ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ РАЦІОНАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

ПРОЦЕСІВ ЗАПАМ’ЯТОВУВАННЯ МУЗИЧНИХ ТВОРІВ БАЯНІСТАМИ-АКОРДЕОНІСТАМИ

Актуальність теми. Українське суспільство сьогодні потребує сталого розвитку шляхом створення умов для підготовки конкурентоспроможного людського капіталу, доступності вищої освіти та підвищення її якості, розширення можливостей для освіти упродовж життя.

Одними з головних завдань вищих навчальних закладів є: здійснення освітньої, наукової, творчої діяльності на високому рівні; забезпечення поєднання освітньої, наукової та інноваційної діяльності; створення умов для реалізації здібностей і талантів студентської молоді, підвищення культурного рівня громадян [78, с. 2].

На сучасному етапі розвитку українського суспільства державна політика у сфері культури ґрунтується на багатьох засадах, серед яких – захист і збереження культурної спадщини як основи національної культури, турбота про розвиток культури; створення умов для творчого розвитку особистості, підвищення культурного рівня, естетичного виховання громадян, задоволення культурних потреб Українського народу [77, с. 5]. Факультети мистецтв педагогічних вузів готують артистів-солістів-інструменталістів, основні види діяльності яких передбачають: виконання, демонстрування та популяризацію творів музичного мистецтва. Тобто, інструменталісти-виконавці самостійно визначають репертуар та програми, зміст і форми концертно-виконавської діяльності. Специфіка вказаної діяльності передбачає вивчення та утримання у пам’яті великої кількості музичних творів. Тож проблеми формування та розвитку процесів запам’ятовування все більше зацікавлюють науковців.

Психолого-педагогічна спадщина уміщує безліч напрямів наукових досліджень: проблеми музичного виконавства досліджували Ю. Акімов, О. Алеєксєєв, Е. Бодкі, І. Браудо, Л. Варавіна, О. Віцинський, Й. Гат, Я. Гельфанд, Л. Гінзбург, Л. Горенко, І. Гофман, М. Давидов, М. Імханицький, Н. Кашкадамова, Г. Коган, Н. Корихалова, А. Корто, Є. Ліберман, Ф. Ліпс, Л. Маккіннон, В. Максимов, К. Мартинсен, Н. Метнер, В. Мотов, Г. Нейгауз, С. Савшинський, С. Фейнберг, О. Шульпяков та ін., питання музичної педагогіки висвітлено в працях О. Алексєєва, Л. Баренбойма, Я. Гельфанда, Б. Кременштейн, В. Максимова, К. Мартинсена, О.Олексюк, Г. Падалки, І. Пуриця, О. Рудницької, А. Семешка, Г. Ципіна, А. Щапова та ін., проблеми музичної психології досліджували Л. Бочкарьов, Д. Кирнарська, Г. Овсянкіна, В. Петрушин, Б. Теплов, Ю. Цагареллі та ін., структура та властивості музичної пам’яті відображено в наукових працях Л. Маккіннон, Г. Овсянкіної, В. Петрушина, Ю. Цагареллі, Г. Ципіна та ін.

Однак, проблема раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів ще не була предметом цілісного вивчення, тож є актуальною і потребує розгляду, що і зумовило вибір теми магістерського дослідження: «Формування вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів баяністами-акордеоністами».

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувалося відповідно до наукової теми кафедри інструментального виконавства: «Вітчизняна та зарубіжна мистецько-педагогічна спадщина (кінець ХІХ – початок ХХІ століття» (0115 00071), що входить до плану науково-дослідної роботи Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. У контексті наукової теми автором досліджувалася проблема формування вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів баяністами-акордеоністами.

Тема магістерського дослідження затверджена на засіданні кафедри інструментального виконавства Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол №2 від 11.09.15р.).

Мета дослідження – на основі теоретичного обґрунтування проблеми дослідження розробити й експериментально перевірити методику формування вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів баяністами-акордеоністами.

Відповідно до мети були поставлені такі завдання:

1. Вивчити стан дослідженості проблеми формування вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів баяністами-акордеоністами.

2. Розкрити психологічні особливості збереження музичної інформації.

3. Визначити критерії та показники, схарактеризувати рівні сформованості вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів баяністами-акордеоністами.

4. Теоретично обґрунтувати педагогічні умови формування вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів баяністами-акордеоністами; розробити й експериментально перевірити методику вказаного процесу.

Об’єкт дослідження – процес запам’ятовування музичних творів.

Предмет дослідження – компоненти, зміст, форми та педагогічні умови як складові методики формування вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів баяністами-акордеоністами.

Методи дослідження. Для того, щоб розв’язати задачі дослідження та досягти мети, були використані такі методи:

теоретичні – аналіз психолого-педагогічної та навчально-методичної літератури з метою визначення стану і теоретичного обґрунтування проблеми збереження музичної інформації, узагальнення одержаної інформації; упорядкування та класифікація психолого-педагогічних явищ, що стали основою педагогічних умов;

емпіричні – методи опитування (анкетування, психолого-педагогічне тестування) баяністів-акордеоністів з метою визначення їхнього рівня сформованості вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів; методи експертної оцінки й узагальнення рейтингу з метою розподілу баяністів-акордеоністів за рівнями сформованості вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів; педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний) з метою перевірки ефективності окреслених нами педагогічних умов і розробленої методики вказаного процесу; методи математичної статистики (статистичний аналіз результатів дослідження) з метою визначення їх суттєвості і надійності.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:

- теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів баяністами-акордеоністами; розроблено методику вказаного процесу;

- уточнено сутність і структуру музичної пам’яті баяністів-акордеоністів;

- удосконалено зміст, форми і методи роботи баяністів-акордеоністів з музичними творами у контексті їх раціонального запам’ятовування;

- подальшого розвитку набули основні положення теорії і методики підготовки баяністів-акордеоністів до професійної діяльності, організації їх самостійної роботи, теоретико-методичні основи виконавської майстерності баяністів-акордеоністів в умовах мистецько-педагогічної освіти.

Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці методики формування вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів баяністами-акордеоністами, яка вміщує: спецкурс «Формування інтелектуально-художнього мислення баяністів-акордеоністів» та спецкурс «Формування виконавських навичок баяністів-акордеоністів».

Структура та обсяг випускної кваліфікаційної магістерської роботи. У першому розділі «Теоретичні засади формування вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів баяністами-акордеоністами» вивчено стан дослідженості вказаної проблеми, розкрито психологічні особливості збереження музичної інформації.

У другому розділі «Моніторинг стану формування вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів баяністами-акордеоністами» теоретично обґрунтовано педагогічні умови, визначено критерії та показники, схарактеризовано рівні сформованості вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів баяністами-акордеоністами. Під час констатувального експерименту з’ясовано початковий рівень сформованості вказаних умінь.

У третьому розділі «Дослідно-експериментальна робота з формування вмінь раціональної організації процесів запам’ятовування музичних творів баяністами-акордеоністами» розроблено, обґрунтовано, експериментально перевірено методику вказаного процесу та представлено результати формувального експерименту.

Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (101 найменування), 3 додатків на 17 сторінках. Загальний обсяг магістерської роботи складає 112 сторінок. Робота містить 9 таблиць.

Апробація результатів дослідження. Основні положення магістерського дослідження доповідалися та обговорювалися на конференціях та семінарах різного рівня, зокрема:

- ІІІ міжнародній науково-практичній конференції «Теоретико-методологічні аспекти мистецької освіти: здобутки, проблеми та перспективи» (м. Умань, 20-21 жовтня 2016 року);

- ІІ Всеукраїнському науково-практичному семінарі з Міжнародною участю «Проблеми інструментального виконавства в умовах сучасної мистецької освіти» (м. Умань, 25 квітня 2016 р.);

- Всеукраїнському науково-методичному інтернет-семінарі «Молодь, освіта, наука та мистецтво» (м. Умань, 24 листопада 2016 р.);

- Міжвузівському науково-методичному семінарі «Актуальні проблеми інструментального виконавства у системі сучасної мистецької освіти» (м. Умань, 24 грудня 2015 р.);

- Міжвузівському науково-методичному семінарі «Методологічні засади професійної підготовки фахівців мистецької освіти у вищих навчальних закладах» (м. Умань, 7 квітня 2016 р.).

Публікації. Основні положення магістерського дослідженнявідображено у публікації, що розміщена у збірнику матеріалів ІІ Всеукраїнського науково-практичного семінару з Міжнародною участю «Проблеми інструментального виконавства в умовах сучасної мистецької освіти».

Ключові слова: музична пам’ять баяністів-акордеоністів, педагогічні умови, вміння раціональної організації процесів запам’ятовування, художньо-інтелектуальне мислення, виконавські уміння баяністів-акордеоністів.

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: