|
|
Тема 1. Поняття й ознаки права як соціальної системиСтр 1 из 19Следующая ⇒ ПРАВОЗНАВСТВО
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК для студентів денної форми навчання технічних спеціальностей
Затверджено редакційно-видавничою радою університету, протокол № 3 від _ 28.12.09
Харків НТУ «ХПІ» 2010 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»
Г.М. Гаряева, О.Л. Муренко, С.В.Головін ПРАВОЗНАВСТВО
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК для студентів денної форми навчання технічних спеціальностей
Харків 2010 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»
До 125-річчя НТУ «ХПІ»
Г.М. Гаряева, О.Л. Муренко, С.В.Головін
ПРАВОЗНАВСТВО
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК для студентів денної форми навчання технічних спеціальностей
Затверджено редакційно-видавничою радою університету, протокол № 3 від _ 28.12.10 _
Харків НТУ «ХПІ» 2010 ББК 67.0я7 Г – 21 УДК 34 (0,75) Рецензент: Кандидат юридичних наук, ст.науковий співробітник Інституту вивчення проблем злочинності АПН України Яковець І.С.
Г 21 Гаряєва Г.М. Правознавство. Навчально-методичний посібник «Правознавство» призначений для студентів денної форми навчання технічних спеціальностей / Г.М. Гаряєва, О.Л. Муренко, С.В. Головін – Харків: НТУ “ХПІ”, 2009 – с. -.
ISBN
Навчально-методичний посібник містить у собі питання для самостійної роботи, реферати, задачі, тестові завдання, термінологічні завдання, проблемні питання, методичні завдання, практичні завдання, завдання для перевірки засвоєних знань, варіанти модульних контрольних робіт, питання для заліку а так само информаційне забезпечення для вивчення даної дисципліни. Призначено як для студентів неюридичних вищих навчальних закладів, які вивчають дисципліну «Правознавство», так і для викладачів ведучих дану дисципліну
Бібліогр.: назв. ББК 67.0я7
ISBN © Гаряєва Г.М., Муренко О.Л., Головін С.В. 2010 р. © НТУ “ХПІ”, 2010 р
Передмова
Суттєві демократичні перетворення у суспільстві, повернення його до сучасної цивілізації, прагнення в ньому до громадянського миру, спокою та повної злагоди люди все більше пов’язують з правом, з правовою державою, з правосуддям, з правами людини. Успішне вирішення завдань подальшого укріплення законнності, підвищення громадянської активності населення та викорінення злочинності в Україні потребує організованого подолання факторів, які в цьому перешкоджають, до яких належать і дефекти правової свідомості. Вивчення курсу „Правознавство” має важливе значення для підвищення правової культури фахівців. Вивчення, засвоєння і відповідно, розуміння понять і термінів підвищує світогляд студентів технічних спеціальностей, сприяє правильній орієнтації у формуванні правової культури, розвиває вміння захищати свої права та загальновизнані суспільні цінності, не забуваючи при цьому про свої власні обов'язки людини і громадянина. Програма „Правознавство” виходить з основного завдання цього курсу забезпечити підготовку працівників високої кваліфікації, готових і здатних брати участь у розбудові суверенної, правової, демократичної держави. Навчальна дисципліна «Правознавство» складається з таких розділів: „Теорія права”, „Цивільні правовідносини”, „Сімейні правовідносини”, Трудові правовідносини”, Адміністративні та кримінальні правовідносини”.
Програма курсу„Правознавство”
Тема 1. Поняття й ознаки права як соціальної системи Поняття права, його ознаки і функції. Структура правової норми. Види правових норм. Джерела права. Поняття законодавства. Нормативні та індивідуально-правові акти. Поняття системи права. Поділ права на галузі, підгалузі та правові інститути. Загальна характеристика основних галузей права України. Тема 2. Цивільне право як галузь права. Предмет і метод цивільного права. Система цивільно-правових відносин. Цивільне законодавство. Цивільний кодекс України. Поняття фізичних та юридичних осіб. Цивільна правоздатність і цивільна дієздатність. Обсяг дієздатності малолітньої та неповнолітньої особи. Визнання особи недієздатною, обмежено дієздатною. Визнання громадянина безвісно відсутнім та оголошення громадянина померлим. Особисті немайнові права громадян. Право власності. Тема 3. Цивільно-правові правочини (угоди). Договір. Поняття та ознаки правочину. Умови дійсності правочину. Недійсні правочини та їх наслідки. Поняття договору в цивільному праві. Поняття і зміст договору купівлі-продажу. Договір майнового найму (оренди). Договір позики. Договір дарування. Договір довічного утримання. Тема 4. Сімейні правовідносини. Сімейне законодавство. Сімейний кодекс України. Поняття шлюбу та сім’ї. Умови і порядок укладання шлюбу. Підстави та порядок припинення шлюбу. Визнання шлюбу недійсним. Особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя. Взаємні права і обов'язки батьків і дітей. Усиновлення (удочеріння). Порядок та підстави позбавлення батьківських прав. Патронат. Опіка і піклування. Тема 5. Трудові правовідносини. Кодекс законів про працю. Колективний договір. Поняття, сторони та зміст трудового договору. Умови і порядок прийняття на роботу. Підстави і порядок припинення трудового договору. Робочий час та час відпочинку. Види відпусток та порядок їх надання. Системи оплати праці. Поняття трудової дисципліни. Порядок накладання та зняття дисциплінарних стягнень. Правила внутрішнього трудового ропорядку. Особливості праці неповнолітніх. Порядок розв’язання індивідуальних трудових спорів. Колективні трудові спори та порядок їх розв’язання. Тема 6. Основи адміністративного права України. Правове регулювання державного управління в Україні. Відносини, які регулюються адміністративним правом. Кодекс України про адміністративні правопорушення. Адміністративний примус та переконання. Поняття адміністративного проступку. Види адміністративних стягнень. Органи, що розглядають справи про адміністративні правопорушення. Адміністративна відповідальність. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх. Тема 7. Основи кримінального права України. Загальна характеристика Кримінального кодексу України. Поняття та ознаки злочину. Класифікація злочинів. Стадії вчинення злочину. Мета і види кримінального покарання. Обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність. Особливості відповідальності неповнолітніх. Види злочинів. Відповідальність за окремі злочини.
Плани семінарських занять з курсу „Правознавство” Відповідно до навчального плану, крім лекційного курсу з „Правознавства”, проводяться семінарські заняття. Їх мета – виробити у студентів уміння самостійно поглиблювати знання з основ правознавства, аналізувати законодавчі акти, застосовувати їх у подальшій діяльності та повсякденному житті. Формувати навички логічного юридичного мислення, робити обгрунтовані висновки та узагальнення. Семінарські заняття не повторюють, а доповнюють і поглиблюють теми лекційного курсу і навчальної літератури. Для підготовки до семінару студенту пропонується тема, план семінару та шість видів завдань. Кожне з завдань передбачає свою конкретну особливу мету. Проблемні питання пропонуються для дискусій, сприяють розвитку творчого мислення, вміння аналізувати різноманітні правові явища, оволодінню мистецтвом вести обговорення і дискусію: вміти формувати, аругментувати і відстоювати свою позицію, ставити запитання опонентам, об’єктивно оцінювати точку зору інших студентів. Термінологічне завдання спонукає до вивчення студентами термінології правознавства, основних понять і визначень, які використовуються в юриспруденції. Методичне завдання сприяє переосмисленню, узагальненню і оцінюванню вивченого матеріалу і на цій основі проведенню порівняльного аналізу різних правових явищ, їх класифікації. Практичне завдання стимулює студентів до накопичення емпіричного матеріалу, розвиває вміння логічно будувати свою відповідь. Написання реферату полягає у підготовці декількома студентами рефератів на задану актуальну тему правознавства. Мета