Опіки, перша медична допомога.

Опік – пошкодження тканини, яке виникло внаслідок місцевого теплового (полум¢я, розжарені предмети, гарячі рідини, сонячні промені), хімічного, електричного або радіаційного впливів.

Найчастіше зустрічаються термічні опіки шкіри, рідше – опіки порожнини роту і дихальних шляхів і ще рідше – стравоходу і шлунку. При опіках, отриманих під час пожежі в закритому приміщенні, вони можуть супроводжуватися отруєнням чадним газом або іншими ядучими речовинами.

В залежності від тяжкості і глибини ураження тканин опіки поділяються на чотири ступені. Глибина ураження залежить від тривалості дії вражаючого фактора.

Опік І ступеню. Виникає внаслідок короткочасного впливу на шкіру або слизову оболонку температури 60-70°С. При цьому уражаються поверхневі шари шкіри або слизових оболонок. На місці ураження через деякий час з¢являється гіперемія (почервоніння), набряк, гострий жагучий біль.

Опік ІІ ступеню під впливом температури 60-70°С або короткочасної дії температури понад 100-120°С.Спостерігаються більш глибокі ураження: на шкірі з¢являються пухирі, наповнені прозорою або жовтою рідиною.

Опік ІІІ А ступеню. Вражаються усі шари шкіри. Це виглядає жовтим або світло-коричневим струпом, пухирі з колоїдним вмістом, зниженням больової або тактильної чутливостей.

Опік ІІІ Б і ІV ступенів. Уражаються усі шари шкіри з підлеглими тканинами до появи некрозу і виглядає сухим щільним струпом буро-коричневого кольору, який не збирається у складки і характеризується відсутністю усіх видів чутливості у тому числі і при уколі голкою.

Опіки І, ІІ, ІІІА ступенів – поверхневі і шкіряний покрив при цих ураженнях регенерує самостійно, опіки ІІІБ і ІV ступенів – глибокі, вимагають хірургічної корекції.

По тяжкості ураження розрізняють легкі, середньої тяжкості, тяжкі і вкрай тяжкі опіки. Ступінь тяжкості стану опеченого визначається площею і глибиною ураження шкіри і підлеглих тканин, віком і супутніми захворюваннями.

Опіки полум¢ям, розжареним металом звичайно глибокі, окропом при його короткочасному впливі – поверхневі, але під час тривалого впливу цих температур (наприклад при неможливості одразу зняти одяг) можуть розвиватися глибокі опіки. Глибину враження важко визначити в перші години після опіку.

Для визначення площі опеченої поверхні користуються ²правилом долоні², згідно якому площа долоні дорослої людини приблизно складає 1% від поверхні тіла. Кількість долонею постраждалого, яка вміщується на поверхні опіку, дорівнює площі опіку. Наприклад: площа опіку вміщує три долоні і тоді площа опіку буде дорівнювати трьом відсоткам. Цим правилом можна користуватися при обмежених опіках.

Площу опікової поверхні можна також визначити за допомогою правила ²дев¢яток², згідно якого площа окремих частин тіла складає 9% поверхні тіла (мал.1.8).

Опікова хвороба розвивається при будь-якому опіку площею більш ніж 10-12% поверхні тіла (у дітей і осіб похилого віку – 5-8%). Перебіг опікової хвороби поділяється на чотири періоди: опіковий шок, токсемію, септікотоксемію, реконвалесценцію.

Опіковий шок може тривати до двох діб, складається з двох фаз і супроводжується незначною втратою рідини.

Еректильна фаза опікового шоку характеризується активною поведінкою постраждалого, живою реакцією на оточення. Постраждалий скаржиться на сильний головний біль, озноб, прискорення серцебиття та дихання.

Торпідна фаза характеризується байдужістю хворого при збереженій свідомості, зниженням температури тіла. Зниження артеріального тиску наступає пізніше ніж при травматичному шоці. Поганою прогностичною ознакою є безперервна блювота. Підвищення температури тіла постраждалого свідчить про вихід постраждалого зі стану шоку.

Для визначення прогнозу опікового шоку використовують ²правило 100² (ПС). Індекс ПС складається з цифрових значень віку і площі опіку (ПС=вік+Sопіку). Наприклад: постраждалому 45 років, а площа опіку – 30%: ПС=45+30=75. Прогноз очікується сприятливим, коли показник до 65, сумнівним – 65-75, несприятливим більш ніж 75. У дітей віком до 14 років цим правилом не користуються.

З 2-3 доби розвивається період токсемії, викликаний всмоктуванням до крові продуктів розпаду мертвих тканин, який триває 7-8 днів. У постраждалого збільшується температура тіла, з¢являються марення, збудження, спрага і втрата апетиту, пульс прискорюється, дихання поверхневе. Можуть бути блювота, пронос, судоми.

У випадках, коли приєднується інфекція, розвивається наступний період – септікотоксемія. Температура тіла стає гектичною, опечена поверхня нагноюється, різко погіршується стан хворого. Летальність у цьому періоді складає майже 80%. Для того, щоб уникнути виникнення цього періоду необхідно суворо і ретельно дотримуватися правил асептики і антисептики.

В період реконвалесценції (одужання) у постраждалого нормалізується температура тіла, з´являється апетит, опікові рани покриваються грануляцією, поверхневі опіки загоюються.

Першу допомогу при опіках частіше надають оточуючі. При опіках полум’ям необхідно загасити вогонь водою, снігом, піском або збити постраждалого з ніг і покачати його по землі. Вкривати постраждалого щільною тканиною (ковдрою, пальтом) не бажано, так як при цьому складаються умови для більш тривалої дії високої температури, що в свою чергу призводить до більш глибоких опіків.

Після припинення дії термічного фактору необхідно негайно звільнити опечену ділянку від нагрітого одягу. Якщо одяг прилип до опеченої поверхні, його обрізають, залишаючи його частину на місці опіку. Далі як найшвидше необхідно охолодити опечену поверхню, для цього використовують при невеликих опіках охолодження під проточною водою протягом 10-15 хв. Або протирання розчиненим спиртом (горілкою) ураженої ділянки, при великих опіках застосовують лід. Якщо не можливо використати, то краще залишити опечену поверхню відкритою для охолодження її повітрям. Після охолодження опеченої поверхні необхідно на рану накласти асептичну пов¢язку і звернутися до лікувального закладу. Пам¢ятайте: охолодження опіків – єдиний ефективний засіб першої допомоги.

Під час надання першої допомоги не можна змащувати опечену поверхню або шкіру навколо опіку олією, маслом,чи різними мазями, бо це погіршує тепловіддачу з опеченої поверхні, що в свою чергу сприяє виникненню більш глибоких опіків. Не слід при наданні першої допомоги зрізати пухирі або видаляти некротичні тканини.

Алгоритм першої медичної допомоги при термічних опіках:

2. Незалежно від фактору (термічного, хімічного) опікову поверхню необхідно 20 – 30 хв поливати холодною проточною водою (8 – 20^оС).

Вода охолоджує опікову поверхню і зменшує подальший перегрів тканин.

3. Асептичною (стерильною) пов’язкою повністю закрити опікову поверхню.

4. Якщо площа опіку будь –якого ступеня і глибини ураження займає більше 3 – 4% поверхні тіла, обов’язкове знеболювання (анальгін та інши знеболюючі засоби), краще в ін’єкціях.

5. У потерпілих з опіками будь – якого ступеня ураження площею більше 12 – 15% у дорослих та 5 – 7% і більше у дітей – протишокові дії.

6. При опіках дихальних шляхів надати свіже повітря і забезпечити прохідність дихальних шляхів.

Хімічні опіки викликаються дією на тканини організму концентрованих кислот або лугів. Хімічні опіки найчастіше виникають на спеціалізованих виробництвах, а також у побуті внаслідок нещасного випадку.

Опіки кислотами відрізняються від опіків, спричинених лугами тим, що відбираючи у тканин воду, вони викликають зсідання білків, внаслідок чого утворюється поверхневий щільний струп. Луги ж вступають у сполуку з білками і жирами організму, проникають у глибину тканин, не утворюють щільного струпа. При опіку лугами струп м’який, білий, легко відпадає, оголюючи при цьому поверхню кровотечі.

При наданні першої допомоги у випадках опіків хімічними речовинами необхідно негайно обмити обпечені ділянки великою кількістю води, по можливості струминою (під краном). Після цього необхідно застосувати на обпечену поверхню нейтралізатори: при опіках кислотами – 5%- ний розчин соди; при опіках лугами – 10% - ний розчин борної кислоти або оцту.

3. Правила визначення площі опіку (правило долоні, правило дев΄яток).

4. Перша медична допомога при термічних опіках.

5. Особливості надання першої медичної допомоги при хімічних опіках.

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: