Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







ПРАВА, ОБОВ'ЯЗКИ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПЩПРИЄМЦЯ





В умовах формування підприємницьких структур, особливо в нашій країні, де багато років панував безроздільний монополізм державного сектору економіки, великого значення набуває чітке визначення прав, обов'язків та відповідальності підприємців.Цепотребує розробки законо-давчих актів, у яких вони визначаються, а також здійснення правового, матеріального, фінансового, соціально-економічного та організаційного регулювання розвитку підприємницької діяльності з боку держави.

В Україні з метою забезпечення свободи розвитку підприємництва, встановлення правових гарантій його функціонування вироблені права, обов'язки і відповідальність суб'єктів підприємницької

діяльності.

Права підприємця:

• створювати для здійснення підприємницької діяльності будь-які види підприємництва;

• купувати повністю або частково майно та набувати майнових

прав;

• самостійно формувати господарську діяльність, обирати постачальників, встановлювати ціни і тарифи, вільно розпоряджатися прибутком;

• укладати з громадянами трудові договори на використовування їхньої праці (контракти, угоди);

• самостійно встановлювати форми, систему і розміри оплати праці та інші види доходів осіб, що працюють на основі найму;

• отримувати будь-який не обмежений за розмірами особистий доход;

• брати участь у зовнішньоекономічних відносинах, здійснювати валютні операції, користуватися державною системою соціального забезпечення та соціального страхування.

Обов'язки підприємця:

• укладати трудові договори (контракти, угоди) з громадянами, яких вони беруть на роботу за наймом;

• здійснювати оплату праці особам, що працюють за наймом на рівні, що не нижчий за мінімальні розміри, встановлені законодавством, забезпечити відповідні умови та охорону праці, а також інші соціальні гарантії;

• дотримуватись прав, щоб реалізувати законні інтереси споживачів;

• забезпечувати високу якість і надійність вироблених товарів (наданих послуг);

• отримувати ліцензію на діяльність у сферах, які підлягають ліцензуванню відповідно до чинного законодавства.

Відповідальність підприємця полягає в тому, що він персональ­но відповідає: за зобов'язаннями, пов'язаними з цією діяльністю, усім своїм майном, за винятком того майна, на яке згідно з законо­давством України не може бути поширене стягнення; за охорону навколишнього середовища, додержання заходів щодо техніки без­пеки, охорони праці, виробничої гігієни і санітарії, за завдані шко­ду і збитки.

Суб'єкт підприємницької діяльності може бути визнаний судом або арбітражем банкрутом, якщо майна, яке йому належить, не ви­стачає для покриття заборгованості та немає можливості для фінан­сового оздоровлення підприємства.

Найманому працівнику, який втратив працездатність, підприє­мець зобов'язаний відшкодувати витрати у випадках і порядку, пе­редбачених законодавством.

Як бачимо, підприємництво спрямоване на ефективне ведення господарства, сприяє розвитку особистості людини, її здібностей і потреб, передбачає персональну економічну й адміністративну відповідальність підприємця. У підприємницькій діяльності повною мірою використовуються комерційний талант людини, її честолюб­ство. Особливе місце у цивілізованому підприємництві у партнер­ських відносинах належить чесності та порядності, дотриманню сло­ва, збереженню комерційної таємниці. Етика підприємця — не­від'ємна складова його особистості.

Важливою умовою формування та розвитку підприємництва в Україні є гарантії та всебічна підтримка з боку держави. Вона за­конодавче забезпечує гарантії для всіх підприємців незалежно від обраних ними форм підприємницької діяльності та власності, од­накові права та можливості щодо доступу до матеріально-техніч­них, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів, свободу конкуренції між підприємцями, захищає спожи­вачів від виявів несумлінної конкуренції та монополізму в будь-якій сфері підприємницької діяльності.

Держава має гарантувати не тільки правове забезпечення, а й економічну, матеріально-технічну та організаційну підтримку.

Економічна підтримка передбачає:

• запровадження надійної фінансово-кредитної бази підтрим­ки підприємництва завдяки створенню мережі спеціалізованих комерційних банків і страхових компаній для надання індивідуальних позик;

• відкриття доступу до іноземних кредитів;

• формування розгалуженої мережі суспільних і приватних не­прибуткових фондів розвитку підприємництва, які б надавали га­рантії за кредитами;

• запровадження державного страхування комерційного ризи­ку підприємств на випадок фінансових та інших витрат, що зумов­лені діями органів державної влади;

• встановлення пільгового оподаткування прибутків підприєм­ців, що здійснюють інноваційні проекти, модернізацію і відкрит­тя нових виробництв та інших напрямів, що мають вирішальне значення для розвитку економіки країни, вирішення соціальних проблем.

Матеріально-технічна підтримка охоплює:

• передавання або продаж на пільгових умовах підприємниць­ким структурам з державного сектору різноманітного устаткуван­ня виробничого призначення відповідно до процесу роздержавлен­ня і приватизації;

• комерціалізацію сфери торгівлі та громадського харчування;

• корпоратизацію великих і середніх підприємств різних галу­зей економіки;

• передавання в оренду недовантажених потужностей підпри­ємств;

• продаж на конкурсній основі об'єктів незавершеного будів­ництва, нежилих приміщень та невстановленого обладнання дер­жавної власності підприємцям за умови, якщо це відповідає інтере­сам розвитку економіки;

• створення технопарків і баз прокату обладнання для приско­реного розвитку інноваційної діяльності.

Організаційна підтримка має сприяти:

• налагодженню процедури регулювання підприємництва з боку державних інституцій виробленням раціональних форм обов'язко­вої звітності та порядку реєстрації нових суб'єктів підприємництва;

• доступності до документів, що регулюють створення, поря­док реєстрації та функціонування суб'єктів підприємництва;

• підготовці підприємницьких кадрів, інформованості їх з цих питань, що потребує відкриття спеціальних навчальних закладів;

• перепідготовці викладачів, організації інформаційних центрів, про­веденню наукових досліджень з питань підприємництва у держав­них наукових та навчальних закладах.

Отже, закони України створюють умови для розвитку вільної підприємницької діяльності, яка охоплює різні сторони економіч­ного життя і виявляється як економічна категорія, метод господа­рювання, тип економічного мислення.

КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ

1. Які риси властиві підприємцю:

а) здатний робити точні розрахунки, щоб отримати максимальний при­буток; б) вміє об'єднати людей для досягнення мети; в) знає, як ство­рити нові блага, поліпшувати їхню якість, підвищувати ефективність виробництва; г) відшукує невідомі, непередбачувані шляхи в економічній діяльності; д) вміє пристосовуватися до дій уряду, різних соціальних сил; е) наполегливий і гнучкий, готовий подолати перешкоди, коригу­вати тактику, щоб досягти стратегічних цілей.

2. Вкажіть на головну справу підприємця:

а) виготовлення нового блага або нової якості того чи іншого блага;

б) досягнення монополії у певному виді діяльності; в) освоєння нового ринку збуту; г) розвиток приватної ініціативи; д) одержання нового дже­рела сировини; є) досягнення концентрації виробництва і капіталу за рахунок придбання, злиття та поглинання інших підприємств.

3. Дайте відповідну назву таким функціям підприємця:

а) сприяння генеруванню та реалізації нових ідей, здійсненню техніко-економічних, наукових розробок, проектів, що пов'язані з господарським ризиком; б) діяльність, націлена на найбільш ефективне використання з погляду науки, техніки, управління й організації виробництва матеріаль­них, трудових, фінансових та інформаційних ресурсів; в) поєднання ресурсів в оптимальних пропорціях, здійснення контролю за їх викорис­танням.

4. Хто може бути суб'єктом підприємництва в Україні:

а) громадяни України; б) громадяни Молдови, росії, Білорусії та інших країн СНД; в) іноземці з країн далекого зарубіжжя; г) юридичні особи всіх форм власності; д) особи без громадянства; е) військовослужбовці; є) службові особи органів прокуратури, державної безпеки.

5. Які види діяльності можуть бути об'єктом підприємництва в Україні:

а) промислове виробництво засобів виробництва; б) виробництво пред­метів споживання; в) торгівля; г) виробництво зброї; д) розвідка і екс­плуатація корисних копалин; е) виготовлення та реалізація медика­ментів; є) юридична практика; ж) сільське господарство.

6. Які підприємства належать до колективної форми власності:

а) індивідуальне, засноване на приватній власності; б) сімейне, що ґрун­тується на приватній власності членів однієї сім"! з можливістю вико­ристання найманої робочої сили; в) орендні; г) акціонерні; д) колективні; е) спільні, що створюються на основі об'єднання різних власників; є) державні; ж) інноваційні.

7. Які права мають підприємці в Україні:

а) створювати будь-які підприємства; б) купувати повністю або частково майно та набувати майнові права; в) обирати постачаль­ників; г) встановлювати ціни і тарифи; д) отримувати доход, обмеже­ний по-датковою службою; е) користуватися матеріальною підтрим­кою з боку держави; є) самостійно встановлювати форми і системи оплати праці.

8. Визначіть обов'язки підприємців:

а) укладати трудові договори з громадянами, які приймаються на ро­боту; б) забезпечувати високий рівень доходів найманих працівників; в) здійснювати оплату праці особам, які працюють за наймом, що не нижча за мінімальні розміри; г) забезпечувати житлом працівників підприємства, які його не мають; д) забезпечувати надійну якість ви­роблюваних товарів; е) погоджувати свою діяльність з державними органами; є) отримувати ліцензію на діяльність у сферах, що підляга­ють ліцензуванню відповідно до чинного законодавства.

 

Тема лекції: «ФІНАНСОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА»

План

 

Чи тотожні поняття “фінанси” і “грошові відносини”

Як формується державний бюджет

• Як податки впливають на розвиток ринкових відносин в Україні

Що таке інфляція та які її форми

Як можна уникнути інфляції

Які особливості інфляційного процесу в Україні

Що являють собою кредитні відносини

Як кредит впливає на розвиток економіки

Які є форми кредиту за об'єктами кредитування

 

СУТНІСТЬ І ФУНКЦІЇ ФІНАНСІВ

ФІНАНСИ ЯК ЕКОНОМІЧНА КАТЕГОРІЯ

Існування товарного виробництва зумовлює об'єктивну не­обхідність ведення грошового господарства. Кошти, які підприєм­ства одержують за свою продукцію, вони використовують для замі­щення спожитих засобів виробництва, розширення виробництва і оплати праці. Частина коштів підприємств надходить до загально­державного фонду і розподіляється в централізованому порядку для задоволення суспільних потреб, для розвитку всього господарства та культури. Грошові фонди утворюються також для соціального, майнового і особистого страхування. Отже, економічна діяльність суспільства пов'язана з існуванням фінансів.

Фінанси — це сукупність економічних відносин, що пов’язані з утворенням, розподілом і використанням грошових коштів

Іноді вважають, що всі грошові відносини можна вважати фінансами. Проте грошові відносини і фінанси — це не тотожні поняття. Насправді, до сфери фінансів належать такі грошові відносини, які, по-перше, виражають відносини між суспільством в особі держави, 3 одного боку, і підприємствами і організаціями — з іншого, а також грошові відносини підприємств і організацій між собою; по-друге, грошові відносини, які знаходяться під контролем центрального (в Україні — Національного) банку.

СУБ'ЄКТИ І ВИДИ ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН

Для того щоб зрозуміти зміст і складність фінансових відносин, треба розглянути суб'єкти і види їх.

Суб'єктами фінансових відносин є держава, підприємство, його структурні підрозділи, державні органи різних рівнів управління громадські організації, члени суспільства.

Види фінансових відносин характеризують зміст грошових відно­син між суб'єктами. Часто вони набувають форми платежів, від­рахувань до фондів, розподілу доходів, різноманітних податків, пільг тощо.

Система суб'єктів і видів фінансових відносин в Україні досить складна (табл. 1).

Фінансова система в кожній країні має свої особливості. Вони визначаються економічними відносинами, що панують у країні, зміни в яких миттєво відбиваються на фінансах.

ФУНКЦІЇ ФІНАНСІВ

Розрізняють розподільчу, регулюючу, контролюючу і сти­мулюючу функції фінансів.

Розподільча функція характеризує розподіл фінансових ресурсів між регіонами, галузями, різними напрямами видатків підприємств і організацій. За допомогою цієї функції здійснюється розподіл ва­лового внутрішнього продукту, національного доходу, грошової виручки підприємств і організацій.

Регулююча функція в основному діє тоді, коли треба внести відповідні зміни до розподілу грошових ресурсів. В одному випадку регулююча функція має характер коригування розподілу доходів. Припустімо, надання додаткових коштів регіонам для усуне наслідків стихійних лих, виправлення прорахунків, що виникли в процесі виконання бюджетних надходжень або видатків, подолання диспропорційності в розвитку економіки, ліквідація відставання окремих галузей, забезпечення необхідних пріоритетів економічного розвитку. В інших випадках регулювання здійснюється для забезпечення стабілізації економіки, усунення кризових явищ. У ролі фінансових регуляторів виступають: індексація доходів Уселення; переоцінка основних фондів під впливом їх морального зносу; фінансовий захист підприємств від конкуренції.

Таблиця 1







Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.