Розрахунок витрат теплоносія

Витрату води для визначення діаметрів труб в закритих водяних теплових мережах при якісному регулюванні відпуску теплоти розраховують окремо для опалення та гарячого водо-постачання житлових будинків за формулами [12]:

а) на опалення

, т/год. (4.4)

де Q_{О max} – максимальний тепловий потік на опалення житлових будинків, кВт; t ₁ – темпера-тура води в подавальному трубопроводі теплової мережі при розрахунковій температурі зовні-нього повітря t_о,°С; t ₂ – теж саме, в зворотному трубопроводі теплової мережі після системи опалення будинку,°С (в центральних системах теплопостачання використовують, як правило, температурні параметри t ₁=150°С, t ₂= 70°С);

б) на гаряче водопостачання в закритих системах теплопостачання при паралельній схемі приєднання водопідігрівачів

, т/год. (4.5)

де Q_hmax – максимальний тепловий потік на гаряче водопостачання, кВт; – температура води в подавальному трубопроводі теплової мережі в точці зламу графіка температур води,°С; реко-мендується приймати =70°С при центральному якісному графіку регулювання опалення; – температура циркуляційної води в системі гарячого водопостачання; рекомендується прийма-ти =30°С [12].

Розрахункову витрату води з двотрубної мережі на ІТП житлового будинку G_d при пара-лельній схемі підключення теплообмінників гарячого водопостачання та Q_hmax/Q _{0 max} > 1 визна-чають як суму витрат води на опалення G _{0 max} та гаряче водопостачання G_hmax

G_d = G_hmax+G _{0 max} , т/год (4.6)

Методика гідравлічного розрахунку

Гідравлічний розрахунок теплової мережі виконують засобом питомих втрат тиску на тертя [12, додаток 4, 14]

, кПа (4.7)

де Δ Р – втрата тиску на розрахунковій ділянці, кПа; – питома втрата тиску на тертя, Па/м; – приведена довжина ділянки, м; – теж, геометрична, м; – теж, еквівалентна, м

, м (4.8)

де а – коефіцієнт для визначення еквівалентної довжини ділянки, яка відповідає місцевим опо-рам на розрахунковій ділянці трубопроводів теплової мережі; приймають в залежності від виду теплоносія, діаметра трубопроводу і типу встановлених компенсаторів [12, додаток 5].

Для теплових мереж з П-подібними компенсаторами при 150 мм коефіцієнт = 0,3.

Гідравлічний розрахунок теплових водяних мереж виконують в табличній формі (див. табл.4.1) за спрощеною методикою, використовуючи розрахункові витрати води та прийма-ючи значення швидкості руху води в теплопроводах в оптимальному діапазоні V_опт =0,8…1,5 м/ с. За допомогою номограми (додаток 9) по відомим значенням на кожній розрахунковій ді-лянці вибирають діаметри теплопроводів (у зв’язку з різноманітністю сортаментів труб у систе-мах теплопостачання при виконанні гідравлічного розрахунку обов’язково вказується зовніш-ній діаметр труби d_зовн і товщина стінки S) і питомі втрати тиску в діапазоні швидкостей води V_опт, а потім підраховують втрати тиску на ділянці за формулою (4.7). При цьому слід врахову-вати, що згідно [12] діаметр теплопроводів незалежно від розрахункової витрати води повинен прийматися не менше d_зовн х S =38x2.5 мм і бути однаковим для подавального і зворотного трубо-проводів двотрубної закритої теплової мережі при сумісній подачі теплоти на опалення і гаряче водопостачання.

Для визначення тиску у кожному вузлі теплової мережі використовують п’єзометричні графіки, які будують для різних режимів експлуатації теплової мережі з урахуванням розрахун-кової температури води, рельєфу місцевості, висоти будинків, виду опалювальних приладів то-що [8]. Як правило, гідравлічний тиск на вводі теплової мережі в будинки, які обладнані сис-темами опалення з чавунними радіаторами (при залежній схемі приєднання до теплової мережі та параметрах води t ₁=150°С, t ₂=70°С) не повинен перевищувати 0,6 МПа.

В розрахунковій роботі значення тиску у подавальному теплопроводі у самого віддалено-го від вуличної теплової мережі будинку можна приймати =0,5 МПа, а у зворотному тепло-проводі – =0,4 МПа.

Приклад

Вихідні дані: Необхідно розрахувати діаметри теплопроводів і визначити гідравлічний тиск у вузлових точках двотрубної закритої теплової мережі, до якої приєднані системи опален-ня і гарячого водопостачання будинків житлової групи у м.Києві. Схема теплової мережі та міс-ця розміщення індивідуальних теплових пунктів (ІТП) в будинках показані на рис.4.1. Кількість поверхів, квартир та мешканців у житлових будинках наведені у табл.4.1. Тиск в подавальному та зворотному трубопроводах теплової мережі на вводі в ІТП житлового будинку №3 прийнято, відповідно, Р_п =0,5 і Р_з =0,4 МПа. Для житлового 5-поверхового будинку №1 централізоване га-ряче водопостачання не передбачається (в квартирах встановлені проточні газові водонагріва-чі).

Вирішення.

Розрахунок розпочинають з визначення витрат теплоти на опалення житлових будинків згідно з формулою (4.1), умовно приймаючи середню загальну площу однієї квартири А_кв =50 м², а значення q_0max – по додатку 7 в залежності від кліматичної зони України, в якій розтало-ване м.Київ, та кількості поверхів в будинках.

Визначають кількість градусо-діб для м. Києва по формулі (4.2) при t_{с.оп .} = - 1,1 ^oC, n_оп = =187 діб, t _в=18 ^oC

S =187 (18+1,1)=3572 гр.-діб.

Це відповідає першій кліматичній зоні України. Результати розрахунків витрат теплоти на опалення наведені у табл.4.1.

Таблиця 4.1

Визначення витрат теплоти на опалення будинків

Примітка. При визначенні кількості споживачів (мешканців у будинку) умовно прийнято 3 особи в одній квартирі.

Розрахунок витрат теплоти на гаряче водопостачання житлових будинків розпочинають з визначення максимальних витрат гарячої води в них та на розрахункових ділянках теплової ме-режі (див. рис.4.1) з урахуванням (як і для холодного водопроводу) нерівномірності та неод-ночасності користування гарячою водою в житлових будинках по формулам (2.1…2.3). При цьому приймають кількість санітарно-технічних приладів, які споживають гарячу воду, у кож-ній квартирі – 3 (мийка на кухні, умивальник, ванна, яка обладнана душем); панівним приладом є змішувач ванни з секундною витратою води =0,2 л/с [2, дод.3] і годинною =200 л/год. [2, дод.3 чи п.3.2]; норму витрати гарячої води одним мешканцем в годину найбільшого водо-споживання =10 л [2, дод.3]; кількість санітарно-технічних приладів на розрахунковій ді-лянці N =3· n _кв.

Спочатку визначають ймовірність дії (включення) санітарно-технічних приладів для сис-теми гарячого водопостачання житлової групи загалом (при однакових водоспоживачах у всіх житлових будинках)

Далі розраховують ймовірність використання санітарно-технічних приладів P_hr для всієї системи загалом за формулою

Потім обраховують добуток і за його величиною, користуючись додатком 4, знахо-дять значення коефіцієнта і далі обчислюють максимальні годинні витрати води , м³/год. за формулою (2.3)

По знайденому значенню згідно формули (4.3) розраховують витрати теплоти на піді-грів гарячої води за період максимального водоспоживання Q_h,max.

Результати розрахунку та Q_h,max на ділянках основної дворової магістралі від теплової камери ТК-1 вуличної теплової мережі до найвіддаленішого від неї будинку (будинок №3) та відгалуження від ТК-3 до будинку №2 наведені в табл.4.2.

Кількість санітарно-технічних приладів приймають з урахуванням кількості споживачів, які забезпечуються гарячою водою на кожній з ділянок дворової мережі.

Таблиця 4.2

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: