Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Етапи розвитку Казначейства України





Період (етап) Назва нормативно-правових документів Характеристика етапу
1995–1996 рр. Указ Президента України № 335 «Про Державне казначейство України», Постанова Кабінету Міністрів № 590 «Питання Державного казначейства» Створення організаційної структури органів Державного казначейства (три рівня, 664 органи), перерозподіл функцій

 

Закінчення табл. 3.1

1997–1998 рр. Наказ Головного управління КРУ та Міністерства фінансів України «Про впровадження казначейської системи виконання державного бюджету», Положення про єдиний казначейський рахунок, Постанова НБУ про план рахунків Утворення системи Державного казначейства та формування системи бухгалтерського обліку щодо казначейського обслуговування бюджету
1999–2000 рр. Постанови КМУ № 180 «Про деякі питання діяльності Державного казначейства України», № 611 та № 1721 «Про створення внутрішньої платіжної системи Державного казначейства», Закон України «Про Державний бюджет на 2000 рік» Розширення функцій та повно-важень Державного казначей-ства, введення Єдиного казна-чейського рахунку, консолі-дація всіх коштів державного бюджету на рахунках Держав-ного казначейства в НБУ
2001–2002 рр. Бюджетний кодекс України, Наказ Державного казначейства № 17 Затвердження порядку казначейського обслуго-вування місцевих бюджетів
2003–2005 рр. Постанова Кабміну № 983 «Про утворення урядового органу державного управління у складі Міністерства фінансів», Постанова Кабміну № 1232 «Питання Державного казначейства України» Переведення місцевих бюд-жетів на казначейське обслу-говування, переведення у склад Міністерства фінансів, затвердження Положення про Державне казначейство України
2010 р. Указ Президента України № 1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» Державне казначейство України реорганізовано у Державну казначейську службу України.

 



Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

Для цього у структурі центрального апарата Міністерства фінансів України утворений Департамент координації та спрямування Міністром роботи центральних органів виконавчої влади.

Основними завданнями Казначейства України є:

1) внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;

2) реалізація державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Казначейство України відповідно до покладених завдань:

1) здійснює через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів;

2) управляє ліквідністю субрахунків єдиного казначейського рахунка;

3) за погодженням із Мінфіном України залучає на поворотній основі кошти єдиного казначейського рахунка для покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів, Пенсійного фонду України та для надання середньострокових позик місцевим бюджетам;

4) здійснює відкриття та закриття рахунків поточного бюджетного періоду, а також відкриття рахунків наступного бюджетного періоду;

5) здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду;

6) здійснює безспірне вилучення коштів із місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України;

7) здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету;

8) нараховує штрафи за неповне або несвоєчасне повернення коштів надміру сплачених податків відповідно до законодавства;

9) здійснює розподіл коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також між місцевими бюджетами відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і перерахування розподілених коштів за належністю;

10) проводить взаємні розрахунки між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також між місцевими бюджетами у порядку, встановленому законодавством;

11) веде базу даних про мережу розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, складає та веде єдиний реєстр розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;

12) веде облік бюджетних асигнувань, доводить до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів витяг із розпису державного бюджету та зміни до нього;

13) здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету;

14) забезпечує організацію та координацію діяльності головних бухгалтерів бюджетних установ та контроль за виконанням ними своїх повноважень шляхом оцінки їх діяльності;

15) погоджує призначення на посади та звільнення з посад головних бухгалтерів бюджетних установ;

16) веде бухгалтерський облік усіх операцій з виконання державного та місцевих бюджетів;

17) зводить та складає звітність про виконання державного, місцевих і зведеного бюджетів та подає звітність органам законодавчої і виконавчої влади в обсязі та строки, визначені бюджетним законодавством. Складає та подає відповідним місцевим фінансовим органам звітність про виконання місцевих бюджетів;

18) здійснює за дорученням Мінфіну України погашення та обслуговування державного боргу в національній та іноземній валютах;

19) розміщує на офіційному сайті Казначейства України квартальну та річну звітність про виконання Державного бюджету України;

20) здійснює у межах повноважень контроль за:

- веденням бухгалтерського обліку всіх надходжень і витрат державного бюджету та місцевих бюджетів, складанням та поданням фінансової і бюджетної звітності;

- бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень бюджету;

- відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів показникам розпису бюджету;

- відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов'язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі);

- відповідністю платежів узятим бюджетним зобов'язанням та відповідним бюджетним асигнуванням;

- дотриманням правил валютного контролю за операціями з бюджетними коштами в іноземній валюті;

- дотриманням порядку проведення лотерей з використанням електронних систем прийняття сплати за участь у лотереї в режимі реального часу;

- закупівлею товарів, робіт і послуг за державні кошти при здійсненні розрахунково-касового обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства;

21) здійснює попередження учасників бюджетного процесу про неналежне виконання бюджетного законодавства;

22) зупиняє операції з бюджетними коштами та ініціює зупинення бюджетних асигнувань у разі вчинення учасником бюджетного процесу порушення бюджетного законодавства;

23) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подає їх Міністру;

24) надає консультаційну допомогу учасникам бюджетного процесу з питань, що належать до компетенції Казначейства України;

25) забезпечує функціонування багаторівневої інформаційно-обчислювальної системи, внутрішньої платіжної системи, вживає заходів до захисту інформації, яка обробляється органами Казначейства України;

26) здійснює відповідно до законодавства України управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління;

27) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на Казначейство України Президентом України.

Казначейська система України має трирівневу структуру i складається з:

1) апарату Державної казначейської служби України, який розташовується у столиці держави i представляє її центральний рівень;

2) Головних управлінь Державної казначейської служби України (ГУ ДКСУ) обласного значення, розміщених таким чином:

- Головне управління – в Автономній Республіці Крим;

- Головних управлінь – у містах Києві та Севастополі;

- Головних управлінь, що функціонують в областях;

3) районних, міських, районних у містах управлінь (відділень) Державної казначейської служби (УДКС), які налічують 633 одиниці, зосереджених у найважливіших місцевих адміністративних центрах.

Трирівнева структура Казначейства України, максимально наближена до адміністративно-територіального поділу країни, що дає змогу здійснювати казначейське обслуговування місцевих бюджетів відповідно до вимог Бюджетного кодексу України (рис. 3.3).

 


Рис. 3.3. Територіальна структура Державної казначейської

Служби України

Структура апарату Казначейства України затверджується Головою Казначейства України за погодженням із Міністром фінансів.

Центральний апарат Державної казначейської служби має таку структуру:

· Керівництво та служба Голови Державної казначейської служби;

· Управління та відділи (рис. 3.4).


 

 


Рис. 3.4. Організаційна структура центрального апарату Державної казначейської служби України


Казначейство України очолює Голова, якого призначає на посаду за поданням Прем'єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра фінансів, та звільняє з посади Президент України.

Голова Казначейства України:

1) очолює Казначейство України, здійснює керівництво його діяльністю, представляє Казначейство України у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями;

2) вносить на розгляд Міністру фінансів пропозиції щодо формування державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів та розроблені Казначейством України проекти законів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України;

3) вносить на розгляд Міністру фінансів проекти нормативно-правових актів Мінфіну України з питань, що належать до сфери діяльності Казначейства України;

4) забезпечує виконання Казначейством України актів та доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України;

5) затверджує за погодженням з Міністром фінансів схвалені на засіданні колегії річний план роботи Казначейства України, заходи щодо реалізації основних напрямів та пріоритетних цілей його діяльності відповідно до визначених завдань;

6) звітує перед Міністром фінансів про виконання річного плану роботи Казначейства України та покладених на нього завдань, про усунення порушень і недоліків, виявлених під час проведення перевірок діяльності Казначейства України, його територіальних органів, а також про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях;

7) вносить пропозиції Міністрові фінансів щодо кандидатур на посади своїх заступників;

8) затверджує за погодженням із Міністром фінансів структуру апарату Казначейства України;

9) забезпечує виконання наданих Міністром фінансів доручень;

10) вносить Міністрові фінансів пропозиції щодо утворення у межах граничної чисельності державних службовців та працівників Казначейства України і коштів, передбачених на його утримання, а також щодо ліквідації, реорганізації Кабінетом Міністрів України територіальних органів Казначейства України, які є юридичними особами публічного права;

11) утворює у межах граничної чисельності державних службовців та працівників Казначейства України і коштів, передбачених на утримання Казначейства України, ліквідовує, реорганізовує за погодженням з Кабінетом Міністрів України та Міністром фінансів територіальні органи Казначейства України як структурні підрозділи апарату цього органу;

12) призначає на посади за погодженням із Міністром фінансів та головами відповідних місцевих державних адміністрацій, звільняє з посад керівників територіальних органів Казначейства України, призначає на посади за погодженням із Міністром фінансів, звільняє з посад заступників керівників територіальних органів Казначейства України;

13) забезпечує взаємодію Казначейства України із визначеним Міністром фінансів структурним підрозділом Мінфіну України;

14) забезпечує дотримання встановленого Міністром фінансів порядку обміну інформацією між Мінфіном України та Казначейством України та вчасність її подання;

15) призначає на посади та звільняє з посад за погодженням із Міністром фінансів керівників і заступників керівників структурних підрозділів апарату Казначейства України, призначає на посади та звільняє з посад інших державних службовців і працівників апарату Казначейства України;

16) притягає до дисциплінарної відповідальності керівників структурних підрозділів та інших працівників Казначейства України, керівників територіальних органів Казначейства України та їх заступників;

17) погоджує призначення на посади та звільнення з посад головних бухгалтерів головних розпорядників коштів державного бюджету;

18) підписує видані в межах компетенції Казначейства України накази організаційно-розпорядчого характеру та організовує контроль за їх виконанням.

Голова Казначейства України має двох заступників, у тому числі одного першого.

Першого заступника, заступника Голови Казначейства України призначає на посади Президент України за поданням Прем'єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Голови Казначейства України, погоджених із Міністром.

Першого заступника та заступника Голови Казначейства України звільняє з посад Президент України.

Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Казначейства України, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у Казначействі України утворюється колегія у складі Голови Казначейства України (голова колегії), першого заступника та заступника Голови Казначейства України за посадою, визначених посадових осіб Мінфіну України. У разі потреби до складу колегії Казначейства України можуть входити керівники структурних підрозділів Казначейства України, а також в установленому порядку інші особи.

Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання відповідного наказу Казначейства України.

Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у Казначействі України можуть утворюватися постійні або тимчасові консультативні, дорадчі органи.

Рішення про утворення та ліквідацію колегії, постійних або тимчасових консультативних, дорадчих органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджуються Головою Казначейства України.

Головні управління Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (обласні управління) очолює начальник, який призначається на посаду і звільнюється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства фінансів.

Основним завданням середньої ланки Казначейства є:

§ організація роботи відділень Державної казначейської службиу районах, містах і районах у містах;

§ організація та здійснення виконання державного бюджету;

§ ведення обліку руху коштів держбюджету на рахунку казначейства.

Державна казначейська службав АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі мають типову структуру, а саме:

1) керівництво (начальник, перший заступник, заступники начальника);

2) відділи, що безпосередньо підпорядковані начальнику управління:

- відділ кадрового забезпечення;

- відділ внутрішнього контролю;

- юридичний відділ та ін.;

3) відділи, що безпосередньо підпорядковані першому заступнику управління:

- відділ організації роботи органів казначейства;

- відділ внутрішніх казначейських операцій;

- відділ надходжень державного бюджету та місцевих бюджетів;

- відділ аналітичного обліку зобов’язань перед бюджетом;

4) відділи, що безпосередньо підпорядковані заступнику начальника управління:

- відділ видатків державного бюджету;

- відділ видатків правоохоронних органів і силових структур;

- відділ цільових фондів та ін. Клієнтів;

- відділ видатків місцевих бюджетів і міжбюджетних відносин;

5) відділи, що безпосередньо підпорядковані головному бухгалтеру:

- операційний;

- звітності;

- планово-економічний;

- управління справами.

На базову ланку управління (відділення) Державної казначейської службиу районах, містах, районах у містах покладенофункції, які можна згрупувати за трьома напрямками:

1. Організація та здійснення виконання державного бюджету за видатками:

- забезпечують відповідно до встановлених розмірів асигнувань цільове фінансування видатків;

- ведуть облік розпорядників коштів, які знаходяться на даній території;

- розподіляють і перераховують місцевим бюджетам належні їм суми коштів від відрахувань загальнодержавних податків і зборів;

- ведуть бухгалтерський облік видатків за рахунками відділень Державної казначейської служби;

- здійснюють збирання, контроль, зведення та подання вищестоящим органам казначейства звітності про стан виконання показників Держбюджету відповідним регіоном.

2. Організація та здійснення виконання державного бюджету за доходами:

- здійснюють за поданням територіальних органів Міністерства доходів і зборів, повернення за рахунок держбюджету зайво сплачених або стягнених платежів;

- ведуть бухгалтерський облік доходів за рахунками відділень Державної казначейської служби;

- передають податковим інспекціям документи про стягнення у безспірному порядку до державного бюджету штрафів за порушення порядку проходження і виконання платіжних доручень по доходах;

- здійснюють збирання, контроль, зведення та подання вищестоящим органам казначейства звіту про стан виконання показників держбюджету відповідним районом.

3. Здійснення контролю за надходженням, рухом і використанням державних позабюджетних фондів у частині, що визначається Головним управлінням Державної казначейської служби.

Відділення Державної казначейської служби у районах, містах і районах у містах очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади начальником Головного управління Державної казначейської службиза поданням начальників другого рівня управлінь казначейства.

Структура відділення Державної казначейської службимає такий склад:

· керівництво – начальник відділу та заступник;

· відділ обліку лімітів видатків і контролю за виконанням кошторисів;

· відділ розмежувань та оперативно-аналітичного обліку державних податків;

· відділ бухгалтерського обліку та звітності;

· операційний відділ.

Отже, головним завданням органів Державної казначейської службиє організація виконання та безпосереднє здійснення контролю за виконанням державного бюджету.

На практиці дане завдання вирішується у формі безпосереднього забезпечення і постійного контролю руху бюджетних коштів від надходження коштів до бюджетів і їх розмежування між ланками бюджетної системи, аж до отримання коштів державного бюджету конкретними розпорядниками.


3.3. ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ:









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2019 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.