Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Особливості здійснення податкового контролю в Україні та в зарубіжних країнах





Сьогодні особливо актуальна проблема організації ефективного податкового контролю в Україні. Неодмінною умовою чіткого функціонування всієї системи податкового контролю є ефективність роботи податкових органів, що забезпечують формування дохідної частини бюджету країни.

Особливе місце в системі податкових органів відведено податковим органам, які приймають участь у роботі по підготовці процедур податкового контролю і розробці пропозицій по удосконалюванню податкового законодавства грає вивчення досвіду країн з розвитий ринковою економікою, використання якого (з урахуванням особливостей сучасного етапу розвитку російської економіки, а також найбагатшої практики роботи податкових органів на місцях) дає можливість орієнтувати розроблювальні нормативні і методичні документи на рівень сучасних міжнародних стандартів і вимог.

Необхідними ознаками будь-якої високорозвиненої системи контролю за дотриманням податкового законодавства є:

- Створення структури податкового відомства з орієнтацією на визначені категорії платників податків, а також чітка і ясна відповідальність по вертикалі усередині відомства;

- проводити ефективну роботу з населенням (public relations), зв'язану з ознайомленням з податковим законодавством, а також робити допомога по заповненню декларацій і інших питань, що стосується оподатковування;

- наявність ефективної системи добору платників податків для проведення контрольних перевірок, що дає можливість вибрати найбільш оптимальний напрямок використання обмежених кадрових і матеріальних ресурсів податкових органів, домогтися максимальної результативності податкових перевірок при мінімальних витратах зусиль і коштів, затрачуваних на їхнє проведення, за рахунок добору для перевірок таких платників податків, імовірність виявлення податкових порушень у який представляється найбільшої;



- застосування ефективних форм, прийомів і методів податкових перевірок, заснованих, як на розробленої податковим відомством єдиній комплексній стандартній процедурі організації контрольних перевірок, так і на міцній законодавчій базі, що надає податковим органам широкі повноваження в сфері податкового контролю для впливу на несумлінних платників податків;

- використання системи оцінки роботи податкових інспекторів, що дозволяє об'єктивно врахувати результати діяльності кожного з них, ефективно розподіляти навантаження при плануванні їхньої роботи.

У світовій практиці використовують різні варіанти організації податкового адміністрування. Для цього в системі державної влади різних країн створюються спеціальні органи управління процесом оподаткування, які прийнято іменувати органами податкового адміністрування або податковими адміністраціями. До них відносяться ті органи державної влади, які володіють якими-небудь повноваженнями у сфері оподаткування. Основним завданням органів податкового адміністрування є створення ефективної системи оподаткування, а також забезпечення належного рівня свідомості платників податків щодо виконання обов'язку сплачувати податки і збори. Серед них виділяються: органи, які відповідають за здійснення податкової політики; органи, які безпосередньо стягують податки і збори і контролюють їх сплату; органи, що володіють окремими повноваженнями в податковій сфері.

Визначення податкової (фіскальної) політики в більшості країн є прерогативою найвищих органів представницької або виконавчої влади. Безпосередньо ж фіскальну політику в більшості країн здійснюють органи виконавчої влади, на які покладені функції управління державними доходами або фінансами. Наприклад, у Франції податкову політику проводить Міністерство економіки та фінансів, в Греції — Міністерство фінансів, в Казахстані — Міністерство державних доходів, в Швейцарії — Федеральний департамент фінансів.

В окремих країнах разом з фінансовими відомствами до системи органів державної влади входять самостійні податкові органи. В цьому випадку податкове адміністрування здійснюється ними на основі поділу повноважень. Так, в Китаї формування податкової політики здійснює Управління податків, яке є структурним підрозділом Міністерства фінансів. Стягнення податків і податковий контроль віднесені до компетенції іншого органу виконавчої влади — Головного державного податкового управління. Цей податковий орган має статус міністерства при Державній раді КНР, тому також виробляє спільно з Міністерством фінансів пропозиції з питань податкової політики. Так само система податкового адміністрування організована і в деяких інших країнах. Наприклад, в Японії стягнення податків і податкова політика здійснюються Національним податковим управлінням, а завдання з вивчення, планування і розробки системи податків покладене на Податковий департамент, який входить до структури Міністерства фінансів.

Найбільше статусу податкових адміністрацій відповідають ті органи виконавчої влади, які безпосередньо здійснюють стягнення податків і зборів, а також контролюють їх сплату.

У світовій практиці існують різні варіанти організації податкових органів і їх підпорядкування. В одних країнах, вони володіють самостійним статусом (Австралія, Китай, Японія, Російська Федерація), в інших є структурними підрозділами фінансових органів (Італія, Франція, Швейцарія, США), або підпорядковані уповноваженому органу, який відає державними доходами (Казахстан). У деяких країнах, наприклад, в Австрії податкові органи відсутні, тому стягнення податків здійснюється фінансовими дирекціями і службами, які є структурними підрозділами Міністерства фінансів. Щодо України, то відповідно до Указу Президента віл 22 серпня 1996 року №760/96 "Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій", Державній податковій адміністрації надано статус самостійного центрального органу виконавчої влади із власною структурою. До 1996 року податкова служба знаходилась у підпорядкуванні Міністерства фінансів України.

В окремих країнах (Болгарія, Німеччина, Японія) податкові адміністрації також виконують правоохоронну функцію, тому до їх структури включені підрозділи податкових розслідувань. Найбільшу популярність здобули підрозділи податкового розшуку «Штойфа», які входять до структури податкових органів Німеччини. До таких країн належить і Україна.

У регіонах і на місцях податкові адміністрації представлені територіальними і місцевими органами. Наприклад, Державне податкове управління Ізраїлю має в своїй структурі 24 окружні податкові управління, 9 окружних відділів, пов'язаних з податком на придбання нерухомості, 4 слідчі відділи і 3 підрозділи, які здійснюють стягнення податкової заборгованості. В систему Податкового управління Фінляндії входить 10 губернських податкових інспекцій, 89 районних податкових інспекцій і 77 пунктів, які здійснюють роботу з платниками податків. Національному податковому управлінню Японії підпорядковані 11 регіональних податкових управлінь, регіональна податкова інспекція Окінави і 524 податкові інспекції.

В Україні структура податкових органів сформована за принципом територіальності і має такий вигляд:

- Державна податкова адміністрація України;

- державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

- державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах;

- міжрайонні (на два і більше районів) та об'єднані (на місто і район) державні податкові інспекції.

Станом на 1 серпня 2002 року кількість державних податкових інспекцій і адміністрацій складає 478 та 217 відділень. Але згідно з основними напрямками Концепції реформування організаційно-управлінської діяльності планується зменшення кількості органів Державної податкової служби України на обласному рівні до 10, на районному - до 150 (при збереженні місцевих підрозділів), створення центрів обробки декларацій, побудова операційних підрозділів за функціональною ознакою, розширення офісів великих платників податків у міру виникнення такої регіональної доцільності.

Стратегічний план розвитку державної податкової служби України передбачає:

- скорочення числа рівнів організаційної побудови до трьох;

- централізацію обробки податкової звітності шляхом створення центрів оброби інформації;

- надання консультативних послуг платникам податків через телефонні центри.

Даний тип структури існує у податкових службах таких країн: США, Голландія, Угорщина, Швейцарія, Франція, Великобританія.

В залежності від кількості платників податків планується створення податкових округів. До речі, в більшості країн від кількості платників податків залежить і чисельність працівників податкових органів.

Так, у Франції цей показник складає 82,4 тисяч службовців на 63 млн. громадян (на одного службовця припадає близько 750 громадян), у Великобританії —100 тис. на 63 млн. громадян (співвідношення приблизно таке як і в Франції - 1 до 750), в США — 120 тис. працівників на 250 млн. громадян (на одного службовця припадає близько 2100 громадян), в Китаї ж нараховується більше 990 тис. службовців (з них в Державному податковому управлінні — 575 тис, в територіальних і місцевих податкових інспекціях — 416 тис), в Росії також на одного службовця в середньому припадає близько 750 громадян. В США таке навантаження на службовців компенсується високим рівнем автоматизації податкової інформації та електронної обробки звітної документації.

В Україні чисельність податкових працівників приблизно 60 тис. чоловік на 48 млн. громадян (на одного працівника податкової служби припадає приблизно 800 чоловік) Як бачимо, даний показник в Україні майже не відрізняється від аналогічних показників в інших державах. Але в майбутньому планується зменшення чисельності працівників податкової служби та укрупнення податкових органів районного та обласного рівнів. Це дозволить суттєво зменшити видатки на утримання податкових органів, але вимагатиме відповідних принципових змін в операційних процесах з метою забезпечення діяльності органів ДПС.

Органи податкового адміністрування в більшості держав наділяються широкими повноваженнями по здійсненню податкового контролю. Як правило, посадовими особами, які здійснюють перевірки платників податків, надається право безперешкодного доступу в службові і виробничі приміщення, що використовуються для отримання доходів, а також перевірку документів і інформації, необхідних для нарахування і сплати податків.

Проте компетенція органів податкового адміністрування може і не розповсюджуватися на всі види податків. У Фінляндії податковими органами стягується лише 8 з 14 встановлених в цій країні податків, інші контролюються іншими відомствами, наприклад, митницею. У ряді інших країн повноваження по стягненню податків і зборів при переміщенні товарів через митну межу надаються митним органам. Така ситуація існує і в Україні. Так, правильність нарахування та сплати мита контролюється Державною митною службою України, збори до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування - відповідними підрозділами даних фондів, контроль за сплатою державного мита здійснюється органами, які надають юридично значущі дії платнику податку.

Стягнення податків і зборів в Канаді здійснює Агентство мит і зборів. Агентство створене замість скасованого Міністерства доходів. Співробітники Агентства, загальна чисельність яких складає 45 тис. чоловік, наділені правом тлумачення законодавчих актів про податки. Федеральні податки контролюються Агентством через 43 відділення, які розташовані на території країни. Лише в провінції Квебек стягнення федеральних податків здійснюється провінційним Міністерством доходів.

В Японії стягнення податків (за винятком митного збору і деяких зборів) віднесено до компетенції Національного податкового управління. Це відомство складається з головного управління, регіональних податкових управлінь і податкових інспекцій. Головне управління розробляє загальні напрями податкової політики і плани здійснення державного оподаткування, видає директиви і вказівки, обов'язкові для регіональних управлінь і інспекцій, забезпечує координацію з іншими міністерствами, відомствами і зарубіжними податковими органами. Регіональні податкові управління безпосередньо здійснюють перевірки платників податків. Податкові інспекції па місцях дають оцінку податкових можливостей фізичних осіб і організацій, стягують податки і збори. В податкових інспекціях, які обслуговують велику кількість платників податків передбачена посада інспектора по роботі з населенням.

У Болгарії податкове відомство структурно входить до складу Міністерства фінансів, тому Міністр фінансів здійснює загальне керівництво і контроль за його діяльністю. Зокрема, Міністр фінансів визначає кількісний склад податкової адміністрації і розміри її фінансування, а також структуру. Начальник Головного управління податкової адміністрації є заступником Міністра фінансів. Він призначає на посади службовців податкової адміністрації та начальників територіальних управлінь. Діяльність податкових органів в Болгарії регламентується Законом від 9 липня 1993 року "Про податкову адміністрацію". Податкова адміністрація складається з Головного управління, територіальних управлінь і податкових служб. При виконанні своїх службових обов'язків посадові особи податкової адміністрації мають право: проходити на об'єкти, що підлягають контролю; вимагати документи, дані, відомості, довідки і іншу інформацію від підконтрольних суб'єктів, тощо.

У Великобританії Податкове управління є органом, який безпосередньо підпорядкований Канцлеру Казначейства країни (Міністерство фінансів). Це відомство забезпечує збір, контроль за правильністю сплати податків до бюджету. Його керівним органом є правління. У структуру Податкового управління входять підрозділи, що відповідають за відносини з клієнтами і з власним персоналом, за ефективність роботи служб, зокрема, за облік податкових донарахувань, розслідування податкових злочинів і правопорушень. До системи податкових органів входять також 14 регіональних управлінь, районні відділи, а також 660 податкових контор і 138 контор зі збору податків. Підрозділи на місцях очолюють районні інспектори. До їх обов'язків належить: проводити роботу з підвищення рівня податкової культури населення, здійснювати збір інформації, необхідної для оподаткування і застосовувати заходи з примусового стягнення податкової заборгованості.

У Греції податкове адміністрування координує Міністерство фінансів. До його складу крім Генерального секретаріату з фінансової політики входять 7 генеральних управлінь, включаючи Генеральне управління оподаткування, Генеральне управління податкового контролю і Генеральне управління митниць і спеціальних податків. В свою чергу структура Генерального управління оподаткування складається з таких підрозділів, як Управління оподаткування доходів, Управління оподаткування капіталу, Управління зборів і спеціального оподаткування.

У Казахстані ще у ст. 137 Указу Президента Республіки від 24 квітня 1995 року № 2235 "Про податки і інші обов'язкові платежі до бюджету" було визначено, що перевірка юридичних і фізичних осіб з питань правильності нарахування і своєчасності сплати податків і інших обов'язкових платежів до державного бюджету Республіки Казахстан здійснюється виключно органами податкової служби. В результаті проведення реформування системи податкового адміністрування, відповідною компетенцією було наділено уповноважений державний орган — Міністерство державних доходів Республіки Казахстан і підпорядковані йому податкові органи. До останніх відносяться: податкові комітети областей, міст Астане і Алмати, міжрайонні податкові комітети, податкові комітети районів, міст і районів в містах. На податкові органи покладено завдання по забезпеченню повноти сплати податків і інших обов'язкових платежів до бюджету; повноти і своєчасності перерахування обов'язкових пенсійних внесків, а також здійснення податкового контролю за виконанням платниками податків податкових зобов'язань. Згідно ст. 17 Податкового кодексу Республіки Казахстан податкові органи зобов'язані: дотримуватись прав та обов'язків платника податків; здійснювати податковий контроль за виконанням платниками податків податкових зобов'язань, а також за своєчасністю утримання і перерахування обов'язкових пенсійних внесків до накопичувальних пенсійних фондів. Як бачимо, законодавством республіки Казахстан чітко визначено, що повноваження податкових органів розповсюджуються і на збори до фондів соціального страхування.

В США система податкових органів має три рівні:

- на верхньому рівні - Служба внутрішніх доходів, яка здійснює контроль за дотриманням податкового законодавства та збором федеральних податків - прибуткового податку, податок на нерухомість, податку з дарування, а також деяких акцизів;

- на середньому рівні діють служби штатів, які збирають податки і збори на рівні штатів.
Дані податки поступають до бюджетів штату;

на найнижчому рівні - місцеві податкові органи, які стягують податки, що встановлюються місцевими органами влади. Як бачимо, такий поділ здійснено в залежності від видів податків, які контролюються тими чи іншими податковими органами.

Податкові служби самостійні і не підлеглі між собою, хоча тісно взаємодіють. Служба внутрішнього контролю входить до системи Міністерства фінансів і є федеральним органом податкового контролю США. В даний час її система включає: центральний апарат, 7 регіональних управлінь, 65 районних управлінь, 9 центрів обслуговування клієнтів і близько 900 податкових бюро на місцях. На рівні суб'єктів федерації стягнення податків покладене на податкові служби штатів. Щорічно податковими органами стягується податків на суму більше 1 тріліону доларів США.

У Німеччині організація оподаткування має свої істотні особливості. В цій країні податкове адміністрування не представлене яким-небудь спеціальним відомством, а податкові органи є структурним підрозділами фінансових органів. На федеральному рівні система фінансових органів представлена Федеральним міністерством фінансів, на рівні земель — міністерствами фінансів земель. У федеральним) органі виділяються такі підрозділи, як Управління мит і акцизів, Управління майна і податків з операцій, тощо. Структури міністерств фінансів мають підрозділи по видах основних податків. Податкові інспекції підпорядковані верховним фінансовим дирекціям. Саме вони безпосередньо і виконують роботу по стягненню податків і зборів, здійснюють податковий контроль, примусове стягнення заборгованості і розслідування фактів порушення податкового законодавства. В зв'язку з розслідуванням податкових правопорушень їм надане право отримувати інформацію про платників податків — порушників інформацію, яка становить комерційну таємницю.

У Швейцарії питання оподаткування віднесені до відання Федерального департаменту фінансів. До складу цього органу виконавчої влади входить Федеральна податкова адміністрація. Безпосередньо стягнення податків здійснюється кантональними податковими органами. Повноваження Федеральної податкової адміністрації досить обмежені, особливо в частині збору інформації. Проте податковим органам надане право застосовувати окремі заходи примусу, наприклад такі, як вилучення документів у разі загрози їх знищення і арешт рахунків в банках.

У Франції податкова організація має чотири рівні:

- центральний рівень центральний рівень (один центральний апарат)

- регіональний рівень( 20 регіональних служб)

- провінції (119 провінцій)

- місцеві податкові (близько 900 служб).

Податкова організація має вертикальну структуризацію. На центральному рівні функціонує генеральний податковий директорат, який займається питаннями, що стосуються податків.

Працівники із центрального апарату отримують необхідну інформацію від регіонів. Регіональні підрозділи отримують інформацію від провінцій, а провінції - від місцевих підрозділів. На наш погляд, такий спосіб обробки інформації має і позитивні, і негативні моменти. Це обумовлюється тим, що Центральний апарат має доступ до комп'ютерних баз даних всіх рівнів. Але при передачі інформації на верхній рівень існує жорстка вертикаль - інформація з нижчого рівня повинна послідовно пройти через всі інстанції до центрального апарату, що потребує значних витрат часу. З іншого боку такий механізм дозволяє провести ретельну перевірку платника податків і отримати на центральному рівні найбільш достовірну інформацію про обсяг податкових зобов'язань. За допомогою комп'ютеризованої системи обробки інформації здійснюється також визначення платників податків, які необхідно перевірити. В основу такого відбору покладено аналіз ризику, який включає в себе багато критеріїв оцінки платника податку. На наш погляд, цей спосіб по-перше, спрощує роботу податкових органів по визначенню підконтрольних об'єктів, по-друге дає можливість перевіряти найбільш ймовірних порушників податкового законодавства. В структурі генерального податкового директорату функціонують інші структурні підрозділи. Структура регіональних і провінційних рівнів схожа з структурою центрального рівня.

Особливістю апеляційного оскарження рішень податкових органів Франції є те, що подана апеляція по нарахуванню податку на доходи і на прибуток проходить через три інстанції адміністративним шляхом. Такий порядок розгляду скарг притаманний і Україні, де первинна скарга подається спочатку до податкового органу, який прийняв рішення, потім - до Державної податкової адміністрації області, і остання інстанція - Державна податкова адміністрація України. Але на відміну від Франції, де процес оскарження може затягтись на декілька років, в Україні такий процес обмежений конкретно встановленими строками.

Україна, як ми вже зазначали, відноситься до держав, де Державна податкова адміністрація України є самостійним органом, який прирівнюється до міністерства. її структуру складають: Департамент організаційно-розпорядчої роботи, департамент інспектування та контролю, департамент оподаткування фізичних осіб, департамент оподаткування юридичних осіб, департамент адміністрування облікових показників та звітності, інші структурні підрозділи. Згідно ст. 1 Закону України "Про Державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року з наступними змінами та доповненнями у складі органів державної податкової служби були сформовані відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушенням - податкова міліція. На сьогоднішній день функціонування такого підрозділу в структурі податкових органів залишається спірним. Частина науковців і політиків вважає, що такі підрозділи повинні підпорядковуватись Міністерству внутрішніх справ України, бо одним із основних завдань даного міністерства є боротьба з економічною злочинністю в державі. Таким шляхом вирішили питання і в Російській Федерації. Федеральна служба податкової поліції, яка функціонувала при Міністерстві РФ по податках і зборах, нещодавно була передана в підпорядкування Міністерства внутрішніх справ РФ. Наскільки це раціонально, покаже час. Але на сьогоднішній день підрозділи податкової міліції активно напрацьовують досвід з таких проблем:

- ухилення від сплати податків, особливо з використанням відмивання доходів, отриманих незаконними шляхом;

- виявлення фіктивних підприємств в так званих конвертаційних центрів;

- розслідування кримінальних справ по зазначених категоріях злочинів;

- протидія корупції та забезпечення безпеки працівників державної податкової служби України, тощо.

У відповідності до Указу Президента України "Про затвердження положення про Державну податкову адміністрацію України" від 13 липня 2000 року N 886/2000 з наступними змінами і доповненнями до основних завдань Державної податкової адміністрації України належать:

- здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі);

- здійснення контролю за погашенням податкової заборгованості платниками податків, інших платежів, у тому числі тими, майно яких перебуває в податковій заставі;

- здійснення в межах своїх повноважень контролю за обліком, зберіганням, оцінкою та реалізацією конфіскованого та іншого належного державі майна;

- прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;

- роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків, інших платежів;

- запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх виявлення, розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;

- запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів, тощо.

Державна податкова адміністрація України в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази та розпорядження, організовує і контролює їх виконання. У випадках, передбачених законодавством, рішення ДПА України є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами. Також у межах своєї компетенції Державна податкова адміністрація України може також видавати листи, які носять рекомендаційний характер. Державні податкові адміністрації в областях та податкові інспекції мають схожу структуру, але виконують свої функції і завдання в межах конкретно визначеної компетенції.

На сьогоднішній день одним з основних напрямків у процесі модернізації та вдосконалення діяльності податкових органів України, враховуючи досвід зарубіжних країн, є впровадження електронного документообігу. Ми вже розглядали досвід Франції з цього питання і з'ясували, що такий підхід є дуже ефективним при виконанні завдань, які покладені на органи податкової служби. Основне призначення системи електронного документообігу - автоматизація рутинних операцій, пов'язаних із формуванням документів, оперативна передача та спостереження за переміщенням інформаційних ресурсів, забезпечення конфіденційності документообігу, контроль за виконанням завдань, пов'язаних з обробкою документів. Впровадження автоматизованих систем документообігу дозволить не тільки ефективно контролювати процес обробки документів, але й підвищити їх достовірність. Таким чином, працівники податкової служби отримують можливість на якісно новому рівні вирішувати питання системного управління процесом контролю за рахунок організації єдиного централізованого банку даних та здійснювати обробку звітної інформації.

Якщо порівнювати завдання та функції, податкових органів центрального і місцевого рівнів України та зарубіжних країн, то ми можемо зробити висновки, що в цілому вони схожі, особливо це стосується країн СНД. При дослідженні питання діяльності податкових служб ми з'ясували, що в більшості країн існує окремий нормативно-правовий акт, який визначає структуру, основні завдання, права, обов'язки податкових органів та посадових осіб, а також врегульовує інші організаційні питання, пов'язані із забезпеченням виконання основних завдань таких органів. Необхідно також звернути увагу і на те, що в багатьох країнах до структури податкових органів входять спеціалізовані підрозділи податкової поліції (у нас в Україні - податкова міліція). Такий підхід, насамперед, обумовлений важливістю податкових надходжень для поповнення доходної частини бюджетів різних рівнів. Неналежна сплата або сплата податкових зобов'язань не в повному обсязі недобросовісними платниками податків загрожує економічній безпеці держави.

Щодо структурної організації центральних податкових органів та місцевих податкових органів, то на наш погляд позитивним є те, що структурні підрозділи визначені в залежності від видів податків, які вони контролюють, а не від категорії платників податків. Це пояснюється тим, що більшість податків, встановлених в державах є універсальними, тобто стягуються як з фізичних осіб, так і з юридичних осіб, тому визначення напрямів діяльності саме в залежності від видів податків, наш погляд, дозволяє працівникам податкових органів якісно та компетентно виконувати покладені на них обов'язки.









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2019 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.