Свідомість як філософська категорія

Духовне життя це одна із сутністих характеристик людини. Філософію духовне життя цікавить з точки зору ролі його у вирішенні питання про місце людини у світі. Які відносини життя людського духу і матеріального буття людини? Ще донедавна духовне життя фактично зводилося до свідомості а до останнього переважно те, що виразно усвідомлене, може бути сформульованим, висловленим мовою. Роль такої свідомості в житті людини досить значна, але не слід зводити до неї все духовне життя. Інколи поняття свідомість вживають у широкому значенні, позначаючи їм все психічне життя людини. У цьому разі поняття свіломість охоплюється не лише усвідомлений а й підсвідомий рівень. Проте свідомість як психічне життя в цілому не адекватне духовному життю, оскільки останнєне зводиться до внутрішнього стану людини, а проявляється в діяльності, вчинках її. Важко, наприклад, відірвати уявлення про мораль і моральні переживання від того, як вони проявляються у реальних вчинках. Духовне життя-це сам процес життя а не лише психічне переживання його. Тому в широкому розумінні поняття свідомість уживають як синонім духовного життя в цілому, як єдність відображення і дійсності. Філософське осмислення поняття свідомості визначає в ньому свій специфічний аспект. Це означає що свідомість має бути визначена через співвідношення субєктивного і обєктивного, скінченного та нескінченного.

Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін

Цей закон характеризує механізм розвитку, тобто як, яким чином відбувається розвиток. Його сутність полягає в тому що поступове накопичення кількісних змін у певний момент призводить до корінних якісних перетворень. До набуття нової якості яка в свою чергу здійснює зворотній вплив на характер і темп кількісних змін.

Основні підходи до вирішення проблеми субєктивної та обєктивної реальності

У різних філософських тлумаченнях на перший план виходить той чи іншщий бік цієї складної проблеми. Охарактеризуймо підходи щодо вирішення її в основних напрямах філософії.1 для субєктивного ідеалізму ідеальне є субєктивною реальністю даного субєкта що не має виходу ані до обєктивної реальності ані до інших субєктивних реальностей. Ця позиція неминуче призводить до соліпсизму, до неможливості визначення існування чогось іншого. Аби позбавитися абсурду соліпсизму доводиться припустити виведення субєктивної реальності з реальності обєктивної(матералізм) або понадлюдської обєктивної ідеальної реальності. 2 залежно від розуміння обєктивної реальності матералізм тлумачить ідеальне як функцію природи або як функцію соціальної фіяльності людини що спирається на природні передумови. Перший напрям найбільш наочно виявляється у так званому вульгарному матералізмі0, згідно з яким духовне життя-це удаваність яка при детальнішому розгляді зводиться до фізіологічних процесів у мозку. Другий напрям розвивається у рамках діалектико-матеріалістичної філософії і розглядає ідеальне як особливу властивість, вищий продукт розвитку матерії, який має матеріальний бік, але не зводиться до матеріального:воно або повязується з діяльністю людського мозку або визначається функціонуванням його у рамках суспільного життя, за межами психіки окремої людини

Сутність і структура суспільної свідомості

Суспільна свідомість це сукупність поглядів, уявлень, настроїв, почуттів, ідей, традицій, теорій, якуі відображають суспільне буття в цілому або його окремі сторони в свідомості людей. Суспільна свідомість досить різноманітна, вона складається з багатьох форм існує наприклад політична форма свідомості, правова свідомість, моральна, естетична. Релігійна, філософська, наукова форми свідомості. Визначальним у виникненні і розвитку суспільної свідомості є матеріальні умови життя суспільства. Слідом за зміною суспільного буття людей змінюється суспільна свідомість. Але процес відображення суспільного буття в свідомості людей є досить складнгим і суперечливим. Суспільна свідомість досить неоднорідна. Вона має складну структуру. Це пояснюється глибиною проникнення свідомості людей в реальну дійсність. Суспільна свідомість складається з різних духовних явищ залежно від ступеня розуміння, відображення суспільного буття. За глибиною відображення суспільна свідомість поділяється на буденну і теоретичну(наукову). Буденна свідомість відображає зовнішній бік суспільного життя, тобто безпосередній життєвий досвід. Теоретична свідомість обгрунтовує сутність, законги предметів і процесів. Вона базується на науковому знанні, його узагальненні у філософських концепціях. Суспільна свідомість відображає суспільне буття з позицій певних соціальних станів, груп, класів, що представляє її ідеологічний аспект. Цей рівень сусп. свідомості є ідеологією. Ідеологія це сукупність суспільних ідей теорій і поглядів, які відображають суспільне буття з позицій певної соціальної спільності. Крім буденної та теоретичної свідомості виділяють також суспільну психологію. Вона виникає безпосередньо з суспільного буття. Суспільна психологія це сукупність поглядів, звичок, думок, уявлень, почуттів, звичаїв, які безпосередньо відображають повсякденні умови життя певної соціальної групи людей.

Форми суспільної свідомості

Одним із структурних елементів суспільної сідомості є розмаїтість її форм. Ця розмаїтість зщалежить від двох основних факторів: по перше від обєкта, тобто від складності суспільного буття. Кожна сторона суспільного буття відбивається якою-небуть формою суспільної свідомості; по друге від способу відображення. Люди мають потребу глибше і всебічно пізнати світ. Один і той самий обєкт люди намагаються з різних сторін, з різних поглядів, тобто по різному підходять до його розгляду. Особливе місце серед форм сусп свідомості займає політична свідомість та правосвідомість, оскільки вони найбільше наближені до економ умов життєдіяльності суспільства. Політична свідомість відображає суспільне буття найбільш безпосереднім і глибоким способом. Вона тісніше за всі форми повязана з економічним базисом суспільства. Політична свідомість включає в себе ідеологічну і психологічну сторони. Політична ідеологія це система поглядів, ідей, які відоброажають інтереси соціальних угрупувань, націй, держав. Політична психологія поєднує в собі несистематизовані погляди а також почуття і настрої конкретних соціальних груп стосовно інших груп. Правосвідомість-це сукупність поглядів що відображають ставлення людей до існуючого права. Відомо, що право є системою загальнообовязкових норм і правил поведінки людей у суспільстві.ці норми і правила зазвичай відображають політичні відносини які залежать від інтересів різних груп суспільства. Важливе місце серед форм суспільної свідомості належить моральній свідомості. Мораль це система норм і правил що склалася історично і регулює поведінку людини її ставлення до інших людей, до суспільства вцілому і яка підтримується силою суспільної думки, традицій і виховання. Особливою формою сусп свідомості є естетична свідомість. Формування останньої здійснюється як правило мистецтвом. Мистецтво-це специфічний спосіб практично-духовного освоєння світу, в якому відображення дійсності і вплив на людей здійснюється у формі художніх образів. Значне місце в життєдіяльності суспільства займає релігійна свідомість.

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: