|
|
Моніторинг початкового рівня сформованості вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів баяністами-акордеоністамиСтруктуру процесу раціонального запам’ятовування ми досліджували з позицій структурно-функціонального підходу, що є різновидом системного аналізу. Системний підхід до формування вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування дозволяє розглядати його як складну цілісну систему. Елементи цієї системи – це самостійні частини, які реалізують свої функції тільки у взаємодії з іншими елементами системи. Аналіз наукових праць дозволяє дійти висновку, що ефективним можна вважати ті уміння раціональної організації процесів запам’ятовування, які знаходяться на високому та достатньому рівні. Для того, щоб удосконалити уміння раціональної організації процесів запам’ятовування, необхідно визначити початковий рівень сформованості умінь, критерії та показники їх оцінювання. В енциклопедичній та спеціальній літературі, «критерій» (від лат. critērium – засіб судження) трактується як мірило для визначення, оцінки предмета або явища, ознаки, на підставі якої відбувається класифікація педагогічних явищ, процесів. Ступінь вияву критерію подається в конкретних показниках, які мають ряд ознак. Нас цікавлять показники, за допомогою яких буде визначено якість та рівень умінь. Для визначення початкового рівня сформованості вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів баяністами-акордеоністами ми означили критерії. Основними критеріями, на нашу думку, є теоретичний і практичний. Для кожного з них визначено певні показники. Показники теоретичного критерію: · знання (психолого-педагогічні, методичні, суто професійні з інструментального виконавства); · знання особливостей самостійної роботи з метою формування умінь раціонального запам’ятовування; · знання психологічних особливостей формування художньо-інтелектуального мислення. Першим показником теоретичного критерію вважаємо знання (психолого-педагогічні, методичні, спеціальні з музично-теоретичних дисциплін). Без знань фундаментальних ідей, принципів та теорії базової психології і педагогіки процес формування раціонального запам’ятовування у виконавців неможливий. Знання сутності і видів пам’яті, знання характерних особливостей інструменту, знання базових методів і прийомів запам’ятовування. Другий показник теоретичного критерію – це знання особливостей організації самостійної роботи з метою формування умінь раціонального запам’ятовування для отримання професійних знань, умінь і навичок та планування і здійснення процесу самонавчання та самовиховання. Для формування процесу раціонального запам’ятовування потрібна правильна організація самостійної роботи баяніста-акордеоніста. Якщо студент навчиться продуктивно запам’ятовувати музичний матеріал, раціонально використовувати час вивчення музичного твору, то він зможе досягти вагомих результатів не лише під час навчання, але й зможе досягти висот у виконавській і концертній практиці. Кожен педагог знає, що процес самостійної роботи студента не можна залишити безконтрольним.Формування у студента вміння аналізувати свої дії, розвиток самостійності художньо-інтелектуального мислення – найбільш трудомісткий і тривалий процес. Вміння студента самостійно думати, аналізувати свої дії, усвідомлюючи їх сенс і результат сприяє не тільки раціональній організації його самостійної роботи і кращому запам’ятовуванню музичного матеріалу, а й дає йому можливість розвинути індивідуальність. На практиці здатність до самостійного мислення і самоаналізу передбачають цілий ряд методичних прийомів, роздумів, пошуків, експериментів. Потрібно сказати, що однієї спрямованості і вияву активності для цього недостатньо. Потрібен ще й досвід самоосвіти, якого не можна набути автоматично у процесі загальної навчальної діяльності – це передбачає спеціальну роботу. Третім показником теоретичного критерію є знання психологічних особливостей художньо-інтелектуального мислення. Художньо-інтелектуальне мислення, це складний, багатогранний процес, який включає у себе аналіз тонального плану твору, гармонічних особливостей твору, аналіз фактури та інше. Баяністи-акордеоністи мають якомога більшу увагу приділяти розвитку художньо-інтелектуального мислення, адже від цього напряму буде залежати якість і міцність їхнього процесу запам’ятовування. Показники практичного критерію: · достатні уміння і навички гри на інструменті; · уміння застосовувати навчальні посібники, методичну літературу; · уміння використовувати ефективні для раціонального запам’ятовування методи вивчення