цього завдання – навчити студента працювати з літературними джерелами, оформляти і стисло викладати своє уявлення. Завдання для перевірки засвоєних знань спрямоване на перевірку засвоєних знань саме студентами. Воно зводиться до опрацювання тестів та інших завдань, що надає можливість студенту самостійно об’єктивно оцінити свій рівень знань. Перелік тем рефератів не є вичерпним. Студенти самостійно можуть обрати тему з даного питання. Під час підготовки до семінарських занять студент зобов’язаний виконати термінологічні, методичні завдання, скласти план відповіді на кожне питання семінарського заняття та підготувати реферати. Невиконання цих завдань тягне за собою незадовільну оцінку!!! У навчально-методичних матеріалах подана рекомендована література, яка для зручності поділена на 4 групи: документи і нормативно-правові акти, першоджерела, основні підручники і посібники та джерела для поглибленого вивчення окремих питань з правознавства. Поряд з рекомендованою літературою можна використати також інші доступні джерела. У результаті вивчення рекомендованої, а також іншої літератури студент повинен підготувати вичерпні відповіді на всі питання семінарського заняття. Виступаючи на семінарі, студент має чітко характеризувати обговорюване питання теми, прагнучи стислості і логічності викладу. При цьому він може користуватися своїм конспектом, але не зачитувати його замість свого усного виступу, а використовувати лише як план підготовки до семінару. Семінар закінчується висновком викладача. На семінарських занятттях ведеться облік поточної успішності студентів. Пропущений з будь-якої причини семінар або невдалий виступ на занятті необхідно протягом тижня відпрацювати шляхом написання письмової роботи з відповідями на всі питання теми пропущеного заняття та подальшого її захисту. Заборгованості з семінарів, незважаючи на їх кількість, є причиною недопущення студента до складання підсумкового заліку.
Принципи права. Норми права 1. Розчиняються в безлічі норм, пронизують усю правову матерію, виводяться із її суті 2. З'являються як загальнообов'язкові формально-визначені правила поведінки, пронизані принципами права 3. Є стрижнем усієї системи права, додають праву логічності, послідовності, збалансованості 4. Є частинками системи права, яка набуває логічності та збалансованості завдяки принципам права 5. Мають вищий рівень абстрагованості від регульованих відносин, звільнені від конкретики та подробиць 6. Являють собою модель (зразок, мірило, еталон) регульованих суспільних відносин, фіксують типові конкретні соціальні процеси, поведінку людини 7. Виступають як загальне мірило поведінки, не вказуючи права та обов'язки 8. Виступають як загальне мірило поведінки, вказуючи права та обов'язки 9. Є позитивним зобов'язанням і як таке набувають якостей особливого рівня права, що постає над рівнем норм, визначають їх ціннісну орієнтацію (спрямованість) 10. Перебувають під принципами, під їх ціннісною орієнтацією при володінні конкретною функціональною спрямованістю (регулятивною та охоронною) 11. Не мають способів регулювання, їх провідним елементом є повинність (те, що повинно бути), яка безпосередньо відображає існуючу в конкретному суспільстві систему цінностей та обґрунтовується нею 12. Притаманна їм повинність відображує існуючу в суспільстві систему цінностей не безпосередньо, а опосередковано через способи регулювання: дозволяння, обов'язки та заборони 13. Виступають відправним началом при вирішенні конкретних юридичних справ, особливо при застосуванні аналогії закону у разі наявності прогалин у законодавстві.. Усі принципи права можна поділити на: • загальносоціальні • спеціально-соціальні (юридичні) До загальносоціальних можна віднести: економічні; соціальні; політичні; ідеологічні, морально-духовні та ін. Спеціально-соціальні (юридичні) принципи права поділяються на: • Загальні — своєрідна система координат, у рамках якої розвивається національна правова система, і одночасно вектор, що визначає напрямок розвитку цієї правової системи. Належать до всіх галузей права. • Галузеві — своєрідна система координат, у рамках якої розвивається певна галузь права, і одночасно вектор, що визначає напрямок розвитку цієї галузі. Властиві конкретній галузі права (наприклад, принцип рівності сторін у майнових відносинах — у цивільному праві; рівності держав, поважання державного суверенітету, невтручання у внутрішні справи держави та ін. — у міжнародному публічному праві). • Міжгалузеві — своєрідна система координат, у рамках якої розвиваються кілька відповідних галузей права, і одночасно вектор, що визначає напрямок розвитку цих галузей. Властиві кільком спорідненим галузям права (наприклад, принципи гласності та змагальності сторін судового розгляду — в кримінально-процесуальному та цивільному процесуальному праві; принципи недоторканності власності, свободи економічної діяльності, свободи укладати договір, необхідності конкуренції та заборони монополізації — у підприємницькому та банківському праві). Загальноправові принципи можна визначити, як сукупність морально-етичних і організаційних принципів Перші з них утворюють етичну основу права, його духовний фундамент. Ці принципи безпосередньо впливають на нормативний зміст права. Друга група загальних принципів, тісно взаємозв'язана з першою, складає організаційно-процедурну права, орієнтовану на забезпечення його ролі як особливого, державного регулятора суспільних відносин, виконання правом його специфічно юридичних функцій. Згідно цьому право будь-якої демократичної держави, зокрема сучасній Україні, разом з певними, історично обумовленими особливостями, характеризується також загальними рисами, засобами, властивими всякому праву, заснованому на міжнародновизнаних, загальнолюдських принципах. В той же час слід відмітити, що загальні принципи, що входять у систему загальноправових, розповсюджуються на майже всі сфери людських відносин. Ці принципи, якщо вони будуть реально перетворюватися в дійсність, мають ідеологічне та виховне значення. Проте, по суті, специфіку саме права ці принципи не відображають. Саме тому, принципи права потрібно виводити не з ідеологічних категорій, а саме з правової матерії Принципи права - це вихідні положення (початку) права, що є основою його втримування. Види принципів права: Загальправові (загальні) виражають загальне в утримуванні всіх галузей права, являють собою вихідні початки усередині галузевої правотворчої і правозастосовної діяльності держави. До числа ці принципів, зокрема, відносяться наступні: - верховенства права; - законності; - рівності всіх перед законом (рівноправності);. - взаємної відповідальності особи й держави; - відповідальності при наявності вини.
Стадії злочину Стадії вчинення злочину - це певні етапи його здійснення, які істотно різняться між собою ступенем реалізації злочинного наміру, характером діяння (дії або бездіяльності) та моментом закінчення. У Кримінальному кодексі України визнаються злочинними і караними три стадії вчинення злочину:
Замах на злочин має місце тоді, коли: * вчинено діяння, безпосередньо спрямоване на вчинення певного злочину; * злочин не доведений до кінця; * причини закінчення злочину не залежать від волі винного. ДОДАТОК 1
ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИЙ ДОГОВІР.
Класифікація правочинів. · Види правочинів, виходячи з кількості сторін 1) Односторінні 2) Дво – чи багатосторонні Стаття 628. Зміст договору 1. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. 2. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Стаття 631. Строк договору 1. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. 2. Договір набирає чинності з моменту його укладення. 3. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. 4. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Стаття 632. Ціна 1. Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. 2. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. 3. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. 4. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи.
ДРУЖИНИ ТА ЧОЛОВІКА Опіка та піклування. Стаття 243. Діти, над якими встановлюється опіка, піклування 1. Опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. { Частина перша статті 243 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3497-IV (3497-15) від 23.02.2006 } 2. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. 3. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України (435-15). Стаття 244. Особа, яка може бути опікуном, піклувальником дитини 1. Опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. 2. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини. 3. Не можуть бути опікунами, піклувальниками дитини особи, зазначені в статті 212 Сімейного Кодексу. { Частина третя статті 244 в редакції Закону N 1452-VI (1452-17) від 04.06.2009 } Стаття 245. Опіка та піклування над дитиною, яка проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі { Назва статті 245 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3497-IV (3497-15) від 23.02.2006 } 1. Якщо дитина постійно проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, функції опікуна та піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію цих закладів. { Стаття 245 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3497-IV (3497-15) від 23.02.2006 } Стаття 246. Контроль органу опіки та піклування за дотриманням прав дитини, над якою встановлено опіку або піклування 1. Орган опіки та піклування контролює умови утримання, виховання, навчання дитини, над якою встановлено опіку або піклування. Стаття 247. Права дитини, над якою встановлено опіку або піклування 1. Дитина, над якою встановлено опіку або піклування, має право: 1) на проживання в сім'ї опікуна або піклувальника, на піклування з його боку; 2) на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до її людської гідності; 3) на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону; 4) на захист від зловживань з боку опікуна або піклувальника. 2. Встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на отримання пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, призначених дитині відповідно до законів України, а також права власності дитини на ці виплати. { Частина друга статті 247 в редакції Закону N 1390-VI (1390-17) від 21.05.2009 } Стаття 248. Права дитини-сироти і дитини, позбавленої батьківського піклування, яка проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, прийомній сім'ї { Назва статті 248 в редакції Закону N 3497-IV (3497-15) від 23.02.2006 } 1. Дитина-сирота і дитина, позбавлена батьківського піклування, яка проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, прийомній сім'ї, має право: { Абзац перший частини першої статті 248 в редакції Закону N 3497-IV (3497-15) від 23.02.2006 } 1) на всебічний розвиток, виховання, освіту, повагу до її людської гідності; 2) на збереження права користування житлом, у якому вона раніше проживала. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону; 3) на пільги, встановлені законом, при працевлаштуванні після закінчення строку перебування у зазначеному закладі. 2. Влаштування дитини до закладу, зазначеного у частині першій цієї статті, не припиняє права дитини на аліменти, пенсії, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника. Стаття 249. Права та обов'язки опікуна, піклувальника щодо дитини 1. Опікун, піклувальник зобов'язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти. Опікун, піклувальник має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування. 2. Опікун, піклувальник має право вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду. 3. Опікун, піклувальник не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випадків, коли таке спілкування суперечить інтересам дитини. 4. Цивільні права та обов'язки опікуна, піклувальника встановлюються Цивільним кодексом України (435-15). 5. Підстави для виникнення права на оплату послуг опікуна та піклувальника, її розмір і порядок виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України. { Частина п'ята статті 249 в редакції Закону N 524-V (524-16) від 22.12.2006 } Стаття 250. Припинення опіки, піклування над дитиною 1. Опіка, піклування над дитиною припиняється у випадках, встановлених Цивільним кодексом України (435-15). Стаття 251. Звільнення опікуна та піклувальника дитини від їх обов'язків 1. Особа може бути звільнена від обов'язків опікуна або піклувальника дитини у випадках, передбачених Цивільним кодексом України (435-15), а також тоді, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки, піклування.Стадії вчинення злочину Стаття 13. Закінчений та незакінчений злочини 1. Закінченим злочином визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального Кодексу. 2. Незакінченим злочином є готування до злочину та замах на злочин. Стаття 14. Готування до злочину 1. Готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину. 2. Готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності. Стаття 15. Замах на злочин 1. Замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. 2. Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі. 3. Замах на вчинення злочину є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця. Стаття 16. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин Кримінальна відповідальність за готування до злочину і замах на злочин настає за статтею 14 або 15 і за тією статтею Особливої частини Кримінального Кодексу, яка передбачає відповідальність за закінчений злочин. Стаття 17. Добровільна відмова при незакінченому злочині 1. Добровільною відмовою є остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця. 2. Особа, яка добровільно відмовилася від доведення злочину до кінця, підлягає кримінальній відповідальності лише в тому разі, якщо фактично вчинене нею діяння містить склад іншого злочину.
Стаття 37. Уявна оборона 1. Уявною обороною визнаються дії, пов'язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпечного посягання не було, і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала наявність такого посягання. 2. Уявна оборона виключає кримінальну відповідальність за заподіяну шкоду лише у випадках, коли обстановка, що склалася, давала особі достатні підстави вважати, що мало місце реальне посягання, і вона не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення. 3. Якщо особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення, але при цьому перевищила межі захисту, що дозволяються в умовах відповідного реального посягання, вона підлягає кримінальній відповідальності як за перевищення меж необхідної оборони. 4. Якщо в обстановці, що склалася, особа не усвідомлювала,але могла усвідомлювати відсутність реального суспільно небезпечного посягання, вона підлягає кримінальній відповідальності за заподіяння шкоди через необережність. Варіант №1 1. Визначте злочин проти власності, який полягає в таємному викраденні чужого майна: а) розбій; б) крадіжка; в) грабіж; г) шахрайство. 2. Визначте вид правовідносин, для яких характерною є майнова відокремленість та юридична рівність: а) сімейні; б) трудові; в) предметні; г) адміністративні; д) цивільні. 3. Визначте, кому з наведених осіб обмежується займатися підприємницькою діяльністю: а) вагітній жінці; б) народному депутату України; в) школяру віком 15 років; г) пенсіонеру. 4. Визначте поняття, яке означає організацію, створену шляхом об'єднання осіб (учасників), що мають право участі в цій організації: а) товариство; б) підприємство; в) об'єднання; г) корпорація. 5. Визначте, який загальний термін позовної давності встановлений в Україні: а) 1 рік; б) 3 роки; в) 5 років; г) 10 років. 6. Задача: А. позичив другу 3000 у.о. без розписки. У позикодавця був один свідок, у позичальника – два. Позичальник вже 8 місяців як заборгував,хоча позичав гроші на 1 місяць. Позичальник живе у іншій області, позикодавець не бачив його вже півроку. Як вчинити?
Варіант №2 1. Кредитором у зобов’язанні є: а) особа, яка уклала кредитний договір; б) особа, яка має право вимагати від боржника виконання встановлених дій; в) банківська установа, яка видала кредит; г) особа,яка має право на отримання відсотків за договором. 2. Уступкою вимоги є: а) заміна боржника у зобов’язанні; б) заміна кредитора у зобов’язанні; в) заміна вимоги за рішенням суду; г) заміна вимоги внаслідок банкрутства. 3. Зобов’язання не можуть забезпечуватися: а) договірними санкціями; б) участю третіх осіб; в) судовим рішенням; г) заставою. 4. Визначте правильне твердження: а) шлюб – це постійне спільне проживання жінки та чоловіка; б) шлюб – це сімейний союз двох осіб; в) шлюб – це сімейний союз чоловіка і жінки, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану; г) шлюб – це сімейний союз чоловіка і жінки із метою народження дитини. 5. Які форми шлюбу породжують сімейні права та обов’язки подружжя: а) церковний шлюб; б) шлюб, зареєстрований в органах РАЦС; в) громадянський шлюб; г) незареєстрований шлюб. 6. Задача: У 1999 р. С. позичив приватному підприємцю товар на суму 1300 грн. та отримав розписку, яка не завірена нотаріально.Строк вже давно минув. Якими повинні бути дії С. та яка імовірність повернення товару?
Варіант №3 1. Визначте одну з умов, необхідних для укладання шлюбу: а) взаємна згода майбутнього подружжя; б) згода батьків молодих; в) достатній матеріальний рівень; г) наявність повної середньої освіти. 2. Визначте категорію осіб, стосовно яких установлюється опіка: а) неповнолітні особи; б) малолітні особи, які не досягли 14 років і залишилися без батьківського піклування; в) особи, визнані непрацездатними; г) особи пенсійного віку. 3. Які категорії осіб не мають права на отримання аліментів: а) чоловік або жінка, чия поведінка у шлюбі була негідною; б) непрацездатний чоловік або дружина; в) дружина під час вагітності; г) чоловік або дружина, із яким проживає дитина-інвалід? 4. У якому порядку може бути змінений шлюбний договір: а) одним з подружжя; б) обома з подружжя; в) за згодою дітей; г) не може бути змінений? 5. Визначте взаємні зобов’язання сторін, які встановлюються в колективному договорі: а) оплата пенсій; б) умови та охорона праці; в) гарантії діяльності політичних партій; г) преміальна оплата. 6. Задача: Батько подарував М. будинок. Батько там прописаний та проживає. Тепер він хоче повернути його назад. Чи буде мати юридичну силу договір дарування? Чи необхідно засвідчувати у нотаріуса договір оренди землі та що буде у разі недотримання нотаріальної форми договору?
Варіант №4 1. Визначте підстави призначення пенсій з інвалідності внаслідок професійного захворювання в період роботи: а) залежно від стажу роботи; б) незалежно від стажу роботи; в) після досягнення пенсійного віку; г) після десятирічного стажу роботи. 2. Визначте заходи дисциплінарного стягнення, які можуть бути вжито до працівника за порушення трудової дисципліни: а) догана або звільнення; б) виправні роботи або заходи громадського впливу; в) штраф або конфіскація майна; г) арешт або попередження. 3. Визначте нормальну тижневу тривалість робочого часу: а) 24 години; б) 36 годин; в) 40 годин; г) 48 годин. 4. Визначте, до якої галузі законодавства належать поняття: зарплата, робочий час, трудова дисципліна, охорона праці: а) трудове право; б) конституційне право; в) кримінальне право; г) адміністративне право. 5. Визначте строк військової служби для осіб, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра: а) до 9 місяців; б) до 10 місяців; в) до 1 року; г) до 1,5 року. 6. Задача: В. у розлученні 1,5 року. Колишній чоловік користується її машиною. Дію довіреності вона скасувала, але він продовжує користуватися її автівкою. Як їй повернути своє авто?
Варіант №5 1. Визначте, який орган вирішує колективні трудові спори: а) комісія з примирення; б) третейський суд; в) загальний суд; г) комісія з трудових спорів. 2. Від чого залежить забезпечення державою права особи на працю: а) від походження особи; б)від соціального стану; в) від майнового стану; г) від громадянства? 3. Обов’язковою умовою трудового договору є: а) трудова функція працівника; б) строк дії договору; в) надання неповного робочого часу; г) пільги, що надаються працівникові. 4. Коли настає право працівника на щорічну основну і додаткову відпустки повної тривалості: а) після 10 років трудового стажу; б) після закінчення 1 року безперервного трудового стажу; в) наступного дня; г) після закінчення 6 місяців безперервної роботи на цьому підприємстві? 2. Визначте підстави призначення пенсій з інвалідності внаслідок професійного захворювання в період роботи: а) залежно від стажу роботи; б) незалежно від стажу роботи; в) після досягнення пенсійного віку; г) після десятирічного стажу роботи. 4. Визначте заходи дисциплінарного стягнення, які можуть бути вжито до працівника за порушення трудової дисципліни: а) догана або звільнення; б) виправні роботи або заходи громадського впливу; в) штраф або конфіскація майна; г) арешт або попередження. 5. Визначте нормальну тижневу тривалість робочого часу: а) 24 години; б) 36 годин; в) 40 годин; г) 48 годин. 6. Задача: С. збирається купити квартиру у місті, продавець просить оплатити завдаток у сумі 100 у.о. Як це правильно оформити?
Варіант №6 1. Яке покарання слід застосувати до неповнолітнього (17 років) за те, що той брутально повівся на вулиці, на зауваження громадян і працівників міліції не реагував: а) адміністративний арешт на 10 діб; б) попередження; в) виправні роботи; г) штраф? 2. З якого моменту настає адміністративна правосуб’єктність державних органів та юридичних осіб: а) з моменту заснування; б) з моменту припинення діяльності; в) через 5 днів з моменту заснування; г) з моменту початку діяльності? 3. Визначте галузь права, яка регулює відносини, що виникають у процесі реалізації кримінальних покарань: а) трудове право; б) адміністративне право; в) кримінально-процесуальне право; г) кримінальне право. 4. Визначте ситуацію, яка регулюється кримінальним правом: а) звільнення з роботи; б) крадіжка; в) невиконання заповіту; г) запізнення на роботу. 5. Визначте основну суспільну функцію покарання: а) припинення правопорушення; б) виправлення винних та запобігання новим злочинам; в) примусовий вплив на правопорушника; г) піддання кримінальній відповідальності. 6 Задача: В. позичив знайомим гроші. У заставу взяв техпаспорт на мотоцикл. Гроші йому не повертають. Чи має він право переоформити мотоцикл на себе?
Варіант №7 1. Визначте захід примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в обмеженні прав і свобод з осудженого: а) звільнення з посади; б) стягнення; в) попередження; г) покарання. 2. Визначте єдину підставу кримінальної відповідальності за конкретно вчинений злочин: а) суспільна небезпечність діяння та його передбаченість у Кримінальному кодексі України;
  ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...  ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...  Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...  Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|