|
|
ВИПУСКНА КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТАСтр 1 из 9Следующая ⇒ ВИПУСКНА КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА на тему:
ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ РАЦІОНАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЦЕСІВ ЗАПАМ’ЯТОВУВАННЯ МУЗИЧНИХ ТВОРІВ БАЯНІСТАМИ-АКОРДЕОНІСТАМИ Освітній ступінь магістр Виконав: магістрант ІІ курсу, групи 66-М спеціальності 8.02020401 «Музичне мистецтво» Багіров Р. А. Керівник: кандидат педагогічних наук Радзівіл Т. А. Рецензент:
Умань – 2017 ЗМІСТ
ВСТУП Актуальність теми. Українське суспільство сьогодні потребує сталого розвитку шляхом створення умов для підготовки конкурентоспроможного людського капіталу, доступності вищої освіти та підвищення її якості, розширення можливостей для освіти упродовж життя. Одними з головних завдань вищих навчальних закладів є: здійснення освітньої, наукової, творчої діяльності на високому рівні; забезпечення поєднання освітньої, наукової та інноваційної діяльності; створення умов для реалізації здібностей і талантів студентської молоді, підвищення культурного рівня громадян [78, с. 2]. На сучасному етапі розвитку українського суспільства державна політика у сфері культури ґрунтується на багатьох засадах, серед яких – захист і збереження культурної спадщини як основи національної культури, турбота про розвиток культури; створення умов для творчого розвитку особистості, підвищення культурного рівня, естетичного виховання громадян, задоволення культурних потреб Українського народу [77, с. 5]. Факультети мистецтв педагогічних вузів готують артистів-солістів-інструменталістів, основні види діяльності яких передбачають: виконання, демонстрування та популяризацію творів музичного мистецтва. Тобто, інструменталісти-виконавці самостійно визначають репертуар та програми, зміст і форми концертно-виконавської діяльності. Специфіка вказаної діяльності передбачає вивчення та утримання у пам’яті великої кількості музичних творів. Тож проблеми формування та розвитку процесів запам’ятовування все більше зацікавлюють науковців. Психолого-педагогічна спадщина уміщує безліч напрямів наукових досліджень: проблеми музичного виконавства досліджували Ю. Акімов, О. Алеєксєєв, Е. Бодкі, І. Браудо, Л. Варавіна, О. Віцинський, Й. Гат, Я. Гельфанд, Л. Гінзбург, Л. Горенко, І. Гофман, М. Давидов, М. Імханицький, Н. Кашкадамова, Г. Коган, Н. Корихалова, А. Корто, Є. Ліберман, Ф. Ліпс, Л. Маккіннон, В. Максимов, К. Мартинсен, Н. Метнер, В. Мотов, Г. Нейгауз, С. Савшинський, С. Фейнберг, О. Шульпяков та ін., питання музичної педагогіки висвітлено в працях О. Алексєєва, Л. Баренбойма, Я. Гельфанда, Б. Кременштейн, В. Максимова, К. Мартинсена, О.Олексюк, Г. Падалки, І. Пуриця, О. Рудницької, А. Семешка, Г. Ципіна, А. Щапова та ін., проблеми музичної психології досліджували Л. Бочкарьов, Д. Кирнарська, Г. Овсянкіна, В. Петрушин, Б. Теплов, Ю. Цагареллі та ін., структура та властивості музичної пам’яті відображено в наукових працях Л. Маккіннон, Г. Овсянкіної, В. Петрушина, Ю. Цагареллі, Г. Ципіна та ін. Однак, проблема раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів ще не була предметом цілісного вивчення, тож є актуальною і потребує розгляду, що і зумовило вибір теми магістерського дослідження: «Формування вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів баяністами-акордеоністами». Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувалося відповідно до наукової теми кафедри інструментального виконавства: «Вітчизняна та зарубіжна мистецько-педагогічна спадщина (кінець ХІХ – початок ХХІ століття» (0115 00071), що входить до плану науково-дослідної роботи Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. У контексті наукової теми автором досліджувалася проблема формування вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів баяністами-акордеоністами. Тема магістерського дослідження затверджена на засіданні кафедри інструментального виконавства Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол №2 від 11.09.15р.). Мета дослідження – на основі теоретичного обґрунтування проблеми дослідження розробити й експериментально перевірити методику формування вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів баяністами-акордеоністами. Відповідно до мети були поставлені такі завдання: 1. Вивчити стан дослідженості проблеми формування вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів баяністами-акордеоністами. 2. Розкрити психологічні особливості збереження музичної інформації. 3. Визначити критерії та показники, схарактеризувати рівні сформованості вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів баяністами-акордеоністами. 4. Теоретично обґрунтувати педагогічні умови формування вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів баяністами-акордеоністами; розробити й експериментально перевірити методику вказаного процесу. Об’єкт дослідження – процес запам’ятовування музичних творів. Предмет дослідження – компоненти, зміст, форми та педагогічні умови як складові методики формування вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів баяністами-акордеоністами. Методи дослідження. Для того, щоб розв’язати задачі дослідження та досягти мети, були використані такі методи: теоретичні – аналіз психолого-педагогічної та навчально-методичної літератури з метою визначення стану і теоретичного обґрунтування проблеми збереження музичної інформації, узагальнення одержаної інформації; упорядкування та класифікація психолого-педагогічних явищ, що стали основою педагогічних умов; емпіричні – методи опитування (анкетування, психолого-педагогічне тестування) баяністів-акордеоністів з метою визначення їхнього рівня сформованості вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів; методи експертної оцінки й узагальнення рейтингу з метою розподілу баяністів-акордеоністів за рівнями сформованості вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів; педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний) з метою перевірки ефективності окреслених нами педагогічних умов і розробленої методики вказаного процесу; методи математичної статистики (статистичний аналіз результатів дослідження) з метою визначення їх суттєвості і надійності. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що: - теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів баяністами-акордеоністами; розроблено методику вказаного процесу; - уточнено сутність і структуру музичної пам’яті баяністів-акордеоністів; - удосконалено зміст, форми і методи роботи баяністів-акордеоністів з музичними творами у контексті їх раціонального запам’ятовування; - подальшого розвитку набули основні положення теорії і методики підготовки баяністів-акордеоністів до професійної діяльності, організації їх самостійної роботи, теоретико-методичні основи виконавської майстерності баяністів-акордеоністів в умовах мистецько-педагогічної освіти. Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці методики формування вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів баяністами-акордеоністами, яка вміщує: спецкурс «Формування інтелектуально-художнього мислення баяністів-акордеоністів» та спецкурс «Формування виконавських навичок баяністів-акордеоністів». Структура та обсяг випускної кваліфікаційної магістерської роботи. У першому розділі «Теоретичні засади формування вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів баяністами-акордеоністами» вивчено стан дослідженості вказаної проблеми, розкрито психологічні особливості збереження музичної інформації. У другому розділі «Моніторинг стану формування вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів баяністами-акордеоністами» теоретично обґрунтовано педагогічні умови, визначено критерії та показники, схарактеризовано рівні сформованості вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів баяністами-акордеоністами. Під час констатувального експерименту з’ясовано початковий рівень сформованості вказаних умінь. У третьому розділі «Дослідно-експериментальна робота з формування вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів баяністами-акордеоністами» розроблено, обґрунтовано, експериментально перевірено методику вказаного процесу та представлено результати формувального експерименту. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (101 найменування), 3 додатків на 17 сторінках. Загальний обсяг магістерської роботи складає 112 сторінок. Робота містить 9 таблиць. Апробація результатів дослідження. Основні положення магістерського дослідження доповідалися та обговорювалися на конференціях та семінарах різного рівня, зокрема: - ІІІ міжнародній науково-практичній конференції «Теоретико-методологічні аспекти мистецької освіти: здобутки, проблеми та перспективи» (м. Умань, 20-21 жовтня 2016 року); - ІІ Всеукраїнському науково-практичному семінарі з Міжнародною участю «Проблеми інструментального виконавства в умовах сучасної мистецької освіти» (м. Умань, 25 квітня 2016 р.); - Всеукраїнському науково-методичному інтернет-семінарі «Молодь, освіта, наука та мистецтво» (м. Умань, 24 листопада 2016 р.); - Міжвузівському науково-методичному семінарі «Актуальні проблеми інструментального виконавства у системі сучасної мистецької освіти» (м. Умань, 24 грудня 2015 р.); - Міжвузівському науково-методичному семінарі «Методологічні засади професійної підготовки фахівців мистецької освіти у вищих навчальних закладах» (м. Умань, 7 квітня 2016 р.). Публікації. Основні положення магістерського дослідженнявідображено у публікації, що розміщена у збірнику матеріалів ІІ Всеукраїнського науково-практичного семінару з Міжнародною участю «Проблеми інструментального виконавства в умовах сучасної мистецької освіти». Ключові слова: музична пам’ять баяністів-акордеоністів, педагогічні умови, вміння раціональної організації процесів запам’ятовування, художньо-інтелектуальне мислення, виконавські уміння баяністів-акордеоністів. РОЗДІЛ 1 РОЗДІЛ 2 Рис. 2.1. Положення кисті правої руки баяністів
Відповідно усі гами можна розподілити на три групи. Перша має тоніку у першому ряду, друга група – на другому, третя – на третьому. До того ж розташування ступенів гами на клавіатурі всередині кожної групи абсолютно однакові. Якщо учень добре засвоїв аплікатурні закономірності, наприклад, гами C-dur, він вже буде знати закономірності аплікатури мажорних гам А-dur, Fis-dur, Es-dur. Аналогічно виконуються гами і у двох інших групах. Тип клавіатури лівої руки у баяні взагалі є унікальним: усі гами і арпеджіо одного виду виконуються однаковою аплікатурою за однаковою схемою, яких усього чотири: мажорна гама, мінорна натуральна гама, мінорна гармонічна гама і мінорна мелодична гама. Таким чином баяністу для вивчення гам достатньо опанувати три основних С-dur, F-dur, G-dur і їхні паралельні мінорні (натуральні, мелодичні і гармонічні) гами. Робота над вивченням інших гам, таким чином, не дає ніякого нового результату, тому повторюються схеми вже вивчених гам. Однак, у баяністів під час вивчення інших гам виникає невеличка проблема. Наявність аплікатурних стереотипів створює для баяніста труднощі. Під час виконання гам вони мимовільно керуються не кількістю знаків у даній тональності, а аплікатурним еталоном, застосовуваним у відповідній групі. Зрозуміло, що, виконуючи гаму Fis-dur і думаючи в цей час про C-dur, ніяких навичок орієнтації в Fis-dur і розвитку слухових уявлень забарвлення тональності досягти не можна. Це можна зробити лише повністю осмисливши виконувану тональність і відмовившись від аплікатурного штампу. Тепер, визначивши які труднощі можуть виникнути у баяніста процесі роботи з гамами, ми можемо описати, як саме їх подолати і досягнути того, щоб виконавські вміння баяніста-акордеоніста розвивались цілісно і швидко. На нашу думку, дуже корисно буде, якщо виконавець під час програвання гамми, арпеджіо, буде проголошувати вголос ноти (ступені), які він грає. Для початку можна виконати гамму на одну октаву в повільному темпі, називаючи її ступені, а вже потім поступово збільшувати темп. Також існує ще один систематизований підхід до програвання гам. Виконавець може поділити свій робочий тиждень і виділити три основних дні. У перший день виконавець має присвятити заняття на баяні опрацюванню гамм із першої групи – C-dur, A-dur, Fis-dur, Es-dur. У другий день – над гаммами із другої групи – G-dur, B-dur, Cis-dur, E-dur. І, відповідно, у третій день – над гаммами із третьої групи – F-dur, As-dur, H-dur, D-dur. Головне, щоб баяніст при цьому осмислено промовляв ноти і знаки альтерації. Однак, маємо зазначити, що під час виконання різних творів або етюдів досить часто нам зустрічаються інші тональності, яких немає у наших підгрупах. Ми маємо на увазі те, що деякі із тональностей мають енгармонічні замінники. Тобто, Cis-dur може бути водночас Des-dur. Тому ми рекомендуємо енгармонічні тональності програвати із проголошеннями знаків обох видів тональності. Це допоможе виконавцю отримати свободу і майстерність у гармонічному аналізі і сприятиме кращому формуванню художньо-інтелектуального мислення. Наступним компонентом нашого комплексу є робота над акордами. Вважаємо за необхідне відзначити, що конструкція баяна передбачає виконання акордів із чотирьох та із п’яти нот. Але комбінації акордів із п’яти нот виконати на баяні з правою клавіатурою, яка містить тільки три ряди кнопок, буває під час досить складно. Тому, коли на початку 60-х років ХХ століття баян отримав нову конструкцію, виконання деяких технічно складних акордів стало набагато простішим. Так, поява 4-х і 5-ти рядних баянів за своєю конструкцією має допоміжні ряди, які дозволяють переносити незручні у позиції ноти саме на них. Початківці і новачки, які тільки опановують багато-тембровий інструмент, типу Юпітера, часто роблять аплікатурні помилки, не використовуючи допоміжні ряди і цим ускладнюють заняття на інструменті і вивчення нового музичного матеріалу. Для прикладу можна продемонструвати музичний твір у нотному викладі відомого баяніста сучасності Б. Мирончука «Концертна самба». У заключному фрагменті вказаного твору (Рис. 2.2) композитор використовує складні комбінації акордів, які виконуються всіма п’яти пальцями правої руки. І цей уривок твору просто неможливо виконати без застосування допоміжних рядів.
Рис. 2.2. Б. Мирончук «Концертна самба» (фрагм.) [16] Ми вважаємо необхідним кожному виконавцю-баяністу спробувати виконати саме цей уривок твору, адже це сформує правильну поставу руки і кисті, підготує виконавця до гри акордів будь-якої складності і, взагалі, покращить технічний рівень виконавця. Тому ми можемо порекомендувати для покращення виконавських умінь баяніста, щоденну вправу на розвиток акордової техніки. Починати потрібно з усім відомих вправ на акорди за тональностями: C-dur, F-dur, G-dur. Наступним кроком є програвання кожної ступені у тональності у вигляді септакорду. Наприклад, у C-dur ми граємо Т₇ - ІІ₇- ІІІ₇ і так далі. Ця вправа допоможе із формуванням у виконавця навичок гри не простими тризвуками, а складнішими комбінаціями акордів, і забезпечить не тільки технічний ріст і швидший розбір твору, але й допоможе у творчій роботі – аранжуванні. Наступним важливим компонентом нашого комплексу є робота з етюдом. Ця робота характеризується поєднанням багатьох процесів. Суть нашого методу роботи з етюдом полягає у тому, щоб виконавець видозмінював фактуру викладення, змінював мелодичну лінію, обігруючи її різноманітними способами. Наведемо приклад: за основу нам слугуватиме етюд В. Логачова с-moll (Рис. 2.3). Перш за все виконавцю необхідно проаналізувати музичну тканину твору. Як бачимо з нотного запису, етюд написаний у простій двочастинній замкненій формі у тональності С-dur та має розмір 4/4. Виконується у помірному темпі. Фактурне викладення – гомофонно-гармонічне. Характерною особливістю тонального плану етюду є те, що у першій частині твору композитор обмежується основними ступенями ладу (Т, Д7), хоча у каденції і використовує ДД7, а у другій частині використовує відхилення у другу ступінь ладу (d-moll) та завершує твір темою з першої частини етюду. Виконавши такий простий і швидкий аналіз, виконавець має спробувати програти етюд у повільному темпі. Якщо виконання вдалось і не було допущено помилок, тоді можна перейти безпосередньо до роботи з етюдом за нашою методикою, яка включає три вправи.
Рис. 2.3. В. Логачов. Етюд № 1 [73] Як бачимо з нотного запису етюду, наш вибір зумовлений простим фактурним викладенням, що дозволить у повній мірі розкрити наш метод роботи з етюдом. Першим кроком є обігравання мелодії більш мілкими тривалостями, наприклад, восьмими, як показано у вправі 1 (рис. 2.4), яка у нотному еквіваленті матиме такий вигляд:
Рис. 2.4. Вправа 1 У вправі 2 ми рекомендуємо програвати мелодію етюду тріольними фігураціями. Тріольні фігурації дуже часто зустрічаються у вальсах, мюзетах тощо. Також тріольні фігурації є корисними для розвитку відчуття ритму (тріольної ритмічної пульсації). Відобразимо вказану вправу у вигляді нотного тексту на рисунку 2.5:
Рис. 2.5. Вправа 2 Для розвитку мілкої техніки, а саме виконання репетиції, ми рекомендуємо виконання теми етюду квартолями різною аплікатурою: 3-2-3; 4-3-4; 4-3-2-3; 5-4-3-2. Вказаний метод відповідає вправі 3. Відобразимо вказану вправу у вигляді нотного тексту на рисунку 2.6: Таким чином, ми вважаємо, що у виконавця буде краще формуватись техніка виконання, а також це допоможе розвинути почуття темпу і ритму, і сприятиме кращому осмисленню, адже варіативність якогось мотиву забезпечує виконавцю свободу у виконанні.
Рис. 2.6. Вправа 3 Робота з етюдом є останнім етапом у нашому методичному комплексі вправ. Ми вважаємо, що для виконавця наведені вище вправи будуть корисними і допоможуть сформувати і розвинути виконавські уміння баяністів-акордеоністів. Отже, ми дослідили і виявили, що для формування і розвитку виконавських умінь баяніста-акордеоніста потрібно декілька факторів. Це програвання гамм, гамоподібних пассажів, арпеджіо і акордів, етюдів. А також розробили і запропонували методичний комплекс вправ, який базується на трьох компонентах: гаммах, арпеджіо і вправах на варіювання етюду. Цей комплекс допоможе баяністу-акордеоністу підняти свій технічний рівень виконавця і сформує виконавські уміння виконавця.
Таблиця рівнів сформованості вмінь за теоретичним і практичним критерієм
Рівневий ценз за критеріями готовності (у балах) Належність загального підсумкового коефіцієнта сформованості вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів баяністами-акордеоністами до відповідного рівня визначено відповідно до нерівностей (2.2). На основі аналізу психолого-педагогічної літератури, дисертаційних досліджень, власних спостережень зокрема, виділено специфічні складові формування вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів баяністами-акордеоністами, що стали основою показників, за якими проводилась оцінка практичного критерію рівня умінь сформованості процесу запам’ятовування у студентів. Отже, аналізуючи анкети дослідних груп, і беручи до уваги експеримент із вивченням простої побудови, встановлено рівень сформованості вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів баяністами-акордеоністами, вміння застосовувати методичний матеріал, та уміння використовувати новітні ефективні методи запам’ятовування. Мета констатувального експерименту – визначити початковий рівень сформованості вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів баяністами-акордеоністами, респондентами якого стали 40 студентів музичних спеціальностей педагогічного коледжу та університету, з яких 20 студентів становили експериментальну групу (ЕГ), 20 – контрольну (КГ). У процесі проведення дослідження було проведено анкетування студентів відділень музичного мистецтва Уманського гуманітарно-педагогічного коледжу ім. Т. Г. Шевченка і студентів відділу інструментального виконавства, факультету мистецтв Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Отримані дані сприяли цілеспрямованій діяльності з досягнення студентами гуманітарно-педагогічного коледжу та педагогічного університету більш високих рівнів сформованості умінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів. Завданням було діагностувати рівень сформованості у баяністів-акордеоністів їхнього процесу запам’ятовування, який, на наш погляд, є значущим для виконавської діяльності. Діагностика теоретичного компонента сформованості у баяністів-акордеоністів умінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів була проведена з метою визначення рівня засвоєності знань (психолого-педагогічних, методичних, виконавських); особливостей самостійної роботи з метою формування умінь раціонального запам’ятовування; знання психологічних особливостей формування художньо-інтелектуального мислення. Для цього ми провели анкетування (Додаток А, анкета 1). За допомогою анкети за рівнем значущості кожного показника, вираженого в балах, встановлено адекватні судження про те, наскільки сформовані уміння раціонального процесу запам’ятовування музичних творів та які складності при запам’ятовуванні і відтворенні музичного твору виникають у виконавця під час гри на музичному інструменті. Кожне із десяти запитань оцінювалось за трибальною шкалою. Для діагностики першого показника – знання (психолого-педагогічні, методичні, суто професійні з інструментального виконавства) – було використано три перших питання анкети (Додаток А, анкета 1). Студентам пропонувалося дати відповіді на такі запитання: · Які види пам’яті (слухова, зорова, моторна, емоційна, інтелектуальна) Ви найбільше використовуєте під час вивчення музичного твору напам’ять? · Чи використовуєте Ви методичні прийоми під час вивчення музичного твору напам’ять? · Чи визначаєте Ви, які виконавські складнощі є в кожному музичному творі? Так, у першій групі (ЕГ) всього 4,33% опитаних показали високий рівень психолого-педагогічних, методичних, виконавських знань, 41,83% – достатній рівень та 53,84% – середній рівень знань. У другій групі (КГ) тільки 4,25% опитаних засвідчили високий рівень психолого-педагогічних, методичних, виконавських знань, 39,62% – достатній рівень та 56,13% – середній рівень знань. Другий показник – знання особливостей самостійної роботи з метою формування умінь раціонального запам’ятовування – визначався за допомогою анкетування (Додаток А, анкета1, питання 4 – 7). Студентам пропонувалося дати відповіді на такі запитання: · Чи здійснюєте Ви аналіз форми музичного твору під час його самостійного вивчення? · Чи переважає у Вас певний вид пам’яті (слухова, зорова, моторна, емоційна, інтелектуальна) під час самостійного вивчення музичного твору? · Чи були у Вас зриви під час концертного виступу? · Чи знаєте Ви причину зривів під час концертного виступу? Мета анкетування – визначити у студентів наявність знання особливостей самостійної роботи і її продуктивність перевірена концертним виступом, адже від цього показника залежить формування умінь раціонального запам’ятовування. Так, у першій групі (ЕГ) у 7,69% опитуваних зафіксовано високий рівень знання особливостей самостійної роботи, 49,04% засвідчили достатній рівень та 43,27% – середній рівень знання особливостей самостійної роботи. У другій групі (КГ) високий знання особливостей самостійної роботи у 9,44% опитаних, 50,47% засвідчили достатній рівень та 40,09% – середній рівень знання особливостей самостійної роботи. Третій показник теоретичного критерію – знання психологічних особливостей формування художньо-інтелектуального мислення – визначався за допомогою анкетування (Додаток А, анкета 1, питання 8 – 10). Студентам пропонувалося дати відповіді на такі запитання: · Чи забували Ви нотний текст під час концертного виступу? · Чи знаєте Ви причини забування нотного тексту під час концертного виступу? · Твори якого стилю Вам складні для запам’ятовування? У ході експерименту брали до уваги те, що особистості із вищим рівнем знання психологічних особливостей формування художньо-інтелектуального мислення більш старанні, наполегливі, продуктивні спочатку в навчанні, а потім – у виконавській діяльності. Так, у першій групі (ЕГ) у 18,75% опитаних зафіксовано високий рівень знання психологічних особливостей формування художньо-інтелектуального мислення, у 54,81% – достатній рівень мотивації, у решти – 26,44% опитаних – середній рівень знання психологічних особливостей формування художньо-інтелектуального мислення. Друга група (КГ) показала такі результати: 18,87% – високий рівень, 52,36% – достатній рівень та 28,77% – середній рівень знання психологічних особливостей формування художньо-інтелектуального мислення. Результати моніторингового дослідження показників теоретичного критерію дозволяють визначити коефіцієнт готовності студентів з кожного показника за формулою (2.1), описаною в п. 2.2. у кожній групі. Так, у першій групі (ЕГ) перший показник – знання (психолого-педагогічні, методичні, суто професійні з інструментального виконавства) – має коефіцієнт 0,63; другий показник – знання особливостей самостійної роботи з метою формування умінь раціонального запам’ятовування – 0,64; третій показник – знання психологічних особливостей формування художньо-інтелектуального мислення – 0,71. У другій групі (КГ) встановлено такі результати: перший показник – знання (психолого-педагогічні, методичні, суто професійні з інструментального виконавства) – має коефіцієнт 0,62; другий показник – знання особливостей самостійної роботи з метою формування умінь раціонального запам’ятовування – 0,65; третій показник – знання психологічних особливостей формування художньо-інтелектуального мислення – 0,745. Відповідно до нерівностей (2.2) меж рівнів готовності, зазначених у п. 2.2, встановлено, що коефіцієнти всіх показників мотиваційного критерію мають достатній рівень (ДР) (таблиця 2.2). Таблиця 2.2 Рис. 2.7. Музичний фрагмент для дослідження практичного критерію Першим показником практичного критерію ми визначили уміння і навички гри на інструменті. Перш за все студентам потрібно було провести невеличкий аналіз твору(тональність, фактура, гармонічні особливості). А потім за допомогою умінь і навичок гри, спробувати якомога швидше запам’ятати даний уривок. За результатами діагностики у першій групі (ЕГ) високий рівень умінь і навичок з визначених дисциплін продемонстрували 8,17% студентів, достатній рівень – 69,23% студентів, середній рівень – 22,6% студентів; у другій групі (КГ) результати свідчать про те, що високий рівень умінь і навичок мають 8,49% студентів, достатній рівень – 68,87% студентів, середній рівень – 22,64% студентів Другим показником практичного критерію ми визначили уміння застосовувати навчальні посібники, методичну літературу. Для вивчення музичного фрагменту експериментальній і контрольній групам було запропоновано використати посібники з «Аналізу музичних творів» В. Ніколаєва, викладача Уманського обласного музичного училища ім. П. Д. Демуцького. Вказаний методичний посібник користується попитом у студентів Уманського обласного музичного училища ім. П. Д. Демуцького, а також у студентів інструментального відділу факультету мистецтв Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. За допомогою вказаного посібника, процес запам’ятовування у баяністів-акордеоністів може значно прискоритись, адже у ньому зазначені рекомендації для розбору і початкового етапу вивчення музичного твору будь-якої складності. Так, у першій групі (ЕГ) високий рівень умінь і навичок було виявлено у 5,77% студентів, достатній рівень – у 75% студентів, середній рівень – у 19,23% студентів; у другій групі (КГ) результатами засвідчено високий рівень умінь і навичок у 6,13% студентів, достатній рівень – у 77,36% студентів, середній рівень – у 16,51% студентів. Третім показником практичного критерію ми визначили уміння використовувати ефективні для раціонального запам’ятовування методи вивчення музичного матеріалу. Для визначення даного показника ми взяли за основу показники часу відведеного на вивчення, адже уміння використовувати ефективні методи вивчення допоможуть скоротити час запам’ятовування уривку. За третім показником практичного критерію в першій групі (ЕГ) високий рівень продемонстрували 7,21% студентів, достатній рівень – 69,23% студентів, середній рівень – 23,56% студентів; у другій групі (КГ) зафіксовано дещо інші результати, зокрема високий рівень показали 7,49% студентів, достатній рівень – 68,4% студентів, середній рівень – 23,11% студентів. За результатами діагностувального зрізу показників практичного критерію визначено коефіцієнт готовності студентів із кожного з показника за формулою (2.1), описаною у п.2.2. Таким чином, у першій групі (ЕГ) перший показник практичного критерію – достатні умінь і навичок гри на інструменті – має коефіцієнт 0,71, у другій групі (КГ) – 0,72; другий показник – уміння застосовувати навчальні посібники, методичну літературу в першій групі (ЕГ) має коефіцієнт 0,72, у другій групі (КГ) – 0,72; третій показник – уміння використовувати ефективні для раціонального запам’ятовування методи вивчення музичного матеріалу у першій групі (ЕГ) має коефіцієнт 0,71, у другій групі (КГ) – 0,71. Згідно з нерівностями (2.2) меж рівнів готовності, зазначених у п. 2.2, встановлено, що коефіцієнти всіх показників практичного критерію в обох групах мають достатній рівень (ДР). Все вищевикладене представлено в таблиці 2.3. Таблиця 2.3 Результати діагностувального зрізу показників практичного критерію:
Таким чином, враховуючи коефіцієнти готовності з кожного показника, визначено загальний коефіцієнт практичного критерію: у першій групі (ЕГ) він становить 0,71, у другій групі (КГ) – 0,72. Загальний коефіцієнт в обох групах має достатній рівень (ДР), згідно з нерівностями (2.2) меж рівнів готовності, зазначених у п. 2.2. Завдяки вищенаведеним даним встановлено вихідний рівень сформованості вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування баяністів-акордеоністів, який обчислювався покомпонентно у вигляді коефіцієнтів кожного рівня сформованості. Загальні коефіцієнти теоретичного та практичного критеріїв з визначенням рівня кожного з них відображено в таблиці 2.4. Таблиця 2.4 РОЗДІЛ 3 Таблиця 3.1 Таблиця 3.2 Таблиця 3.3 Таблиця 3.4 Таблиця 3.5 ВИСНОВКИ У магістерській роботі здійснено науково-теоретичне обґрунтування і нове розв’язання актуального наукового завдання, що полягає у розробці та експериментальній перевірці методики формування вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування баяністів-акордеоністів. 1. На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури встановлено, що наукова література вміщує широкий діапазон досліджень проблеми музичного виконавства, питання музичної педагогіки, проблеми музичної психології, структури та властивостей музичної пам’яті. Однак, проблема вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування баяністів-акордеоністів не була предметом окремого дослідження, тож є недостатньо розробленою і потребує наукового дослідження. 2. Було розкрито психологічні особливості збереження інформації. Збереження інформації – одна з основних функцій пам’яті, яка характеризується тривалим збереженням утворених нервових зв’язків між ділянкам   ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...  ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...  Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...  Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|