музичного матеріалу. Відповідно до першого показника виконавцю необхідно мати гарні уміння і навички гри на інструменті. Баяніст-акордеоніст повинен багато уваги приділяти заняттям на музичному інструменті, для того, щоб вільно грати музичний матеріал будь-якої складності, розкуто і природньо почувати себе на сцені, мати значний запас технічних прийомів гри на інструменті, щоб з легкістю передати художній образу твору. Запам’ятовування вимагає значної концентрації, однак окрім того, виконавцю необхідно мати гарні виконавські вміння, які допоможуть при вивченні швидше запам’ятати музичний матеріал на рівні тактильних образів. Другим показником практичного критерію є уміння застосовувати навчальні посібники і методичну літературу. Будь-який баяніст-акордеоніст у виконавській практиці не може у повній мірі володіти ідеальними прийомами і методами для запам’ятовування музичного матеріалу. Саме тому виконавцю необхідно постійна підтримка з боку наукових досліджень Адже у навчальних посібниках і методичній літературі, виконавець може знайти і зрозуміти, які є методи і засоби для формування умінь раціонального процесу запам’ятовування, і навчитись ними користуватись. Виконавець має постійно удосконалювати свої навички запам’ятовування і навчально-методична література може йому у цьому допомогти. Третім показником являється уміння використовувати ефективні для раціонального запам’ятовування методи вивчення музичного матеріалу. Кожен виконавець маючи теоретичні знання про пам’ять, її структуру і види, володіючи певними прийомами і техніками запам’ятовування не завжди може їх доцільно приміняти на практиці. Саме тому, баяністу-акордеоністу дуже важливо навчитись використовувати ефективні методи вивчення музичного матеріалу. Ці методи він може перейняти у педагога-наставника, або ж досліджуючи методичну літературу, яка сформує у нього розуміння щодо їхнього застосування. Але цей процес, має контролюватись педагогом, адже часто студенти, по своєму інтерпретують методи вивчення музичного матеріалу, видозмінюючи зміст, що приводить до їхньої неефективності. У період експериментального етапу дослідження для отримання даних щодо початкового рівня сформованості умінь раціональної організації процесу запам’ятовування музичних творів баяністами-акордеоністами було використано низку методів, зокрема: анкетування студентів; аналіз анкетування; експеримент із запам’ятовування уривку музичного твору, об’ємом у восьмитактний період. Відповідно до визначених критеріїв і показників виділено три рівні сформованості вмінь раціональної організації процесу запам’ятовування музичних творів баяністами-акордеоністами: високий рівень (ВР), достатній рівень (ДР), середній рівень (СР). Високий рівень умовно визначає високий ступінь сформованості вмінь раціональної організації процесу запам’ятовування музичних творів. Баяністи-акордеоністи, які досягли цього рівня, можуть із легкістю запам’ятати невелику музичну побудову, наприклад, як у нашому експерименті, восьмитактний період. Вони мають глибокі теоретичні знання з психолого-педагогічних і музично-виконавських дисциплін. На високому рівні володіють грою на інструменті. Самостійно знаходять і впроваджують ефективні, новітні методи вивчення музичного матеріалу. Достатній рівень мають баяністи-акордеоністи, із достатніми уміннями раціональної організації процесу запам’ятовування музичних творів, стійкими теоретичними знаннями з психолого-педагогічних та музично-виконавських дисциплін. Такі студенти прикладаючи деякі зусилля можуть добре запам’ятати невеличкий уривок музичного твору за короткий проміжок часу. Відзначаються непоганим рівнем гри на інструменті. Користуються методами і прийомами запам’ятовування музичного матеріалу, зазначеними у методичних посібниках і науковій літературі. Середній рівень характерний для баяністів-акордеоністів, у яких поганий рівень сформованості вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів. Студенти цієї рівневої групи не дуже добре володіють теоретичними знаннями з психолого-педагогічних та музично-виконавських дисциплін. Мають дуже посередній рівень гри на музичному інструменті. Не застосовують ніяких ефективних методів для покращення процесу запам’ятовування музичного матеріалу. Для того, щоб одержати кількісну характеристику рівня вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів баяністами-акордеоністами, використовуємо для кожного показника трибальну систему: 3 бали – високий рівень; 2 бали – достатній рівень; 1 бал – середній рівень; Враховуючи кількість показників за кожним критерієм, максимальний бал складає: за теоретичним критерієм – 9 балів; за практичним критерієм – 9 балів. Загальний коефіцієнт оцінки стану сформованості вмінь покомпонентно обчислювався на основі числових даних, одержаних за кожний компонент сформованості вмінь. Для цього використано формулу: Ki = де а За допомогою коефіцієнта Κi визначається група за рівнем сформованості вмінь, до якої належить відповідний студент. Для визначення меж рівнів сформованості вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів баяністами-акордеоністами використано такі нерівності: ВР 0,76 ≤ Ki ≤ 1,00 ДР 0,51 ≤ Ki ≤ 0,75 СР 0,26 ≤ Ki ≤ 0,50 (2.2) Згідно з вищенаведеними нерівностями, загальний рівневий ценз у балах визначено за сумарною кількістю отриманих балів за кожним з показників критеріїв компонента. Відповідно до формули (2.1) і нерівностей (2.2) отримано наступні рівневі цензи в балах за компонентами (див. табл. 2.1). Підсумковий рівень сформованості вмінь раціональної організації запам’ятовування музичних творів баяністами-акордеоністами визначався за формулою загального підсумкового коефіцієнта: Кзаг = де Кзаг – загальний підсумковий коефіцієнт, Кк – загальний коефіцієнт за теоретичним критерієм, Ко – загальний коефіцієнт за практичним критерієм.
Таблиця 2.1 Таблиця рівнів сформованості вмінь за теоретичним і практичним критерієм
Рівневий ценз за критеріями готовності (у балах) Належність загального підсумкового коефіцієнта сформованості вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів баяністами-акордеоністами до відповідного рівня визначено відповідно до нерівностей (2.2). На основі аналізу психолого-педагогічної літератури, дисертаційних досліджень, власних спостережень зокрема, виділено специфічні складові формування вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів баяністами-акордеоністами, що стали основою показників, за якими проводилась оцінка практичного критерію рівня умінь сформованості процесу запам’ятовування у студентів. Отже, аналізуючи анкети дослідних груп, і беручи до уваги експеримент із вивченням простої побудови, встановлено рівень сформованості вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів баяністами-акордеоністами, вміння застосовувати методичний матеріал, та уміння використовувати новітні ефективні методи запам’ятовування. Мета констатувального експерименту – визначити початковий рівень сформованості вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів баяністами-акордеоністами, респондентами якого стали 40 студентів музичних спеціальностей педагогічного коледжу та університету, з яких 20 студентів становили експериментальну групу (ЕГ), 20 – контрольну (КГ). У процесі проведення дослідження було проведено анкетування студентів відділень музичного мистецтва Уманського гуманітарно-педагогічного коледжу ім. Т. Г. Шевченка і студентів відділу інструментального виконавства, факультету мистецтв Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Отримані дані сприяли цілеспрямованій діяльності з досягнення студентами гуманітарно-педагогічного коледжу та педагогічного університету більш високих рівнів сформованості умінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів. Завданням було діагностувати рівень сформованості у баяністів-акордеоністів їхнього процесу запам’ятовування, який, на наш погляд, є значущим для виконавської діяльності. Діагностика теоретичного компонента сформованості у баяністів-акордеоністів умінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів була проведена з метою визначення рівня засвоєності знань (психолого-педагогічних, методичних, виконавських); особливостей самостійної роботи з метою формування умінь раціонального запам’ятовування; знання психологічних особливостей формування художньо-інтелектуального мислення. Для цього ми провели анкетування (Додаток А, анкета 1). За допомогою анкети за рівнем значущості кожного показника, вираженого в балах, встановлено адекватні судження про те, наскільки сформовані уміння раціонального процесу запам’ятовування музичних творів та які складності при запам’ятовуванні і відтворенні музичного твору виникають у виконавця під час гри на музичному інструменті. Кожне із десяти запитань оцінювалось за трибальною шкалою. Для діагностики першого показника – знання (психолого-педагогічні, методичні, суто професійні з інструментального виконавства) – було використано три перших питання анкети (Додаток А, анкета 1). Студентам пропонувалося дати відповіді на такі запитання: · Які види пам’яті (слухова, зорова, моторна, емоційна, інтелектуальна) Ви найбільше