Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Відмінність позитивного права від природного.





Поділ права на природне і позитивне складає одну з базових аксіом класичної правової філософії. При всій умовності даних термінів варто визнати, що суть проблем, які стоять за цим розмежуванням, серйозна і глибока. Під природним правом звичайно розуміють сукупність універсальних норм і принципів, що знаходяться в основі всіх правових систем світової цивілізації. Позитивним правом називають ті правові норми, які оформлені як система законодавства, підтримуваного силою даної держави в даний історичний період. Основні відмінності між ними:

1. Природне право вважається похідним від природного по-рядку речей, тобто від устрою світобудови і природи людини, що є невід'ємною частиною світопорядку. Позитивне право — штучне утворення, створене людьми, відданими інтересам такого штучного формоутворення, як держава. Тому норми позитивного права можуть не тільки відповідати принципам природного світопорядку, але і суперечити їм.

2. Через природне право, через його норми і принципи індивідуальна правосвідомість зв'язує своє існування з універсальними, всезагальними першоосновами буття. Через позитивне право вона зв'язує своє буття насамперед із конкретною державою і її інститутами.

3. Природне право виникає разом із першими паростками людської цивілізації і культури. Позитивне право виникає значно пізніше, одночасно з формуванням державності.

4. Природно-правові норми виражені, крім юридичних документів, у вигляді неписаних звичаїв і традицій, присутні в змісті релігійних і етичних вимог. Позитивно-правові норми завжди передбачають письмову фіксацію у вигляді формалізованих нормативних актів юридичного характеру.

5. Відповідно до природно-правових доктрин права людини на життя, свободу, власність, особисту гідність вважаються належними їй споконвічно і безумовно. Уже самим фактом свого народження в якості людини кожний ними наділений, і ніхто не вправі зазіхати на них. Згідно з позитивно-правовою логікою, свободи і права людина одержує з рук держави, яка відмірює їх у тій мірі, у якій вважає за потрібне, і яка може не тільки дати права, але і відняти їх, якщо визнає це необхідним.

6. Природне право не тотожне чинному законодавству. Воно передбачає релігійно-метафізичні і морально-етичні основи, що надзвичайно розширюють і поглиблюють його юридичний зміст, пов'язують його з багатьма цінностями світової культури. Позитивне право ототожнює себе з чинним законодавством і тому може вважатися атрибутом цивілізації, а не культури.

7. Норми і принципи природного права вважають дуже необхідними для себе релігійні й етичні виправдання. Позитивне право демонстративно відмовляється від них. Воно обпирається на волю держави і переконане в необхідному і достатньому характері такої основи.

8. Нормативно-ціннісною межею прагнень для прир. права служить вища справедливість, яка розуміється як універсальний ідеал, що відповідає корінним підвалинам світопорядку. Для позитивного права такою межею є інтереси держави.

9. Прир право невідривні від існування всієї цілісності нормативно-ціннісного континууму світової культури. Позит право сприймає себе як самодостатню частину, здатну існувати автономно від цієї цілісності.

10. Природно-правове мислення — це здатність, яку мають філософський розум і метафізична інтуїція. Позитивно-правове мислення є здатністю теоретичного розуму, що не може виходити за межі розумових стереотипів юридичного позитивізму. Обидві моделі, природно-правова і позитивно-правова, народилися і сформувалися в умовах насамперед європейської цивілізації, є її плодами. У її ж контексті відношення між ними прийняло характер явно вираженої антитези. Це не було випадковістю, а відбивало певні соціально-історичні реалії.

 

Позитивне і природне право

Розглядаючи питання тотожності та розбіжностей права і закону, слід мати на увазі головне: закон може як співпадати з правом, так і не співпадати. Проте лише як форма вираження права, закон представляє собою правове явище. Правовий закон – це і є право. У випадку, якщо закон не співпадає з правом, то тоді для нього не характерні перераховані якості – рівність, свобода, справедливість. Але для правового закону мало і цих якостей – необхідна ще і владна всезагальна обов'язковість. Легістський, для якого право – це офіційне, чинне законодавство, за його межами не існує іншого права. Таке право отримало назву "позитивного". Право позитивне – це система джерел публічно визнаного права, зафіксованого в законодавстві певної держави, тобто це ті правові норми, які оформлені як система законодавства держави (Конституція, кодекси, закони). Воно має прикладний характер, за ним держава функціонує та регулюються відносини між його громадянами. Воно базується на таких принципах:

 принцип патерналізму, який означає безпосередню залежність норм права від держави;

 принцип секулярності – світський принцип права;

 принцип мінімуму моральності. Це означає, що право не вільне від вимог етики, але вони зводяться до вимог, поставлених громадянину не порушувати своєю поведінкою моральних і юридичних норм.

Другий підхід до права та праворозуміння – філософський, який визначає право як:

 формальну рівність;

 всезагальну і необхідну свободу;

 всезагальну справедливість.

Безумовно, в своїй сукупності ці якості і складають право.

Різниця між природним та позитивним правом полягає у наступному:

1. Природне право – похідне від природного стану речей, від природи людини, тоді як позитивне право – штучно створене людьми.

2. Через природне право індивідуальна правосвідомість пов'язує своє існування з першоосновами буття, а через позитивне право – з конкретною державою.

3. Природно-правові норми вирощені крім юридичних документів також в написаних звичаях та традиціях, в релігії, а позитивно-правові норми – тільки у формалізованих нормативних актах.

4. Природне право передбачає релігійні та морально-етичні основи, а позитивне – це атрибут цивілізації, а не культури.

Розглядаючи питання тотожності та розбіжностей права і закону, слід мати на увазі головне: закон може як співпадати з правом, так і не співпадати. Проте лише як форма вираження права, закон представляє собою правове явище. Правовий закон – це і є право.

У випадку, якщо закон не співпадає з правом, то тоді для нього не характерні перераховані якості – рівність, свобода, справедливість. Але для правового закону мало і цих якостей – необхідна ще і владна всезагальна обов'язковість.

 

Відмінності позитивного права від природного. основні відмінності між ними:

1. Природне право вважається похідним від природного порядку речей, тобто від устрою світобудови і природи людини, що є невід'ємною частиною світопорядку. Позитивне право — штучне утворення, створене людьми, відданими інтересам такого штучного формоутворення, як держава. Тому норми позитивного права можуть не тільки відповідати принципам природного світопорядку, але і суперечити їм.

2. Через природне право, через його норми і принципи індивідуальна правосвідомість зв'язує своє існування з універсаль-ними, всезагальними першоосновами буття. Через позитивне право вона зв'язує своє буття насамперед із конкретною державою і її інститутами.

3. Природне право виникає разом із першими паростками людської цивілізації і культури. Позитивне право виникає значно пізніше, одночасно з формуванням державності.

4. Природно-правові норми виражені, крім юридичних документів, у вигляді неписаних звичаїв і традицій, присутні в змісті релігійних і етичних вимог. Позитивно-правові норми завжди передбачають письмову фіксацію у вигляді формалізованих нормативних актів юридичного характеру.

5. Відповідно до природно-правових доктрин права людини на життя, свободу, власність, особисту гідність вважаються на-лежними їй споконвічно і безумовно. Уже самим фактом свого народження в якості людини кожний ними наділений, і ніхто не вправі зазіхати на них. Згідно з позитивно-правовою логікою, свободи і права людина одержує з рук держави, яка відмірює їх у тій мірі, у якій вважає за потрібне, і яка може не тільки дати права, але і відняти їх, якщо визнає це необхідним.

6. Природне право не тотожне чинному законодавству. Воно передбачає релігійно-метафізичні і морально-етичні основи, що надзвичайно розширюють і поглиблюють його юридичний зміст, пов'язують його з багатьма цінностями світової культури. По-зитивне право ототожнює себе з чинним законодавством і тому може вважатися атрибутом цивілізації, а не культури.

7. Норми і принципи природного права вважають дуже необхідними для себе релігійні й етичні виправдання. Позитивне право демонстративно відмовляється від них. Воно обпирається на волю держави і переконане в необхідному і достатньому ха-рактері такої основи.

8. Нормативно-ціннісною межею прагнень для природного права служить вища справедливість, яка розуміється як уні-версальний ідеал, що відповідає корінним підвалинам світопорядку. Для позитивного права такою межею є інтереси держави.

9. Природне право невідривні від існування всієї цілісності нормативно-ціннісного континууму світової культури. Позитивне право сприймає себе як самодостатню частину, здатну існувати автономно від цієї цілісності.

10. Природно-правове мислення — це здатність, яку мають філософський розум і метафізична інтуїція. Позитивно-правове мислення є здатністю теоретичного розуму, що не може виходити за межі розумових стереотипів юридичного позитивізму. Обидві моделі, природно-правова і позитивно-правова, народилися і сформувалися в умовах насамперед європейської цивілізації, є її плодами. У її ж контексті відношення між ними прийняло характер явно вираженої антитези. Це не було ви-падковістю, а відбивало певні соціально-історичні реалії.

 







Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.