахункова висота підвісу світильників у значній мірі визначає характеристику й техніко-економічні показники проектованої освітлювальної установки.

Мінімальна висота підвісу світильників обмежена умовою засліпленої дії. Максимальна висота обмежена розмірами приміщення й умовами обслуговування світильників.

При виборі висоти підвісу враховуються будівельні особливості приміщень – наявність ферм, технологічних містків, розміри будівельного модуля.

За умовою доступності висота підвісу світильників не повинна перевищувати 5 м від підлоги.

У приміщеннях з фермовим перекриттям найчастіше світильники загального освітлення встановлюються на фермах, причому світильники повинні бути розміщені на рівні не менш 1,8 м над настилом площадки обслуговування на крані або ж на рівні нижнього пояса ферм.

Підвісні світильники загального освітлення, встановлені на стелях або фермах, як правило, повинні кріпитися до останнього зі звисанням не більше 1,5 м. Схема для розрахунку висоти підвісу світильників зображена на рисунку 3.2.

Рисунок 3.2 – Схема для розрахунку висоти підвісу світильників

У загальному випадку розрахункова висота підвісу світильників визначається за формулою:

(3.1)

де: Н – висота приміщення;

h_c – висота звисання світильника (для виробничих приміщень приймається від 0 (світильник кріпиться на стелі) до 1,5 м);

h_p – висота робочої поверхні, при відсутності конкретної величини, приймається 0,8м.

Згідно сказаного вище зробимо вибір висоти звисання світильників (h_c) для приміщень цеху, з урахуванням обраного типу світильників.

З формули (3.1), визначимо розрахункову висоту підвісу світильників. Параметри h_c і Н з табл.3.3 і табл.3.4 відповідно.

1) Технічна ділянка:

Н _р = 7 – (0,5+ 0) = 6,5 м

2) Розсадна ділянка:

Н _р =7 – (3,1 + 1,2) = 2,7 м

3) Ділянка зелених культур:

Н _р =7 – (3,1 + 1,2) = 2,7 м

4) Ділянка вирощування салату №1:

Н _р =7 – (3,1 + 1,2) = 2,7 м

5) Ділянка вирощування салату №2:

Н _р =7 – (3,1 + 1,2) = 2,7 м

6) Коридор -1,2,3:

Н _р =7 – (1,5 + 0) = 5,5 м

Дані розрахунків заносимо до таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 - Параметри розміщення світильників

№ на плані	Найменування приміщення	Розміри приміщення, м	Висота, м	Відстані, м
Висо та H	А В	hc	Hp	LA	LB	la	lb
	Технічна ділянка		26 11	0,5	6,5	6,7	5,1	3,35	2,55
	Розсадна ділянка		5 14	3,1	2,7	0,9		0,45	1,5
	Ділянка зелених культур		5 14	3,1	2,7	0,9		0,45	1,5
	Ділянка вирощування салату №1		5 55	3,1	2,7	1,1		0,55	1,5
	Ділянка вирощування салату №2		5 55	3,1	2,7	1,1		0,55	1,5
	Коридор -1		5 69	1,5	5,5		3,3	7,5	1,65
	Коридор -2		6 69	1,5	5,5		4,3		2,15
	Коридор -3		5 69	1,5	5,5		3,3	7,5	1,65

Де: L_A – відстань між світильниками по довжині приміщення (А);

L_B – відстань між світильниками по ширині приміщення (B)_;

l_a – відстань між світильником і стіною по довжині приміщення;

l_b – відстань між світильником і стіною по ширині приміщення.

3.4 Світлотехнічний розрахунок робочого освітлення приміщень цеху

Світлотехнічні розрахунки дозволяють виконати наступне:

а) визначити кількість і одиничну потужність джерел світла освітлювальної установки, що забезпечує необхідну освітленість у приміщенні (на робочій поверхні);

б) для існуючої (спроектованої) освітлювальної установки розрахувати освітленість у будь-якій точці поверхні освітлюваного приміщення;

в) визначити якісні показники освітлювальної установки (коефіцієнт пульсації, циліндричну освітленість, показники засліпленості й дискомфорту).

Для цих цілей застосовуються два методи розрахунку електричного освітлення: метод коефіцієнта використання світлового потоку й точковий метод.

Метод коефіцієнта використання світлового потоку застосовується для розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь, в основному для розрахунку світлового потоку джерела (джерел) світла. Цей метод дозволяє розраховувати також середню освітленість горизонтальної поверхні з урахуванням всіх падаючих на неї потоків, як прямих, так і відбитих.

Метод коефіцієнта використання застосуємо для розрахунку освітлення приміщень світильниками з розрядними лампами й лампами накалювання.

Спрощеною формою методу коефіцієнта використання світлового потоку є метод питомої потужності на одиницю освітлюваної площі. Застосовується цей метод для орієнтовних розрахунків загального рівномірного освітлення, при мінімальній нормованій освітленості не більше 100 лк. Максимальна погрішність розрахунку по методу питомої потужності становить ± 20%.

Точковий метод розрахунку освітлення дозволяє визначити освітленість у будь-якій точці поверхні освітлюваного приміщення при будь-якому рівномірному або нерівномірному розміщенні світильників.

За допомогою точкового методу можна проаналізувати розподіл освітленості по всьому приміщенню, визначити мінімальну освітленість не тільки на горизонтальній, але й похилій поверхні, розрахувати аварійне й місцеве освітлення.

Виходячи зі сказаного вище, вибираємо світлотехнічний розрахунок освітлення приміщень цеху методом коефіцієнту використання світлового потоку.

Аварійне (евакуаційне) освітлення вибираємо орієнтовно, відповідно до основного робочого освітлення. Розрахуємо для основних приміщень цеху

точковим методом розрахунку освітлення.