Предмет вивчення психології безпеки праці

Психологія – наука, яка вивчає об’єктивні закономірності психічної діяльності і формування психічних властивостей особистості. Під психічними властивостями особистості розуміють потреби, інтереси, звички, наполегливість, спостережливість, працелюбність, здібності, темперамент, харкактер тощо. До психологічної діяльності належать такі процеси, як відчуття, сприйняття, пам’ять, мислення, увага, емоції тощо.

Розділ психології, який вивчає психічну діяльність та особистість людини в процесі праці, розробляє практичні рекомендації з питань професійного відбору, організації трудових колективів, побудови безпечних режимів праці та відпочинку, називається психологією безпеки праці.

Предмет вивчення психології безпеки праці є трудова діяльність людини з точки зору вимог безпеки, які вона ставить до психічних якостей особистості та психічних професів, особливості особистості працюючих, міжособистісні відносини в трудових колективах, суспільно-історичне та конкретне виробниіе середовище, в якому здійснюється трудова діяльність, предмет, знаряддя та продукти праці.

Завдання психології безпеки праці полягає в тому, щоб привести умови праці людини, її діяльність у відповідність з її можливостями, зробити цю діяльність найбільш ефективною, економною у розумінні затрат сил та енергії, оптимальною з фізичної точки зору і, як наслідок, безпечного для життя та здоров’я працюючого.

Таким чином, психологія безпеки праці, використовюючи психологічні закономірності, вивчає умови успішного професійного навчання, підвищення якості і полегшення трудової діяльності та забезпечення безпеки праці людини.

Нині психологія праці розвиваються за 4-ма основними напрямками:

1) психологічна трудова експертиза, яка вивчає питання професійної орієнтації, профвідбору та причини помилкових дій в трудовій діяльності;

2) психологія професійного навчання, яка об’єднує проблеми, пов’язані з формуванням трудових навичок;

3) інженерна психологія, яка є розділом ергономіки;

4) дослідження психологічних питань організації праці.

Основнини проблемами цього напрямку є проблеми втоми, режиму праці та відпочинку, монотонності тощо.

Методи дослідження, які використовуються у психології праці: спостереження, бесіда, лабораторний експеримент, виробничий експеримент.

Метою спостереження, як методу психології, є виявлення професійно значущих особливостей психічних процесів шляхом вивчення та зіставлення зовнішніх проявів у діяльності людини, міміки, мови, робочої пози, результатів праці тощо. За допомогою простого спостереження можна одержати такі відомості (напружена поза, скованість рухів, часте дихання, сильне потовиділення, метушливість у роботі), які дають змогу створити уяву про умови праці, стан робітника, його настрій, організацію трудового процесу і безпеки праці. Спостереження, як правило, доповнює об’єктивну реєстарцію показників: фотографування робочої пози, кінозйомки робочих рухів, запис рухів окремих частин обладнання, різних ділянок тіла, просторові виміри робочго місця, діапазону дій, хронометраж робочих операцій, заміри сенсомоторних реакцій тощо.

Велику питому вагу серед методів психологічних досліджень займає бесіда, яку психолог проводить за програмою чітко установленою метою. Іноді в психології використовують метод заочної бесіди, за допомогою анкет. Перевага цієї форми бесіди полягає в тому, що вона є масовим дослідженням.

Лабораторний експеримент у психології праці будується за принципом моделювання тієї діяльності, яка досліджується і може бути двох видів: синтетичний, коли в лабораторії прагнуть відтворити всі умови даної трудової діяльності, та аналітичний, коли в лабораторії відтворюється який-небудь фактор або елемент трудової діяльності.

Найбільш повнішим методом дослідження психології праці є виробничий експеримент, який проводиться безпосередньо в цеху, на полі, в кабінеті локомотива, в польоті. Перевагою є те, що особливості психічної діяльності досліджуються в умовах реальної праці, а не є об’єктом спостереження.

8.3. Особливості психічної діяльності людини під час праці

Пам’ять – властивість психіки людини запом’ятовувати,зберігати та відтворювати у свідомості явища, дії, редмети, емоції, які мали місце в минулому.

Пам’ять необхідна для оволодіння працівником безпечними прийомами праці, а також для прийняття правильного рішення при нестандартних чи аварійних ситуаціях. Набуття індивідуального досвіду називають навчанням. Воно можливе завдяки пам’яті.

Залежно від того, що запам’ятовує людина, можна виділити наступні види пам’яті:

- Рухова – лежить в основі навчання рухів, вироблення побутових, спортивних і трудових навичок, ходьба, навичок писемного мовлення.

- Образна – допомогає запам’ятати й відтворити в уяві обличчя людей, картини природи, знаки, звуки навколишнього середовища, музичні мелодії. Образна пам’ять особливо добре розвинута у письменників, артистів, художників, музикантів.

- Емоційна – зберігає пережиті людиною почуття. Доведено, що запам’ятовуванню сприяють біологічно активні речовини, які виділяються під час емоційного збудження. Емоційна пам’ять в тій чи іншій мірі розвинена в кожної людини. Завдяки емоційній пам’яті ми можемо співчувати іншим.

- Словесна – полягає в запам’ятовуванні, збереженні й відтворенні прочитаних, почутих або вимовлених слів.

- Слухова – дозволяє контролювати роботу механізмів і машин, своєчасно сприймати аварійні звукові сигнали.

- Зорова – завдяки якій, наприклад, робітник запам’ятовує технологічні операції, які вимагають особливої уваги.

По відношенню до пам’яті існують ще такі поняття, як її об’єм, точність відтворення і забування.

Об’єм пам’яті – це кількість інформації, яка може бути відтворена безпосередньо після однарозового пред’явлення.

Точність відтворення – це сукупність відповідності засвоєного матеріалу відтворюваному. На розвиток і якість пам’яті впливають фізичний і психічний стан людини, її тренованість, професія, вік.

Пам’ять погіршується з віком. До 20-25 років пам’ять покращується і до 30-40 років залишається та тому ж рівні. Потім здатність запам’ятовувати й згадувати поступово йде на спад. Професійна пам’ять збрігається і в похилому віці.

Людина краще запам’ятовуватиме матеріал, коли повторюватиме учбовий матеріал частіше і потроху, ніж рідше і багато. Через кожні 40 хвилин потрібно робити перерву на 10-15 хвилин. При вивченні матеріалу людина краще відтворює його наступного дня. Повторювати матеріал слід ерез 2-3 години, а не раз за разом. Веливе значення для запам’ятовування має інтенсивність уваги. Краще прочитати 2 рази уважно, ніж 10 разів неуважно. Самостійне повторювання уголос завжди дає більший ефект, ніж механічне, навіть багаторазове читання матеріалу. Особливо відповідальний і тяжкий матеріал корисно повторювати безпосередньо перед сном, оскільки сон створює сприятливі умови для закріплення результатів запам’ятовування.

Забування – це закономірний процес, який оберігає нашу пам’ять від надлишкової, непотрібної інформації і дозволяє звільнити місце для сприймання нової, необхідної. Але на жаль, забувається і потрібний матеріал. Основний засіб проти забування – повторення.

Увага – це концентрація свідомості на якому-небудь об’єкті чи діяльності з своєчасним відвертанням від всього іншого.

В залежності від волі розрізняють пасивну і активну увагу. Пасивна увага виникає без свідомого вольового зусилля під впливом зовнішніх подразників (сильний звук, яскраве світло) і триває до тих пір, коли вони діють. Пасивна увага робітника виникає при зміні шуму у добре знаному ним працюючому механізмі.

Активна увага – це свідома увага, яка виникає від вольового зусилля і завжди спрямована на сприйняття об’єктів і явищ з наперед поставленою метою. В діяльності робітника активній увазі належить основна роль, завдяки їй він свідомо сприймає необхідні об’єкти виробничої обстановки, що забезпечує безпеку праці.

Мислення – це процес пізнання, спрямований на розкриття загальних і суттєвих властивостей, ознак, предметів, явищ та зв’язків між ними. Здатність мислити дає нам можливість пізнавати те, що ми безпосередньо не спостерігаємо, передбачати хід подій, результати наших власних вчинків. Мислення в трудовій діяльності означає здатність людини правильно і швидко робити висновки, приймати рішення стосовно завдань, які виникають в процесі роботи, в тому числі й по забезпеченню безпеки праці.

Як індивідуальні особливості мислення людини треба вказати: глибину думки, її послідовність, самостійнсть, критичність, гнучкість і швидкість.

Ризик – це можлива небезпека чогось або дія навмання, сміливості, відваги в сподіванні на щасливий результат. Психологи визначають ступінь ризику як відношення уявлення про небезпеку до уявлення про фактори, які протистоять небезпеці.

Обережність – є набутою психічною якістю, результатом свідомого і дисциплінованого відношення до праці. Необережними рахуються дії, які виходять за рамки вимог правил безпеки. Найчастіше вони відбуваються через недисципілнованість або незнання працівником суті технологічних процесів і пов’язаних з ними потенційних небезпек.

Деколи необережні дії бувають наслідком анатомо-фізіологічних і психічних тедоліків людини або результатом звикання до небезпеки. Необережна дія може безпосередньо викликати небезпечну ситуацію, що, в свою чергу може загрожувати життю та здоров’ю працюючих чи навколишнього природного середовища.

Сенсомоторні реакції – це зворотні дії людини на усякі відчуття, які сприймаються органами чуттів. Реакція характеризується правільністю, точністю і своєчасністю. Час реакції збільшується з віком. Часом досвід і вміння прогнозувати ситуацію компенсує реакцію, але це не завжди вдається. Якщо за приклад взяти професію водія, то досліди також показцють, що та всіх маршрутах зростає збільшення часу реакції відмічалося після 4-х годин роботи. Це пов’язано з ростом втоми водіїв.

Воля – це здатність людини керувати своїми діями і вчинками. Вона виражається в мотивованих діях, які завжди спрямовані на досягнення свідомо поставленої мети. Мотив – це відповідь на запитання, чому людина хоче добитися поставленої мети. Основними вольовими якостями є: дисциплінованість, самоволодіння, рішучість і настирливість.

Дисциплінованість – це підкорення своїх дій вимогам громадського обов’язку, добросовісне виконання службових обов’язків. Дисциплінованість робітнтика з позицій охорони праці виглядається в точному виконанні інструкцій та стандартів з безпеки праці.

Недисциплінованість – це свідоме порушення встановлених правил, інструкцій та вимог з безпеки праці.

Самоволодіння – вміння в будь-яких умовах управляти воїє розумовою діяльністю, почуттями і вчинками. Самоволодіння людини виражається в її здатності не піддаватися страху в небезпечних, критичних ситуаціях.

Рішучість – це здатність швидко оцінювати ситуацію, приймати рішення і без вагань виконувати їх. Рішучість є важливою умовою діяльності людини в аварійній ситуації, особливо при дефіциті часу. Протилежний стан називається розгубленістю.

Наполегливість – це здатність довго і наполегливо до кінця впроваджувати прийняте рішення. Від наполегливості необхідно відрізняти впертість, тобто необгрунтовану наполегливість, коли людина при виконанні вольової дії не зважає на думку інших людей і з новими обставинами, які вимагають нових рішень.

Здібність – це істотні психофізіологічні властивості особистості, що проявляються в цілеспрямованій діяльності і зумовлюють її успіх. Розрізняють загальні та спеціальні здібності. Особливі здібності називають таланти. Найвищий ступінь розвитку здібностей називають геніальністю. Природні можливості розвитку здібностей кожної людини називають задатками. Здібність – це реалізовані в тому чи іншоиу напрямі і тією чи іншою мірою задатки людини. Індивідуальна своєрідність задатків кожної людини визначає обдарованість – здатність людини до розвитку певних здібностей.

Характер - сукупність найбільш стійких психічних рис особливості людини, які виявляються в її вчинках і діях. Основні риси характеру поділяються на 4 групи:

а) виражає відношення людини до суспільних явищ і подій: мужність чи боягузство, принциповість чи безпрнципність, оптимізм чи песимізм тощо;

б) визначає ставлення людини до інших людей: товарискість чи замкнутість, відвертість чи скритність, чуйність чи черствість, довірливість чи недовірливість, ввічливість чи грубість, правдивість чи брехливість тощо;

в) виражає ставлення людини до праці: працелюбність чи лінощі, акуратність чи недбалість, ініціативність чи рутинність, добросовісність чи безвідповідальність;

г) визначає ставлення людини до себе: висока вимогливість чи самозакоханість, соромливість, егоїзм чи альтруїзм.

Темперамент – індивідуальна особливість психіки людини, в основі якої лежить відповідний тип нервової системи. Він виявляється в силі, швидкості, напружності й урівноваженості перебігу психічних процесів індивіда, в яскравості та стійкості його емоцій і настроїв.

За давньогрецьким лікарем Гіпократом люди поділяються на чотири типи темпераментів:

- сангвінічний (сильний, рухливий, врівноважений);

Алкоголізм є великим соціальним злом. Більшість злочинів скоюється в стані сп’яніння. Алкоголь украй негативно впливає на центральну нервову систему, Порушується розумова і фізична працездатність, посилюється втома про що свідчить запис роботи м’язів. Алкоголь знижує працездатність на 16-17%, при цьому втома настає швидше, ніж звичайно. Особливо різко знижуться працездатність у осіб, професійна діяльність яких вимагає посиленої уваги і значного напруження. Відомо, що чим складніше робота, тим менша доза алкоголю стає причиною виробничого травматизму.

Алкоголь знижує швидкість розумової діяльності. А.П.Лаптєв зазначає, що у футболістів після випитої кружки пива швидкість складної рухової реакції знижується у середньому на 12-16%, точність реакцій на рухомий об’єкт – на 17-21%, точність м’язових зусиль – на 14-19%.

Алкоголь порушує нормальну функцію головного мозку, внаслідок отруєння (інтоксикації). Це порушення пояснюється тим, що спирт особливо інтенсивно накопичується в нервовій тканині. Тому в мозку його концентрація набагато більша, ніж у крові.

Після приймання навіть невеликих доз алкоголю знижуєтьася стійкість і інтенсивність уваги, сповільнюється її переключення, порушуються процеси мислення і пам’яті. Працівникові треба більше часу, щоб оцінити виробничу ситуацію і прийняти рішення, а це знижує його готовність до дії. Одночасно знижується гострота зору, порушуються окомір і здатність розрізняти кольори (особливо погано сприймаються відтінки червоного кольору), звужується поле зору, збільшується час відновлення зору після засліплення, порушується координація рухів, їх точність, різко збільшується час реакції, маскується почуття втоми при наявності втоми і зниженні працездатності.

Однак найьільш небезпечним є неадекватне ставлення п’яної людини до свого стану, оскільки алкоголь загальмовує центри кори головного мозку, які контролюють дії і вчинки. Вона переоцінює свої можливості і недооцінює складність виробничої ситуації. П’яний за кермом, верстаком чи на іншому робому місці набагато небезпечніший, ніж хворий чи працівник у стані навіть вираженої втоми.

Збільшення часу реакції прямо залежить від кількості випитого алкоголю. Після приймання 75 г чистого алкоголю час загальної реакції людини збільшується в 2-2,5 рази, якщо випито 100 г – у 2-4 рази, 150 г – у 3-5 разів, 175 г – у 6-9 разів.

Людина, яка зловживає алкоголем, дратівлива, емоційно нестійка, погано спить, швидко втомлюється. У 70% нічний сон не знімає втоми, тому вже на початку робочого дня працездатність такої людини знижена, а значить і підвищена схильність до скоєння нещасного випадку.

Коефіцієнт небезпеки виникнення ДТП збільшується з підвищенням концентрації алкоголю в крові водія. Особливо збільшується така небезпека при концентрації алкоголю в крові понад 1,2 %. При наявності в крові водія 0,5-1,0% алкоголю виникають збудження, різкість рухів, надмірний оптимізм при оцінці дорожної ситуації, помилковість суджень. Якщо вміст алкголю становить у крові 1,0 – 1,5 %, у декілька разів збільшується час реакції, виявляється агресивність, недбале ставлення до інших учасників руху, необгрунтований ризик, порушується координація рухів. При 1,6 – 2% водій не може оцінити і розрахувати швидкість, у нього порушується координація рухів. При вмісті алкоголю в крові понад 2%, водій не може правильно керувати автомобілем, не орієнтується в дорожній ситуації, іноді не може ввімкнути запалювання. При надто велтких дозах алкоголю в крові спостерігається навіть секундна втрата свідомості, що на великій швидкості чи в умовах інтенсивного дорожного руху може завершитися катастрофою. З точки зору безпеки дорожнього руху навіть мінімальне перевищення фізіологічного вмісту алкоголю в крові недопустиме.

Вплив алкоголю на організм людини і її працездатність визначається не тільки кількістю випитого, але й багатьма іншими факторами. Якщо алкоголь вживати на порожній шлунок, він швидше всмоктується, і людина швидше п’яніє. Швидше і сильніше діє алкоголь на людей під час хвороби, при втомі, а також у стані збудження. Ступінь сп’яніння після приймання однієї і тієї ж дози залежить від індивідуальної сприятливості, віку, статі, маси тіла і ступеня звикання. Одна й та ж доза алкоголя у різних людей спричинюється до неоднакових порушень у перебізі фізіологічних і психічних процесів і по-різному впливає на їх працездатність і діяльність.

Важливо також знати час дії алкоголю на організм. Алкоголь всмоктується через 20-30 хвилин після вживання, але із збільшенням дози найбільший ступінь спостерігається через 1-1,5 години. Перші прикмети сп’яніння з’являються після прийняття 0,5 мг на 1 кг маси, тобто 30 г алкоголю для людини масою 60 кг. Після прийняття 80 г горілки чи 500 г пива алкоголь діє протягом доби. Якщо людина ввечнрі випила, зранку її не можна вважати тверезою.

Таким чином, треба констатувати, що алкоголізм не сумісний з поняттям безпеки праці.

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: