Число десятичных знаков (Авто (2 знаки) або вводять числове значення).

Для числових полів можна накласти обмеження на значення, які вводять. Для цього у полі Условие на значение (позиція 2 на рис. 6.3) вводять умову, а у полі Сообщение об ошибке — текст, який з'являється на екрані дисплея при некоректному введені значень.

,

Рис. 6.3. Визначення параметрів поля таблиці

Наприклад, код кредиту не має перевищувати 999. Якщо введене число не відповідає поставленій умові, то на екрані дисплея з'являється вміщене у поле Сообщение об ошибке повідомлення (наприклад, «Перевірте введене значення!!!»).

3. Дата/время. Поле призначене для збереження значень у вигляді дати і часу. З полями такого типу можна виконувати розрахунки, зокрема додавати числа до дати, порівнювати дати тощо. Крім того, сто­совно цих полів визначають формат для виведення зна­чень із таблиці. Для цього в розділі Свойства поля у групі Общие необхідно встановити курсор у рядку Фор­мат поля, відкрити список і серед наведених форматів вибрати потрібний (рис. 6.4).

Рис. 6.4. Визначення формату виведення дати

Під полем Формат поля розміщене поле Маска ввода, яке використовують для створення шаблону при введенні значень у таблицю. Для цього після активіза­ції поля Маска ввода слід клацнути мишею на кнопці...), потім із переліку масок введення вибрати потрібну, наприклад Краткий формат даты.

Наприклад, у полі Формат поля може бути встано­влено Длинный формат даты для виведення значень таблиці (рис. 6.5), а в переліку масок для введення зна­чень обрано Краткий формат даты.

Рис.6.5. Визначення формату введення дати

Отже, якщо при введенні значень у таблицю занесе­но 14.10.01, то при перегляді дата матиме такий вигляд: 14 жовтня 2001 р.

Логический. Має довжину 1 біт і зберігає одне з двох можливих значень типу Так/Ні, Вкл./Вимкн., True/False.

Денежный. Його застосовують у роботі з даними з використанням грошових одиниць.

Поле MEMO. Дає змогу зберегти текст великого обсягу — до 65 535 символів. Це може бути додаткова інформація до тієї, що є в таблиці.

Счетчик. Це поле, в якому автоматично створю­ється число, яке починається з одиниці і послідовно збільшується на одиницю для кожного запису. Отже, для кожного запису створюється унікальне значення і поле можна надалі використовувати, наприклад, для визначення його як ключового.

Поле объекта OLE. Вміщує зв'язок із файлом іншого додатка, наприклад електронної таблиці Excel або документа Word.

34) Гиперссылка. Поле використовують для збере­ження посилань на файли інших додатків.

35) Мастер подстановок. За його допомогою для пев­ного поля можна вибирати і додавати значення поля іншої таблиці.

Робота з ключовими полями

Таблиця може мати ключове поле, що містить уні­кальні значення (коди, номери, шифри). Значення таких полів використовують для створення зв'язку між двома таблицями.

Ключ є ідентифікатором кожного запису БД і не може мати нульових значень або таких, що повторюються. Якщо користувач не створив ключового поля, то, запи­суючи нову таблицю на диск, система пропонує створити поле-лічильник. У цьому разі кожний запис таблиці має порядковий номер, який є ідентифікатором записів.

Щоб задати одному з полів властивості ключового (перше поле таблиці — за замовчуванням), таблицю від­кривають у режимі конструктора (вікно, в якому ство­рюють, редагують структуру об'єктів — кількість та імена полів, типи даних у них). Виділяють потрібне

поле, для чого клацають мишею ліворуч від назви поля, відтак активізують команду (Ключевое поле) групи Сервис вкладки Конструктор.

Унаслідок цього ліворуч від імені поля на екрані дисплея з'являється піктограма ключа (позиція 1 нарис. 6.3).Ключ може складатися з кількох полів, тоді він називається складеним ключем. Наприклад, у таблиці «Дані_для_розрахунку» ключ містить значення полів «Код_кредиту» та «Код_клієнта». Для створення такого ключа у вікні конструктора (рис. 6.6) спочатку виділя­ють потрібні поля, утримуючи натиснутою клавішу Ctrl, після чого активізують кнопку Ключевое поле.

Рис. 6.6. Створення складеного ключа

На рис. 6.6. зображено вікно таблиці із ключовими полями «код_кредиту» і «код_клієнта».

Лекція 21 Створення таблиць БД і робота з ними

Уся початкова інформація міститься в таблиці, що є об'єктом, який складається із записів, які мають однако­ву структуру (кількість полів та їх типи). Кожне поле характеризується типом та ім'ям. Тип даних вказує, який тип значень може бути вміщений у поле. Ім'я не повинно налічувати більше 64 знаків, може утворюватись будь- якою комбінацією літер, цифр і спеціальних знаків, за винятком пробілу, а також символів «.», «!», <Г», «[]».

Створення таблиць БД

Для створення нової таблиці активізують команду Конструктор таблиц у групі Таблицы вкладки Создание (позиція 1 на рис. 6.2). Після цього таблиця відкриваєть­ся в режимі конструктора. Існує також режим таблиці, в якому відображаються (вводяться) її дані. Перемикан­ня між режимами відбувається за командами групи Режими

вкладки Конструктор

шляхом перемикання одного з ярликів

на рядку статусу.

У вікні конструктора таблиць (рис. 6.3) визначають імена полів та їхні типи відповідно до проекту. Після введення імені поля у стовпці Имя поля вибирають тип даних поля. Для цього у стовпці Тип данных устано­влюють курсор, унаслідок чого у стовпці з'являється кнопка списку. Розкривши список, можна побачити перелік усіх типів даних і вибрати потрібний.

На рис. 6.3 показано вікно з полями таблиці «Вид_кредиту». Поле «Код_кредиту» має тип число­вий, а поле «Найменування» — текстовий.

У нижній частині вікна (Свойства поля) на рис. 6.3 можна змінити такі параметри розміру поля, як його формат, кількість десяткових знаків, формат виведення полів типу Дата/Время тощо.

За необхідності в таблиці можна створити ключове поле. Після створення структури таблиці в режимі кон­структора таблиць потрібно її закрити (активізувати кнопку або натиснути на клавіші Ctrl + F4). На екрані дисплея з'явиться запит для визначення імені таблиці (слід ввести ім'я, наприклад «Інформація»).

Структуру таблиці створено. Необхідно внести зна­чення у відповідні її поля. Для цього у лівій частині вікна БД із переліку Таблицы активізують потрібну таблицю (рис. 6.7), значення якої переглядають або змі­нюють у правій частині вікна.

Таблиця відкривається в режимі таблиць. На екрані дисплея з'являється структура таблиці БД відповідно до визначених імен, типів та розмірів полів. Значення полів вводять із клавіатури. Таблиця «Вид_кредиту» показана на рис. 6.8.

Якщо в БД є кілька зв'язаних таблиць, то в лівій частині кожної з них розташований стовпець із значком «+», який вказує на зв'язок цього запису із записами інших таблиць. Для перегляду таких даних слід клацну­ти мишею на значку «+», що зумовить появу на екрані дисплея даних пов'язаної таблиці (позиція 1 на рис. 6.8).

Рис. 6.7. Відкриття потрібної таблиці з переліку

Аналогічно створюють й інші таблиці спроектова­ної БД.

3. Робота з таблицями БД

До поширених видів робіт із таблицями БД нале­жать використання інструмента Мастер подстановок, зміна розміру й параметрів поля, встановлення зв'язку між таблицями, фільтрування даних у таблиці.

Використання інструмента Мастер подстано­вок. Для автоматичного введення значень поля наявної таблиці в нову при визначенні типу цього поля можна використати інструмент Мастер подстановок.

Наприклад, поле «Код_кредиту» таблиці «Дані_ для_розрахунку» (табл. 6.3) має такі самі значення, як і поле таблиці «Вид кредиту» (табл. 6.1). При створенні таблиці «Дані_для_розрахунку» в режимі Конструктор иводять ім'я поля «Код_кредиту», розкривають список Тип данных і обирають Мастер подстановок.

У першому вікні Создание подстановки активізують параметр Обьект «столбец подстановки» будет использовать значення из таблицы или запроса та кнопку Далее. У наступному вікні в переліку обирають ту таблицю («Вид кредиту»), в якій уже є значення поля «Код_кредиту», й натискають на кнопку Далее. Унаслі­док цього на екрані дисплея з'являється вікно, відобра­жене на рис. 6.9.

Після цього в переліку Доступные поля активізу­ють поле «Код_кредиту» і кнопку (якщо потрібно вибрати всі поля — то кнопку

Поле «Код_кредиту» з'являється у переліку Выбранные поля правої частини вікна. За допомогою кнопок виконують зворотну дію — переносять обране поле (поля) у перелік Доступные поля лівої частини екрана.

Послідовно активізуючи кнопку Далее, у вікнах визначають ширину поля і його назву. За замовчуван­ням пропонується ім'я поля «Код_кредиту», після чого активізують кнопку Готово. На екрані дисплея з'яв­ляється запит на збереження таблиці. Активізувавши кнопку Да, в наступному вікні вносять ім'я таблиці — «Дані_для_розрахунку» й натискають на кнопку ОК.

Для внесення значень у поле «Код кредиту» активі­зують таблицю «Дані_для_розрахунку» у вікні БД.

У полі «Код_клієнта» після його активізації з'яв­ляється кнопка списку, в якому розміщено всі його зна­чення із створеної раніше таблиці «Вид кредиту». Роз­криваючи список, обирають потрібне значення, нати­скають на клавішу Enter, переходять в іншу комірку зазначеного поля, розкривають список і т. д.

Вилучення (додання) поля (запису), зміна шири­ни поля. Для вилучення із таблиці поля (запису) його виділяють у режимі таблиці: клацають мишею при змі­неному вигляді її покажчика над полем чи ліворуч від запису.

Після цього, щоб вилучити виділений запис, вико­ристовують команди Записи, Удалить групи Записи вкладки Главная (рис. 6.10). Цю саму дію виконують за допомогою контекстного меню Удалить запись або нати­скують на клавішу Delete.

Рис. 6.10. Команди для вилучення виділених записів

На екрані дисплея з'являється вікно (рис. 6.11) із попередженням про вилучення запису, після чого акти­візують кнопку Да.

Рис. 6.11. Вилучення попередньо виділених записів із таблиці

Виділене поле видаляють, застосовуючи команду Удалить (позиція 2 на рис. 6.12) групи Поля и столбцы вкладки Режим таблицы або команду контекстного меню Удалить столбец. На екрані дисплея з'являється вікно із попередженням про вилучення полів, після чого активізують кнопку Да.

Рис. 6.12. Робота із полями і стовпцями таблиці

Вилучити поля разом із їх значеннями можна також у режимі конструктора, для чого потрібне поле виділя­ють і натискають на клавішу Delete.

Для додавання поля в режимі таблиці виділяють те поле, перед яким потрібно додати нове, й активізують команду або Добавить поля (для додавання наявних полів інших таблиць), або Новое поле (позиція 1 на рис. 6.12) групи Поля и столбцьі вкладки Режим табли- цьі. У другому випадку програма пропонує для вибору перелік типів полів із вікна Шаблони полей (3). Можна також скористатися командою Вставить групи Поля и столбцьі вкладки Режим таблицьі. Для додавання запи­су вводять потрібні значення у рядок вводу (4).

Лекція 22 Установлення зв'язку між таблицями.

Між дани­ми різних таблиць можна встановити зв'язок, викори­стовуючи однакові значення їхніх полів. Функція зв'яз­ку дає змогу користуватися даними кількох таблиць одночасно.

Поля, що застосовують для встановлення зв'язку, повинні бути однакового типу.

Існують такі типи міжтабличних зв'язків:

36) відношення «один до одного». За такого зв'язку кожному запису першої таблиці відповідає не більш ніж один запис другої. І навпаки, один запис другої таблиці відповідає одному запису першої. Відношення між записами встановлюється внаслідок збігу значень ключових полів обох таблиць;

37) відношення «один до багатьох». Цей тип зв'язку найпоширеніший: кожному запису першої таблиці можуть відповідати кілька записів другої, але один запис другої таблиці не може мати зв'язок із більш ніж одним записом першої;

38) відношення «багато до одного». Завдяки такому типу зв'язку встановлюються відношення між кілько­ма записами однієї таблиці та одним записом другої;

39) відношення «багато до багатьох». Такий тип зв'язку вказує на відношення між кількома записами однієї таблиці та кількома записами другої, і навпаки.

Для встановлення зв'язків у вікні БД потрібно акти­візувати команду Схема данных у групі Показать или скрыть вкладки Работа с базами данных. На екрані дисплея з'явиться вікно (рис. 6.13), в якому зазначено всі встановлені за замовчуванням зв'язки.

Рис. 6.13. Міжтабличні зв'язки у схемі даних

Для додавання зв'язків між полями інших таблиць у схему даних потрібно при відкритому вікні Схема дан­ных активізувати команду контекстного меню Доба­вить таблицу (рис. 6.14). Унаслідок цього на екрані дис­плея з'являється вікно (рис. 6.15), що містить всі табли­ці БД, з яких обирають потрібну й натискають на кнопку Добавить

Рис. 6.14. Активізація команди добавить таблицу

Рис. 6.15. Додавання таблиць у схему даних

Для зміни (визначення) зв'язку між полями двох таблиць у вікні Схема данных активізують потрібне поле однієї таблиці, натискають на клавішу миші й, не відпускаючи її, «тягнуть» поле в іншу таблицю. У вікні Изменение связей (рис. 6.16), що з'являється на екрані дисплея, обирають параметр Обеспечение целостности данных і натискають на кнопку Обьединение. Збере­ження цілісності даних дає змогу уникнути записів, які не мають зв'язку з основною таблицею.

Рис. 6.16. Установлення зв'язку між полями двох таблиць

Після цього на екрані дисплея з'являється вікно Параметри обьединения (рис. 6.17), в якому визнача­ють тип створюваного зв'язку між полями двох таблиць.

Рис. 6.17. Визначення типу зв'язку між полями двох таблиць

Для вилучення зв'язку потрібно клацнути мишею на лінії (позиція 1 на рис. 6.13), яка стає виділеною, після чого активізувати команду контекстного меню Удалить.

Фільтрування даних в таблиці. У таблицях БД MS Access можна застосувати фільтрування для відби­рання значень, що задовольняють поставлену умову.

Фільтрування даних — процес відбирання і відображення на екрані дисплея тільки тих записів БД, які задовольняють поста­влену умову.

Виокремлюють типи фільтрів за виділеним значен­ням, із використанням простих або складних критеріїв відбирання (звичайний), розширений.

Фільтр за виділеним значенням. Його застосовують, коли необхідно, наприклад, відібрати тільки записи клієнтів, що отримали кредит на придбання автомобіля (код кредиту — 102). Для використання такого фільтра таблицю «Дані для розрахунку» відкривають у режи­мі таблиці, встановлюють курсор у полі «Код кредиту» на запису із потрібним кодом кредиту (102). Далі акти­візують команду Выделение (позиція 1 на рис. 6.18) групи Сортировка и фильтр на вкладці Главная та оби­рають відповідну умову (наприклад, Равно 101).

Рис. 6.18. Фільтрування за виділеним значенням

Після цього на екрані дисплея залишаються лише ті записи, що відповідають поставленій умові (рис. 6.18), а назва команди

(Применить фильтр) автоматично змінюється на Удалить фильтр, вказуючи на функцію відновлення значень таблиці.

Такий метод фільтрування дає змогу створити біль­ше ніж одну умову. Для цього після фільтрування за першою умовою курсор встановлюють на потрібне зна­чення іншого стовпця (наприклад, термін кредиту — 120 місяців) й активізують кнопку Выделение.

Під час проведення фільтрування за виділеним зна­ченням у нижній частині активного вікна з'являється індикатор, який відображає поточний стан таблиці (С фільтром або Без фильтра, позиція 2 на рис. 6.18).

Звичайний фільтр. Цей метод фільтрування дає змогу одночасно поставити умови за кількома полями таблиці. Водночас умови можуть бути пов'язані за допомогою логічних операторів И або ИЛИ.

Наприклад, необхідно відібрати значення клієнтів, що отримали кредит на придбання автомобіля (код кре­диту — 102) з терміном 120 місяців або кредит на прид­бання побутових товарів (код кредиту — 103). Для реа­лізації цієї умови виконують такі дії.

40) відкривають таблицю «Дані_для_розрахунку» в режимі таблиці та активізують команду Изменить

фильтр із списку кнопки "ЇЗ* (Параметри расширенного фильтра) групи Сортировка и Фильтр на вкладці Главная;

41) на екрані дисплея з'являється шаблон для ство­рення умов відбирання значень таблиці «Дані_для_роз- рахунку», який не має значень. Установлюють курсор у полі «Код_кредиту», активізують кнопку списку і вибирають відповідне* до умови значення (103);

42) для реалізації другої частини умови поданого при­кладу в нижній частині вікна відкривають вкладку Или (позиція 1 на рис. <6.19), активізують список поля «Код кредиту» і вибирають 102. Аналогічно створюють умову і для поля «Терімін_кредиту» (120).

Рис. 6.19. Створення умов для фільтрування значень таблиці

активізують команду

(Примененить фильтр) групи Сортировка и фшльтр на вкладці Главная, після чого на екрані диспле;я з'являються значення таблиці, які відповідають пославленій умові (рис. 6.20). При цьому ліворуч від назв поля, значення якого були віді­брані згідно з умовою, вміщено відповідні значки (1).

При створенніінших умов для фільтрування спочат­ку необхідно вилучити попередні. Для цього обирають команду

(Очиститіь все фильтрьі) із списку кнопки

(Параметри расшшренного фильтра) групи Сорти­ровка и фильтр на вкладці Главная.

Розширений фільтр. Цей метод фільтрування зна­чень таблиці, при якому можна створювати кілька умов, аналогічний звичайному фільтру, але результати фільтрування можна зберігати у вигляді запиту і засто­совувати в подальшій роботі. Використання цього мето­ду дає змогу виконувати одночасно сортування значень.

Наприклад, необхідно відібрати за допомогою роз­ширеного фільтра значення клієнтів, що отримали кре­дит на придбання автомобіля (код кредиту — 102) із терміном 120 місяців або кредит на придбання побуто­вих товарів (код кредиту — 103), а також відсортувати записи за кодом кредиту.

Спочатку таблицю «Дані_для_розрахунку» відкри­вають у режимі таблиці. Далі активізують команду

(Расширенный фільтр) із списку кнопки (Параме­три расширенного фильтра) групи Сортировка и фильтр на вкладці Главная. На екрані дисплея з'яв­ляється вікно (рис. 6.21), у верхній частині якого розта­шований список полів таблиці.

Для створення умов необхідно «перетягнути» по­трібні поля («Код_ кредиту» і «Термін_кредиту») у нижню частину вікна в рядок Поле. Далі для поля «Код_кредиту» в рядку Сортировка (1) із списку виби­рають відповідний вид сортування (по возрастанию) і в рядку Условие отбора: вводять з клавіатури потрібні зна­чення (102), для поля «Термін кредиту» значення 120. Для другої частини умови в рядку или для поля «Тер­мін кредиту» вводять 103. Вікно має вигляд, показа­ний на рис. 6.21. Після цього активізують команду

(Применить фильтр) групи Сортировка и фильтр на вкладці Главная. На екрані дисплея з'являється вікно аналогічне попередньому прикладу (рис. 6.20).

Отримані результати можна зберегти у вигляді запи­ту. Для цього при активному вікні для створення умов фільтра (рис. 6.21) активізують команду (Сохранить как запрос) із списку кнопки

(Параметри расширенного фильтра) групи Сортировка и фильтр на вкладці Главная. На екрані дисплея з'являється вікно (рис. 6.22).

Рис. 6.22. Збереження запиту із відібраних значень таблиці

У вікні вводять ім'я запиту (наприклад, «Фільтра­ція») і натискають на кнопку ОК.

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: