Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Проведення санації підприємства при відкритті арбітражним судом процедури санації.





Основою для порушення справи про банкрутство є заява, подана в арбітражний суд боржником або кредитором. Для прийняття арбітражним судом рішення про порушення справи про банкрутство необхідно, щоб в загальній сумі вимоги кредиторів до підприємства-боржника складали не менше трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати і ці вимоги не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення терміну.

При порушенні справи про банкрутство арбітражним судом вводиться процедура розпорядження майном, призначається розпорядник майна і виноситься дата проведення підготовчого засідання суду. Також вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Розпорядження майном боржника - це система заходів відносно нагляду і контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника, з метою забезпечення збереження і ефективного використання майнових активів боржника і проведення аналізу його фінансового стану. Розпорядником майна призначається фізична особа, яка має ліцензію арбітражного керівника і на яке покладаються повноваження по розпорядженню майном боржника.

Введення мораторію на задоволення вимог кредиторів означає зупинку виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань по сплаті податків і зборів, термін виконання яких наступив до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів не розповсюджується на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування збитку, заподіяного здоров'ю і життю громадян. Закінчення дії мораторію відбувається у разі закінчення або дострокового припинення процедури санації, або ліквідаційної процедури, а також у разі затвердження арбітражним судом мирової угоди. Мирова угода має на увазі висновок домовленості між боржником і кредиторами про відстрочку і/або розстрочку платежів або припинення зобов'язань по угоді сторін (прощення боргів). Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії здійснення справи про банкрутство.



Санація згідно з Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вводиться на термін не більше дванадцяти місяців. Однак, по клопотанню комітету кредиторів або керівника санацією або інвесторів, цей термін може бути продовжений ще на шість місяців або скорочений.

Від дня винесення постанови про санацію:

- припиняються повноваження керівника боржника, і управління боржником переходить до керівника санацією;

- припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи.

Заходами відносно відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути:

1) Реструктуризація підприємства – здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зокрема шляхом його поділу з переходом боргових зобов’язань до юридичної особи, що не підлягає санації, якщо це передбачено планом санації, на змішану форми власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів.

2) Перепрофілювання виробництва на більш прибуткові види діяльності.

3) Закриття нерентабельних виробництв.

Домовленість між боржником і кредиторами відносно відстрочки та/або розстрочки платежів або прощенні (списанні) частини боргів, про що укладається мирова угода.

4) Ліквідація дебіторської заборгованості.

5) Продаж майна боржника недержавної власності як цілісного майнового комплексу на відкритих торгах в формі аукціону. Керівник санацією виступає організатором торгів або залучає для цих цілей спеціалізовану організацію.

6) Зобов'язання інвестора про погашення боргу (частини боргу) боржника, зокрема шляхом перекладу на нього боргу (частини боргу) і його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань.

7) Виконання зобов'язань боржника власником майна боржника і його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань.

8) Звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі реалізації плану санації. Вихідна допомога в цьому випадку платиться за рахунок інвестора, а при його відсутності - за рахунок реалізації майна боржника або за рахунок кредиту, отриманого для цієї мети.

9) Отримання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації. Отриманий для цієї мети кредит відшкодовується насамперед у відповідності зі статтею 31 Закони України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» за рахунок реалізації майна боржника.

10) Інші способи відновлення платоспроможності боржника.

Черговість задоволення вимог кредиторів. Насамперед задовольняються:

- вимоги, забезпечені заставою;

- виплата вихідної допомоги звільненим працівникам підприємства - банкрута, в тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

- витрати, пов'язані із здійсненням у справі про банкрутство в арбітражному суді і роботою ліквідаційної комісії.

