Вплив мита на виробництво і добробут

1. Кількісне мито. Як уже було зазначено, в економічній теорії його називають специфічним митом, враховуючи ту обставину, що тарифна ставка цього мита прив’язана до ваги, кількості одиниць чи інших величин виміру товару. Для розгляду впливу кількісного мита на товарні потоки та ціни треба звернутись до рис. 1.2. На ньому графічно зображено ситуації автаркійного характеру та вступу до міжнародної торгівлі з прив’язкою до Батьківщини. З рис. 1.2а видно, що в умовах автаркії на Батьківщині автаркійна ціна встановлюється на рівні Ра. При наявності торгових відносин до введення мита точка перетину надлишкового попиту Батьківщини з надлишковим попитом закордону визначає рис. 1.2в рівноважну ціну Р. Якщо Батьківщина стягує мито в розмірі АВ на одиницю товару (кількісне мито), то ре валентний надлишковий попит Батьківщини на світовому ринку (для зарубіжних виробників відповідно ре валентна функція «ціна-збут») зміщується вниз на величину АВ. Стягнення мита спричиняє відокремлення вітчизняного ринку від світового (сегментація).

На світовому ринкунадлишковий попит зменшується, а обсяг торгівлі скорочується до ZP ̀. Світова ринкова ціна коливається так, що, зрештою, обсяг, який імпортує Батьківщина XY, зрівнюється з обсягом X ̀Y ̀, який експортує Закордон. Це - обсяг ZP ̀, яким торгують на світовому ринку. Отже, після стягнення мита на світовому ринку встановлюється нова рівноважна ціна P ̀. Внаслідок справляння мита ціна товару на Батьківщині (P ̀ ̀) більша за нову рівноважну ціну (P ̀) на величину АВ.

Вітчизняна ціна після введення мита (P ̀ ̀) лежить між ціною світового ринку в умовах вільної торгівлі (Р) та автаркійною ціною Ра. Через стягнення мита ціна на Батьківщині зросла порівняно з ситуацією вільної торгівлі (з Р до P ̀ ̀).

При невисокому імпортному миті ціна на Батьківщині перебуває близько від ціни вільної торгівлі(точка Р). Якщо ставка мита дорівнює нулю, то повинна встановитися ціна Р. І навпаки, при більшому миті точка P ̀ ̀ лежить ближче до автаркійної ціни Ра.

У граничному випадку імпортне мито може бути вибране так, що торгівля занепаде, отже, після стягнення мита досягають автаркійної ціни Ра.. Це спостерігається при такому миті, яке настільки зміщує ре валентну для Закордону функцію «ціна-збут», що надлишковий попит на Батьківщині стає рівним нулю.

2. Адвалорне мито. У даному випадку мито стягують не з імпортної одиниці, а з вартості імпортного товару. Мито коректують автоматично зі зростанням вартості імпорту. Крива попиту на експорт пересувається пропорційно вниз (до початку координат).

3. Змінне імпортне мито. При змінному імпортному миті, яке практикують на аграрному ринку Європейського Союзу, імпорту оподатковують таким чином, що досягають ціни, бажаної для імпортуючої країни. Слід розрізняти ціну в імпортуючій країні (на Батьківщині) в умовах автаркії, бажану для неї ціну та ціну на світовому ринку. У випадку із змінним імпортним митом ціна в імпортуючій країні в умовах автаркії вища від світової ринкової ціни. В результаті обкладання імпорту змінним митом світова ринкова ціна дорівнюватиме бажаній для імпортуючої країни ціні, при імпорті аграрних продуктів використовують змінне мито: наприклад, якщо знижується світова ринкова ціна, то зростає додаткове імпортне мито, а якщо ціна на світовому ринку зростає, то ставка мита зменшується. Ціни на світовому ринку не мають жодного впливу на обсяги імпорту.

4. Митний тариф на імпорт і втрати добробуту споживачів та чисті витрати. Детальніше вплив мита в умовах внутрішнього ринку зображений на рис. 1.3, де N - крива попиту, а А – крива пропозиції Батьківщини. Припущена повністю еластична функція пропозиції Закордону; Р – торгова рівновага в умовах вільної торгівлі. Горизонтальну пряму ММ ̀ можна інтерпретувати як криву пропозиції (ре валентну для Батьківщини). Нижче зазначений випадок з малою країною.

Якщо стягують мито у розмірі MN, то ревалентна для Батьківщини крива пропозиції пересувається на величину ставки мита MN вгору. Аналіз впливу мита можна зобразити на графіку перелічених показників, маючи на увазі, що рівноважна ціна на Батьківщині переміщується з точки Р у точку Р ̀.

Вплив на виробництво. Відбувається зростання вітчизняного виробництва. Для виробництва товарів субститутів імпорту залучають більше факторів, які вилучають з інших галузей економіки.

Доходи виробника. Виробники отримують доходи у розмірі, зображеному чотирикутником и.

Митні надходження. Держава отримує митні надходження у розмірі, зображеному чотирикутником z.

Дохід споживача. Отже, споживачі втрачають свій дохід, який дорівнює u + a + z + c. Обсяг споживання зменшується, тому що вища ціна усуває деяких споживачів з ринку.

Перерозподіл. Кількісне мито спричиняє перерозподіл доходів від споживачів (домашніх господарств) на підприємства і державу. Частину втраченого доходу споживача отримають підприємства як додатковий дохід виробника (и); іншу частину доходу споживача отримає держава у формі митних надходжень (z). Отже, мито призводить до перерозподілу доходу не на користь споживача.

Чисті втрати. Однак загальна втрата доходу споживача u + a + z + c повністю не перетворюється у прибуток інших секторів народного господарства. Трикутники а і с показують ті втрати доходу споживача, які не доходять ні до держави, ні до виробників. Тому вони також називаються чистою втратою.

6. Виробничі та споживчі ефекти. Вплив мита може бути також зображений з допомогою кривої трансформації. У випадку з малою країною відносна ціна р на світовому ринку залишається незмінною. Отже, країна продовжує здійснювати обмін за світовими ринковими цінами. Уряд встановлює мито (тут - адвалерне мито), так що ціна імпортного товару 2 зростає, а відносна ціна після стягнення мита Батьківщиною ˜ p = p1 / p˜2 є меншою, ніж на світовому ринку, отже ˜ p < p (рис. 1.4). Вітчизняна відносна ціна ˜ p визначає точку виробництва Р ̀,а точку споживання С ̀ (після стягнення мита). Країна обмінює обсяг експорту Р ̀D на обсяг імпорту DС ̀. Ставка мита дорівнює EC ̀/DE;EC ̀ - це митні надходження. Вітчизняне цінове співвідношення ˜ p= DE /P ̀D. Припускають, що держава розподіляє митні надходження EC ̀ як паушальний трансферт між домашніми господарствами. Завдяки цьому домашні господарства досягають такої бюджетної кривої, що лежить за межами кривої трансформації. На рисунку 1.4 точками Р (точка виробництва) і С (точка споживання) позначена ситуація вільної торгівлі. Через мито країна отримує нижчий рівень корисності. Якщо ж мито високе, то торгівля занепадає, і країна досягає точки автаркії А.

Із митом пов’язані доходи для секторів замінників імпорту. Роблять значні зусилля для того, щоб добитися вигідного регулювання з точки зору певного сектора. Цей пошук доходу об’єднує фактори, які вилучають з виробництва. Таким чином точка виробництва переміщується з кривої трансформації всередину. Через це, поряд з трикутниками Гарбергера, виникають нові чисті втрати (чотирикутник Крюгера).

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: