Інновації в освіті. Передовий пед. досвід і відродження досягнень пед науки.

Педагогічний досвід — сукупність знань, умінь і навичок, здобу­тих учителем у процесі навчально-виховної роботи.

Він є важливим елементом загальної культури педаго­га, в якій відображаються знання, вміння, навички та ін­дивідуальні риси його особистості, постійно розвиваючись, збагачуючись протягом усієї педагогічної діяльності. Оновлюваність педагогічного досвіду зумовлена постійними змінами у практичній педагогічній діяльності та освітніх надбаннях педагога.

Педагогічний досвід учителя є підґрунтям, на якому зростає його педагогічна майстерність. Водночас він є і джерелом розвитку педагогічної науки. Це своєрідний пробний камінь під час експерименту, перевірки істинно­сті теорій, концепцій, прогнозів тощо. Аналіз результатів експериментальної роботи, тобто спеціально організовано­го педагогічного досвіду, дає змогу довести істинність чи неправомірність теоретичного знання, перевірити оптимальність рішень, вірогідність прогнозів та Ін.

Здобуті під час навчання у вищих педагогічних закла­дах знання тільки у шкільній практиці стають гнучкими і глибокими, оптимізуючи педагогічні дії вчителя. У про­цесі педагогічної діяльності досвід осмислюється, оновлю­ється, спираючись на психолого-педагогічну науку. Акти­візує і вивчення чужого досвіду, порівняння його з влас­ним.

Педагогічний досвід повинен виражатися в технології навчально-виховного процесу, виявленні взаємозалежно­сті його компонентів.

Передовий педагогічний досвід — творче, активне засвоєння і реалізація вчителем у практичній діяльності засобів і принципів пе­дагогіки з урахуванням конкретних умов, особливостей дітей, уч­нівського колективу і особи вчителя.

Передусім він спрямований на розв'язання актуальних проблем навчально-виховного процесу школи, зокрема на сучасному етапі — використання комп'ютерної техніки у навчальному процесі, формування правової культури шко­ляра, виховання підприємливості молодої людини та ін. Для передового педагогічного досвіду характерною є но­визна, яка виокремлює його з маси позитивної діяльності педагогів. Досвід можна вважати передовим тільки за умо­ви, що він забезпечує високі результати навчально-виховної діяльності вчителя, які мають бути не випадко­вими, а наслідком застосування продуманої системи нав­чання й виховання.

Школа повинна стимулювати пошук учителів, які пра­цюють творчо. По-перше, її має очолювати добре підготов­лений керівник, здатний створити в педагогічному колек­тиві творчий настрій, здоровий морально-психологічний клімат, сприятливі матеріально-технічні, санітарно-гігі­єнічні умови праці. По-друге, для організації творчої ді­яльності педагогічного колективу необхідна відповідна теоретична і практична підготовка вчителів, озброєння їх методикою творчих пошуків. По-третє, потрібен вибір сус­пільно значущої для школи і посильної для педагогічно­го колективу теми, чіткість і ясність мети й завдань твор­чого пошуку для всього колективу і для кожного педаго­га зокрема, раціональний розподіл і кооперація праці. По-четверте, слід забезпечити вільний час педагогам через раціональну організацію їхньої праці та звільнення від не­властивих їм функцій. По-п'яте, має існувати система сти­мулювання педагогічної творчості кожного вчителя і пе­дагогічного колективу.

Під час вивчення передового педагогічного досвіду роз­кривають його авторів, технологію — сукупність методів педагогічної діяльності, особливість їх співвідношення та взаємодію, що забезпечують бажаний результат і визнача­ють педагогічну майстерність автора досвіду. Важливо чіт­ко визначити критерії передового педагогічного досвіду, які дадуть змогу розглядати його не як випадкове явище, а як систему діяльності, а також умови формування дос­віду, що допоможе зробити висновок про можливість йо­го відтворювати. Необхідно визначитися і щодо засобів вивчення передового педагогічного досвіду, шляхів його поширення та популяризації.

У практиці склалися такі форми й методи втілення пе­редового досвіду: відкриті уроки та інші заняття; усні по­відомлення результатів вивченого, узагальнення передового педагогічного досвіду у виступах педагогів у школі, на на­радах, курсах, семінарах представників народної освіти; письмові повідомлення результатів вивченого, узагальнення передового педагогічного досвіду у формі методичних лис­тів, методичних розробок, статей у газетах і журналах, ви­дання брошур, монографій, збірників матеріалів конференцій і семінарів; наочно-демонстраційна популяризація пе­редового педагогічного досвіду — організація виставок, спе­ціальні стенди при методкабінетах та ін.

15. Держ. Освітн. Стандарт, базовий навч. план., навч. програми та підручники.

Чітке, конкретне планування навчально-виховної ро­боти школи — важлива умова її успішної діяльності. Во­но забезпечує цілеспрямованість у роботі всіх підрозділів, створює умови для організованої роботи педагогічного та учнівського колективів, раціонального використання ча­су та інших можливостей і резервів.

Розрізняють перспективне, річне й поточне плануван­ня діяльності школи. В усіх видах планування враховують зовнішню і внутрішню інформацію. До зовнішньої на­лежать вказівки державних і відомчих органів щодо зав­дань сучасної школи, про зміст навчання і виховання під­ростаючого покоління. Внутрішня інформація містить необхідні відомості про попередню діяльність школи, до­сягнення, недоліки і труднощі в роботі педагогічного ко­лективу та ін.

Плануючи роботу школи, необхідно дотримуватися науковості, що передбачає систему науково обґрунтованих завдань, змісту, методів, форм і засобів; реальності йоптимальності заходів, які можна виконати і які б забезпе­чили рівномірний ритм роботи школи протягом року; соціальної детермінації, що передбачає формування в уч­нів потрібних суспільству моральних, правових, естетич­них та інших якостей.

Перспективне планування. Важливо мати перспективний план розвитку школи, який би охоплював: аналіз роботи школи за попередній період; визначення важливих завдань на новий період; зміни контингенту учнів і класів-комплектів; організацій­но-педагогічні проблеми розвитку школи; головні напря­ми вдосконалення навчально-виховної роботи; роботу з пе­дагогічними кадрами; адміністративно-господарську діяль­ність і зміцнення матеріально-технічної бази.

Воно забезпечує цілеспрямовану діяльність керівниц­тва школи та педагогічного колективу, допомагає раціо­нально розподілити сили, уникнути повторення в річних планах тих самих заходів. Його структура може бути до­вільною.

Річне планування. Дає можливість поєднувати перспективні завдання з конкретними завданнями на кожний семестр, на кожен місяць навчального року.

Річний план роботи школи може мати такий зміст:

Вступ. Аналіз виконання плану за минулий нав­чальний рік. Головні завдання і проблеми, над вирішен­ням яких працюють педагогічний і учнівський колекти­ви.

Забезпечення прав особистості на освіту. Оператив­ний облік дітей шкільного віку. Охоплення їх навчанням. Охоплення навчанням випускників основної середньої
школи. Виявлення і влаштування дітей з психофізични­ми вадами, робота педагогічного колективу щодо захисту прав та інтересів неповнолітніх, допомога відстаючим. Управління підвищенням професійної кваліфікації вчителів. Внутрішкільна методична робота. Координація її змісту з підготовкою на курсах, самоосвітою, Загальношкільні, колективні та індивідуальні форми роботи з педагогічними кадрами. Організація роботи методичних об'єднань, психолого-педагогічних семінарів. Ста­жування молодих спеціалістів, наставництво. Творчі зв'язки з райметодкабінетом. Організація проведення від­критих уроків. Проведення конференцій і педчитань.

Керівництво педагогічним процесом. Заходи щодо організації початку і закінчення навчального року. Ком­плектування класів, призначення класних керівників, ви­хователів груп подовженого дня, керівників гуртків, заві­дувачів кабінетами. Розподіл педагогічного навантаження, складання розкладу уроків, факультативних і гурткових занять, графіків навчальних екскурсій, контрольних ро­біт. Організація планування навчально-виховної роботи школи.

Організація підвищення якості виховного процесу. Заходи щодо забезпечення спільної роботи школи, сім'ї, громадськості й трудових колективів з виховання учнів.
Соціально-економічна діяльність школи. Зміцнення й раціональне використання навчально-матеріальної бази, заходи з дотримання техніки безпеки, санітарії, гі­гієни. Заходи з допризовної підготовки та військово-патріотичного виховання. Заходи з професійної орієнтації. Спільна робота школи та позашкільних установ щодо організації дозвілля учнів. Трудове навчання і виховання.

7. Демократизація та координація внутрішкільного контролю. Контроль за станом навчально-матеріальної бази. Контроль за рівнем знань, умінь і навичок учнів, за рівнем їх вихованості. Контроль за станом планувальної та облікової документації.

Поточне планування

Воно визначає програму діяльності окремих підрозді­лів і виконавців на певні терміни упродовж навчального року. Передбачає складання: 1) розкладу уроків, шкільних гуртків, спортивних секцій; 2) календарних та поурочних планів учителів, планів виховної роботи класних керівни­ків, вихователів груп подовженого дня; 3) планів роботи методичних об'єднань, інших форм методичної роботи, які працюють на базі школи; 4) плану роботи шкільної бібліо­теки; 5) плану роботи батьківського комітету; 6) плану-календаря навчально-виховного процесу, в якому зазнача­ються загальношкільні заходи. Календарне планування навчального матеріалу.

Здійснюється безпосередньо в програмах. На основі ка­лендарних планів учителі розробляють поурочні плани, структуру і форми яких визначають самостійно.

Поурочний план є робочим документом учителя і мо­же бути складений у вигляді конспекту, тез, таблиці то­що. Плани роботи класних керівників, вихователів груп подовженого дня.

Ефективність керівництва школою значною мірою зале­жить від чіткого і правильного ведення шкільної до­кументації, своєчасної та оперативної обробки отриманої інформації, дотримання принципу доступності й зіставлен­ня облікових даних. У шкільній документації відобража­ють кількісну та якісну характеристики навчально-вихов­ної роботи.

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: