Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Тема: Хронічна серцева недостатність (ХСН)





(4 години)

Місце

Навчальна кімната, кардіологічне відділення.

Мета

Знати:

· Основні причини ХСН

· Патогенез порушень центральної і периферичної гемодинаміки при різних формах (ліво- та правошлуночкової). Систолічна та діастолічна дисфункція. Роль нирок та ендокринних факторів.

· Класифікацію ХСН.

· Особливості клінічного перебігу і діагностики хронічної ліво- і правошлуночкової недостатності різного ступеню.

· Методи їх діагностики, значення інструментальних методів дослідження.

· Диференційоване лікування з урахуванням причин та стадії ХСН.

Вміти:

· Грунтуючись на даних обстеження хворого з ХСН сформулювати заключний клінічний діагноз і визначити тактику і принципи лікування.

Професійна орієнтація студентів

ХСН ускладнює більшість серцево-судинних захворювань і у значної мірі відзначає прогноз хворого та стає основним чинником летальності. Своєчасне лікування основного захворювання може запобігти розвитку ХСН. Сучасна адекватна терапія самої ХСН дозволяє поліпшити прогноз захворювання та якість життя хворого.

Базовий рівень знань та вмінь

 

Дисципліна Знати Уміти
1. Анатомія Анатомічна будова серця  
2. Гістологія Будова та функціонування міокарду  
3. Біохімія Основи метаболізму міокарду та скорочення серцевого м`язу  
4. Патофізіологія Механізми серцевої недостатності, роль нирок та ендокринної системи  
5. Пропедевтика внутрішніх хвороб Семіотику серцевої недостатності різних стадій та форм Проводити оцінку клінічних, інструментальних і лабораторних досліджень

Програма самопідготовки студентів до теми



Вивчити:

· Основні причини ХСН.

· Патогенез порушень центральної і периферійної гемодинаміки при різних формах (ліво- та правошлуночкової). Систолічна та діастолічна дисфункція. Роль нирок та ендокринних факторів.

· Класифікація ХСН. Поняття стадії СН та функціонального класу стану хворого.

· Особливості клінічного перебігу і діагностики хронічної ліво- і правошлуночкової недостатності різного ступеню.

· Методи їх діагностики, значення інструментальних методів дослідження.

· Диференційоване лікування з урахуванням причин та стадії ХСН.

Намалювати:

· Схему патогенезу ХСН.

Вміти:

· Грунтуючись на даних обстеження хворого з ХСН провести диференціальну діагностику, обґрунтувати та сформулювати діагноз і призначити лікування.

Звернути увагу на використання сучасних методів інструментального і лабораторного обстеження при ХСН для визначення варіанту серцевої недостатності та прогнозу.

План проведення практичного заняття

 

Елементи практичних занять Час (хвилин)
1. Перевірка присутніх
2. Вхідний контроль та його аналіз
3. Розподіл хворих для курації (або клінічних карт-задач)
4. Огляд хворих або вивчення учбової історії хвороби
5. Обговорення одержаних даних, формулювання попереднього діагнозу, визначення методів додаткового обстеження хворого, трактування їх результатів, формулювання заключного діагнозу і плану лікування
6. Вправи з клінічної рецептури, розв‘язування клінічних ситуаційних завдань
7. Вихідний контроль знань та його оцінка
8. Підсумки та підсумкова оцінка знань та умінь студентів та завдання до самостійної підготовки до наступного заняття

 

Перелік теоретичних питань, які розглядаються на занятті

1. Основні причини ХСН.

2. Патогенез порушень центральної і периферійної гемодинаміки при різних формах (ліво- та правошлуночкової). Систолічна та діастолічна дисфункція. Роль нирок та ендокринних факторів.

3. Класифікація ХСН. Поняття стадії СН та функціонального класу стану хворого.

4. Особливості клінічного перебігу і діагностики хронічної ліво- і правошлуночкової недостатності різного ступеню.

5. Методи їх діагностики, значення інструментальних методів дослідження.

6. Диференційоване лікування з урахуванням причин та стадії ХСН.

Методика проведення практичного заняття *

Пiсля перевiрки присутнiх викладач проводе письмовий вхiдний контроль базових знань (додається набiр з 15 тестiв згiдно з кiлькiстю студентiв).

Викладач проводе розподiл студентiв для курацiї хворих.

 

Завдання Вказівки студентам викладача Примітка викладача для студентів
1. Провести курацію хворого з діагнозом ХСН У ході обстеження виявити: 1. Ознаки хронічного порушення кровообігу (клінічні і додаткові) 2. Наявність причини, що викликала розвиток ХСН 3. Характерні для ХСН зміни при ЕхоКГ, рентгендослідженні, в лабораторних даних   Звернути особливу увагу на: · термін існування виявлених скарг і об'єктивних даних · перебіг захворювання, що привело до ХСН, якість лікування основного захворювання · наявність і тривалість змін при рентгендослідженні та ЕхоКГ · визначити тактику і обсяг лікування ХСН

 

Викладач працює згідно з планом організації заняття, наприкінці проводе вихідний контроль знань. Перед закінченням заняття викладач підводе його підсумки заняття з оцінкою кожного студента та оголошує тему наступного заняття.

 

Вихідний рівень знань та вмінь

 

Студент повинен знати:

· Етіологія ХСН.

· Патогенез ХСН (порушення центральної і периферійної гемодинаміки при різних формах (ліво- та правошлуночкової); систолічна та діастолічна дисфункція; роль нирок та ендокринних факторів).

· Класифікація ХСН (поняття стадії СН та функціонального класу стану хворого).

· Особливості клінічного перебігу і діагностики хронічної ліво- і правошлуночкової недостатності різного ступеню.

· Методи їх діагностики, значення інструментальних методів дослідження.

· Диференційоване лікування з урахуванням причин та стадії ХСН.

 

Студент повинен вміти:

1. Сформулювати діагноз.

2. Написати план обстеження та лікування хворого на ХСН.

 

Форми і методи самоконтролю

Тестові завдання

1. Укажіть найбільш характерні для систолічної дисфункції зміни, що виявляють при ЕхоКГ:

A. Недостатність мітрального клапану.

B. Зменшення фракції викиду.

C. Збільшення порожнин серця.

D. Стовщення стінок міокарду.

E. Зменшення порожнин серця.

2. Укажіть найбільш характерні для лівошлуночкової недостатності зміни, що виявляють при рентген дослідженні ОГП:

A. Кардіомегалія.

B. Посилення судинного рисунка.

C. Збільшення лівого шлуночку.

D. Збільшення правого шлуночку.

E. Розширення аорти.

3. Якій препарат дозволяє найбільш ефективно знизити ступінь вторинної гіперальдостеронемії при ХСН.

A. Атенолол.

B. Верошпірон.

C. Еналаприл.

D. Дігоксин.

E. Фуросемід.

Ситуаційні задачі

1. Хворий, віком 53 роки, інженер, скаржиться на задишку при найменшому напруженні, набряк гомілок, тяжкість у правому підребер'ї, приступ задухи вночі. У 50 років переніс інфаркт міокарду, через 3 місяці почав помічати задишку, а через рік – набряки. Об-но: загальний стан – середньої тяжкості. Ціаноз губ, набряк гомілок. Верхівковий поштовх поширений, визначається патологічна пульсація у 5-6-му міжребер’ях на 2 см ззовні від середньоключичної лінії. Тони серця глухі. ЧСС – 100 за хв. АТ – 140/90 мм рт. ст. Печінка на 4 см нижче правого підребер'я. Рентгенологічно: серце поширено вліво та вниз, визначається парадоксальна пульсація. ЕКГ: – вогнищеві рубцеві зміни по передній стінці лівого шлуночка. Сформулюйте діагноз. Визначте тактику і обсяг лікування. Який прогноз хворого?

 

2. Жінка 45 років 15 років хворіє на хронічний гломерулонефрит. АТ в межах 200-180/105-110 мм рт. ст. Звернулася зі скаргами на появу набряків нижніх кінцівок, слабкість, сильну задишку під час навантаження, нічний кашель. У крові креатинін – 160 мкг/л, альбумін – 55 г/л. У сечі: добова протеїнурія – 0, 9 г/л. При ЕхоКГ фракція викиду (ФВ) – 35%. Укажіть найбільш імовірний діагноз. Чи є необхідність у диференційної діагностиці? Ваша тактика у веденні хворої.

Ілюстративній матеріал

1. Таблиці і слайди з класифікацією ХСН.

2. Відеокасета з ехокардіографічними дослідженнями серця при ХСН.

3. Набори рентгенограм, ЕКГ.

4. Тести, ситуаційні задачі.

Джерела інформації

Основні:

1. Маколкин В. И., Овчаренко С. И. Внутренние болезни: Руководство к практическим занятиям. 3-е изд. М.: Медицина, 1994 г. – 448 с.

2. Внутренние болезни / под ред. Ф. И. Комарова. М.: Медицина, 1990.

3. Приказ №436. Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Кардіологія»

Додаткові:

1. Диагностика и лечение болезней внутренних органов. Руководство для врачей. Под ред. Ф. И. Комарова. В 3-х томах. Т. 1. Изд. 2-е. М.: Медицина, 1996 г.

2. Актуальні питання діагностики та лікування серцевої недостатності. Під редакцією В. З. Нетяженка. – Клінічна фармакологія, фізіологія, біохімія. – 1997. – № 3

Тема: Порушення серцевого ритму та провідності
Ч. I. Класифікація порушень серцевого ритму та провідності. Механізми. Екстрасистолія. Пароксизмальна тахікардія (передсердна, вузлова, шлуночкова)

(2 години)

Місце

Навчальна кімната, відділення кардіології.

Мета

Знати:

· Класифікацію порушень ритму та провідності.

· Електрофізіологічні механізми виникнення ектопічних аритмій (зворотний вхід хвилі збудження, підвищення автоматизму) та можливості їх розпізнавання в клініці.

· Особливості порушень гемодинаміки, клініки, перебігу, ЕКГ діагностика та диференціальна діагностика ектопічних аритмій (різних варіантів екстрасистолій, пароксизмальних тахікардій).

· Класифікацію антиаритмічних препаратів.

· Принципи лікування і профілактиці, особливості лікування різних клінічних варіантів.

Вміти:

· Ґрунтуючись на даних обстеження хворого з порушенням серцевого ритму сформулювати заключний клінічний діагноз і призначити лікування.

Професійна орієнтація студентів

Велика поширеність порушень серцевого ритму, необхідність їх знання задля визначення тактики обстеження та лікування хворих з різноманітною кардіальної патологією. Необхідність прийняття термінового рішення при невідкладних станах.









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2019 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.