На акумуляцію тепла огороджуючими конструкціями камери, відповідно тепло з бетону, мінеральної вати, металу кришки.

Визначається витрата тепла на акумуляцію кожним шаром окремо, а потім вони додаються

– масова теплоємкості бетонну (0,75 кДж/кг град).

С_мв– масова теплоємкості мінеральної вати (0,88 кДж/кг град).

4.3.2.8. Втрата тепла в навколишнє середовище:

– поверхня огороджуючи конструкцій камери:

– сумарний коефіцієнт тепловіддачі (11,16 Вт/м²К).

4.3.2.10. На нагрівання пари, що займає вільний об’єм камери:

Це рівняння з одним невідомим Д_п, розв’язавши його, отримаємо витрату пари за весь період теплової обробки.

Здійснюється згідно теплотехнічного розрахунку ямної пропарювальної камери.

Пункти 4.3.2.1. – 4.3.2.4. згідно розрахунку ямної пропарювальної камери.

2.5. Витрата тепла на нагрівання форми
Q₅= C_ф*G*(t₂-t₁), кДж (151)
С_ф – теплоємність металу (0.48 кДж/кгºК);
G – вірогідна маса термоформи, кг;
G= m_ф*V_б, кг (152)
де m_ф – металоємність виробів, кг/м³

V_б – об’єм бетону в одному виробі, м³
2.6. Втрата тепла у навколишнє середовище:
Q₆= 3.6*α_сум*F*(t_ст-t₁), кДж (153)
α_сум – сумарний коефіцієнт тепловіддачі, (13.7 Вт/м²ºК)
t_ст – температура зовнішньої стінки форми (80÷60ºС)
F – поверхня, що огороджена формою, м²
F= l_b*b_b*2+b_b*h_b*2+l_b*h_b, м²(154)
де l_b, b_b, h_b – довжина, ширина, висота виробу, м (з каталогу).
2.7. Втрата теплоти з конденсатом:
Q₇= Д_п*С_к*t_к, кДж (155)
С_к – теплоємність конденсату (4.19 кДж/кгºК);
t_к– температура конденсату (80ºС).
2.8. Невраховані тепловтрати:
приймаємо 20% від прибутку тепла
Q₈= 0.2*Q_приб= 0.2(Q₁^пр +Q₂^пр) (156)
Всього видаток тепла:
Q_вид = Q₁+Q₂+Q₃+Q₄+Q₅+Q₆+Q₇+Q₈(157)
Рівняння теплового балансу
Q_приб= Q_вид(158)

Продовження розрахунків дивись “ Теплотехнічний розрахунок ямної пропарювальної камери ”.

Потрібна довжина формувальних відсіків для виконання заданої

програми:
L_від=ΣL_в/ k_д, м (159)
де k_д – коефіцієнт використання довжини відсіків, (0.92)
ΣL_b – сумарна довжина виробів на задану програму, м
ΣL_b=n l_b/ V_б, м (160)
де n – річна продуктивність, м³
l_b –довжина виробу, м
V_б – об’єм бетону у одному виробі, м³

Кількість оборотів касетної установки
m=

(161)
де n_від – кількість відсіків у касетній установці, (6,8,10,12);
l_від – робоча довжина одного відсіку (l_b),м.

Кількість годин роботи касетної установки
B = m*τ_ц(162)
де τ_ц – тривалість обороту касетної установки годин
τ_ц=τ_n+τ_ф+τ_т.о+τ_р, год. (163)
де τ_n – витрата часу на підготовку відсіків до формування, год.;
τ_ф – тривалість формування, год.;
τ_р – тривалість розпалубки, год.;
τ_т.о– час теплової обробки, год.;
τ_т.о = τ₁+τ₂+τ₃, год. (164) (додаток 17)
τ₁ – час підіймання температури, год.;
τ₂ – ізотермічне прогрівання з подачею пари, год.;
τ₃ – витримка без подачі пари, год.; (табл. 11, 5 додатку)

Потрібна кількість касетних установок
n_к.у =В/Ч_р, шт. (165)
де Ч_р – фонд робочого часу в годинах (дивись розрахунок робочого часу).

Фактична продуктивність касетної технологічної лінії:
П^ф =

(166)

Коефіцієнт використання касетних установок:
k_вик = П/П^ф(167)

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: