Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Істина як мета правозастосовної діяльності





Правова епістемологія – це наука, яка вивчає пізнавальні процеси правотворчості і правозастосування, досліджує правову реальність (напр., застосування права у боротьбі зі злочинністю). Правотворчість – це діяльність зі створення юрид.норм, в яких і знаходить вираження право. Є 2 точки зору на визначення норм права на предмет їх істинності або хибності:

1) окремі фахівці вважають, що між нормою права і істиною немає зв’язку, бо норма права фіксує не суще, не те, що є, а належне, те, що треба робити;

2) (найбільш грунтовна) юридичні норми повинні мати об’єктивний зміст, відповідати реаліям життя; юридичні норми є істиною в тій мірі, в якій вона відображає соц-правову реальність, якою мірою вона відповідає оптимальній реалізації суспільних відносин. Визнання фактів об’єктивної дійсності пропонує весь кримінальний процес:

1) оцінка діяння як злочину;

2) обґрунтованість поршення кримінальної справи.

В кримінальному процесі вживається поняття матеріальної істини, а не істини. Матеріальна істина – це істина у кримінальній справі, яка знайшла фактичне підтвердження про розслідуванні; це повна відповідність висновків слідства і суду об’ктивним фактам дійсності. Прокурорське забезпечення матеріальної істини у досудовому слідстві: прокурор фактично є хазяїном досудового слідства, а слідчий може лише в деяких випадках не погодитись з вказівками прокурора. Для досягнення матеріальної істини використовуються вказівки прокурора: прокурор має право відмінити практично всі (більшість) рішення слідчого, прокурор дає згоду на вчинення певних дій. В суді прокурор має право заявляти клопотання, змінити кваліфікацію, звернутись з апеляційним чи касаційним поданням і т.д., забезпечуючи цим самим досягнення матеріальної істини. На це спрямовані і принципи кримінального процесу: 1-незалежність, 2-презумпція невинуватості. Проблеми:

*необґрунтованість відмови в порушенні кримінальної справи,

*незаконність порушення крим.справи,

*незаконність закриття крим.справи.

Взагалі мета кримінально-процесуального закону полягає в тому, щоб створити всі необхідні умови для розв'язання суперечностей, які виникають під час розслідування злочину, і отримання об'єктивної істини у справі. Для цього, по-перше, необхідно забезпечити безсторонність посадових осіб, які провадять розслідування справи і виносять щодо неї рішення, І, по-друге, строго формалізувати весь процес дослідження правопорушення, передбачити таку процедуру виявлення і дослідження правопорушення, яка була б обов'язковою для всіх учасників процесуальних відносин, максимально гарантувала б від помилок у визначенні вини і винесенні вироку. Оптимізації процесу розкриття злочину в плані досягнення істини покликані сприяти основні принципи кримінального процесу — незалежність, колегіальність, повнота і об'єктивність розслідування, гласність, презумпція невинності, змагальність і рівність сторін, право на оскарження винесених рішень. Хоча всі вони безпосередньо сформульовані для кримінального і цивільного судочинства, зауважив В. М. Кудрявцев, за сутністю багато з них належать до інших галузей права. Є всі підстави вважати, що незалежність, підпорядкування лише законові та опора на внутрішнє переконання — це такі принципи, які діють у всіх процесуальних стадіях у кожній справі, включно з розглядом цивільних, трудових, кримінальних, адміністративних і дисциплінарних. Кримінально-процесуальний закон установлює, що суд, прокурор, слідчий та особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи. Це ж стосується і оцінки доказів. Одним із засобів забезпечення цієї безсторонності й посилення контролю за повнотою виявлення всіх обставин справи є поділ функцій органів і посадових осіб, які беруть участь у процесі виявлення правопорушення. Сприяє цьому і принцип змагальності та рівності сторін, який вимагає розмежування кримінально-процесуальних функцій, а також рівності прав сторін щодо пред'явлення доказів, участі в їх дослідженні та заявлення клопотань. Далі, для правильного вирішення кримінальної справи закон вимагає встановлення істинної картини події злочину, повної доведеності фактичних обставин справи. Істина у справі має бути конкретною.

 

Правосвідомість, як визначальний фактор правового регулювання.

Правосвідомість – уявлення й поняття що виражають відношення людей до діючого права, значення міри в поведінці людей з погляду прав і обов’язків і це правові теорії, правова ідеологія. Це процес пізнання, формування цінностей у с-ві. Це осмислене ставлення до нормативізації та державно-інституційного регулювання людського буття в суспільному та природному світі.рівні правосвідомості: ментальний – ідеї буття, правові цінності; феноменальний – формуються правові номри, визначення конфліктів та його врегулювання; чуттєво-предметний – відображає саме право. Рівні (вертикал система): Правова ідеологія – структурний елемент правісвідомосіт, який охоплює знання, уявлення,поняття про зміст права, які формуються в результаті правового виховання та юр наукових досліджень. Структура: правові теорії, ідеї, переконання; правові поняття, категорії; принципи. Правова психологія - структурний елемент правосвідомостій, що включає правові почуття, настрої інші емоційні сприйняття правових явищ. Структура: сталі частини, пізнавальні, емоційні, регулятивні. Правова поведінка - вольова сторона правосвідомості, яка становить процес перетворення норм права у реальні дії. Структура: мотиви правової поведінки; правові установки. Горизонтальна свідомість: Теоретична: правові теорії, систематизовані і обґрунтовані правові ідеї, правові установки, парадигми. Фахова – вид правосвідомості, носіями якої є юристи, являє собою систему правових поглядів, звичок, почуттів, ціннісних орієнтацій та ін.. утворень. Буденна – волевиявл, уявлення, почуття, маси людей, їх суб’єктивне ставлення до права,знання про існуючі закони та їх оцінку, переконання у правомірності/неправомірн дій. Правосвідомість у кількісному плані: масова, групова, індивідуал.Функції правосвідомості: пізнавальна; оцінна; регулятивна: - переробка і трансляція інф про об’єктивні ознаки права та їх оцінка; предметне втілення цих оцінок у життя і у дії, вчинки. Правосвідомість: певною мірою випереджає юридичне прва; діє паралельно з правом; існує після права; є інтелектуальним інструментом ефективного використання завства, тлумачення норм права; може використовуватися як інструмент застосування.

 

Система права.

Проблеми визначення структури. Підходи до визначення сутності система права: система усіх чинних норм певної держави; внутрішня структура права; структура чітко визначених елементів, взаємозв’язків та взаємодії між ними; науково-доктринальна конструкція; сполучна ланка між суспільством і Д. Ознаки системи права: є структурованою – складається з певних елементів; обов’язковим структурним елементом є норми права; являє собою внутрішню будову права, тобто є відображенням правового регулювання сусп.. відносин. Правова система% система права; система законодавства; суб’єкти права; правова культура, право розуміння; право реалізація, правозастос, правовідносини; закономірності відносин і взаємозв’язки. Система права - це складова правової система права, що являє собою структуроване відображення правового регулювання суспільних відносин. Динамізм системи права проявляються у наступних властивостях: виникнення нових норм права в результаті розвитку суспільних відносин; виникнення інститутів та галузей права; перебудова системи права внаслідок зміни правової системи права. Право поділяється на публічне та приватно, що різниться за методами правового регулювання (імперативний, диспозитивний.).

 

32. Загальна характеристика правосвідомості.

Правосвідомість – уявлення й поняття що виражають відношення людей до діючого права, значення міри в поведінці людей з погляду прав і обов’язків і це правові теорії, правова ідеологія. Це процес пізнання, формування цінностей у с-ві. Це осмислене ставлення до нормативізації та державно-інституційного регулювання людського буття в суспільному та природному світі.рівні правосвідомості: ментальний – ідеї буття, правові цінності; феноменальний – формуються правові номри, визначення конфліктів та його врегулювання; чуттєво-предметний – відображає саме право. Рівні (вертикал система): Правова ідеологія – структурний елемент правісвідомосіт, який охоплює знання, уявлення,поняття про зміст права, які формуються в результаті правового виховання та юр наукових досліджень. Структура: правові теорії, ідеї, переконання; правові поняття, категорії; принципи. Правова психологія - структурний елемент правосвідомостій, що включає правові почуття, настрої інші емоційні сприйняття правових явищ. Структура: сталі частини, пізнавальні, емоційні, регулятивні. Правова поведінка - вольова сторона правосвідомості, яка становить процес перетворення норм права у реальні дії. Структура: мотиви правової поведінки; правові установки. Горизонтальна свідомість: Теоретична: правові теорії, систематизовані і обґрунтовані правові ідеї, правові установки, парадигми. Фахова – вид правосвідомості, носіями якої є юристи, являє собою систему правових поглядів, звичок, почуттів, ціннісних орієнтацій та ін.. утворень. Буденна – волевиявл, уявлення, почуття, маси людей, їх суб’єктивне ставлення до права,знання про існуючі закони та їх оцінку, переконання у правомірності/неправомірн дій. Правосвідомість у кількісному плані: масова, групова, індивідуал.Функції правосвідомості: пізнавальна; оцінна; регулятивна: - переробка і трансляція інф про об’єктивні ознаки права та їх оцінка; предметне втілення цих оцінок у життя і у дії, вчинки. Правосвідомість: певною мірою випереджає юридичне прва; діє паралельно з правом; існує після права; є інтелектуальним інструментом ефективного використання завства, тлумачення норм права; може використовуватися як інструмент застосування.

 







Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.