використовуєте під час вивчення музичного твору напам’ять? · Чи використовуєте Ви методичні прийоми під час вивчення музичного твору напам’ять? · Чи визначаєте Ви, які виконавські складнощі є в кожному музичному творі? Так, у першій групі (ЕГ) всього 4,33% опитаних показали високий рівень психолого-педагогічних, методичних, виконавських знань, 41,83% – достатній рівень та 53,84% – середній рівень знань. У другій групі (КГ) тільки 4,25% опитаних засвідчили високий рівень психолого-педагогічних, методичних, виконавських знань, 39,62% – достатній рівень та 56,13% – середній рівень знань. Другий показник – знання особливостей самостійної роботи з метою формування умінь раціонального запам’ятовування – визначався за допомогою анкетування (Додаток А, анкета1, питання 4 – 7). Студентам пропонувалося дати відповіді на такі запитання: · Чи здійснюєте Ви аналіз форми музичного твору під час його самостійного вивчення? · Чи переважає у Вас певний вид пам’яті (слухова, зорова, моторна, емоційна, інтелектуальна) під час самостійного вивчення музичного твору? · Чи були у Вас зриви під час концертного виступу? · Чи знаєте Ви причину зривів під час концертного виступу? Мета анкетування – визначити у студентів наявність знання особливостей самостійної роботи і її продуктивність перевірена концертним виступом, адже від цього показника залежить формування умінь раціонального запам’ятовування. Так, у першій групі (ЕГ) у 7,69% опитуваних зафіксовано високий рівень знання особливостей самостійної роботи, 49,04% засвідчили достатній рівень та 43,27% – середній рівень знання особливостей самостійної роботи. У другій групі (КГ) високий знання особливостей самостійної роботи у 9,44% опитаних, 50,47% засвідчили достатній рівень та 40,09% – середній рівень знання особливостей самостійної роботи. Третій показник теоретичного критерію – знання психологічних особливостей формування художньо-інтелектуального мислення – визначався за допомогою анкетування (Додаток А, анкета 1, питання 8 – 10). Студентам пропонувалося дати відповіді на такі запитання: · Чи забували Ви нотний текст під час концертного виступу? · Чи знаєте Ви причини забування нотного тексту під час концертного виступу? · Твори якого стилю Вам складні для запам’ятовування? У ході експерименту брали до уваги те, що особистості із вищим рівнем знання психологічних особливостей формування художньо-інтелектуального мислення більш старанні, наполегливі, продуктивні спочатку в навчанні, а потім – у виконавській діяльності. Так, у першій групі (ЕГ) у 18,75% опитаних зафіксовано високий рівень знання психологічних особливостей формування художньо-інтелектуального мислення, у 54,81% – достатній рівень мотивації, у решти – 26,44% опитаних – середній рівень знання психологічних особливостей формування художньо-інтелектуального мислення. Друга група (КГ) показала такі результати: 18,87% – високий рівень, 52,36% – достатній рівень та 28,77% – середній рівень знання психологічних особливостей формування художньо-інтелектуального мислення. Результати моніторингового дослідження показників теоретичного критерію дозволяють визначити коефіцієнт готовності студентів з кожного показника за формулою (2.1), описаною в п. 2.2. у кожній групі. Так, у першій групі (ЕГ) перший показник – знання (психолого-педагогічні, методичні, суто професійні з інструментального виконавства) – має коефіцієнт 0,63; другий показник – знання особливостей самостійної роботи з метою формування умінь раціонального запам’ятовування – 0,64; третій показник – знання психологічних особливостей формування художньо-інтелектуального мислення – 0,71. У другій групі (КГ) встановлено такі результати: перший показник – знання (психолого-педагогічні, методичні, суто професійні з інструментального виконавства) – має коефіцієнт 0,62; другий показник – знання особливостей самостійної роботи з метою формування умінь раціонального запам’ятовування – 0,65; третій показник – знання психологічних особливостей формування художньо-інтелектуального мислення – 0,745. Відповідно до нерівностей (2.2) меж рівнів готовності, зазначених у п. 2.2, встановлено, що коефіцієнти всіх показників мотиваційного критерію мають достатній рівень (ДР) (таблиця 2.2). Таблиця 2.2   ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...  Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...  ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...  Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|
, (2.1),
– сума фактично отриманих балів,
– максимальна сума балів, можлива за даним критерієм.
, (2.3),