|
|
ОКРЕМА ТЕХНОЛОГІЯ I НОМЕНКЛАТУРА ПОРОШКІВСіль карловарська штучна (Sal carolinum factitium) — білий порошок, розчинний у 10 частинах води. Склад: натрію сульфат висушений — 44 частини, натрію гідрокарбонат — 36 частин, натрію хлорид — 18 частин, калію сульфат — 2 частини. Порошки здрібнюють і просівають. Отримані середньодрібні порошки в зазначених вище співвідношеннях змішують, просівають (розмір 0,2 мм) і знову перемішують. Препарат стандартизують за кількісним вмістом кожного компонента суміші. Застосовують як проносний і жовчогінний засіб. Фасують препарат у скляні банки або поліетиленові пакети по 125 г. Зберігають у сухому прохолодному місці. Порошок кореня солодки складний (Pulvis Glycyrrhizae compositus) — зеленувато-жовтого кольору, має запах кропу, гір-куватого-солодкий на смак. Склад: кореня солодки і олександрійського листя — по 20 частин, плодів фенхеля і сірки очищеної — по 10 частин, цукру — 40 частин. Середньодрібні порошки зазначених речовин змішують, просівають (розмір 0,2 мм) і знову перемішують. Застосовують як легке проносне. Препарат упаковують у банки з темного скла. Зберігають у сухому, захищеному від світла місці. Гальманін (Galmaninum) — білий або рожевий, жирний на дотик порошок. Склад: кислоти саліцилової — 2 частини, цинку
оксиду — 10 частин, тальку і крохмалю — по 44 частини. Усі компоненти мають бути у вигляді надтонкого порошку, тому кожен із них окремо попередньо здрібнюють і просівають (розмір 0,09 мм), змішують і знову просівають. Застосовують зовнішньо у вигляді присипки як антисептичний, підсушувальний засіб при пітливості ніг. Препарат упаковують у картонні коробки по 50 г. Зберігають у сухому місці. Дитяча присипка (Aspersio puerilis) — білий порошок. Склад: крохмалю і цинку оксиду — по 10 частин, тальку — 80 частин. Технологія виготовлення аналогічна гальманіну. Застосовують зовнішньо при захворюваннях шкіри. Препарат упаковують у картонні коробки по 50 г. Зберігають у сухому місці. Присипка аміказолу (Aspersio Amycazoli) — білий або трохи сіруватий порошок. Склад: аміказолу — 2 або 5 частин, тальку — 98 або 95 частин. Технологія виготовлення аналогічна гальманіну. Застосовують зовнішньо як протигрибковий засіб. Препарат випускають у картонних коробках по 40 г. Зберігають у захищеному від світла місці. 3 простих порошків промисловість випускає: магнію сульфат (Magnesii sulfas) в упаковці по 5, 10, 30 і 50 г; кислоту борну (Acidum boricum) у пакетах із поліетиленцелофанової плівки по 10 г; калію перманганат (Kalii permanganas) в упаковці по 5 і 10 г та ін. 14.1. ВИЗНАЧЕННЯ ТАБЛЕТОК ЯК ЛІКАРСЬКОЇ ФОРМИ Таблетки (Tabulettae, від лат. tabuki — дошка, tabekie — дощечка, плитка) — тверда лікарська форма, що містить одну дозу однієї або більше діючих речовин, отримана пресуванням певного об'єму частинок. Таблетки призначені для приймання всередину. Деякі таблетки ковтають цілими, деякі — попередньо розжовують, інші ж розчиняють або диспергують у воді перед вживанням або залишають у роті, де діюча речовина вивільняється. Ще в «Каноні лікарської науки» Абу Алі Ібн Сіни згадуються такі лікарські форми, як коржі (є прообразом сучасних таблеток). Таблетки залежно від п p и з н а ч e н н я і д о з у в а н н я, поділяються на дозовані форми для безпосереднього застосування і недозовані, для зберігання і наступного застосування. Перші відомості про таблетки з'явилися в середині XIX століття. У 1844 році в Англії Брокедон отримав патент на приготування таблеток калію гідрокарбонату методом пресування. У 1846—1897 роках виробництво таблеток було налагоджено в США, Франції, Швейцарії. У 1872 році в Німеччині таблетки вперше запропонував Розенталь. У Росії перша велика таблеткова майстерня була відкрита в 1895 році на заводі військово-медичних заготівель у Петербурзі (нині Санкт-Петербурзький хіміко-фармацевтичний завод). У 1900 році член комісії «3 пресування медикаментів запасу польової аптеки при аптечному відділі заводу військово-медичних заготівель» професор Л. Ф. Ільїн написав першу дисертацію «Про спресовані медикаменти, або таблетки». У 1901 році вперше таблетки як дозована лікарська форма включені у Шведську фармакопею. Таблетки, що випускаються хіміко-фармацевтичною промисловістю, складають приблизно 40 % виробництва готових лікарських засобів. Виробництво таблеток в усьому світі щорічно зростає на 10—15 %. За даними ВООЗ, такі темпи залишаться до кінця першого десятиріччя XXI століття. ХАРАКТЕРИСТИКА ТАБЛЕТОК Таблетки як лікарська форма набули широкого поширення в усьому світі. На сьогодні таблетовані препарати складають понад три чверті від загального обсягу готових лікарських засобів. Позитивні якості таблеток забезпечують: — належний рівень механізації на основних стадіях і операціях, що забезпечує високу продуктивність, чистоту і гігієнічність виробництва цих лікарських форм; — точність дозування лікарських речовин, що входять у таблетку; — портативність таблеток, що забезпечує зручність їх відпускання, зберігання і транспортування; — тривала цілісність лікарських речовин у спресованому стані; — для речовин недостатньо стійких — можливість нанесення захисних оболонок; — можливість маскування неприємних органолептичних властивостей (смак, запах, забарвлення), що досягається нанесенням покриттів; — поєднання лікарських властивостей, несумісних за фізико-хімічними властивостями в інших лікарських формах; — локалізація дії лікарської речовини у певному відділі шлунково-кишкового тракту нанесенням оболонок, розчинних у кислому або лужному середовищі; — пролонгування дії лікарських речовин (нанесенням певних покриттів, використанням спеціальної технології і складу табле-ток-ядер);
— регулювання послідовного всмоктування декількох лікарських речовин із таблетки у визначені проміжки часу (багатошарові таблетки); — запобігання помилок при відпусканні і прийманні ліків завдяки нанесенню на поверхні таблеток відповідних написів. Однак таблетки мають і деякі вади: — дія лікарських препаратів у таблетках розвивається відносно повільно; — таблетку неможливо ввести при блюванні і непритомному стані; — при зберіганні таблетки можуть цементуватися, при цьому збільшується час розкладання; — до складу таблеток можуть входити допоміжні речовини, що не мають терапевтичної цінності, а іноді спричиняють деякі побічні явища (наприклад, тальк подразнює слизову оболонку шлунка);
— окремі лікарські препарати (наприклад натрію або калію бромід) утворюють у зоні розчинення висококонцентровані розчини, які можуть спричиняти сильне подразнення слизових оболонок (ця вада усувається розчиненням таблеток у відповідній кількості води); — не всі хворі, особливо діти, можуть легко проковтувати таблетки. КЛАСИФІКАЦІЯ ТАБЛЕТОК 3 a c п о c о б о м о д e p ж а н н я в промислових умовах розрізняють два класи таблеток: І.Пресовані, які одержують шляхом пресування лікарських порошків на таблеткових машинах з різною продуктивністю. Цей спосіб є основним. 2. Формовані, або тритураційні таблетки, які одержують формуванням таблетованої маси. Тритураційні таблетки містять невеликі дози лікарських речовин і наповнювачів: їхня маса може становити до 0,05 г. Таблетки класифікують також з а к о н c т p у к т и в н о ю о з н ак о ю: 1. За складом: прості (однокомпонентні) і складні (багатокомпонентні). 2. За структурою будови: каркасні, одношарові і багатошарові (не менше двох шарів), із покриттям або без нього. Каркасні (або скелетні) таблетки мають нерозчинний каркас, порожнини якого заповнені лікарською речовиною. Окрема таблетка являє собою немов губку, просочену ліками. При прийманні каркас її не розчиняється, зберігаючи свою геометричну форму, а лікарська речовина дифундує в шлунково-кишковий тракт. Одношарові таблетки складаються із пресованої суміші лікарських і допоміжних речовин і однорідні у всьому об'ємі лікарської форми. У багатошарових таблетках лікарські речовини розташовуються пошарово. Застосування хімічно несумісних речовин обумовлює їх мінімальну взаємодію. 3. Покриття таблеток класифікують: на дражоване, плівкове Форми таблеток, що випускаються хіміко-фармацевтичною промисловістю, найрізноманітніші: циліндри, кулі, куби, трикутники, чотирикутники та ін. Найпоширенішою є плоскоцилінд-рична форма з фаскою і двоопукла форма, зручна для ковтання. Крім того, пуансони і матриці для виробництва таблеток більш прості і їх дуже легко установити на таблеткові машини.
Більшість існуючих фасувальних і пакувальних автоматів також пристосовані до роботи з плоскоциліндричними і двоопуклими таблетками. Плоскоциліндрична без фаски форма таблеток для виробництва не рекомендується, оскільки при розфасуванні і транспортуванні руйнуються гострі краї таблеток, унаслідок чого втрачається товарний вигляд. Розмір таблеток коливається від 3 до 25 мм у діаметрі. Таблетки діаметром понад 25 мм називаються брикетами. Найбільш поширеними є таблетки діаметром від 4 до 12 мм. Таблетки діаметром понад 9 мм мають одну або дві риски, нанесені перпендикулярно і дозволяють розділити таблетку на дві або чотири частини і таким чином варіювати дозування лікарської речовини. Маса таблеток в основному складає 0,05—0,8 г і визначається дозуванням лікарської речовини та кількістю допоміжних речовин у їх складі. Таблетки повинні мати правильну форму, бути цілими, без надщерблених країв, поверхня їх має бути гладкою та однорідною. Таблетки повинні бути достатньо міцними і не кришитися. Геометрична форма і розміри таблеток визначаються стандартом — ГОСТ 64-072—89 «Засоби лікарські. Таблетки. Типи і розміри». Він передбачає в основному випуск двох типів таблеток: плоско-циліндричних без фаски і з фаскою, двоопуклих без покриття і з покриттями: плівковим, пресованим і дражованим. За кордоном вибір форм таблеток набагато більший (табл. 14.1). Плоско-циліндричні таблетки випускаються 14 типорозмірів з діаметром у діапазоні від 4,0 до 20,0 мм; двоопуклі таблетки без покриття випускаються 10 типорозмірів — від 4,0 до 13,0 мм, таблетки з покриттям — від 5,0 до 10,0 мм (табл. 14.2). Діаметр таблеток визначається їхньою масою (табл. 14.3). Висота плоскоциліндричних таблеток повинна знаходитись у межах 30—40 % від діаметра. Деякі таблетки (у країнах СНД — це таблетки, що містять наркотики) мають на поверхні напис із назвою препарату. їх роблять у вигляді увігнутих відбитків, оскільки опуклі літери на торці таблеток значно більше стираються і руйнуються. Залежно від призначення і способу застосування таблетки поділяють на такі групи: Oriblettae — таблетки, застосовують перорально. Лікарські речовини всмоктуються слизовою оболонкою шлунка або кишечнику. Ці таблетки приймають усередину, запиваючи водою. Пе-роральна група таблеток є основною. Resoriblettae — таблетки, застосовують сублінгвально; лікарські речовини всмоктуються слизовою оболонкою порожнини рота.
1 - 2 - 3 ~ 4 — 5 — 6 — 7 — 9 - 10 - 11 — 12 — 13 — 14 — 15 — 16 — 17 — плоскоциліндрична, проста; 18 — ними центрами; 21 _ плоскоциліндрична з вирізаним центром; 22 — плоскоциліндрична з фаскою; 23 — плоскоциліндрична з фаскою і поглибленими центрами; 24 — плоскоциліндрична з фаскою і вирізаним центром; 25 — плоскоциліндрична з посиленою 26 — фаскою; 27__ плоскоциліндрична з фаскою 28 — й одною рискою; 29 __ плоскоциліндрична з посиленою фаскою і одною рискою; 30 — плоскоциліндрична з фаскою 31 — плоскоциліндрична з посиленою 32 — плоскоциліндрична з дрібною 33 — плоскоциліндрична з нормаль- 34 — плоскоциліндрична з глибокою 35 — сферою; 36__ плоскоциліндрична кулеподіб- 37 — на: 38 - кругла з нормальною сферою 39 — і одною рискою типу «А»; 40 — кругла з нормальною сферою і двома рисками типу «А»; дражеподібна проста; кругла з фаскою і сферою; кругла з поглибленими центрами; кругла плоска з обідком; кругла з обідком і вирізаним центром; кругла з нормальною сферою і написом; сферична еліпсоїдна; сферична овальна; сферична мигдалеподібна; сферична капсулоподібна; сферична капсулоподібна з товарним знаком; сферична кулеподібна; плоска прямокутна із закругленими кутами; плоска прямокутна з ромбоподібними кутами; плоска квадратна із закругленими кутами; плоска квадратна з ромбоподібними кутами; сферична ромбоподібна; сферична трикутна; плоска п'ятикутна; плоска шестикутна; плоска восьмикутна; плоска серцеподібна;
Таблиця 14.3 Шкала: маса-діаметр за ГОСТом 64-072—89 «Засоби лікарські. Таблетки. Типи і розміри»
  Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...  Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...  ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...  Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|
