Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







ТЕМА 3. Сутність і характеристика інноваційної інфраструктури





Сутність інноваційної діяльності, інноваційної сфери та інноваційної інфраструктури. Види інноваційної діяльності. Класифікація інноваційних підприємств. Організаційні структури науково – технічної сфери: інкубатори, технопарки, технополіси. Можливості реалізації інновацій у фінансово – промислових групах. Організація технологічного процесу у фінансово – промислових групах.

 

ТЕМА 4. Завдання та функції інноваційного менеджменту
у зовнішньоекономічній діяльності

Мета та завдання інноваційного менеджменту у зовнішньоекономічній діяльності. Система функцій інноваційного менеджменту. Зміст процесу управління інноваціями. Формування мети інноваційної діяльності. Планування інновацій. Організація як функція інноваційного менеджменту у зовнішньоекономічній діяльності. Контроль як предметна функ­ція менеджменту управлінського циклу в інноваціях.

 

ТЕМА 5. Державне регулювання інноваційної діяльності

Значення інноваційних процесів для стабілізації економічного розвитку держави. Основні функції державних органів в інноваційній сфері. Місце інноваційної політики в системі регуляторів соціально – економічних процесів. Збереження та удосконалення науково –технічного та інноваційно­го потенціалу України. Державні пріоритети в сфері науки та технології.

Способи державного впливу на ефективність інноваційних механізмів. Прямі та побічні методи державної підтримки інноваційної діяльності. Роль держави в міжнародному науково –технічному співробітництві.

 

ТЕМА 6. Мета та напрями сучасної технологічної політики
транснаціональних і багатонаціональних компаній

Основні завдання сучасної технологічної політики. Інтернаціоналізація технологічної політики компанії. Типи технологічної політики. Політика глобального центру, поліцентризму. Сутність розподільчої та інтегрованої системи технологічного розвитку ТНК і БНК. Особливості сучасно­го технологічного розвитку міжнародної компанії.



 

ТЕМА 7. Міжнародний ринок технологій

Організація досліджень і розробок. Учасники ринку технологій. Венчур­ний бізнес. Практика сучасних корпорацій. Форми технологічного трансферту, характеристика. Структура проце­су передачі технології. Передумови визначення ціни трансферту технологій. Позиція продавця. Позиція покупця. Стратегія науково –технічного співробітництва.

 

МОДУЛЬ 2. ФУНКЦІЇ ІННОВАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
В ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

ТЕМА 8. Стратегічне управління інноваціями

Мета та завдання стратегічного управління інноваціями. Базові та функ­ціональні стратегії як моделі поведінки інноваційного підприємства. Зміст та форми стратегічного управління інноваціями. Підприємницька політика інноваційного підприємства. Місія інноваційного підприємства. Особливості інноваційних стратегій. Методи та засоби стратегічного управління інноваціями.

 

ТЕМА 9. Планування інноваційних процесів
у зовнішньоекономічній діяльності

Завдання планування інновацій. Принципи планування інновацій в зов­нішньоекономічній діяльності підприємств. Види планування інновацій на підприємстві. Процеси внутрішнього пла­нування інновацій фірми. Організація планування інновацій на підприємстві.

 

ТЕМА 10. Стратегічний і тактичний маркетинг в інноваційній сфері

Регулярний інноваційний маркетинг як частина стратегічного менедж­менту. Сутність та функції санаційного інноваційного маркетингу. Цілі та завдання тактичного інноваційного маркетингу. Маркетингові дослідження нового продукту, його позиціонування. Орга­нізація системи збуту нового продукту. Маркетинг нових технологій.

 

ТЕМА 11. Організація інновацій у
зовнішньоекономічній діяльності підприємства

Поняття «організація інновацій». Особливості та завдання організації ін­новаційних процесів у зовнішньоекономічній діяльності. Сутність та принципи формування організаційних структур інноваційних підприємств. Класифікація організаційних структур інноваційних підпри­ємств. Особливості формування та удосконалення структур інноваційних підприємств. Розвиток сучасних організа­ційних форм, що забезпечують розвиток інноваційної діяльності та інноваційної інфраструктури.