У другу чергу задовольняються вимоги, які виникли за зобов'язаннями банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу в статутний фонд підприємства), зобов'язань, які виникли внаслідок спричинення шкоди життю і здоров'ю громадян, а також вимоги громадян-довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

У третю чергу задовольняються вимоги відносно сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

У четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, в тому числі і вимоги кредиторів, які виникли за зобов'язаннями в процедурі розпорядження майном боржника або в процедурі санації боржника;

У п'яту чергу задовольняються вимоги відносно повернення внесків членів трудового колективу в статутний фонд підприємства;

У шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Вимоги кожної наступної черги задовольняються після повного задоволення вимог попередньої черги.


Перелік основної і додаткової літератури

 

І. Основна література

 

1. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 18, 19-20, 21-22. - ст. 144.

2. Закон України “Про податок на додану вартість”// Негоціант-1997-№25

3. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”// Негоціант –1997- від 25.06.

4. Азаренкова Г.М. Фінанси підприємств: Навч. посіб. для самост. Вивчення дисципліни – К.: Знання-Прес, 2009. – 299 с.

5. Біла О.Г. Фінанси підприємств: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – Лівів: «Магнолія 2006», 2009. -383 с.

6. Білик М.Д. Фінанси підприємств. – К.: Методика-інформ, 2003. – 205 с.

7. Білик М.Д. Бабян Н.Д., Соколова О.Б. Фінанси підприємств: Практикум. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 196 с.

8. Гриб С.М. Фінанси підприємств в таблиця і схемах: Навчальнйи посібник. – Лівів: «Магнолія 2006», 2008. -224 с.

9. Гринькова В.М., Корда В.О. Фінанси підприємств: Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання-Прес, 2004. – 424 с.

10. Ковалев В.В., Ковалев Вит. В. Финансы предприятий. Учебное пособие. – М.: ООО «ВИТРЕМ», 2002. – 352 с.

11. Любенко Н.М. Фінанси підприємств: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 264 с.

12. Онисько С.М. Фінанси підприємств: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – Лівів: «Магнолія 2006», 2008. -367 с.

13. Слав’юк Р.А. Фінанси підприємств: Навч. посібник. – Центр навч. л-ри, 2004. – 460 с.

14. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2005. – 400 с.

15. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. проф. А.М.Поддєрьогіна. – К.: КНЕУ, 2000.

16. Фінансова діяльність підприємства: Підручник / Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я. – 2-ге вид. перероб і доп. – К.: Либідь, 2003. – 384 с.

17. Фінанси підприємств: навч. посіб. / Л. О. Омелянович [та ін. ] ; під заг. ред. Л. О. Омелянович ; Донбас. нац. акад. буд-ва та архіт. – Макіївка : ДонНАБА, 2005. – 280 с.

18. Фінанси підприємств: Навчальний посібник: Курс лекцій / За ред. д.е.н., проф. Г.Г. Кірейцева. – Київ: ЦУЛ, 2002. – 268 с.

19. Финансы предприятий: Учебник / Под ред. М.В. Романовского. – СПб.: Издательский дом «Бизнес-пресса», 2000. – 528 с.

20. Шуляк П.Н. Финансы предприятия: Учебник. – 2-е изд. – М.: Издательский Дом «Дашков и Ко», 2000. – 752 с.

 

ІІ. Додаткова література

 

1. Бородіна О.І. Фінанси підприємств: М. - ЮНІТІ. – 1995.

2. Гикиш Л.В. Финансы: Учеб. пособие. – К.: МАУП, 2001.

3. Ковальов В.В. Фінансовий аналіз. – М.: Фінанси і статистика, 1996.

4. Половинкин С.А. Управление финансами предприятия. Уч. практ. Пособие. – М.: ИД ФБК – ПРЕСС, 2001.

5. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання // Л.О. Омелянович та ін.: Навч. посібн. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2002.

6. Финансы, денежное обращение и кредит. Учебник / Под ред. проф. Н.Ф. Самсонова. – М.: ИНФРА-М, 2002.

7. Финансы. Учебник / Под ред проф. В.В.Ковалева. – М., 2001.









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2019 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.