Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ МОДЕЛІ МИТНОЇ ПОЛІТИКИ





 

План

1. Мито і мінове співвідношення.

2. Оптимальне мито.

3. Нетарифні торгові бар'єри.

4. Війна між митами.

5. Стратегічна поведінка і «дилема в'язнів».

6. Порядок світової торгівлі.

7. Інституційна конкуренція.

8. Митний союз та інші регіональні форми інтеграції

 

 


 

1. Мито і мінове співвідношення

Вплив мита на співвідношення цін на Батьківщині й світовому ринку.

Якщо домовитися від припущення про малу країну, то мито на імпорт впливає і на відносну ціну, отже, і на мінове співвідношення. В результаті обкладання імпортним митом товару 2 на Батьківщині на світовому ринку відбувається спад попиту на цей товар, його ціна знижується, а відносна ціна зростає. Порівняно з відносною ціною р в умовах вільної торгівлі для відносної ціни після стягнення мита отримуєм > р. Проте на Батьківщині, через митну політику якої відбувається подорожчання товару 2, відносна ціна знижується. Вітчизняна відносна ціна менша від ціни на світовому ринку, тобто (див. табл. 14.1). На основі цього > р> 1 .

На рис. 14.1 точка перетину S вітчизняної кривої обміну Т із зарубіжною кривою обміну T** визначає р - цінове співвідношення на світовому ринку в умовах вільної торгівлі. Стягнення мита поліпшує мінове співвідношення для Батьківщини до . У новій точці рівноваги S´ вітчизняна крива обміну Т, видозмінена через мито, перетинає криву обміну Закордону Т*. р – відносна ціна в умовах торгівлі; – відносна ціна у світі після обкладання товару митом; – відносна ціна на Батьківщині після обкладання товару митом.

E2, -E T

T'

S' h1 h0 p

 

S T*

 

A

 

B 0 C E1, -E

Величина мита впливає на обсяг імпорту і на відносну ціну, тобто на мінове співвідношення (випадок великої країни). В умовах вільної торгівлі відносна ціна на світовому ринку - р. Після введення мита Батьківщиною на товар 2 його ціна на світовому ринку знижується (спадає попит), а відносна ціна зростає ( >р). Ціна товару 2 на Батьківщині збільшується, а відносна ціна зменшується, тому < р. Світова ціна в умовах вільної торгівлі перебуває в межах) > р > . До введення мита рівновага існувала у точці S - перетин вітчизняної кривої обміну T і кривої обміну Закордону T*, крива байдужості – h0. Після введення мита поліпшується мінове співвідношення Батьківщини, тобто за менший обсяг експорту отримують більше імпорту (рівноважна точка - S', крива байдужості – h1).

Таблиця 1.

Вплив мита на цінову ситуацію

Показники цінової ситуації Батьківщина Закордон
Ціна ­ ¯
Попит ¯ ¯
Відносна ціна ¯ ­

 

2. Взаємозв'язок між митною політикою, співвідношенням цін і добробутом (крива торгової байдужості та вітчизняне мінове співвідношення). Рівень добробуту, пов'язаний із ситуацією у торгівлі, може бути зображений кривою торгової байдужості. Її визначають як геометричне місце сталого добробуту при різних комбінаціях обсягів експорту (-Е1) та імпорту (Е2), отже:

W = W (- Е1, Е2 )

Оскільки експорт означає зменшення кількості товару на Батьківщині, то гранична корисність експорту від'ємна. Як наслідок, отримуємо додатний нахил кривої торгової байдужості.

Оскільки вітчизняне цінове співвідношення відповідає граничній нормі заміщення, то воно повинно бути дотичним до досягнутої кривої торгової байдужості. У ситуації вільної торгівлі до досягнутої кривої торгової байдужості h0 дотичним є промінь цінового співвідношення р на світовому ринку, яке одночасно відповідає вітчизняному ціновому співвідношенню. Однак після стягнення мита цінові співвідношення на Батьківщині й у Закордоні розходяться. На рис. 1 внаслідок цього відповідає кривій торгової байдужості h1 .

3. Визначення ставки мита. З визначення відносної ціни після стягнення мита

= 1 / 2 (1+t) або = (1+t) для ставки мита випливає t = ( ) / . Цей вираз можна записати з використанням графічних позначень:

де ОВ - митні надходження в одиницях товару 1 (ОА - в одиницях товару 2); t - ставка мита.

 

Оптимальне мито

При розгляді методів регулювання міжнародної торгівлі постає питання: чи є розумні межі встановлення митних ставок. По суті, це проблема оптимального тарифу. Її можна розглядати з урахуванням умов, що складаються у різних економічних ситуаціях. Але в кожному випадку правомірно говорити про оптимальну ставку митного тарифу тоді, коли виграш країни максимізується. Величина оптимального тарифу як питома вага тарифу, яку сплачує іноземний постачальник, дорівнює величині, зворотній еластичності пропозиції імпортного товару. При цьому варто зазначити, що оптимальний тариф невигідний для світового господарства в цілому, тому що виграш країни, яка займає монопольне становище як покупець, виявляється меншим від програшу країн-експортерів.

1.Оптимізація митного тарифу в ситуації монопсонії. Ситуація монопольної влади країни-імпортера (ситуація монопсонії) може виникнути, коли велика країна з ринком значної ємності є великим імпортером, і країни-експортери потрапляють у залежність від кон'юнктури на її внутрішньому ринку. У цьому випадку велика країна стає монопольним покупцем, і введення митного тарифу на імпорт може дати їй чистий дохід.

Ситуація монопсонії у значній мірі характерна для торгівлі України з Росією, яка є нашим традиційним торговим партнером. Для України особливо важливо знайти найоптимальнішу стратегію виходу на російський ринок з товарами, на яких вона спеціалізується. Це стосується в першу чергу цукру, зерна, горілчаних виробів, металу. Такі моделі досить широко описали Н. А. Миклошевська і А.-В. Холопов.

Припустимо, що певна велика країна А є настільки великим споживачем цукру, що займає монопольне становище як покупець на ринку. На рис.2 подано графічну ілюстрацію цієї ситуації: рисунок 2а показує внутрішній ринок цукру в країні А (Dd - крива попиту на цукор, а Sd - крива внутрішньої пропозиції), а рисунок 2б - ринок імпортного цукру (Dm - крива попиту в країні А на імпортний цукор і Sx - крива пропозиції цукру з країн-експортерів). Крива Sx має додатний нахил, тому що існує прямо пропорційна залежність між ціною та обсягом пропозиції, що свідчить про наявність для країни-імпортера можливості впливу на рівень світової ціни завдяки її монопольному становищу.

 

 

Dd Sd

p S Sx

Pd

pd

a b c d Pf b+d

pf

T

f f

pw Pw Dm

 

0 0

Qs Q Q Qd Q Q - Q Q

 

Оптимальна ставка митного тарифу передбачає максимізацію виграшу країни. Внутрішній ринок у країні А імпортера: Dd - крива попиту на цукор, Sd - крива внутрішньої пропозиції. Ринок імпортного цукру: Dm - крива попиту в країні А на імпортний цукор, Sx - крива пропозиції цукру з країн-експортерів. В умовах вільної торгівлі світова ціна – Pf. Обсяг імпорту цукру країною А: (Q dQs). Світова ціна після введення мита – Рw w < Рf), митний збір з кожної тонни цукру - T. Ціна на цукор в країні А: (Pd = Pw + T). У результаті збільшиться вітчизняне виробництво на Q’s — Qs, а імпорт зменшиться на Qd – Q’d, обсяг імпорту скоротиться до Q’d – Q’s. Втрати споживачів - а + b + с + d. Додатковий дохід вітчизняних виробників - а, виграш країни від митного тарифу - f, дохід держави - с + f, некомпенсовані витрати споживачів b і d. Позитивний ефект від введення тарифу країна отримує при f > b + d, негативний - при f < b + d.

______________________________________________________________________

Нехай в умовах вільної торгівлі світова ціна на цукор дорівнює Pf. При такій ціні вітчизняні виробники цукру в країні А не можуть задовольнити весь попит, і обсяг імпорту становить(Q dQs). Припустимо тепер, що ця країна починає знімати митний збір Т з кожної тонни імпортованого цукру. Це призведе до зростання внутрішньої ціни на цукор, розширення вітчизняного виробництва цукру і спаду попиту на імпортний цукор. Закордонні виробники будуть змушені скоротити обсяги виробництва, але одночасно знизиться і рівень їх граничних витрат, що дасть змогу зменшити свої реалізаційні ціни (тобто рівень світової ціни) і, взявши тягар тарифу частково на себе, не допустити значного скорочення обсягу продажів1.

Таким чином, у результаті введення митного тарифу внутрішня ціна на цукор у країні А не збільшиться на всю величину тарифу, а дорівнюватиме новій світовій ціні, яка знизиться, плюс тариф: Рd = Рw + Т. Вітчизняне виробництво цукру зросте з Qs до Q 's, споживачі цукру скоротять його закупівлі з Qd до Q’d, а імпорт зменшиться до (Q d’ – Qs’). Хто в цьому випадку виграв, а хто програв? Оскільки внутрішня ціна на цукор все-таки трохи підвищилася, споживачі несуть збитки в розмірі а + b + с + d. Вітчизняні виробники, навпаки, отримали додатковий виграш (галузь а). Держава збільшила доходну частину свого бюджету на величину митних зборів, що становлять величину тарифу, помножену на фізичний обсяг імпорту. Тут необхідно звернути увагу, що величина тарифу більша, ніж приріст внутрішньої ціни, тому дохід держави становить чотирикутник с+f.

Оцінюючи загальний ефект від введення тарифу для країни в цілому, ми бачимо, що він може виявитись як позитивним (якщо f > b + d ), так і негативним (якщо f < b +d). Виграш країни від митного тарифу (чотирикутник) буде тим більшим, чим менші розміри скорочення імпорту і більша частка тарифу, оплату якої можна перекласти на зарубіжного постачальника, тобто чим менша еластичність запропонованого імпортного товару.

2. Ставка мита, що максимізує добробут. Очевидно, що досягнута крива торгової байдужості змінюється залежно від митної ставки. Якщо стягують незначну ставку мита, то на Батьківщині можна поліпшити добробут, при високій митній ставці ситуація з добробутом на Батьківщині може погіршитися. При цьому виникає питання, чи існує у такій ситуації оптимальне мито. Припустивши, що Закордон не реагує на введення мита, Батьківщина може збільшувати мито доти, доки не досягне кривої торгової байдужості h *(рис.3) з найвищим рівнем добробуту. Крива обміну Закордону і крива торгової байдужості Батьківщини дотикаються.

Ставка мита, що максимізує добробут, t*=В'O / С'О призводить до того, що гранична норма заміщення Батьківщини (крива торгової байдужості) та гранична норма готовності Закордону до обміну (крива обміну Закордону) відповідають одна одній.

3.Прибутки від торгівлі в умовах протекціоністської політики іншої країни. Чи вигідно одній країні дотримуватися вільної торгівлі, коли інша країна налаштована по-протекціоністськи, впроваджуючи оптимальне мито? З рис.2 видно, що прибутки від торгівлі на Батьківщині зростають, а у Закордоні зменшуються, але щодо автаркії (першопочаткова дотична до кривої обміну Закордону), то рівень торгівлі при оптимальному миті Батьківщини все ще дає прибутки від торгівлі для Закордону. Він може здійснювати на світовому ринку вигідніший обмін, ніж в умовах автаркії. Це видно також з рис.1. Тут оптимальне мито Батьківщини створило б їй вигідний «трикутник торгівлі» з кутом . На Батьківщині точка Y лежала б на вищій ізокванті корисності, однак Закордон усе ще досягав би і при оптимальному миті на Батьківщині точки Y, що лежить за межами його кривої трансформації.

 

 

p

E2, -E h0

h* T

S

S''

T*

 

A'

 

 

B' 0 C' E1, -E

 
 

 

 


Оптимальна ставка мита t* = В'О/С 'О. В умовах вільної торгівлі крива обміну Батьківщини - Т, крива обміну Закордону – Т*, точка рівноваги - S, світове співвідношення цін - р, крива байдужості при рівновазі обміну – h0. Після введення оптимального мита співвідношення цін становить: на світовому ринку - , на Батьківщині - . Максимальний

рівень добробуту при ставці мита t*= B’ О/С’ О існує в точці S", де крива торгової байдужості Батьківщина h* дотикається з кривою обміну Закордону.

__________________________________________________________________

Твердження щодо вигідності вільної торгівлі для окремої країни в умовах протекціоністської політики іншої. Вільна торгівля вигідна для окремої країни і тоді, коли інша країна поводиться по-протекціоністськи. Це твердження витікає з теореми про протекціонізм торгових партнерів (Free-Trade-for-one-Theorem). Щоправда, прибутки від торгівлі зменшуються.

4.Ставка мита і добробут. Згідно з теорією оптимального мита національний добробут змінюється залежно від величини мита. Цей взаємозв'язок зображений на рис. 4. При нульовому миті на добробут країни, що виражений суспільним продуктом або в одиницях корисності, випливають прибутки від вільної торгівлі (точка F). Велика країна може підвищити свій добробут, коли збільшується ставка мита. ОС - це оптимальне мито з відповідно вищим рівнем добробуту ОB. Якщо, починаючи з точки С, ставка мита буде й надалі зростати, то зменшаться прибутки від торгівлі, а разом з ними і національний добробут. Біля точки D ставка мита зростає настільки, що зовнішня торгівля занепадає і встановлюється автаркія. В умовах автаркії рівень добробуту в країні нижчий, ніж при вільній торгівлі.

Добробут країни

 
 


B

 

F

 

 

А

 

 

0 C D Ставка мита t

 

Національний добробут змінюється залежно від величини мита. Якщо прибутки від вільної торгівлі становлять ОF, то при ставці мита t = 0 національний добробут дорівнюватиме ОF. Проте велика країна може підвищити його ставку до рівня оптимального мита (ОС) й отримати добробут ОВ > ОF. Якщо ж ставка мита перебуває на проміжку (ОС, ОD), то національний добробут буде знижуватися, досягнувши при t=OD рівня ОА, який існував за умов автаркії і є значно нижчим, ніж при вільній торгівлі.

 

Нетарифні торгові бар’єри

У попередній темі визначена відмінність між тарифними і нетарифними методами регулювання міжнародної торгівлі. Слід відзначити, що роль митних тарифів за останні десятиріччя поступово послабла. Цьому в значній мірі сприяли численні переговори, які протягом післявоєнного періоду проводили у рамках Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ). Зокрема, середньозважений рівень митних тарифів у промислово розвинених країнах понизився з 40-50% у кінці 40-х років до 4-5% у наш час, а в результаті реалізації домовленостей «уругвайського» раунду переговорів ГАТТ він повинен становити близько 3%.

Разом з тим. багато економістів вважає, що ступінь впливу держави на міжнародну торгівлю зріс у результаті значного розширення форм і методів нетарифних торгових обмежень. За оцінками, їх нині не менше п'ятдесяти. Особливо активно нетарифні методи регулювання торгівлі використовують розвинуті країни. У середині 90-х років у середньому 14% товарів, що їх імпортують країни ЄС, США і Японія, підпадали під основні нетарифні обмеження: імпортні квоти, «добровільні обмеження» експорту й антидемпінгові заходи. Менша відкритість порівняно з митними тарифами, яка виявляється у введенні нетарифних бар'єрів, містить у собі більше можливостей для довільних дій урядів і створює велику невизначеність у міжнародній торгівлі. Зрозуміло, що за таких обставин перед Світовою організацією торгівлі стоїть складне завдання поступової заборони кількісних обмежень - так звана тарифікація (заміна кількісних обмежень тарифами, які забезпечують еквівалентний рівень захисту).

P2 N

A

p'' A'

 

p'

N

u a z y c P

M M

E G N

 

0 O2

 

 

EA, NN - криві пропозиції і попиту Батьківщини з рівноважною точкою Р" за умов автаркії. ММ - крива пропозиції Закордону (повністю еластична) з рівноважною точкою Р за умов вільної торгівлі. Якщо на Батьківщині запроваджують імпортну квоту EG, то GА' буде релевентною для Батьківщини кривою пропозиції Закордону з точкою рівноваги P'. У результаті кількісної квоти вітчизняні споживачі втрачають дохід у розмірі и + а + z + у + с.

 

Введення кількісних торгових обмежень замість мита можна розглянути на рисунку 5. Наприклад, може бути встановлений максимально допустимий обсяг імпорту. Крива ЕА описує функцію пропозиції Батьківщини; крива ММ представляє повністю еластичну криву пропозиції Закордону. Якщо впроваджують імпортну квоту ЕG, то пряма GА' характеризує релевантну для Батьківщини функцію пропозиції. Автаркія представлена через P'', вільна торгівля - через Р. Ціни на вітчизняну пропозицію порівняно із і ситуацією автаркії зростають. У цьому полягає еквівалентність імпортного мита і квоти.

Вітчизняні споживачі втрачають дохід у розмірі и + а + z + у + с. Вітчизняні виробники отримують дохід, зображений чотирикутником и. Трикутники а та с як у випадку з митом, відображають втрачений дохід споживача, який ніхто не отримує (чиста втрата). Дохід z + у можуть отримати різні групи. Його отримують вітчизняні імпортери, коли імпортні квоти дістаються їм безплатно. Дохід z + у отримує Батьківщина, коли продає на аукціоні ліцензії на імпорт. Тоді при перерозподілі також виникає аналогія з митом. Дохід z + у, проте, може отримати і Закордон. Це буває у випадку угоди про добровільне самообмеження. При цьому цей дохід можуть отримати закордонні виробники, коли вони реалізують угоду про добровільне самообмеження. Але його закордонна держава може отримати, в тому випадку, коли вона для виконання угоди про самообмеження продає на аукціоні ліцензії на експорт.

Не всі ефекти застосування нетарифних методів можна побачити на рис.5. Так, угода із зарубіжними виробниками про добровільне самообмеження означає створення картелю виробників. Зарубіжні виробники при наявності квоти перейдуть на дорожчі продукти; одночасно й виробників інших країн приваблюватимуть можливі прибутки, отже квотування не може обмежуватися однією країною. Розподіл квот між різними країнами буде неминуче довільним.

Фізичний обсяг взаємних поставок можна розглянути також з допомогою рисунка 13.4. Тут DС' показує допустимий обсяг імпорту, і можлива точка споживання С' повинна лежати на кривій (не позначено), яку отримують, пересуваючи зменшений трикутник торгівлі P'DС' вздовж кривої трансформації. Тепер Е'С - це доходи держави від продажу імпортних контингентів (квот). Припускається, що ці доходи як паушальний платіж перейдуть до домашніх господарств. За цих припущень проявляється еквівалентність імпортного мита та імпортних квот. При угоді, про добровільне самообмеження країна-експортер зобов'язується постачати товари не перевищуючи певного визначеного обсягу (наприклад, DС'). Тоді доходи, пов'язані з фізичним обсягом взаємних поставок, а саме ЕС', дістаються Закордону. В цьому випадку точка споживання С' не може бути досягнута, бо грошовий переказ ЕС' йде за кордон. Точка споживання Батьківщини при угоді про добровільне самообмеження повинна лежати на прямій p, що є дотичною до кривої трансформації.

Поширення нетарифних методів протекціонізму, як уже було зазначено, вимагає багатоаспектних досліджень. При цьому треба враховувати, що до них належать заходи держави, які безпосередньо впливають на торгові потоки (як, наприклад, митні формальності, вимоги щодо якості продукції), а також заходи4, першопочатково не пов'язані з торгово-політичними мотивами, котрі, однак, впливають на торгові потоки (наприклад, норми про відповідність продукції навколишньому середовищу). В останній час до класифікацій нетарифних методів додають хабарництво, яке раніше аналізували головним чином у культурному і політичному аспектах, а комуністична ідеологія розглядала його як «буржуазну спадщину».

У сучасних умовах корупцію розглядають як метод, за допомогою котрого можна обійти протекціоністські бар'єри, що створюють уряди, особливо країн «третього» світу. Уряди посткомуністичних країн розриваються між зобов'язаннями підтримувати режим вільної торгівлі та відкритість економіки і прагненням створити тепличні умови для неконкурентоспроможних підприємств. Корумповані ринки товарів і послуг порівняно зі звичайними характеризуються високою цінністю місцевої інформації. Аналіз корупції як форми економічного протекціонізму можна здійснювати за викладеними методиками, але одночасно для цього необхідно розробляти і специфічні методи. Однак загальний результат впливу корупції на добробут може бути проілюстрований за аналогією, яка приймали за основу при характеристиці інших нетарифних методів.

 

Війна мит

Стосовно оптимального мита існує припущення, що Закордон не реагує на підвищення мита. Однак, якщо ж Закордон реагує на підвищення імпортного мита, то його крива обміну також зміщується, а саме вправо. При застосуванні Закордоном аналогічної митної політики у відповідь із ситуації рівноваги S (до підняття митної ставки) замість ситуації S' (однобічне підняття митної ставки Батьківщиною) отримаємо ситуацію S" (рис.6). Після наступного митного раунду встановлюється ситуація S '".

Така некооперативна поведінка гальмує торгівлю, «лінза» переваг від торгівлі стає меншою (рис.6), і обидві країни зазнають втрат. Ця модель притаманна переважно ринкам олігополістичного типу, на яких частина або й весь обсяг сумарного виробництва припадає лише на кілька фірм. На таких ринках кілька фірм чи й усі вони у довготерміновому періоді отримують значні прибутки, оскільки вхідні бар'єри ускладнюють або унеможливлюють входження фірм-новачків на ринок. В умовах, характерних для олігополістичних ринків, працюють в Україні автомобільна, металургійна, електротехнічна, бавовняна індустрії.

 

 
 


 

S' S

E2 - E

S''

S'''

 

 

0

-E1E

 
 


На рисунку зображені криві надлишкового попиту (обміну) Закордону і Батьківщини. За умов вільної торгівлі рівновага перебуватиме у точці S, якщо ж Батьківщина збільшить митну ставку, то рівновага переміститься у точку S", але Закордон у відповідь теж може збільшити ставки мита, й тоді рівновага обміну буде у точці S" і т. д. Таким чином, збільшення стайки мита в обох країнах призводить до зменшення переваг від зовнішньої торгівлі та до збільшення втрат на Батьківщині й у Закордоні.

 

Рівновагу на олігополістичному ринку вперше чітко виклав математик Джон Неш (Nash) у 1951 році. Цю рівновагу називають рівновагою за Нешем. Суть її у тому, що кожна фірма повністю реалізує свій потенціал залежно віл того, як діють її конкуренти.

Рівновагу за Нешем можна показати на прикладі бавовняної промисловості. Припустимо, що через млявий збут бавовни адміністрація ВАТ «Тернопільський бавовняний комбінат» розглядає можливість 15%-ої знижки цін, щоб стимулювати збут. Вона мас всебічно обдумати реакцію на її дії ВАТ «Донецький бавовняний комбінат» і ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат». Ці підприємства можуть взагалі не відреагувати, а можуть знизити свої ціни лише в незначній мірі, й у цьому випадку обсяг збуту Тернопільського БК значно збільшився б за рахунок ринків його конкурентів. Але можливий і такий сценарій, за яким конкуренти наслідують приклад Тернопільського БК, що сприятиме збільшенню обсягу продажів при зменшенні прибутків через знижені ціни для трьох підприємств. Проте можливий і «каральний» варіант: конкуренти Тернопільського БК домовляться про зниження цін на 25%, що призведе до цінової війни та різкого зменшення прибутків усіх трьох фірм.

В описаному прикладі є єдине раціональне рішення для Тернопільського БК: зважити на можливу реакцію з боку конкурентів, знаючи, що вони діятимуть за його ж методикою. Ця модель, яку розробив для одного ринку, може бути поширена й на міжнародну економіку, якщо припустити, що названі фірми діють на світовому ринку й покривають існуючий попит на бавовну.

Найпростішу модель рівноваги в умовах олігополії розробив ще у 1838 році французький економіст Августин Курно. Він виходив з того, що фірми виробляють однорідний товар і знають криву ринкового попиту. Вирішуючи, який обсяг виробляти, й одночасно приймаючи про це рішення, кожна з фірм бере до уваги і свого конкурента. У моделі Курно закладено, що кожна фірма розглядає рівень виробництва свого конкурента як фіксований, а потім вирішує, скільки потрібно виробляти. Таким чином, рівновага Курно є різновидом рівноваги Неша, тому її називають рівновагою Курно-Неша. Як розвиток моделей Курно та Неша розглядають стратегії, в яких фірми вибирають для себе ціни, приймаючи як задані ціни своїх конкурентів. Відповідно до розглянутого вище механізму в точці рівноваги за Нешем кожна фірма отримує максимально можливий прибуток, знаючи ціни своїх конкурентів і не змінюючи їх для себе.

 







ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.