Сформуйте комплекс показників, що визначать ефективність навчального заняття з конкретної теми за фахом.

Основним критерієм, що визначає продуктивність організації навчальної діяльності, є отриманий результат, зокрема, рівень його відповідності поставленим цілям. Важливо, щоб навчальне занят­тя (періодично) завершувалось оцінними судженнями стосовно рівня колективної діяльності і в рамках цієї роботи кожен сту­дент зробив висновок стосовно ефективності його навчальної дія­льності па занятті. Спільна інтерпретація отриманих результатів виконує одразу декілька функцій:

- кожне наступне заняття буде мати вищий рівень продуктив­ності, оскільки осмислюються проблеми попереднього, фік­суються найбільш вдалі знахідки, секрети успіху. В такий спосіб формується досвід, який неодмінно буде використа­ний на наступному занятті;

- студенти відчувають свою причетність до організації діяль­ності, а значить і відповідальність за її результат;

-в рамках такої аналітичної роботи у студента формується дос­від аналізування власної навчальної діяльності, що є умовою як формування своєї концепції, методики та стилю навчання, так і забезпечення перспективи її постійного саморозвитку. Отже, принципово навчальне заняття, сформоване на інфор­маційно-репродуктивній основі, відрізняється від навчального за­няття, розробленого за особистісно орієнтованою технологією, насамперед рівнем забезпечення суб’єктності позиції студента на кожному етапі проектування та здійснення педагогічного проце­су. «Студент, якого вчать» або «студент, якому допомагають вчи­тися» — зміна зазначених позицій відображає логіку переходу від класичної системи професійної освіти до інноваційної, яка забез­печить кожному студенту можливість формування власної, опти­мальної саме для нього, траєкторії професійного становлення та подальшого саморозвитку впродовж життя.

Соціальна обумовленість необхідності радикальних змін у сфері вищої професійної освіти.

Соціально-економічні реалії сьогодення означені творенням нових суспільно-економічних структур, ідеологічних концепцій, нової системи життєвих цінностей, що обумовило необхідність творення нової освітньої політики в державі.

Основні цінності та ідеали суспільства стають цінностями і ідеалами школи (середньої, вищої), оскільки вона акумулює в собі найбільш мобільний потенціал формування особистості людини в найбільш сенситивний період її розвитку.

Як зазначає академік В. П. Андрущенко, «Освіта загалом і вища освіта, зокрема, відіграє в суспільстві унікальну роль: вона відтворює особистість, озброює її знаннями, формує світогляд і творчі здібності, виховує як патріота і громадянина — тобто реа­льно готує його (суспільства) майбутнє. І від того, якою буде наша освіта, без перебільшення, залежить майбутнє держави: на­роду і культури. Не принижуючи ролі економічного, соціально-політичного і побутово-культурного чинників, слід зазначити: втратимо освіту — втратимо покоління, втратимо державність, втратимо культуру. А загроза втрати все ще є реальною і не від­стороненою. Її найбільш загрозливими показниками на сьогодні (квітень 2006 р.) є: незадовільний стан фінансування галузі, соціа­льний захист учасників навчально-виховного процесу, рівень со­ціальної уваги, яку приділяє суспільство».

Важко визначити, на якій щаблині ми знаходимось у склад­ному, багатогранному, досить часто конфліктному (що супрово­джується відповідними відступами) процесі сходження до нової освіти. Однак, вибір зроблено, вороття до старих стандартів не буде, виходячи хоча б з об’єктивних причин, що його в принципі унеможливлюють (змінилася соціально-економічна ситуація в дер­жаві, змінилася сама людина).

Об’єкти контролю та оцінювання в процесі професійного становлення майбутнього вчителя. Взаємодія процесів оцінювання і самооцінювання в структурі навчальної діяльності.

Особистісно орієнтована система: Контролююча функція завжди реалізується в контексті навча­льної. Теоретичне знання оціню­ється лише настільки, наскільки воно набуває тенденцію до пере­ходу на рівень регуляції практи­чною діяльністю (через ставлен­ня до знання, вміння його інтер­претувати, виділити особистісний смисл, включити в мислен­ня, діяльність). Контроль навча­льної діяльності виступає засо­бом формування самоконтролю студента, що виступає значущою складовою формування його ко­нцепції та технології навчальної діяльності. Активно використо­вуються методи самоконтролю, самооцінки.

Інформаційно-репродуктивна система: Контроль одноосібно здій­снює викладач. Оцінюють­ся результати діяльності, основним критерієм, як правило, виступає степінь наближеності представле­ної студентом інформації до об’єктивно заданої, представленої викладачем, у підручнику. Відповідно і практична діяльність оці­нюється за рівнем набли­женості до зразка. Теоре­тичне обґрунтування пра­ктичних моделей не прак­тикується. Самооцінна діяльність студента, якщо і використовується, то епі­зодично, вона не обумов­лена цільовою спрямовані­стю системи.

Необхідність контролю навчальної роботи й оцінки знань сту­дентів має об'єктивний характер. Тут діє закономірний зв'язок у ланцюгу: мета навчання - процес - результат - наступна мета. Але для того, щоб педагогічне грамотно визначити мету, необхідно точ­но знати, що вже досягнуто унаслідок навчання. У подальшому викладі ми будемо користуватися такими поняттями: «контроль» - родове поняття; «перевірка» - процес контролю; «оцінка» -кількісна фіксація виявленого рівня знань у балах; «облік» - до­кументальна фіксація (екзаменаційні відомості, залікові книжки студентів, журнали та ін,).

Категорія контролю має кілька значень. У ди­дактиці його тлумачать як нагляд, спостереження і перевірку ус­пішності студентів. Контроль при цьому виконує такі функції:

- освітню (сприяння поглибленню, розширенню, удоскона­ленню знань студентів, уточненню і систематизації навчаль­ного матеріалу з предмету);

- діагностично-корегуючу (виявлення знань, умінь і навичок, утруднень, недоліків, неуспішності; забезпечення зворотно­го звязку у різновидах: «студент - викладач» і «студент-студент»);

- контролюючу (визначення рівня знань, умінь і навичок сту­дентів, підготовленості до засвоєння нового матеріал, вистав­лення оцінок студентам);

- виховну (спрямовану на поліпшення особистої дисципліни, розвиток волі, характеру, навичок систематичної само­стійної праці та ін.);

- розвивальну (сприяння розвитку психічних процесів особи­стості - уваги, пам'яті, мислення, інтересів, пізнавальної ак­тивності, мовленнєвої культури студентів); -стимулюючо-мотиваційну (стимулювання студентів до по­кращення навчальної діяльності, розвитку особистої відпо­відальності, формування мотивів навчання); - управлінську (забезпечення цілеспрямованості у навчанні); - прогностично-методичну (стосується як викладача, який отримує досить точні дані для оцінки своєї праці, резуль­татів запровадження своєї методики викладання, шляхів подальшого вдосконалення навчання, так і студентів, ос­кільки допомагає їм прогнозувати свою навчальну та нау­кову роботу).

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: