Технологічний підхід в сучасній освіті

Метою державної Національної програми "Освіта" ("Україна ХХІ ст.") є виведення освіти в Україні на рівень розвинутих країн світу, що можливо лише за умов відходу від авторитарної педагогіки і впровадження сучасних педагогічних технологій. Саме цим зумовлена зараз увага педагогів, методистів до інновацій.

Термін "інновація" означає оновлення процесу навчання, який спирається, головним чином, на внутрішні фактори. Запозичення цього терміна пов'яза­не з бажанням виділити мотиваційний бік навчання, відмежуватися від чер­гових "переможних методик", які за короткий час повинні дати максималь­ний ефект незалежно від особливостей класу та окремих учнів, їхніх бажань, здібностей тощо.

Поняття "технологія" виникло у світовій педагогіці також як протиставлен­ня існуючому поняттю "метод". Недолік методу полягає в його негнучкості та статистичності. Широкого поширення термін "технологія" ("технологія в освіті") набув у 40-х рр. і був пов'язаний із застосуванням нових аудіовізуальних за­собів навчання. У 60-х рр. поняття "технологія освіти" розглядалося під кутом зору програмного навчання і використання обчислювальної техніки у навчанні.

З початку 80-х рр. все більше вживається термін "педагогічні технології". У визначенні Їхньої суті немає єдиного погляду: одні розуміють це як певну систе­му вказівок щодо використання сучасних методів і засобів навчання; інші ­ цілеспрямоване застосування прийомів, засобів, дій для підвищення ефективності навчання; треті - цілісний процес визначення мети, обгpунтування плану і про­грами дій та навчальних методів. Кожний з цих підходів має право на існування, бо охоплює різні сторони навчального процесу. Тому існує велика кількість педаго­гічних технологій.

Отже, "інноваційні технології - це цілеспрямований системний набір при­йомів, засобів організації навчальної діяльності, що охоплює весь процес на­вчання від визначення мети до одержання результатів. Система грунтується на внутрішніх умовах навчання. Тому "педагогічні технології" пов'язані з ідеями і досвідом психології, соціології, системного аналізу тощо.

Педагогічна технологія - це цілеспрямована система. Ми звикли до ви­значення мети навчання, виходячи з комплексного підходу поєднання освіт­ньої і виховної мети (Ю. Бабанський). Останнім часом особлива увага при­діляється розвиткові творчих здібностей учнів. Найбільш поширеним є когнітивний та гуманістичний підходи.

Прибічники когнітивного підходу вважають головним у навчанні розви­ток мислення та пам'яті учнів, інтелектуальних умінь, як-от: абстрагування, аналіз, синтез, класифікація, узагальнення, оцінювання, теоретичні міркуван­ня, тобто таких, що дають можливість розв'язати висунуту проблему.

Послідовники гуманістичного підходу спираються на "Я - концепцію" і відстоюють право учнів самостійно обирати мету, формувати власні пробле­ми, заглиблюватись у суб'єк:гивний досвід та прогнозувати його наслідки.

Звідси ідеї "активного навчання", "безпосереднього досвіду", "персоналі­зації знань", "права учня на турботу та увагу", "необхідність створення атмос­фери відвертості та взаєморозуміння". Згідно з таким підходом' змінюється зміст навчання, програма складається відповідно до потреб та інтересів учнів; навчальний процес структурується на солідарній основі; вчитель виконує роль консультанта та джерела знань, а не контролера; бали виставляються тільки за бажанням учнів; постійно існує вибір пlзнавальної альтернативи, а сутність навчання зводиться до накопичення суб'єктивного досвіду.

Важко довести перевагу або ефективність того чи іншого підходу, стилю, ме­тоду, тому нормальним є наявність плюралізму в підході до нових технологій.

Зважаючи на минулі авторитарні підходи, сучасне навчання в школах України тяжіє до когнітивного. Тому творчо працюючих педагогів ціка­вить усе, що пов'язано з гуманізацією освіти.

Часто нові педагогічні технології ведуть до відмови від класно-урочної систе­ми: поділ учнів не за віком, а за рівнем розвитку; організація навчання методом проектів; робота учнів за програмою,. спільний звіт; школа з центрами за інтере­сами; робота вчителя з великими (60-150 учнів) та малими (2-5 учнів) групами; викладання матеріалу блоками.

У нашій країні такі методи були заборонені. Лише у 80-х рр. вчителі-прак­тики звернулися до своїх методичних скарбниць. Вони обрали самостійний шлях, нічого не знаючи про західні методики.

Тому вся увага була зосередженана видозміні уроку як форми навчання. Так з'явилися "нестандартні уроки".

Розробка нестандартних уроків відбувалася у двох напрямках: поєднання різних форм навчання (урок-диспут, урок-лекція, урок-семінар) і власне не­стандартні уроки.

На відміну від звичайних уроків, метою яких є оволодіння знаннями, вміння­ми та навичками, нестандартний урок найбільш повно враховує вікові особли­вості, інтереси, нахили, здібності кожного учня. У ньому поєдналися елементи традиційних уроків - сприймання нового матеріалу, засвоєння, осмислення, узагальнення - але у незвичайних формах.

Саме такі уроки містять в собі елементи майбутніх технологій, які при гру­пуванні їх у певну систему, що грунтується на глибокому знанні потреб, інте­ресів та здібностей учнів, можуть стати дійсно інноваційними.

Найбільш поширені такі форми нестандартних уроків:

1. Інтегрований урок. Як правило, такий урок проводять два вчителі. Вони спільно здійснюють актуалізацію знань за двома напрямами опитування (якщо це потрібно), виклад нового матеріалу тощо. Найчастіше поєднуються такі предмети, як історія-географія, історія-література, історія-іноземна мова.

2. Дослідницький урок та лабораторно-практичні роботи. Їхня мета полягає в одержанні навчальної інформації з першоджерел. Ці уроки розвивають спеціальні вміння і навички, стимулюють пізнавальну активність та самостійність. Учні вчаться працювати з історичними документами, підручниками, періодичною пресою.

3. Рольова гра. Вона вимагає від учнів прийняття конкретних рішень у проб­лемній ситуації в межах ролі. Кожна гра має чітко розроблений сценарій, голов­ну частину якого необхідно доопрацювати учням. Отже, пошук вирішення про­блеми залишається за школярами.

4. Театральна (театралїзована) вистава. На відміну від рольової гри, вис­тава передбачає більш чіткий сценарій, який регламентує діяльність учнів без­посередньо на уроці і збільшує Їхню самостійність під час підготовки сценарію. Театралізовані вистави спрямовані на те, щоб викликати інтерес до навчання. Вони опираються на образ не мислення, фантазію, уяву учнів.

Отже, яким чином можна використовувати існуючі технології або їхні елементи у власній педагогічній практиці? Передусім нагадаймо, що ефектив­ною може бути лише інноваційна технологія, тобто та, яка грунтується на потребах та інтересах учнів. А для цього:

1. Спробуйте дізнатися про своїх учнів якнайбільше: що їм подобається, а що ні у викладанні теорії? Що значить для них бути "цікавим"? Які види діяль­ності їм більше до вподоби? Чи відчувають вони себе на уроці розкутими? Чи є вних здібності, про які ви ще не знаєте?.

2. Спробуйте змінити стиль викладання. Частіше звертайтеся до учнів з пропозицією і заохоченням: "Добре, що ти це зробиш,"Спробуй, подумай, чи буде тобі цікаво?", "Ти добре вмієш це робити". І відмовтесь від нарікань.

3. Зверніть увагу на те, як викладають ваші колеги, які прийоми і методи застосовують, яким формам навчання надають перевагу.

4. Поділіться з учнями своїми міркуваннями. Зверніть увагу на Їхню інфор­мацію - це підкаже, як вам діяти.

5. Пам'ятайте, що діти дуже чутливі до брехні та несправедливості.

6. Аналізуйте свої дії. Спробуйте систематизувати знахідки. Зіставте їх із досвідом інших. Зважте, може, це - елемент нової технології.

Інтегровані уроки

Інтегровані уроки дозволяють глибше опанувати тему, яку вивчаємо. На такому уроці кожен учитель-предмет­ник намагається подати суть того, що вивчається, зі своєї, специфічної для кожного предмета, точки зору. Не останню роль відіграє й оригінальність самої форми проведення уроків. Учнів відразу ж зацікавлює присутність кількох учителів на уроці. Дитяча психологія краще сприймає короткочасні повідомлення, відмінні за формою викладу та джерелом подачі. Особливість спілкування з дітьми кожного ок­ремого вчителя перетворює урок на евристичну бесіду з глибоким та деталь­ним поясненням незрозумілих понять.

Інтегровані уроки за змістом поділяються на три категорії:

а) вступні - до вивчення певного розділу;

б) вивчення нового матеріалу;

в) підсумкові.

Уроки-рольові ігри

На уроці обговорюються ті чи інші проблеми, учні вчаться доводити пра­вильність своєї думки і робити- висновки.

Ігри розвивають пізнавальний інтерес, активізують розумову діяльність. Ігра розвиває спостережливість, вчить робити висновки, зіставляти окремі факти.

Під час гри учні краще засвоюють матеріал, вчаться застосовувати набуті знання у нових ситуаціях.

Рольова гра вимагає від дітей прийняття конкретних рішень у проблемній ситуації в межах ролі. Кожна гра має чітко розроблений сценарій, головну частину якого необхідно доопрацювати учням. Отже, пошук вирішення проб­леми залишається за учнями.

62. Який статус самостійної роботи в вузі і чи відповідає це логіці організації продуктивної навчальної діяльності в цілому і професійної підготовки зокрема. Яке ваше ставлення до цієї форми навчальної роботи? Співвіднесіть ваше трактування проблеми з реаліями практики роботи вузу.

До самостійної можна віднести таку роботу, в якій збережений повний навчальний цикл, починаючи від поста­новки мети і закінчуючи перевіркою ефективності її реалізації, і він повністю здійснюється студентом. Відмічена умова, що відріз­няє самостійну навчальну роботу від інших, близьких їй видів, які включають елементи самостійності, має принципове значен­ня, так як її дотримання дозволяє вирішувати важливі задачі про­фесійної підготовки студентів. Зокрема, це дає можливість поси­лити значущість особистісного компонента в структурі професій­ного знання (ставлення, інтерпретація, варіант використання). Традиційно передбачається, що отримавши відповідну суму знань, студент може самостійно її осмислити, співвіднести з власним суб’єктивним досвідом, оптимізуючи відповідно свої професійні позиції, стиль та методику. Але цс тільки передбачається. Проце­дура подібного «переводу» винесена за рамки навчального проце­су і якщо і реалізується в системі професійної освіти, то це відбу­вається в стихійному режимі, поза увагою та контролем виклада­ча. Тому, починаючи практичну діяльність, студент не може ви­значити свій підхід в її організації, погано орієнтується в тому, як визначати свій стиль стосунків зі школярами, як формувати свою технологію підготовки до уроку. Очевидним є одне: апробації та­кого рівня повинні бути включені в процес навчання, оскільки їх значущість важко переоцінити (апробовані моделі можна розці­нювати як маленькі «цеглинки», що створюють міцну будову влас­ної концепції навчальної діяльності, методики її організації, які будуть завжди відмічені індивідуальним особистісним смислом та стилем).

Реально індивідуальний, диференційований підхід в оволо­дінні професією може забезпечити лише сам студент: йому по­трібно довірити реалізацію цієї складної функції і навчити її ви­конувати. Студента потрібно «повернути обличчям» до самого себе, допомогти йому вивчити себе як складний суперечливий об’єкт і суб’єкт діяльності одночасно, а також усвідомити себе в контексті майбутньої професійної діяльності. Очевидно, в системі організації самостійної роботи процес самопізнання за особистіс­но та професійно значущими параметрами буде виступати як си­стемоутворюючий компонент, оскільки вій є базовим як при виз­наченні цільової спрямованості процесу, так і визначенні рівня його результативності. Крім того, самодіагностика на проміжних етапах діяльності слугуватиме найбільш значущим фактором за­безпечення адекватності управління процесом ЇЇ формування, від­повідно корегуючи її та спрямовуючи в необхідне русло.

64. Суть та основні завдання дослідницької діяльності студентів в вузі. Методика педагогічного дослідження.

Основна мета науково-дослідної діяльності студентів - це отримання поглиблених знань у певних напрямках науки і техніки, а також отримання практичних навичок у майбутній професії.

Основними завданнями організації і розвитку системи науково - дослідної діяльності студентів у вузах на сучасному етапі є:

а) забезпечення діалектичного з'єднання навчального процесу і підготовки студентів до творчої наукової тапедагогічної діяльності;

б) формування середовища, позитивного для прояву і реалізації особистісного творчого потенціалу представників студентської молоді;

в) перетворення науково-дослідної роботи студентів у масову і високо результативну діяльність;

г) пошук талановитої молоді, яка має здібностями та інтересом до наукової та педагогічної діяльності;

д) виховання та розвиток у студентів особистісних та професійних якостей, необхідних для успішного здійсненнянаукової та науково - педагогічної діяльності;

е) раціоналізація вільного часу студентської молоді, відволікання її від придбання шкідливих звичок і антигромадських устремлінь. ⁵

Наукова (науково-дослідна) діяльність - діяльність, спрямована на одержання і застосування нових знань. Чинники, які обумовлюють актуалізація науково-дослідної діяльності студентів у ВНЗ. Причинами, по якихстуденти займаються науково-дослідницькою діяльністю, є:

У випадку наукової діяльності внутрішнім спонуканням до неї є задоволення, задоволення, одержуване від самого процесу роботи, прагнення до інтелектуального успіху, бажання вирішувати і знаходити проблеми, давати роботу розуму.

Основою наукової діяльності людини є її мотиваційна сфера як сукупність мотивів особистості і найважливіша характеристика її придатності до наукової праці.

До видів заохочення студентів за успіхи у навчанні та науково-дослідної діяльності можна віднеси:

1. Залік результатів науково-дослідної роботи студентів;

2. Надання рекомендацій для подальшого навчання та стажування;

3. Надання можливості закінчення вузу за більш короткий термін;

4. Дострокові здачі іспитів та заліків;

5. Участь у спеціальних заняттях для найбільш здібних і талановитих студентів.

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: