ІНСТРУМЕНТИ ТА ЗАКОНОДАВЧА БАЗА ЗАХИСТУ ОБ’ЄКТІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Провідну роль у встановленні світових стандартів правової охорони інтелектуальної власності відіграє ВОІВ. Важливим правовим документом, укладеним у контексті СОТ, членом якої є Україна, вважається Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності. Вона встановлює стандарти та принципи щодо забезпечення прав інтелектуальної власності. Зокрема, Частина III Угоди «Захист прав інтелектуальної власності» містить такі положення:

1) загальні зобов'язання членів СОТ гарантувати, що процедури і методи, передбачені їхнім законодавством, дозволяють вживати ефективних заходів щодо захисту прав інтелектуальної власності;

2) органи судової влади повинні мати право вимагати:

· від сторони припинити порушення прав інтелектуальної власності, відшкодування збитків власнику прав та відповідачеві та ін.;

· виконання негайних та тимчасових заходів з метою попередження порушень будь-якого права інтелектуальної власності;

3) призупинення за заявою правовласника переміщення через митний кордон товарів, що порушують право інтелектуальної власності під заставу або гарантію.

Законодавство України охоплює всі загальновідомі об’єкти права інтелектуальної власності, серед яких комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Сучасна законодавча база України щодо захисту прав інтелектуальної власності є дуже обширною. Правовідносини у цій сфері регулюються окремими положеннями Конституції України, нормами Цивільного, Кримінального, Митного кодексів України, Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП), положеннями деяких законів України, а також спеціальними законами України.

Цивільним кодексом України, а саме у Книзі IV «Право інтелектуальної власності», передбачено загальні способи судового захисту прав інтелектуальної власності.

Всі об’єкти інтелектуальної власності, окрім комерційного (фірмового) найменування, охоплені окремими законами України. Основу правового врегулювання відносин у сфері інтелектуальної власності становлять такі законодавчі акти України:

· ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 11.07.2001 р. № 2627-III;

· ЗУ «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» від 15.12.93 р. №3687-ХІІ;

· ЗУ «Про охорону прав на промислові зразки» від 15.12.93 р. №3688-ХII;

· ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15.12.93 р. №3689-ХІІ;

· ЗУ «Про охорону прав на зазначення походження товару» від 16.06.99 р. № 752-ХІV;

· ЗУ «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 07.06.99 р. №236/96-ВР;

Згідно зі статтею 489 Цивільного кодексу України комерційному найменуванню надається правова охорона, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить у оману споживачів щодо її діяльності. Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить у оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання і охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації та незалежно від того, чи є воно частиною торговельної марки.

Кримінальний кодекс України (ККУ) та Кодекс України про адміністративні правопорушення (КпАП) були поступово доповнені статтями, що посилюють кримінальну та адміністративну відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності. Стаття 229 ККУ передбачає кримінальну відповідальність за незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару. Стаття 51 КпАП визначає відповідальність за незаконне використання, привласнення авторства об'єкта права інтелектуальної власності (в т.ч. знака для товарів і послуг). Стаття 164 КпАП описує відповідальність за незаконне копіювання форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а також імітацію (пряме відтворення) товару іншого підприємця, самовільне використання його імені.

Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» регулює відносини, що виникають у зв'язку з набуттям права власності на знаки для товарів і послуг в Україні.

Підтвердженням юридичної захищеності товарного знаку є розміщення позначки ®. Позначка «ТМ» означає, що товарний знак поданий на реєстрацію і певне підприємствовважає себе його власником.

Відповідно до ЗУ «Про захист прав на знаки для товарів та послуг» не можуть бути зареєстровані позначення, які:

· є оманливими або можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, що їх виготовляє або надає;

· відбивають лише форму, яка надає товару істотної цінності, або зумовлену його природним станом чи необхідністю отримання технічного результату;

· є тотожними або схожими настільки, що можна сплутати зі знаками, зареєстрованими раніше чи заявленими для реєстрації в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених товарів і послуг; із знаками, що охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності; з фірмовими найменуваннями, що відомі на території Україні та належать особам, які одержали право на них до дати подання у Держдепартамент заявки щодо таких самих або споріднених товарів і послуг; із кваліфікованими зазначеннями походження товарів; із зареєстрованими знаками відповідності (сертифікаційними);

· натякають на властивості, якими не володіє товар;

· суперечать публічному порядку, принципам гуманності та моралі;

· відтворюють промислові зразки, права на які належать в Україні іншим особам; назви відомих в Україні творів науки, літератури й мистецтва або цитати й персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників; прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди;

· імітують державні герби, прапори та інші державні символи (емблеми), офіційні назви держав, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій, офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма (печатки), нагороди та інші відзнаки. Вони можуть бути внесені до знака як елементи, що не охороняються, при наявності згоди власників або відповідного компетентного органу держави, символіка якої використовується.

Також не одержують правовий захист, але можуть бути внесені до знака як елементи (якщо не мають домінуючого положення у зображенні) позначення що:

1) не мають та не набули розрізняльної здатності;

· загальновживаними символами й термінами, назвами товарів і послуг певного виду;

· описовими при використанні щодо зазначених у заявці товарів і послуг, зокрема вказують на вид, якість, склад, кількість, властивості, призначення, цінність, місце та час походження (виготовлення, збут).

При спробі зареєструвати слова і вирази загального використання, як словесний товарний знак, можуть виникати труднощі, оскільки переважна їх більшість вже є зареєстрованою або несе велике змістове навантаження і позитивні асоціації.

Набуття права інтелектуальної власності на знак забезпечується Свідоцтвом України на знак для товарів і послуг, який є офіційним документом і видається від імені держави Держдепартаментом (Додаток А-Б). Обсяг правової охорони визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг.

Строк дії свідоцтва становить 10 років від дати подання заявки до Укрпатенту і продовжується за клопотанням його власника щоразу на 10 років за умови сплати відповідного збору. Після припинення дії свідоцтва тільки колишній власник має право на повторну реєстрацію знака протягом 3 років.

Суб'єктами права інтелектуальної власності на зазначення походження товару є виробники товарів, асоціації споживачів, інші особи, визначені Законом України «Про охорону прав на зазначення походження товару».

Поняття «зазначення походження товару» охоплює такі терміни:

1) просте – будь-яке словесне чи зображувальне (графічне) позначення, що прямо чи опосередковано вказує на географічне місце, з якого походить товар;

2) кваліфіковане – назва місця та географічне зазначення походження товару.

Правова охорона простого зазначення походження товару надається на підставі його застосування та полягає у недопущенні використання зазначень, що є неправдивими (фальшивими) чи такими, що вводять у оману щодо дійсного географічного місця походження товару. Просте зазначення походження товару не підлягає реєстрації.

Правова охорона надається кваліфікованому зазначенню, що вказує на конкретне географічне місце, з якого походить товар. Законом не надається правова охорона кваліфікованому зазначенню походження товару, що:

· правильно вказує на географічне місце виготовлення товару, але створює помилкове уявлення про інше місце;

· є назвою сорту рослини чи породи тварини і тому здатне ввести в оману щодо дійсного походження товару;

· пов'язане з географічним місцем в іноземній державі, якщо воно там не охороняється або Україна не має відповідної угоди про взаємну охорону.

Підставою для відмови у наданні правової охорони заявленій назві місця чи географічному зазначенню походження товару не може бути зареєстрований в Україні знак для товарів і послуг, що складається тільки з цього позначення або містить його як елемент. Правова охорона кваліфікованим зазначенням походження товарів надається на підставі їх реєстрації, яка діє безстроково від дати реєстрації.

Правова охорона надається назві місця, географічному зазначенню походження товару щодо яких виконуються такі умови:

· є назвою географічного місця, з якого походить товар;

· вживається як назва товару чи її складова;

· у вказаному назвою географічному місці об'єктивно існують характерні природні умови та/або людський фактор, що надають товару особливих певних якостей порівняно з іншими однорідними аналогами;

· позначуваний назвою товар має відповідні властивості (репутацію), що виключно або головним чином зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами та/або людським фактором чи їх поєднанням;

· виробництво (видобування) та/або переробка хоча б основної складової позначуваного назвою товару здійснюються у межах зазначеного географічного місця.

ВИСНОВКИ. Розвиток економічних відносин в основному і спричиняє існування брендів. Вважається, що на сучасному ринку здійснюється конкуренція у товарній і комунікативній площинах саме брендів, а не підприємств. Бренд вже розглядається як результат глобальної комунікації між виробником і споживачем. Процес створення та підтримки довготривалих взаємовигідних «стосунків» товару (послуги) зі споживачами передбачає презентацію їх переваг і особливостей порівняно з іншими, сприяє формуванню у свідомості споживачів стійких асоціацій та вражень, пов’язаних з певною маркою. Це, принаймні, спрощує і робить менш ризикованим вибір споживача щодо товару чи послуги. У сферах діяльності, де імідж відіграє першочергове значення (наприклад, косметика і мода), особливості бренду та пов’язані з ним асоціації можуть самостійно суттєво впливати на вибір покупця. Незважаючи на посилення ролі символіки брендів у житті споживачів, при позиціонуванні більшості торгових марок усе ще головний акцент роблять на такі явні переваги товару, як популярність, передбачуваність і цінність.

Питання для роздумів, обговорення та самоконтролю

1. Навести та порівняти визначення різних авторів понять «бренд», «товарний знак», «торгова марка», «брендинг», «бренд-менеджмент».

2. Охарактеризувати основні складові бренду.

3. Визначити основні чинники, що заважають розвитку брендингу в Україні.

4. Дати характеристику брендам товарів легкої промисловості України (на власний вибір).

5. Порівняти характеристики обраних вами світових брендів товарів легкої промисловості із українськими аналогами.

6. Навести приклади виведення вітчизняних і закордонних торгових марок на український ринок.

8. Описати історію створення добре відомого вам бренду товару легкої промисловості України.

9. Дати характеристику торгової марки Voronin Sport. Чи можна її вважати брендом?

10. Розвиток бренду «Кельвін Кляйн» триває більше 30 років. Його образ – шокуючий, непередбачуваний, молодіжний. Описати цільового споживача бренду.

1. Аакер Д. Создание сильных брендов / Пер. с англ. – М.: Издат. дом Гребенникова, 2003. – 440 с.

2. Аакер Д. Стратегическое рыночное управление / Изд. – СПб.: Питер, 2002. – 544 с.

3. Бойетт Джозеф, Бойетт Джимми. Гуру маркетинга. Каким быть маркетингу в третьем тысячелетии. – М.: ЭКСМО, 2004. – 320 с.

4. Ванэкен Брэд. Бренд-помощь / Пер. с англ. И. Малковой под ред. В. Домнина. – СПб.: Питер, 2005. – 336 с.

5. Гончаренко Ж.В., Радченко Е. А., Сабирова И.М. Бренды Украины, или Они и мы / Худож. О. Сологуб. – К.: Молодь, 2004. – 160 с.

6. Домнин В.Н. Брендинг: новые технологии в России. 2-е изд. – СПб.: Питер, 2004. – 381 с.

7. Лейни Т.А., Семенова Е.А., Шилина С.А. Бренд-менеджмент: Учебно-практическое пособие. – М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К», 2008. – 228 с.

8. Новый брендинг / Пер. с англ. С.Г. Божук. – СПб.: Издат. дом «Нева», 2003. – 192 с.

10. Тесакова Н., Тесаков В. Бренд и торговая марка: развод по-русски. – СПб.: Питер, 2004. – 267 с.

11. Эл и Лора Райс. Происхождение брендов или Естественный отбор в мире бизнеса. Пер. с англ. Д. Кунташова. – М.: АСТ: Транзиткнига, 2005. – 345 с.

12. Шульц Дон Е., Барнс Бет Е. Стратегические бренд-коммуникационные кампании. – М.: Издательский Дом Гребенникова, 2003. – 512 с.

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: