Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Тема: Гостра (ГНН) та хронічна ниркова недостатність (ХНН)





(5 годин)

Місце

Навчальна кімната, відділення нефрології або хронічного гемодіалізу.

Мета

Знати:

· Основні причини хронічної ниркової недостатності.

· Патогенез уражень окремих органів і систем, їх клінічні прояви.

· Класифікація ХНН.

· Особливості клініки на різних етапах розвитку ХНН.

· Інструментальні і лабораторні методи діагностики залежно від стадії ХНН.

· Диференціальна діагностика.

· Ускладнення.

· Лікування на різних стадіях.

· Гемодіаліз: суть, лікувальний ефект, показання та протипоказання, ускладнення.

· Показання до трансплантації нирок

· Основні причини гострої ниркової недостатності.

· Патогенез уражень окремих органів і систем, їх клінічні прояви.

· Класифікація ГНН.

· Особливості клініки та розвитку ГНН.

· Інструментальні і лабораторні методи діагностики ГНН.

· Диференціальна діагностика.

· Ускладнення.

· Лікування ГНН.

Вміти:

· Ґрунтуючись на даних обстеження хворого з ХНН сформулювати заключний клінічний діагноз, визначити тактику і призначити лікування.

· Ґрунтуючись на даних обстеження хворого з ГНН сформулювати заключний клінічний діагноз, визначити тактику і призначити лікування.

Професійна орієнтація студентів

ГНН та ХНН є наслідок більшості захворювань нирок, що значно погіршує прогноз і є чинником летальності при цих захворюваннях.

Базовий рівень знань та вмінь

 

Дисципліна Знати Уміти
1. Анатомія Анатомічна будова нирок та сечовивідних шляхів  
2. Гістологія Будова та функціонування нефрону  
3. Біохімія Основи азотистого обміну  
4. Фізіологія Механізми утворення та виведення сечі  
5. Патанатомія Первинно та вторинно зморщена нирка, зміни у внутрішніх органах та системах при ХНН  
6. Пропедевтика внутрішніх хвороб Семіотику захворювань нирок та сечовивідних шляхів Проводити оцінку клінічних, інструментальних і лабораторних досліджень

 

Програма самопідготовки студентів до теми

Вивчити:

· Етіологія і патогенез ГНН.

· Етіологія і патогенез ХНН.

· Патологічна анатомія ГНН та ХНН.

· Класифікація ГНН та ХНН.

· Клінічні та лабораторно-інструментальні діагностичні критерії ГНН, ХНН, у тому числі зміни серцево-судинної, дихальної, нервової, ендокринної систем, систем органів травлення, кровотворної системи, кістково-м'язової системи.

· Диференційна діагностика ГНН.

· Диференційна діагностика ХНН при гломерулонефриті з ХНН при пієлонефриті.

· Диференційна діагностика реальної ниркової недостатності з екстраренальною.

· Диференційна діагностика ХНН при амілоїдозі нирок.

· Лікування ГНН.

· Консервативне лікування ХНН.

· Лікування в умовах відділення штучної нирки, гемодіалізу, плазмаферезу.

Намалювати:

· Схему компенсаторних змін органів та систем при ХНН.

Вміти:

1. Обстежувати хворого з клінічними ознаками ГНН та ХНН.

2. Виділяти основні клініко-інструментальні синдроми.

3. Скласти план лабораторного та інструментального обстежень хворих з ГНН та ХНН.

4. Дати інтерпретацію результатів лабораторних та інструментальних обстежень хворих з ГНН та ХНН.

5. Сформулювати клінічний діагноз хворого з ГНН та ХНН.

6. Призначити адекватну терапію.

Звернути увагу на використання сучасних методів лікування ХНН.

План проведення практичного заняття

 

Елементи практичних занять Час (хвилин)
1. Перевірка присутніх  
2. Вхідний контроль та його аналіз  
3. Розподіл хворих для курації (або клінічних карт-задач)  
4. Огляд хворих або вивчення учбової історії хвороби  
5. Обговорення одержаних даних, формулювання попереднього діагнозу, визначення методів додаткового обстеження хворого, трактування їх результатів, формулювання заключного діагнозу і плану лікування  
6. Ознайомлення з проведенням хронічного гемодіалізу  
7. Вихідний контроль знань та його оцінка  
8. Підсумки та підсумкова оцінка знань та умінь студентів та завдання до самостійної підготовки до наступного заняття  

Перелік теоретичних питань, які розглядаються на занятті

1. Основні причини ГНН та ХНН.

2. Патогенез ГНН та ХНН.

3. Клінічний перебіг ХНН залежно від стадії.

4. Класифікація ГНН та ХНН.

5. Інструментальні і лабораторні методи діагностики ГНН, відповідно стадії ХНН.

6. Диференціальна діагностика.

7. Ускладнення.

8. Лікування ГНН та ХНН залежно від стадії.

9. Гемодіаліз: суть, лікувальний ефект, показання та протипоказання, ускладнення.

10. Показання до трансплантації нирок.

Методика проведення практичного заняття *

(* На першому занятті викладач проводе інструктаж з техніки безпеки (якщо є такі умови), що відзначається у журналі викладача підписом студента).

Після перевірки присутніх викладач проводе письмовий вхідний контроль базових знань. Далі викладач проводе розподіл студентів для курації хворих та визначає їх задачі.

Викладач працює згідно з планом організації заняття, наприкінці проводе вихідний контроль знань. Перед закінченням заняття викладач підводе його підсумки заняття з оцінкою кожного студента та оголошує тему наступного заняття.

 

 

Завдання Вказівки студентам викладача Примітка викладача для студентів
1. Провести курацію хворого з діагнозом ХНН: Згрупувати симптоми в синдроми, виділити провідний синдром та провести диференційну діагностику за ним, сформулювати діагноз, призначити адекватне лікування. У ході обстеження виявити: 1. Ознаки порушення функції нирок 2. Наявність причини, що викликала розвиток ХНН або сприяла цьому 3. Характерні для ХНН зміни в лабораторних даних, при УЗД, рентгендослідженні Звернути особливу увагу на: · ознаки аутоінтоксикації та компенсаторні зміни з боку інших органів та систем · перебіг ХНН, наявність захворювання, що привело до ХНН, якість лікування основного захворювання, · наявність змін при лабораторних та УЗ- дослідженнях, відповідність їх стадії ХНН · визначення тактики і призначення лікування ХНН

 

Вихідний рівень знань та вмінь

Студент повинен знати:

1. Визначення, етіологію та патогенез ГНН, ХНН.

2. Класифікацію ГНН, ХНН.

3. Клініко-лабораторні критерії ГНН та ХНН.

4. Основні прояви захворювань, з якими слід диференціювати ХНН.

5. Принципи лікування ГНН та ХНН.

Студент повинен вміти:

1. Сформулювати клінічний діагноз ГНН та ХНН.

2. Призначити диференційовану терапію хворим з ГНН та ХНН згідно стадії.

Форми і методи самоконтролю

Тестові завдання

1. Найбільш частим чинником ХНН є:

A. Гломерулонефрит.

B. Полікістоз нирок.

C. Амілоїдоз нирок.

D. Діабетична нефропатія.

E. Гіпертонічна хвороба.

 

2. Найбільш імовірним чинником брадикардії при ХНН є:

A. Гіперкаліємія.

B. Гіпокальціємія.

C. Гіпонатріємія.

D. Гіпокаліємія.

E. Гіпернатріємія.

 

3. Жінка 48-ми років скаржиться на слабкість, схуднення, зниження апетиту, головний біль. В юності перенесла гострий гломерулонефрит. З 25-ти років хворіє на артеріальну гіпертензією. Систематично не лікувалася, до лікаря зверталася рідко. Після проведеного дослідження виявлені ознаки хронічної ниркової недостатності І ст. (креатинін - 0,43 ммоль/л). Які рекомендації щодо харчування найбільш виправдані для даної хворої?

A. Збільшення обсягу рідини

B. Вживання їжі з підвищеним вмістом "лужних" страв

C. Обмеження жирів

D. Обмеження вуглеводнів

E. Обмеження білку*

 

4. Яка з перерахованих причин гострої ниркової недостатності відноситься до післяренальних?

A. Гострий гломерулонефрит

B. Серцева недостатність

C. Рабдоміоліз

D. Септицемія

E. Сечокам'яна хвороба*

 

5. Хворий 39-ти років звернувся до лікаря зі скаргами на ранковий головний біль, зниження апетиту, нудоту, ранкові блювання, періодичні носові кровотечі. У 15-ти річному віці переніс гострий гломерулонефрит. При обстеженні відмічено підвищення артеріального тиску до 220/130 мм рт.ст., геморагії на шкірі рук і ніг, блідість шкіри та слизових оболонок. Який із наведених біохімічних показників має діагностичну значимість у даному випадку?

A. Сечова кислота

B. Натрій крові

C. Фібриноген

D. Білірубін крові

E. Креатинін крові*

 

6. У хворого 35-ти років, що страждає на хронічний гломерулонефрит та 3 останні роки знаходиться на гемодіалізі, з'явилися перебої в діяльності серця, гіпотензія, зростаюча слабкість, задишка. На ЕКГ: брадикардія, атріовентрикулярна блокада І ст., високі загострені зубці Т. Напередодні - грубе порушення питного та дієтичного режимів. Яка найбільш вірогідна причина вказаних змін?

A. Гіпокаліємія

B. Гіпокальціємія

C. Гіпергідратація

D. Гіперкаліємія*

E. Гіпернатріємія

 

7. Жінці 50-ти років, яка страждає на хронічний пієлонефрит, в період загострення було призначено комбінацію антибактеріальних засобів - гентаміцин (80 мг 3 рази на добу) та бісептол (960 мг 2 рази на добу). До яких наслідків може призвести призначення такої комбінації антибіотиків?

A. Гломерулосклероз

B. Гостра ниркова недостатність*

C. Хронічна ниркова недостатність

D. Гостра надниркова недостатність

E. Комбінація антибіотиків оптимальна та цілком безпечна

 

8. Чоловік 55 років скаржиться на загальну слабкість, зменшення виведення рідини, біль в ділянці серця ниючого характеру. Протягом 15 років страждає на хронічний пієлонефрит, лікувався в стаціонарах. Об'єктивно: шкірні покрови сухі, з жовтуватим відтінком. Ps- 80/хв, ритмічний, АТ- 100/70 мм рт.ст. Під час аускультації серця - тони глухі, шум тертя перикарду. Після додаткових досліджень: креатинін - 1,1 ммоль/л, клубочкова фільтрація 5 мл/хв. Яке лікування показано хворому?

A. Реополіглюкін

B. Гемодіаліз*

C. Ксиліт, сорбіт

D. Сечогінні

E. Антибіотики

 

9. Жінка 50 років, страдаждає на хронічний піелонефрит, під час загострення була призчена комбінація антибактеріальних засобів - гентаміцин (80 мг 3 рази на добу) та бисептол (960 мг 2 рази на добу). До яких наслідків може призвести ця комбінація

антибіотиків?

A. Гломерулосклероз

B. Гостра надниркова недостатність

C. Хронічна ниркова недостатність

D. Гостра ниркова недостатність*

E. Комбінація антибіотиків оптимальна та цілком безпечна

 

10. У хворого 35 років, який страждає на хронічний гломерулонефрит та останні 3

роки знаходиться на гемодіалізі, з’явились перебої в роботі серця, гіпотензія,

зростаюча слабкість, ядуха. На ЕКГ: брадикардія, атріовентрикулярна блокада I ст.,

високі загострені зубці Т. Напередодні - порушення питного та дієтичного режимів.

Яка найбільш вірогідна причина вказаних змін?

A. Гіперкаліемія*

B. Гіпергидратація

C. Гіпокаліемія

D. Гіпернатріемія

E. Гіпокальційемія

 

11. Хворий 37 років доставлений у реанімаційне відділення. Загальний стан дуже тяжкий. Сопор. Шкіра сірого коліру, волога. Тургор м’язів знижений. Пульс частий, напружений. АТ - 160/110 мм рт. ст. Тонус м’язів посилений. Гіперрефлексія. В повітрі запах аміаку. Який попередній діагноз?

A. Гіпоглікемічна кома

B. Алкогольна кома

C. Мозкова кома

D. Уремічна кома

E. Гіперглікемічна кома

Ситуаційні задачі

 

1. Хворий чоловік 27 років скаржиться на головний біль, загальну слабкість, нудоту, сухість у роті, шкіряну сверблячку. Вважає собі хворим протягом 8 місяців, коли вперше з`явилися ці скарги. Лікувався за містом проживання. Об-но: Загальний стан хворого тяжкий. Шкіра та слизові блідни. Ліва межа серця + 3 см від lin. mediaclavicularis, тони приглушені, шум тертя перикарду у 5 точці, ЧСС – 60 за хв., АТ 175/120 мм рт. ст. Язик обкладений. Край печінки + 3 см. Нирки не пальпуються, симптом Пастернацького сумнівний. В крові: Гб – 62 г/л, Ер. – 1,8×109, ШОЕ 35 мм/год., креатинін – 1,2 ммоль/л. Клубочкова фільтрація 15 мл. В сечі білок – 1, 2 г/л, ер. 20-25 в п/з, лейк. – 3-4 в п/з, пит. вага 1005. Що є причиною поганого стану? Визначте прогноз.

2. Чоловік 52 років скаржиться на відсутність апетиту, періодично нудоту, слабкість, задишку при фізичному навантаженні. 20 років тому був виставлений діагноз хронічного гломерулонефриту. Почував себе добре, тому обстеження не проходив, ні ликувався. Працював у гарячому цеху, де постійно багато потів і пив велику кількість води та безалкогольних напоїв. Скарги стали з`являтися останні 3 місяці. Об-но: Шкіра та слизові блідни. Ліва межа серця + 4 см від lin. mediaclavicularis, тони приглушені, шум тертя перикарду у 5 точці, ЧСС – 58 за хв., АТ 210/130 мм рт. ст. Язик обкладений. Край печінки + 4 см. Нирки не пальпуються, симптом Пастернацького сумнівний. В крові: Гб – 70 г/л, Ер. – 2,0×109, ШОЕ 35 мм/год., креатинін – 1, 3 ммоль/л. Клубочкова фільтрація 12 мл. В сечі білок – 1, 0 г/л, ер. 20-25 в п/з, лейк. – 3-4 в п/з, пит. вага 1005. Сформулюйте клінічний діагноз. Чім слід пояснити наявність анемії? Яки чинники тривалої компенсації порушень азотистого обміну?

 

Ілюстративній матеріал

1. Таблиці і слайди з класифікацією ХНН, схемами лікування

2. Набори аналізів, УЗ-знімків,

3. Тести, ситуаційні задачі.

Джерела інформації

Основні:

1. Наказ Міністерства Охорони Здоров’я України № 593 від 12.12.2004р. Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Нефрологія".

2. Клінічна нефрологія / під ред. акад. Пиріг Л.А., Романенко А.М., Дядик О.І. та ін.: К: Здоров’я, 2004. – 528 с.

3. Маколкин В. И., Овчаренко С. И. Внутренние болезни: Руководство к практическим занятиям. 3-е изд. М.: Медицина, 1994 г. – 448 с.

4. Внутренние болезни / под ред. Ф. И. Комарова. М.: Медицина, 1990.

Додаткові:

1. Колесник М.О., Дудар І.О., Гончар Ю.І., Кулизький М.В., Колесник І.М. “Перитонеальний діаліз та гемодіаліз у лікуванні хворих з хронічною нирковою недостатністю”// Методичні рекомендації – Київ.- 2003.-46с.

2. Николаев А.Ю., Милованов Ю.С. Лечение хронической почечной недостаточности.- М.: МИА.-1999.- 362с.

3. Пиріг Л.А., Таран О.І. Дієтичне харчування при захворюваннях нирок// Журнал практического врача.-2003.-№2.-С.46-50.

4. Кучер А.Г., Григорьева Н.Д., Румянцев А.Ш. и др. Диетические режимы в лечении больных с хронической почечной недостаточностью // Нефрология.-2002.-Т.6, №2.-С.86-96.

5. Колесник М.О., Дудар І.О., Гончар Ю.І. та інші. Лікування анемії у хворих з хронічною нирковою недостатністю // Методичні рекомендації- Київ.-2003.-22c.

6. Диагностика и лечение болезней внутренних органов. Руководство для врачей. Под ред. Ф. И. Комарова. В 3-х томах. Т. 2. Изд. 2-е. М.: Медицина, 1996 г.

7. Нефрология в терапевтической практике (под ред. А. С. Чижа). – Минск: Высшая школа. – 1998 – 397с.

8. Anonymous. Part 1. Executive summary // Am. J. Kidney Dis.-2002.-Vol.39, Suppl.1.-P.17-31.

9. Cockroft B.W., Gault M.H. Prediction of creatinine clearance from serum creatinine //Nephron.- 1976.-Vol.16.-N1.-P.31-41.

10. Levey A.S., Eknoyan G. Cardiovascular disease in chronic renal disease //Nephrol Dial Transplant 1999; 14: 828-833.

11. National Kidney Foundation Task Force on cardiovascular disease: controlling the epidemic of cardiovascular disease in chronic renal disease.// Am J Kidney Dis.- 1998.-N. 32(suppl).-P.1-199.

 

 







Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.