Пара на технологічні потреби.

П^п_р= П^ф_р*∑n^вит_п= 16880*280 = 4726400(т/рік)

де ∑n^вит_п– сумарна середня питома витрата пари по окремих цехах діючих підприємств на 1 м³готової продукції за планами Дніпробудмашу (див. додаток 9) та формувального цеху згідно теплотехнічного розрахунку п.4.

Стиснене повітря на технологічні потреби.

П^ст.п_р= П^ф_р*∑n^вит _сп+ П^арм_р* n^вит_сп.арм= (нм³/рік) (36)

де ∑n^вит_сп– сумарна середня питома витрата стисненого повітря на складі цементу, в бетонозмішувальному цеху, в формувальному цеху в нм³на 1 м³готової продукції за даними Дніпробудмашу (див. додаток 9);

n^вит_сп.арм.– середня питома витрата стисненого повітря в нм³на 1тонну арматури за даними Дніпробудмашу (див. додаток 9).

Електроенергія на технологічні потреби.

П^ел_р=П^ф_р* ∑n^вит_ел+П^арм_р*n^вит_ел.ар (кВт г/рік) (37)

де ∑n^вит_ел– сумарна середня питома витрата електроенергії на складах заповнювачів, цементу, готової продукції, в бетонозмішувальному та формувальному цехах в кВт на 1 м³готової продукції за даними Дніпробудмашу;

n^вит _ел.ар– середня питома витрата електроенергії на 1 тонну арматури за даними Дніпробудмашу (див.додаток 9).

Результати розрахунків заносять до таблиці 12, разом з тим визначаючи потребу на добу, зміну, годину.

Таблиця 12.

Розрахунок складів та майданчиків.

Склад цементу.

Місткість складу в тоннах визначають, виходячи з необхідного запасу цементу на складі [3], ст. 127,

V_ц=П^ц_д*N^ц_з/0.9 (т) (38)

де П^ц_д– добова потреба цементу згідно таблиці 13, тонн;

N^ц_з– норматив запасу цементу на складі при доставці:

залізничним транспортом – 7 – 10 діб;

автомобільним транспортом – 5 – 7 діб;

0,9 – коефіцієнт заповнення силосів складу.

Згідно з довідником [5], стор. 187,табл.16.6, в розрахованих межах вибирають типовий склад цементу, наводячи його індекс та технічну характеристику.

Склад заповнювачів.

Місткість складу в м³визначають, виходячи з нормативного запасу заповнювачів, [3], стор.131.

V_з=(П^п_д+ П^щ_д)* N^з_з (м³) (39)

де П^п_д, П^щ_д– добова потреба піску та щебеню(гравію) згідно таблиці 13, м³;

N^з_з– норматив запасу заповнювачів на складі (такий же, як і для цементу).

Згідно з довідником [5], стор. 180, вибирають типовий склад заповнювачів в розрахованих межах, наводячи його індекс та технічну характеристику.

Склад арматурної сталі.

Площу та розміри складу арматурної сталі визначають, виходячи з норм наведених в [3], стор.157.

А_с.а=(П^н_д/n^н_ск+ П^пр_д/n^пр_ск+ П^б_д/n^б_ск+ П ^ш(л)_д/n ^ш(л)_ск)* N^а_з*k_в (м²) (40)

де n_ск– маса металу, яка може бути розміщена на 1 м²площі складу:

а) бухтова арматура -1,2 т;

б) пруткова сталь та сортовий прокат -3,2 т;

в) штабова сталь -2,1 т;

г) листова сталь -3,0 т;

Nаз– норматив запасу арматурної сталі на складі (20 – 25 діб згідно [5] стор. 161);

k_в– коефіцієнт, що враховує неповноту використання площі складу арматурної сталі:

при місткості складу до 500 тонн -3,0;

при місткості складу понад 500 тонн -2,0;

Після визначення площі складу приймають ширину прогону складу

В_са= 12 або 18 м, виходячи з того, що склад обладнаний мостовим краном. Після чого визначають довжину складу арматурної сталі

L_са = А_са/ В_са (м) (41)

Одержану довжину складу заокруглюють до числа, кратного кроку колон складу (6 м) та додають один крок 6 м, оскільки коефіцієнт k_вне враховує фронт розвантаження транспортних засобів та площу під під’їзними коліями.

Майданчик для складування арматурних елементів в формувальному цеху.

а) Розрахунок площі майданчика для звичайних каркасів

А_ма=(П^а_год*n^а_з)/ n^а_ск (м²) (42)

б) Розрахунок площі майданчика для просторових каркасів з великими розмірами в плані (сантехкабіни, блоки шахт ліфтів, об’ємні елементи елеваторів, блок-кімнати тощо).

А_ма =П ^ф.шт_год*n^а_з*А_ак (м²) (43)

де А_ма– площа майданчика для арматури в формувальному цеху;

n_{за -} норматив запасу арматурних виробів на 4 години роботи формувального цеху, [3], ст. 245;

П^а_год– потреба в арматурній сталі на годину згідно табл.12

n^а_ск– маса арматури в тоннах, яку можна розмістити на 1 м²площі цеху з урахуванням проходів, при складуванні:

горизонтально 0,08 т,

вертикально 0,22;

П ^ф.шт_год– фактична продуктивність цеху в штуках виробів за годину згідно

А_ак – площа, яку займає просторовий каркас одного виробу, м².

Склад готової продукції.

Користуватись рекомендовано даними згідно додатку 13

А) Розрахунок площі складу для звичайних конструкцій

А_сгп=П^ф_д* N^гп_з* k₁* k₂ /n^гп_ск (м²) (44)

б) Розрахунок площі складу для просторових конструкцій з великими розмірами в плані (сантехкабіни, блоки шахт ліфтів, об’ємні елементи елеваторів, блок-кімнати тощо).

А_сгп= П ^ф.шт_д*А_в*N^гп_з* k₁* k₂ (м²) (45)

де N^гп_з– норматив запасу готових виробів на складі, 10 – 14 діб згідно [5], стор. 355;

n^гп_ск– об’єм виробів в м³на 1 м²площі складу [5], ст. 355;

при зберіганні в горизонтальному положенні:

ребристих панелей - 0,5 м³,

порожнистих панелей - 1,0 м³,

лінійних виробів правильної форми - 1,8 м³,

лінійних виробів неправильної форми - 1,0 м³,

при зберіганні у вертикальному положенні - 1,2 м³;

k₁– коефіцієнт, що враховує проходи між штабелями виробів

згідно [5], ст. 355 - 1,5;

k₂– коефіцієнт, що враховує проїзди та площу під колією кранів:

мостових 1,3;

баштових 1,5;

козлових 1,7;

А_в– площа складу, яку займає один об’ємний елемент, м².

Якщо об’ємні елементи складують у два яруси, тоді площу складу, одержану з формули (45), треба поділити на 2.

Виходячи з довжини виробів, прогону крана, площі складу приймають ширину прогону складу Всгп= 18; 24; 2*18; 2*24м та визначають необхідну довжину складу готової продукції.

L_сгп= А_сгп/ В_сгп (м) (46)

У випадку використання мостових кранів довжину складу заокруглюють до числа, кратного кроку колон 12 м.

Майданчик для витримування готової продукції.

Майданчик призначений для витримування готових виробів у формувальному цеху в зимовий період.

А) Розрахунок площі майданчика для звичайних конструкцій

А_мгп=(П^ф_год* n^гп_з)/n^гп_ск (м²) (47)

б) Розрахунок площі майданчика для об’ємних з. б. елементів (сантехкабін, блоків шахт ліфта, об’ємних елементів елеваторів, об’ємних блок-кімнат тощо)

А_мгп=П ^ф.шт_год*А_в* n^гп_з (м²) (48)

де n^гп_з– тривалість витримування готових виробів в приміщенні цеху в зимовий період згідно [3], ст. 254, 12 годин;

n^гп_ск – об’єм виробів на 1 м²площі цеху при витримуванні згідно [5],ст. 349 – 350

при зберіганні горизонтально:

- ребристі панелі 0,4 м³,

- порожнисті панелі 1,0м³,

- лінійні вироби правильної форми 1,0м³,

- лінійні вироби неправильної форми 0,6м³;

при зберіганні у вертикальному положенні:

- панелей шириною до 3 м 1,2м³,

- панелей шириною понад 3 м 1,5м³;

А_в– площа, яку займає в цеху один з. б. елемент, м².

Розрахунок місткості витратних бункерів БЗЦ.

Витратний бункер цементу.

Аналогічно до визначення місткості витратного бункера цементу розраховують місткість витратних бункерів вапна, золи ТЕС, гіпсу тощо.

V_вбц= (П^ц_год*n^ц_з)/ ρ_нц (м³) (49)

Приймають 2 відсіки місткістю по _______ м³ кожен.

Де n^ц_з– норматив запасу цементу у витратному бункері БЗЦ згідно [3], стор. 144 на 2 – 3 години роботи БЗЦ;

ρ_нц– насипна густина цементу, т/м³;

Витратний бункер піску.

V_вбп = П^п_год*n^з_з (м³) (50)

Приймають 2 відсіки бункера місткістю ________ м³кожен;

де n^з_з– норматив запасу заповнювачів у витратному бункері БЗЦ згідно [3], стор. 144 на 1– 2 години роботи БЗЦ.

Витратний бункер щебеню (гравію).

V_вбщ= П^щ_год*n^з_з (м³) (51)

Приймають 4 відсіки бункера щебеню місткістю ________ м³кожен;

де n^з_з– норматив запасу заповнювачів.

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: