|
Розрахунок витрат теплоносіяВитрату води для визначення діаметрів труб в закритих водяних теплових мережах при якісному регулюванні відпуску теплоти розраховують окремо для опалення та гарячого водо-постачання житлових будинків за формулами [12]: а) на опалення , т/год. (4.4) де QО max – максимальний тепловий потік на опалення житлових будинків, кВт; t 1 – темпера-тура води в подавальному трубопроводі теплової мережі при розрахунковій температурі зовні-нього повітря tо,°С; t 2 – теж саме, в зворотному трубопроводі теплової мережі після системи опалення будинку,°С (в центральних системах теплопостачання використовують, як правило, температурні параметри t 1=150°С, t 2= 70°С); б) на гаряче водопостачання в закритих системах теплопостачання при паралельній схемі приєднання водопідігрівачів , т/год. (4.5) де Qhmax – максимальний тепловий потік на гаряче водопостачання, кВт; – температура води в подавальному трубопроводі теплової мережі в точці зламу графіка температур води,°С; реко-мендується приймати =70°С при центральному якісному графіку регулювання опалення; – температура циркуляційної води в системі гарячого водопостачання; рекомендується прийма-ти =30°С [12]. Розрахункову витрату води з двотрубної мережі на ІТП житлового будинку Gd при пара-лельній схемі підключення теплообмінників гарячого водопостачання та Qhmax/Q 0 max > 1 визна-чають як суму витрат води на опалення G 0 max та гаряче водопостачання Ghmax Gd = Ghmax+G 0 max , т/год (4.6)
Методика гідравлічного розрахунку Гідравлічний розрахунок теплової мережі виконують засобом питомих втрат тиску на тертя [12, додаток 4, 14] , кПа (4.7) де Δ Р – втрата тиску на розрахунковій ділянці, кПа; – питома втрата тиску на тертя, Па/м; – приведена довжина ділянки, м; – теж, геометрична, м; – теж, еквівалентна, м , м (4.8) де а – коефіцієнт для визначення еквівалентної довжини ділянки, яка відповідає місцевим опо-рам на розрахунковій ділянці трубопроводів теплової мережі; приймають в залежності від виду теплоносія, діаметра трубопроводу і типу встановлених компенсаторів [12, додаток 5]. Для теплових мереж з П-подібними компенсаторами при 150 мм коефіцієнт = 0,3. Гідравлічний розрахунок теплових водяних мереж виконують в табличній формі (див. табл.4.1) за спрощеною методикою, використовуючи розрахункові витрати води та прийма-ючи значення швидкості руху води в теплопроводах в оптимальному діапазоні Vопт =0,8…1,5 м/ с. За допомогою номограми (додаток 9) по відомим значенням на кожній розрахунковій ді-лянці вибирають діаметри теплопроводів (у зв’язку з різноманітністю сортаментів труб у систе-мах теплопостачання при виконанні гідравлічного розрахунку обов’язково вказується зовніш-ній діаметр труби dзовн і товщина стінки S) і питомі втрати тиску в діапазоні швидкостей води Vопт, а потім підраховують втрати тиску на ділянці за формулою (4.7). При цьому слід врахову-вати, що згідно [12] діаметр теплопроводів незалежно від розрахункової витрати води повинен прийматися не менше dзовн х S =38x2.5 мм і бути однаковим для подавального і зворотного трубо-проводів двотрубної закритої теплової мережі при сумісній подачі теплоти на опалення і гаряче водопостачання. Для визначення тиску у кожному вузлі теплової мережі використовують п’єзометричні графіки, які будують для різних режимів експлуатації теплової мережі з урахуванням розрахун-кової температури води, рельєфу місцевості, висоти будинків, виду опалювальних приладів то-що [8]. Як правило, гідравлічний тиск на вводі теплової мережі в будинки, які обладнані сис-темами опалення з чавунними радіаторами (при залежній схемі приєднання до теплової мережі та параметрах води t 1=150°С, t 2=70°С) не повинен перевищувати 0,6 МПа. В розрахунковій роботі значення тиску у подавальному теплопроводі у самого віддалено-го від вуличної теплової мережі будинку можна приймати =0,5 МПа, а у зворотному тепло-проводі – =0,4 МПа.
Приклад Вихідні дані: Необхідно розрахувати діаметри теплопроводів і визначити гідравлічний тиск у вузлових точках двотрубної закритої теплової мережі, до якої приєднані системи опален-ня і гарячого водопостачання будинків житлової групи у м.Києві. Схема теплової мережі та міс-ця розміщення індивідуальних теплових пунктів (ІТП) в будинках показані на рис.4.1. Кількість поверхів, квартир та мешканців у житлових будинках наведені у табл.4.1. Тиск в подавальному та зворотному трубопроводах теплової мережі на вводі в ІТП житлового будинку №3 прийнято, відповідно, Рп =0,5 і Рз =0,4 МПа. Для житлового 5-поверхового будинку №1 централізоване га-ряче водопостачання не передбачається (в квартирах встановлені проточні газові водонагріва-чі). Вирішення. Розрахунок розпочинають з визначення витрат теплоти на опалення житлових будинків згідно з формулою (4.1), умовно приймаючи середню загальну площу однієї квартири Акв =50 м2, а значення q0max – по додатку 7 в залежності від кліматичної зони України, в якій розтало-ване м.Київ, та кількості поверхів в будинках. Визначають кількість градусо-діб для м. Києва по формулі (4.2) при tс.оп . = - 1,1 oC, nоп = =187 діб, t в=18 oC S =187 (18+1,1)=3572 гр.-діб. Це відповідає першій кліматичній зоні України. Результати розрахунків витрат теплоти на опалення наведені у табл.4.1. Таблиця 4.1 Визначення витрат теплоти на опалення будинків
Примітка. При визначенні кількості споживачів (мешканців у будинку) умовно прийнято 3 особи в одній квартирі.
Розрахунок витрат теплоти на гаряче водопостачання житлових будинків розпочинають з визначення максимальних витрат гарячої води в них та на розрахункових ділянках теплової ме-режі (див. рис.4.1) з урахуванням (як і для холодного водопроводу) нерівномірності та неод-ночасності користування гарячою водою в житлових будинках по формулам (2.1…2.3). При цьому приймають кількість санітарно-технічних приладів, які споживають гарячу воду, у кож-ній квартирі – 3 (мийка на кухні, умивальник, ванна, яка обладнана душем); панівним приладом є змішувач ванни з секундною витратою води =0,2 л/с [2, дод.3] і годинною =200 л/год. [2, дод.3 чи п.3.2]; норму витрати гарячої води одним мешканцем в годину найбільшого водо-споживання =10 л [2, дод.3]; кількість санітарно-технічних приладів на розрахунковій ді-лянці N =3· n кв. Спочатку визначають ймовірність дії (включення) санітарно-технічних приладів для сис-теми гарячого водопостачання житлової групи загалом (при однакових водоспоживачах у всіх житлових будинках) Далі розраховують ймовірність використання санітарно-технічних приладів Phr для всієї системи загалом за формулою Потім обраховують добуток і за його величиною, користуючись додатком 4, знахо-дять значення коефіцієнта і далі обчислюють максимальні годинні витрати води , м3/год. за формулою (2.3) По знайденому значенню згідно формули (4.3) розраховують витрати теплоти на піді-грів гарячої води за період максимального водоспоживання Qh,max. Результати розрахунку та Qh,max на ділянках основної дворової магістралі від теплової камери ТК-1 вуличної теплової мережі до найвіддаленішого від неї будинку (будинок №3) та відгалуження від ТК-3 до будинку №2 наведені в табл.4.2. Кількість санітарно-технічних приладів приймають з урахуванням кількості споживачів, які забезпечуються гарячою водою на кожній з ділянок дворової мережі. Таблиця 4.2 Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор... Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)... ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала... Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|