 

ТЕМА 12. Соціальнопсихологічні аспекти інноваційного
менеджменту у зовнішньоекономічній діяльності

Сутність та завдання делегування. Види та процес делегування в іннова­ційному менеджменті. Мотивація в інноваційному менеджменті зовнішньоекономічної діяль­ності: сутність, завдання, види. Процес мотивації в інноваційному менедж­менті, його характеристика. Стиль керівництва інноваціями.

 

ТЕМА 13. Управління інноваційними проектами

Поняття, сутність, види та зміст інноваційних проектів. Принципи управ­ління інноваційними проектами. Технологія розробки інноваційних проектів. Розробка концепції проекту. Планування інноваційного проекту, оформлення проектної документації. Організація управління проектом. Контроль та регулювання робіт по проектах.

 

ТЕМА 14. Інноваційне підприємництво в зовнішньоекономічній діяльності

Ознаки та форми інноваційного підприємництва. Слабкі та сильні сторо­ни малих інноваційних підприємств, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю. Фази життєвого циклу малого інноваційного підприємства. Порядок ство­рення нового малого інноваційного підприємства. Управління діяльністю малого інноваційного підприємства, що займа­ється зовнішньоекономічною діяльністю.

 

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Модуль 1. Теоретикометодичні основи інноваційного менеджменту

У зовнішньоекономічній діяльності

Тема 1. Методологічні основи інноваційного менеджменту

В зовнішньоекономічній діяльності

Алгоритм вивчення теми

1. Вивчення цієї теми доцільно розпочати з комплексу питань, які допоможуть визначити сутність інновацій, їх основні види та типи.

При переході на нову систему господарювання в Україні необхідні фахівці, які б вільно володіли розгалуженими знаннями в сфері сучасного менеджменту. Інноваційний менеджмент у зовнішньоекономічній діяльно­сті – це різновид сучасного функціонального менеджменту, безпосереднім об’єктом якого виступають інноваційні процеси в зовнішньоекономічній сфері діяльності підприємств.

В економічній літературі є безліч наукових підходів до визначення сутності поняття «інновація». Від найпростіших – «інновація» – це результат творчого процесу у вигляді нової продукції, технології, методу або «іннова­ція» – це процес введення нових виробів, елементів, підходів, принципів до детальніших, складніших та «інновація» – це використання в тій чи іншій сфері суспільної діяльності (виробництві, економічних, правових та соціаль­них відносинах, науці, культурі, освіті тощо) результатів інтелектуальної пра­ці, технологічних розробок, спрямованих на удосконалення соціально – еко­номічної діяльності.

Спонукальні мотиви до інновацій поділяються для інноваційних під­приємств на внутрішні та зовнішні. Внутрішній стимул інноваційної актив­ності – необхідність заміни застарілого обладнання з метою підвищення конкурентноздатності продукції інноваційного підприємства на ринку. В умовах економічної кризи та слабкої розвиненості ринкових відносин вирі­шальними стимулами до інновацій виступають стимули зовнішнього харак­теру, що обумовлені економічною політикою держави.

Синонімом поняття «інновація» вважається «нововведення».

Під час вивчення цієї теми особливу увагу слід звернути на вивчення і дослідження основних елементів інноваційного процесу.

Інноваційний процес – це процес перетворення наукових знань в іннова­цію, який можна уявити як послідовний ланцюг подій, протягом яких інно­вація перетворюється від ідеї до конкретного продукту, технології чи послу­ги та розповсюджується при практичному використанні. Основою іннова­ційного процесу є процес створення та засвоєння нової техніки, технології. Інноваційний процес охоплює цикл обороту науково – технічної ідеї до її реа­лізації на комерційній основі. Більшість інновацій реалізується в ринковій економіці підприємницькими структурами як засіб вирішення виробничих і комерційних завдань.

Залежно від сфери застосування та етапів НТП інновації бувають:

а) технічні; виникають, як правило, у виробництві продуктів з новими або поліпшеними властивостями;

б) технологічні; виникають при застосуванні поліпшених, більш удосконалених способів виготовлення продукції;

в) організаційно – управлінські; пов’язані з процесами оптимальної ор­ганізації виробництва, транспорту, збуту та постачання;

г) інформаційні; вирішують завдання організації раціональних ін- формаційних потоків у сфері науково – технічної та інноваційної діяльності, підвищення достовірності й оперативності отриманої інформації;

д) соціальні; спрямовані на поліпшення умов праці, вирішення проблем охорони здоров’я, освіти, культури.

Всі ці види інновацій взаємопов’язані.

З інноваційним процесом тісно пов’язані такі поняття як «інноваційний потенціал» та «інноваційна політика», наука та техніка.

Інноваційний потенціал − сукупність різних видів ресурсів, включаючи матеріально − виробничі, фінансові, інтелектуальні, науково − технічні та інші ресурси, що необхідні для здійснення інноваційної діяльності.

Інноваційна політика − частина соціально − економічної політики, що ви­значає мету та пріоритети інноваційної стратегії та механізм її реалізації органами державної влади. Інноваційну політику можна розглядати як ком­плекс організаційних заходів, спрямованих на створення сприятливих умов виникнення та функціонування інноваційної інфраструктури. Державна ін­новаційна політика орієнтована на стимулювання створення сприятливого клімату для інноваційних процесів та є ланцюгом, що об’єднує сферу нау­кової та інноваційної діяльності з виробництвом.

Основними формами державної підтримки наукової діяльності в розви­нених країнах світу є:

- - пряме бюджетне фінансування;

- - пільгове оподаткування прибутку, що отримується від реалізації нау­кових розробок;

- - звільнення від сплати податків на власність і землю, що відносять до наукових організацій;

- - звільнення від імпортних митних тарифів на майно наукових організа­цій, що завозиться і необхідне для проведення наукових розробок.

Основними формами державної підтримки інноваційної діяльності в таких країнах є:

- - пряме фінансування;

- - надання банківських позик індивідуальним винахідникам і малим під­приємствам, що впроваджують інновації;

- - створення венчурних інноваційних фондів, що користуються податко­вими пільгами;

- - зниження державного патентного мита для індивідуальних винахідни­ків;

- - відстрочка сплати патентного мита на винаходи, які зберігають ресурси;

- - право на прискорену амортизацію обладнання;

- - створення мережі технополісів, технопарків.

2. Підготуватися до семінарського заняття №1, для чого потрібно опрацювати основні літературні джерела і підготуватися до розгляду питань для обговорення; опрацювати додаткові літературні джерела і підготувати питання для самостійного вивчення; виконати практичні завдання з теми; підготуватися до тестування і дати відповіді на тести до теми, а також виконати завдання, що стосуються самостійної роботи.

3. Працюючи на семінарському занятті Вам необхідно взяти участь у обговоренні основних питань, де особливу увагу звернути на наступні ключові аспекти теми: сутність і зміст інновацій, їх особливості у зовнішньоекономічній сфері, різні бачення вчених і різні наукові підходи до визначення цієї економічної категорії; зміст основних елементів інноваційного процесу та інноваційної діяльності, її основні види, об’єкти та суб’єкти.

Особливу увагу слід звернути на вивчення класифікаційних ознак і змісту інновацій, в результаті чого сформувати багатогранну та досконалу характеристику сукупності інновацій.

4. Знання з вивченої теми будуть контролюватися згідно з встановленими вимогами та критеріями оцінювання знань студентів як за обговорення основних питань, доповнень, питань для самостійного вивчення, так і за виконання практичних завдань, завдань для самостійної роботи, а також за результатами заключного тестування з теми під час семінарського заняття.

Семінарське заняття №1









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2019 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.