Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Тема: Міокардити та кардіоміопатії





(6 годин)

Місце

Навчальна кімната, кардіологічне відділення.

Мета

Знати:

· Визначення міокардитів та кардіоміопатій

· Класифікацію некоронарогенних захворювань серця, міокардитів та кардіоміопатій.

· Етіологію та патогенез міокардитів, первинних та вторинних (специфічних) кардіоміопатій.

· Клінічні прояви неревматичних міокардитів та кардіопатій (клімактеричної, алкогольної, тіреотоксичної, дилатаційної та гіпертрофічної кардіопатій).

· Методи їх діагностики лабораторні та інструментальні (ЕКГ, ЕхоКГ, рентген та інші методи візуалізації)

· Критерії діагнозу та диференціальний діагноз (критерії виключення)

· Ускладнення

· Принципи лікування, особливості лікування різних клінічних варіантів міокардитів та кардіоміопатій

· Первинну та вторинну профілактику.

· Прогноз та працездатність

Вміти:

· Ґрунтуючись на даних обстеження хворого з неревматичним міокардитом або кадіоміопатіею сформулювати клінічний діагноз, провести диференційний діагноз, призначити обстеження та лікування, визначити методи профілактики та працездатність хворого.

Професійна орієнтація студентів

Неревматичні міокардити можуть зустрічатися у хворих молодого віку після перенесеної інфекції або як синдром при іншому захворюванні, своєчасна діагностика і адекватна терапія здатні значно покращити прогноз; вторинні кардіопатії набули велику поширеність, їх знання необхідно задля диференційної діагностики з інший кардіальної патологією, запобігання гіпердіагностиці ІХС та ятрогенії і призначення ефективної терапії. За останній час значно частіше діагностують первинні кардіопатії. Для їх діагностики необхідно знання сучасних методів обстеження, а важкий прогноз можливо значно покращити при застосуванні сучасних методів лікування.

Базовий рівень знань та вмінь

 

Дисципліна Знати Уміти
1. Анатомія Анатомічна будова серця  
2. Гістологія Будова та функціонування міокарду та провідної системи серця  
3. Біохімія Основи метаболізму міокарду та скорочення серцевого м`язу  
4. Патофізіологія Механізми гіпертрофії і дилятації міокарду. Механізми порушень метаболізму міокарда при вторинних кардіопатіях. Запалення: механізми пошкодження міокарду.  
5. Пропедевтика внутрішніх хвороб Семіотику порушень серцевого ритму і провідності, недостатності кровообігу Проводити оцінку клінічних і лабораторних досліджень
6. Мікробіологія Етіологія міокардитів Діагностика вірусних та бактеріальних інфекцій

 

План проведення практичного заняття

Елементи практичних занять Час (хвилин)
1. Перевірка присутніх  
2. Вхідний контроль та його аналіз  
3. Розподіл хворих для курації (або клінічних карт-задач)  
4. Огляд хворого або вивчення учбової історії хвороби  
5. Самостійна робота студента у палаті, учбовому класі, лабораторії  
6. Обговорення одержаних даних, формулювання попереднього діагнозу, визначення методів додаткового обстеження хворого, трактування їх результатів, формулювання заключного діагнозу і плану лікування  
7. Підсумкова оцінка знань та умінь студентів  
8. Підсумки, підпис щоденників та завдання до самостійної підготовки до наступного заняття  

Перелік теоретичних питань, які розглядаються на занятті

1. Уявлення про некоронарогенні захворювання серця та їх класифікація.

2. Етіологія та патогенез різних варіантів уражень міокарда (дистрофія, запалення, первинні кардіопатії). Поняття міокардиту та кардіопатії як нозологічної одиниці та як патофізіологічної форми.

3. Міокардити: класифікація

4. Класифікація кардіоміопатій

5. Клінічні прояви неревматичних міокардитів та кардіоміопатій (дилятаційної, гіпертрофічної, клімактеричної, алкогольної та тиреотоксичної).

6. Методи їх діагностики лабораторні та інструментальні (ЕКГ, ЕхоКГ, рентген та інші методи візуалізації). та діагностичні критерії.

7. Діагностичні критерії міокардитів та кардіоміопатій. Диференційний діагноз

8. Ускладнення міокардитів та кардіоміопатій.

9. Принципи лікування, особливості лікування різних клінічних варіантів міокардитів та кардіоміопатій

10. Первинна та вторинна профілактика міокардитів та кардіоміопатій

11. Прогноз та працездатність при міокардитах та кардіоміопатіях

Методика проведення практичного заняття

На першому занятті викладач проводе інструктаж з техніки безпеки (якщо є такі умови), що відзначається у журналі викладача підписом студента.

Після перевірки присутніх викладач проводе письмовий вхідний контроль базових знань (додається набір з 15 тестів згідно кількості студентів: на десяток, підгрупу, групу). (Додаток 1 до методичної розробки та трафарети для перевірки вірних відповідей).

Далі викладач проводе розподіл студентів для курації хворих та визначає їх задачі.

 

Завдання Вказівки студентам викладача Примітка викладача для студентів
1. Провести курацію хворого з некоронарогенним ураженням міокарду, оцінити результати обстеження, написати клінічний діагноз, план обстеження та лікування (з випискою рецептів) У ході обстеження виявити: 1. Ознаки серцевої недостатності 2. Збільшення розміру серця 3. Можливі порушення ритму 4. Характерні для ДКМП зміни при ЕКГ, рентгендослідженні, ЕхоКГ Звернути особливу увагу на відсутність визначених причин для гіпертрофії і дилятації порожнин серця

Викладач працює згідно з планом організації заняття, наприкінці проводе вихідний контроль знань. Набір матеріалів для вихідного контролю додається (ситуаційні та клінічні задачі, рентгенівські знімки, тести та ін.). (Додаток 2 з еталонами вірних відповідей).

Перед закінченням заняття викладач підводе його підсумки з оцінкою кожного студента та оголошує тему наступного заняття.

Форми і методи самоконтролю

Тестові завдання

1. Укажіть найбільш характерні для дилятаційної кардіоміопатії зміни:

A. Недостатність мітрального клапану.

B. Стеноз аортального клапану.

C. Збільшення порожнин серця.

D. Стовщення стінок міокарду.

E. Зменшення порожнин серця.

2. Укажіть найбільш характерні для гіпертрофічної кардіоміопатії зміни:

A. Недостатність мітрального клапану.

B. Стеноз аортального клапану.

C. Збільшення порожнин серця.

D. Стовщення стінок міокарду.

E. Зменшення порожнин серця.

3. Яке дослідження найбільш корисно для уточнення причин негативації зубця Т у відведеннях V2-4 у хворої з клімактеричною кардіоміопатією.

A. Велоергометрія.

B. Коронарографія.

C. ЕКГ проба з обзіданом.

D. Ехокардіографія.

E. Фонокардіографія.

Ситуаційні задачі

1. Чоловік 47 років скаржиться на колючий біль в ділянці серця, ядуху під час ходьби, швидку втомлюваність. 10 днів тому переніс ГРВЗ. Об-но: Ріст 167 см, вага 88 кг. В легенях везикулярне дихання, в нижніх відділах – поодинокі вологі хрипи. Межи серця поширені вліво + 1 см, тони приглушені, поодинокі екстрасистоли, ЧСС=96, ПС=92 за хв., АТ=105/60 мм рт. ст. Печінка +2 см, пастозність гомілок. На ЕКГ – синусова тахікардія, шлуночкові екстрасистоли. В крові: лейкоцитів – 10,0×109, ШОЕ – 18 мм/год. Укажіть найбільш імовірний діагноз. С чім слід провести диференціальну діагностику? Які діагностичні критерії ви виявили у даному випадку? Визначте тактику ведення хворого.

2. Жінка 45 років скаржиться на ядуху у спокої, що збільшується під час руху, слабкість, швидку втомлюваність, перебої у роботі серця. Вважає себе хворою біля півроку, коли почали турбувати перебої у роботі серця і задуха, які з часом поступово підсилювалися. Місячних немає 5 місяців. Об-но: В легенях везикулярне дихання, послаблене в нижніх відділах, де є негучні вологі хрипи. Межи серця поширені вправо +1 см, вліво +2 см, тони приглушені, м`який систолічний шум на верхівці, у точці Боткіна та біля мечеподібного відростку, ЧСС=96, ПС=92 за хв., АТ=105/60 мм рт. ст. Печінка +5 см, набряки гомілок. В крові: лейкоцитів – 5,6×109, ШОЕ – 12 мм/год. ЕКГ – мерехтлива аритмія, гіпертрофія лівого шлуночку. ЕхоКГ – значне розширення порожнин серця. Вкажіть найбільш імовірний діагноз. С чім слід провести диференціальну діагностику? Укажіть план лікування хворої та її прогноз.

Ілюстративний матеріал

1. Таблиці і слайди з класифікаціями некоронарогенних захворювань серця, міокардитів, кардіоміопатій.

2. Аудіокасета з записом порушень ритму.

3. Відеокасета з ехокардіографічними дослідженнями серця при некоронарогенних захворюваннях серця.

4. Набір ЕКГ, рентгенограм та аналізів.

5. Набір контрольних тестів і ситуаційних задач з еталонами відповідей.

Джерела інформації

Основні:

1. Внутрішні хвороби: Підручник / за ред.І.М.Ганджи, В.М.Коваленко. – К.; Здоров`я, 2002. – 992 с.

2. Маколкин В. И., Овчаренко С. И. Внутренние болезни: Руководство к практическим занятиям. 3-е изд. М.: Медицина, 1994 г. – 448 с.

3. Внутренние болезни / под ред. Ф. И. Комарова. М.: Медицина, 1990.

Додаткові

1. Наказ № 436 від 03.07.2006 МОЗ України

2. Диагностика и лечение болезней внутренних органов. Руководство для врачей. Под ред. Ф. И. Комарова. В 3-х томах. Т. 1. Изд. 2-е. М.: Медицина, 1996 г.

3. Л. И. Васильева. Некоронарогенные заболевания сердца. Таблицы и схемы. Днепропетровск, 2000.

 

Програма самопідготовки студентів до теми

Вивчити:

· Уявлення про некоронарогенні захворювання серця та їх класифікація.

· Найбільш поширені варіанти ураження міокарду (дистрофія, запалення, первинні кардіопатії).

· Етіологія та патогенез різних варіантів уражень міокарда, поняття кардіопатії як нозологічної одиниці та як патофізіологічної форми.

· Міокардити: класифікація та діагностичні критерії. Принципи лікування.

· Клінічні прояви та додаткові методи обстежень при специфічних (клімактеричної, алкогольної та тиреотоксичної) кардіоміопатіях.

· Основні принципи лікування специфічних кардіопатій.

· Схема лікування хворих з клімактеричною кардіопатією.

· Клініка дилятаційної та гіпертрофічної кардіопатії.

· Додаткові методи дослідження при дилятаційної та гіпертрофічної кардіопатії.

· Лікування дилятаційної та гіпертрофічної кардіопатій.

Намалювати:

· Ехокардіографічну картину при первинних кардіопатіях.

Вміти:

· Встановити діагноз міокардиту, провести диференційний діагноз, призначити необхідне обстеження та лікування.

· Встановити попередній діагноз клімактеричної, дилатаційної і гіпертрофічної кардіоміопатії, призначити необхідне обстеження, та визначити тактику лікування при цих захворюваннях.

Звернути увагу на використання сучасних методів інструментального обстеження при некоронарогенної патології міокарда.


Тема: Перикардити

(4 години)

Місце проведення:

Навчальна кімната, палати кардіологічного відділення, кардіологічні ліжка терапевтичних відділень, кардіологічний кабінет поліклініці, ПІТ кардіологічного відділення.

 

Мета:

Оволодіти методикою становлення діагнозу «перикардит», вміти провести диференційну діагностику, лікування, профілактику та оказання невідкладної допомоги при тампонаді серця.

 

Професійна орієнтація студентів:

Перикардити є однією з причин розвитку серцевої недостатності в кардіологічної практиці, вони реєструються в 0,1% випадків, частота їх за даними автопсії складає приблизно 5%, чоловіки хворіють у 1,5 рази частіше, ніж жінки. Своєчасне виявлення перикардитів створює умови для проведення активних лікувально-профілактичних заходів, що попереджають розвиток декомпенсації та формування тампонади серця і сприяють збереженню працездатності хворих.

 







ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.