ТЕМА 8. ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІДТВОРЕННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

1. Склад і структура основних фондів і основних засобів підприємств.

2. Вартісна оцінка основних фондів і фінансово-економічні показники ефективності їх використання.

3. Порядок нарахування амортизації основних фондів у податковому обліку.

4. Амортизація основних фондів в бухгалтерському обліку.

7.1. Склад і структура основних фондів і основних засобів
підприємств

Під терміном основні фонди розуміють матеріальні цінності, які використовуються у виробничій діяльності протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей і вартість яких поступово знижується в зв'язку з фізичним або моральним зносом (Про внесення змін до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємства” від 1.07.2004 за № 1957-ІV). У 2004 році до визначення основних фондів внесено грошове обмеження. Так, під терміном „основні фонди” пропонується розуміти матеріальні цінності, вартість яких перевищує 1000 гривень.

Основні фонди не рівнозначні поняттю „основні засоби”, оскільки основні фонди виступають в натурально-речовинній формі у вигляді:

1. Матеріальних умов труда – будівлі; виробничі, складські, торгові приміщення; споруди і т.д.

2. Знарядь труда - машини, обладнання, механізми, агрегати, прилади.

На відміну від фондів, основні засоби – фінансова категорія, що являє собою грошові кошти, вкладені (інвестовані) в основні фонди.

У момент придбання основних фондів і прийняття їх на баланс підприємства величина основних засобів кількісно співпадає з вартістю основних фондів. Надалі, по мірі участі основних фондів у виробничому процесі їх вартість роздвоюється: одна її частина, що дорівнює зносу, переноситься на готову продукцію, інша – виражає залишкову вартість діючих основних фондів.

Як фінансова категорія основні засоби переходять в інші фонди грошових коштів, що утворюються в процесі господарчої діяльності: амортизаційні відрахування, фонд виробничого і соціального розвитку і інші фонди, що може утворювати підприємство.

Класифікація основних засобів досить широка. По ролі у виробництві, обігу, доведенні предметів виробничо-технічного призначення до споживачів розрізнюють активні і пасивні, виробничі і невиробничі основні фонди.

Активні основні фонди безпосередньо беруть участь в переробці, переміщенні сировини, матеріалів, товарів, упаковці, розфасуванні, у вантажно-розвантажувальних операціях. До них відносяться машини, обладнання, передавальні пристрої, контрольно-вимірювальні і інші прилади, що безпосередньо впливають на предмет праці.

Пасивні основні фонди - це будівлі, споруди, в яких розташовані підприємства, цехи, склади, бази, магазини. Вони забезпечують необхідні умови для організації господарської діяльності.

До виробничих основних фондів відносяться будівлі, споруди, машини, обладнання, засоби праці, які беруть участь у виробництві і реалізації продукції.

Невиробничі фонди включають житлові будівлі, гуртожитки, клуби, готелі і інші основні фонди нематеріальної сфери.

Найважливішою ознакою класифікації є розподіл основних фондів по групах з метою нарахування амортизації. Усі основні фонди підлягають розподілу по таких групах:

Група 1: будівлі, споруди, їх структурні компоненти і передавальні пристрої, в т.ч. житлові будинки і їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального покращення землі.

Група 2: автомобільний транспорт і вузли (запчастини) до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади і інструменти, інше конторське обладнання, устаткування та приладдя до нього.

Група 3: будь-які інші основні фонди, не включені в групи 1 і 2, 4.

Група 4: електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, програмне забезпечення, засоби зчитування або друку інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони, рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних і швидкопсувних предметів.

На балансі підприємств враховуються власні основні фонди, по яких нараховується амортизація. Тому на підприємстві розраховується балансова вартість основних фондів по формулі (згідно законодавства про оподаткування прибутку):

де Б(а) - балансова вартість групи основних фондів на початок періоду;

Б(а-1) - балансова вартість групи на початок періоду, який передував звітному;

П(а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкції і модернізації і інших поліпшень основних фондів протягом періоду, що передував звітному;

В(а-1) - сума виведених з експлуатації основних фондів протягом періоду, який передував звітному;

А(а-1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих в періоді, який передував звітному.

7.2. Вартісна оцінка основних фондів і фінансово-економічні показники ефективності їх використання

У зв'язку з переоцінкою основних фондів і їх зносом розрізнюють:

– первісну – виражає суму всіх грошових коштів в період створення, придбання, монтажу основних фондів;

– відновну – вартість відтворювання основних фондів в сучасних умовах і діючих цінах;

– залишкову вартість основних фондів – вартість основних фондів на даний момент з урахуванням зносу.

Для оцінки ефективності використання основних фондів використовуються натуральні і вартісні показники.

Натуральні показники дають лише часткове уявлення про ефективність використання основних фондів, як правило, в розрізі їх видів. До них відносяться:

– кількість окремих видів і типів обладнання, машин;

– місткість столових, кафе (число посадкових місць);

Вартісні показники складаються із узагальнюючих і приватних.

– фондовіддача: співвідношення обсягу товарної продукції, товарообороту чи чистого доходу до залишкової вартості основних фондів. Дає уяву про те, скільки обсягу товарної продукції (товарообороту, чистого доходу) приносить кожна гривня основних фондів;

– фондомісткість: зворотний показник, що показує, скільки основних фондів у грошовому виразі приходиться на кожну гривню обсягу товарної продукції (товарообороту, чистого доходу);

– фондоозброєність: співвідношення вартості основних фондів та чисельності працівників (загальної середньорічної, промислового персоналу, тощо), відображає, скільки основних фондів у грошовому виразі приходиться на 1 працівника;

– рентабельність основних фондів: співвідношення прибутку (валового, від звичайної діяльності, чистого) до вартості основних фондів, виражене у відсотках. Дозволяє встановити, скільки прибутку приносить кожна гривня основних фондів. Є найпоказовішим узагальнюючим показником, або прямим показником ефективності використання основних фондів. При порівнянні ефективності використання основних фондів окремими підприємствами або структурними підрозділами підприємств висновки про кращий стан роблять за показником більшої рентабельності.

2. Приватні показники розраховуються у вигляді коефіцієнтів, зокрема оновлення, вибуття, приросту, зносу, придатності, змінності основних фондів, екстенсивного і інтенсивного навантаження обладнання і інших. Наприклад:

- коефіцієнт оновлення показує питому вагу нових засобів труда, що надійшли протягом року в загальній їх кількості;

- коефіцієнт вибуття - відношення вартості вибулих за звітний період основних фондів до вартості всіх основних фондів на початок звітного періоду;

- коефіцієнт зносу – відношення суми зносу до первісної вартості основних фондів тощо.

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: