Зовнішнє середовище. Природні та соціально-екологічні фактори та їх вплив на організм

Організм людини як єдина система, що саморегулюється та саморозвивається, існує не ізольовано, а в тісній взаємодії з навколишнім зовнішнім середовищем. Поза навколишнього середовища життя неможливе. Вся життєдіяльність людини здійснюється в умовах постійного впливу різних факторів навколишнього зовнішнього середовища: фізичних (коливання атмосферного тиску, температура навколишнього середовища, проникаюча радіація, шум, вібрація та ін.); хімічних (різні речовини у воді, повітрі, землі); біологічних (інфекції, віруси).

Із зовнішнього середовища в організм надходять речовини, необхідні для його життєдіяльності та розвитку як корисні, так і шкідливі, які як би прагнуть порушити сталість внутрішнього середовища. Організм за рахунок взаємодії функціональних систем всіляко прагне зберегти його сталість, або гомеостаз. Завдяки діяльності ряду регуляторних механізмів організм здатний зберігати сталість внутрішнього середовища при різких змінах різних характеристик зовнішнього середовища – великих перепадах температур, підвищенні або зниженні вологості повітря, освітлення і т.п. Чим точніше і надійніше регулюється сталість внутрішнього середовища організму, тим меншою мірою організм залежить від змін зовнішніх умов. Підтримання гомеостазу є основою фізіологічної адаптації організму до змін навколишнього середовища.

У свою чергу, важливим фактором адаптації є тренування. Так, регулярне тренування холодом, водними процедурами (загартовування), виконання фізичних вправ у різних температурних режимах забезпечує підвищення опірності організму до змін температури.

М’язова діяльність викликає напруження всіх функціональних систем, супроводжується гіпоксією, що тренує механізми регуляції, покращує відновні процеси, покращує адаптацію до несприятливих умов середовища (зміна тиску, недолік кисню, перепади температур, шум тощо). Регулярні заняття фізичними вправами в умовах високої або низької температури і вологості повітря призводять до адаптації (акліматизації) організму, що характеризується підвищенням працездатності в цих умовах. Особи, добре фізично підготовлені, легше переносять спеку, холод, перепади тиску.

Діяльність цілого організму в єдності із зовнішнім середовищем визначається не тільки біологічними та фізичними, але й екологічними факторами. Забруднення атмосфери, ґрунту, підземних вод, підвищення радіації – все це створює жорсткі умови впливу зовнішнього середовища на людину. Значна частина хвороб сучасної людини – результат погіршення навколишньої екологічної обстановки. Все це багато в чому може перешкоджати широкому використанню засобів фізичної культури на відкритому повітрі. Не рекомендується виконувати форми фізичних вправ (ранкові, вечірні оздоровчі пробіжки, тривала велоїзда, катання на роликах та ін.) уздовж автомобільних доріг, стоянок, поблизу промислових підприємств. При виконанні фізичних вправ підвищуються функції серцево-судинної і дихальної систем, збільшується газообмін (людина вдихає і видихає), а, отже, підвищується негативний вплив брудного повітря на організм людини. І тут слід зазначити, що регулярні заняття фізичними вправами і спортом підвищують специфічну стійкість організму до екологічно несприятливих факторів.

Як вже було сказано, успіхи науки і техніки нарівні з корисним ефектом призводять до сучасного життя і до несприятливих наслідків соціального характеру. Автоматизація, комп’ютеризація, постійний дефіцит часу знижують необхідний рівень рухової активності. В результаті образ життя більшості людей, особливо тих, чия професійна праця пов’язана з великими розумовими навантаженнями, став характеризуватися недостатньою руховою активністю – гіпокінезією. Встановлено, що гіпокинезичний режим викликає в результаті порушення загальнобіологічного балансу, призводячи до стану, який називається гіподинамією. Гіподинамія проявляється у зниженні обміну речовин, зниження рівня функціонування низки систем організму, атрофії м’язів, демінералізації кісток.

При гіпокинезичному режимі особливо страждає серцево-судинна система. Об’єм серця у фізично активних людей менший, ніж у спортсменів. Це обумовлено відносно тонким м’язовим шаром і малими порожнинами шлуночків серця. Навіть при невеликому фізичному навантаженні таке серце не може забезпечити необхідне збільшення кровотоку, що веде до стомлення людини і неможливості продовжувати роботу.

Поряд із недостатнім розвитком серця у малоактивних людей спостерігається ряд несприятливих змін у судинній системі. У них швидше відбуваються склеротичні зміни в судинах серця і головного мозку, що перешкоджають посиленню кровопостачання цих життєво важливих органів при фізичних і емоційних напругах. Зміни функціонального стану стінок артеріальних судин сприяє підвищенню кров’яного тиску. Це несприятливо відбивається на життєдіяльності організму не лише при фізичних навантаженнях, але і при м’язовому спокої.

Гіпокінезія призводить до недостатнього розвитку системи дихання. У звичайних умовах людина може цього не помічати, оскільки основними споживачами кисню є м’язи, а їх маса у нетренованих людей невелика. Крім того, в стані спокою його багато не потрібно. Однак, якщо нетреновані м’язи виконують навіть невелике навантаження, то потреба в кисні різко зростає. Органи дихання і кровообігу не можуть її задовольнити. У зв’язку з цим в організмі накопичуються продукти окислення, і тому малоактивна людина змушена припиняти роботу.

При недостатній руховій активності погіршується живлення м’язів. У результаті зменшується їх об’єм, сила, розтяжність і пружність. М’язи стають млявими, в’ялими, втрачають швидкісні якості, витривалість, різко знижується їх сила. Кістки стають більш крихкими, зменшується рухливість у суглобах. Через ослаблення м’язів, зв’язкового і кісткового апарату тулуба і нижніх кінцівок порушується постава, деформуються хребет, грудна клітка, змінюється звід стопи. Це тягне за собою цілий ланцюг подальших порушень здоров’я, зниження працездатності.

Контрольні запитання та завдання

1. Що таке соціально-біологічні основи спортивної підготовки?

2. Дайте визначення та характеристику поняттю «організм».

3. Дайте визначення та характеристику поняттю «гомеостаз».

4. Дайте визначення та характеристику поняттю «організм».

5. Дайте визначення та характеристику поняттю «клітина».

6. Дайте визначення та характеристику поняттям «анаболізм» і «катаболізм».

7. Дайте визначення та характеристику поняттю «тканина».

8. Дайте визначення та характеристику поняттю «орган».

9. Дайте загальну характеристику опорно-руховому апарату.

10. Дайте загальну характеристику кровоносній системі.

11. Дайте загальну характеристику дихальній системі.

12. Дайте загальну характеристику нервовій системі.

13. Дайте загальну характеристику ендокринній і сенсорній системам.

14. Розкажіть про функціональні зміни в крові та кровоносній системі при фізичних навантаженнях.

15. Розкажіть про функціональні зміни в дихальній системі при фізичних навантаженнях.

16. Розкажіть про функціональні зміни в травній системі при фізичних навантаженнях.

17. Розкажіть про функціональні зміни у видільній системі при фізичних навантаженнях.

18. Поясніть вплив природних і соціально-екологічних факторів та їх впливу на організм.

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: