Оцінка кредито- та платоспроможності підприємства

Під кредитоспроможністю суб'єкту господарської діяльності розуміється наявність у підприємства умов для одержання кредитів і можливостей для його повернення і оплати відсотків.

Кредитоспроможність позичальника характеризують: дотримання платіжної дисципліни по раніше отриманих кредитах; фінансовий стан підприємств на момент підписання договору кредитування і тенденції його зміни, спроможність мобілізації коштів при виникненні необхідності.

Для аналізу кредитоспроможності використовується група показників:

- норма прибутку на вкладений капітал, що визначається як частка від грошової суми прибутку за звітний період загальної суми пасивів підприємства

. (9.1.)

Ріст даного показника характеризує прибутковість діяльності підприємства, як слідство зміцнення його кредитоспроможності.

- коефіцієнт загальної ліквідності.

У залежності від значень коефіцієнта загальної ліквідності розрізняють підприємства кредитоспроможні при К_заг. > 1,5, обмежено кредитоспроможні при К_заг. (1...1…1,5), некредитоспроможні при К_заг.< 1.

Платоспроможність суб'єкту господарювання - це його спроможність погасити довгострокову заборгованість при настанні терміна.

У залежності від визначення об'єкта платіжних коштів виділяють такі види платоспроможності:

грошова - тільки за рахунок готівки;

розрахункова - за рахунок готівки і можливих (реальних) джерел їх росту (коштів у розрахунках);

майнова (ліквідна) - за рахунок усіх видів оборотних активів підприємства (у випадку їх продажу).

Коефіцієнти платоспроможності (структури капіталу) характеризують ступінь захищеності інтересів кредиторів і інвесторів, що мають довгострокові вкладення компанії. До даної групи показників належать коефіцієнти: платоспроможності; власності; фінансової залежності; захищеності кредиторів.

Коефіцієнт платоспроможності характеризує спроможність підприємства виконувати власні зобов’язання власним капіталом. Визначається як співвідношення величини зобов’язань до суми власного капіталу підприємства. Значення показника більше одиниці свідчить про його платоспроможність.

Коефіцієнт власності характеризує частку власних коштів у структурі капіталу підприємства або ж співвідношення інтересів власника підприємства і кредиторів. Про досить стабільний фінансовий стан підприємства свідчить значення даного показника на рівні 60 відсотків.

Коефіцієнт фінансової залежності оцінює ступінь залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Високе значення даного показника відбиває потенційну небезпеку виникнення в підприємствах грошових надходжень, а також призводить до ускладнень при одержанні нових кредитів.

Оптимальне значення даного показника в сучасних умовах не повинне перевищувати 1.

Коефіцієнт захищеності кредиторів (покриття відсотків) характеризує ступінь захищеності від невиплати відсотків за кредит. Цей показник визначає які кошти заохочені підприємством для оплати відсотків по позиках, а також відбиває припустимий рівень зниження прибутку, що використовується для виплати відсотків без збитку для основної діяльності підприємства.

Таблиця 9.6

Розрахунок коефіцієнтів платоспроможності

Показник	Методика розрахунку	Розрахунок за балансом	Оптимальне значення
коефіцієнт платоспроможності Кпл.			> 1
коефіцієнт власності Кс			0,6
коефіцієнт фінансової залежності Кф.з.			1
коефіцієнт захищеності кредиторів Кз.кр.

ТЕМА 10. ФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ

План

9.1. Фінансове планування, його зміст, призначення, склад і завдання.

9.2. Види фінансового планування та їх характеристика

9.3. Фінансовий план підприємства, його зміст і порядок складання

9.4. Оперативне фінансове планування.

9.5. Бюджетування в системі оперативного фінансового планування.

9.1. Фінансове планування, його зміст, призначення, склад і завдання.

У складі загального планування розвитку економіки підприємств істотна роль належить фінансовому плануванню.

Фінансове планування — це процес розрахунку фінансових ре­зультатів, їх розподілу, визначення обсягів надходження відповідних видів фінансових ресурсів (прибуток, амортизація та ін.) і їх розпо­ділу за напрямами використання у запланованому році (періоді).

Фінансове планування є необхідним елементом управління еконо­мікою. Якщо фінанси, як такі, охоплюють усі сторони діяльності під­приємств, то фінансове планування виражає ці сторони діяльності у відповідних фінансових показниках, що використовуються в управ­лінні економікою. Без фінансового планування не може бути досяг­нутий той рівень управління економікою, що забезпечує підприєм­ству підвищення її ефективності, успіх на ринку, розширення мате­ріальної бази, успішне рішення соціальних питань і матеріального стимулювання робітників. У зв'язку з цим в умовах функціонування ринкових відносин потрібний значно вищий, ніж ми маємо на сьо­годні, науково обґрунтований рівень планування фінансово-госпо­дарської діяльності підприємств.

Фінансове планування призначене для визначення обсягу фінан­сових результатів, а також сукупної потреби підприємства у фінан­сових ресурсах у розмірах, що забезпечують фінансування розширен­ня виробництва, виконання фінансово-кредитних зобов'язань перед бюджетом, банками і т. п., вирішення соціальних проблем і матеріального стимулювання робітників підприємства. Крім цього, фінансове планування сприяє запобіганню наднормативних і надпланових ви­трат товарно-матеріальних цінностей і фінансових ресурсів як по ок­ремих видах проведених заходів, так і по підприємству загалом.

Об'єктом фінансового планування є доходи і накопичення, їх формування і розподіл, взаємини з ланками фінансово-кредитної системи, фонди грошових коштів, їх формування та використання, капітальні вкладення й обігові активи, планування їх обсягів і дже­рел фінансування, визначення джерел фінансування соціальної та культурно-побутової сфер підприємства.

Базується фінансове планування на показниках плану виробниц­тва, плану продажу продукції та послуг, плану капітальних вкладень та розвитку соціальної сфери.

Основними завданнями фінансового планування є:

• визначення джерел та обсягів фінансових ресурсів відповідно до потреб підприємства;

• виявлення резервів збільшення фінансових ресурсів;

• раціональний розподіл отримуваних прибутків і накопичень по ка­налах їх використання;

• здійснення фінансового контролю за формуванням та використан­ням фінансових ресурсів і коштів;

• забезпечення посилення ролі фінансового планування в управлінні виробництвом і підвищенні його ефективності. Основними стадіями (етапами) фінансового планування є:

• аналіз надходження і витрат фінансових ресурсів по їх видах і загалом за попередній звітний період;

• складання проекту фінансового плану на наступний рік;

• розгляд і затвердження фінансових планів;

• виконання фінансових планів.

9.2. Види фінансового планування та їх характеристика.

Фінансове планування здійснюється за допомогою фінансових розрахунків і планів різного змісту і призначення залежно від зав­дань і об'єктів планування. Виходячи з цього фінансові плани можна розділити на перспективні, поточні та оперативні.

Прикладом поєднання перспективного і поточного планування є бізнес-план, який зазвичай розробляють під час створення нового підприємства або обґрунтування виробництва нових видів продукції.

Бізнес-план являє собою документ, у якому викладені організа­ційні, виробничі та ринкові аспекти з майбутнього бізнесу, а також запропоновані планові розрахунки обсягів виробництва, необхідних інвестицій і передбачуваних фінансових результатів від здійснення запланованого заходу.

Складання бізнес-плану необхідно для визначення обсягів та роз­робки стратегії фінансування, залучення конкретних інвесторів до участі в створенні нового підприємства або фінансування нових ви­робничих програм. При цьому інвесторами можуть бути банки, інші юридичні, а також фізичні особи.

Структура бізнес-плану та його обсяг залежить від сфери діяль­ності, до якої належить бізнес, від розміру цього бізнесу, від суми інвестицій, необхідних для його організації, від обсягу й асортименту майбутнього продукту. Основна ж частина бізнес-плану має органі­заційний і виробничий характер. Відповідні його розділи відобража­ють відомості про продукцію, що планується до виробництва, її якість, рівні цін, ринки збуту, про результати маркетингових дослі­джень щодо конкурентоспроможності продукції і фінансові резуль­тати від її продажу.

9.3. Фінансовий план підприємства, його зміст і порядок складання.

Призначення фінансового плану — визначення обсягу фінансових результатів, а також сукупної потреби підприємства у фінансових ресурсах у розмірах, необхідних для фінансування передбачених об­сягів розширення виробництва, виконання фінансово-кредитних зо­бов'язань, вирішення соціальних завдань і матеріального стимулю­вання робітників підприємства.

Необхідність фінансового плану полягає в тому, щоб дати мож­ливість керівництву підприємства бачити, який обсяг фінансових ре­зультатів підприємство планує отримати у плановому році, які фі­нансові ресурси, в яких обсягах і звідкіля надходять, на які цілі вони витрачаються, виявити резерви збільшення власних фінансових ре­сурсів, здійснювати режим економії та контроль за цільовим вико­ристанням коштів.

Складання фінансового плану кожне підприємство здійснює само­стійно за встановленою формою. Фінансовий план державного під­приємства складається з двох частин:

1 — формування чистого прибутку;

2 — джерела формування і надходження коштів та напрями їх використання.

У першій частині фінансового плану передбачається розрахунок фінансових результатів від всіх видів діяльності підприємства, а та­кож чистого прибутку і його розподіл.

Друга частина фінансового плану містить сім розділів:

• джерела формування і надходження коштів;

• приріст активів підприємства;

• повернення залучених коштів;

• витрати, пов'язані з внесенням обов'язкових платежів до бюджету і державних цільових фондів;

• покриття збитків минулих періодів;

• елементи операційних витрат;

• розрахунок податку на додану вартість.

9.4. Оперативне фінансове планування.

У вирішенні питань підвищення ефективності виробництва велика роль належить оперативному управлінню. З іншого боку, ефектив­ність управління виробничими процесами, регулювання розрахунків з робітниками підприємства, покупцями та постачальниками, ланка­ми фінансово-кредитної системи (бюджетом, централізованими поза­бюджетними фондами, установами банків і т. ін.), забезпечення пла­тоспроможності підприємства в значній мірі залежить від організації оперативного фінансового планування.

Оперативне фінансове планування включає складання, насампе­ред, платіжного календаря.

Платіжний календар — це документ, в якому відображаються поточні надходження грошових коштів підприємства на певний пері­од часу.

Призначення платіжного календаря — встановлення розмірів по­точних витрат і обсягів надходження грошових коштів, послідовність та строки виконання всіх розрахунків на певний відрізок часу під­приємства. Він дає можливість фінансовим службам підприємства забезпечити своєчасне виконання розрахунків і платіжних зобов'я­зань, встановлювати зміни та рівень платоспроможності, а також фі­нансування нормальної господарської діяльності підприємства у від­повідному періоді.

9.5. Бюджетування в системі оперативного фінансового планування.

Процес складання бюджетів і контролю за їх виконанням яв­ляє собою бюджетування. Бюджетування базується на таких ви­могах:

• структурованість бюджетів;

• розроблення бюджетів усіма підрозділами;

• обґрунтованість показників бюджетів;

• забезпечення єдиного порядку підготовки, розгляду та розміщення бюджетів;

• забезпечення єдиного порядку аналізу виконання бюджетів.

Бюджетування має спрямовуватися на виконання таких основних завдань, як: визначення складу і обсягу витрат, пов'язаних із діяль­ністю окремих структурних одиниць і підрозділів; забезпечення по­криття запланованих витрат фінансовими ресурсами.

Необхідною умовою і складовою бюджетування є планування, яке конкретизується в бюджетах.

У системі оперативного фінансового планування складаються бюд­жети, які класифікуються за такими ознаками: за сферою діяльності підприємства (бюджет з інвестиційної діяльності, бюджет з операцій­ної діяльності, бюджет з фінансової діяльності); за видами витрат (бюджет із поточних витрат, бюджет капітальних витрат) тощо.

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: