Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Види інвестиційних проектів, класифікація та методи оцінювання їх економічної ефективності





 

В управлінні реальними інвестиціями вибір інвестиційних проектів та оцінювання їх економічної ефективності є одним із найвідповідальніших етапів.

Потреби підприємства в інвестиціях визначають з урахуван­ням можливостей залучення інвестиційних ресурсів за рахунок як внутрішніх, так і зовнішніх джерел фінансування та інвести­ційних проектів.

Велике значення інвестиційного проекту в управлінні капіта­льними інвестиціями полягає в тому, що це документ, який за­безпечує окремі напрями стратегічного розвитку підприємства шляхом реального інвестування, обґрунтовує потребу у відповід­них інвестиційних ресурсах у різних формах їх і містить систему відповідних управлінських рішень щодо забезпечення найефекти­вніших форм реалізації поставлених у ньому інвестиційних цілей.

Вибір ефективного інвестиційного проекту — важлива скла­дова управління реальними інвестиціями. Під час вибору інвес­тиційного проекту враховують характеристики, що розрізняють проекти, їх класифікаційні ознаки. Інвестиційні проекти можна класифікувати за такими ознаками:

1. Залежно від цільової спрямованості всі інвестиційні про­екти, що розробляються підприємствами, поділяються на проек­ти розвитку та проекти санації.

Інвестиційні проекти розвитку спрямовані на реалізацію стратегічних цілей підприємства, пов'язаних із зростанням обся­гу операційної діяльності, її диверсифікацією. До складу таких інвестиційних проектів відносять також ті, які пов'язані зі ство­ренням нових підприємств.

Інвестиційні проекти санації розробляються лише для діючих підприємств, які внаслідок неефективного управління, суттєвої зміни кон'юнктури ринку, застарілої технологічної бази значно зменшили обсяг збуту продукції і мають фінансові труднощі, які створюють реальну загрозу банкрутства. Метою розроблення та­ких інвестиційних проектів є проведення відповідної структурної перебудови підприємства (в галузі його інноваційної політики, маркетингової діяльності тощо), з тим щоб зберегти їх як само­стійні одиниці зі статусом юридичної особи або провести ефек­тивне злиття з іншим фінансово стійким підприємством. На су­часному етапі розвитку економіки України потреба у розробленні інвестиційних проектів санації виробничих підприємств досить

значна.

2. За напрямами виробничого розвитку, які відповідають конкретним цілям економічної стратегії підприємств, інвестицій­ ні проекти поділяються на проекти освоєння нової продукції; проекти вдосконалення (або впровадження нової) технології; проекти значного нарощення обсягів виробництва продукції, у тому числі з регіональною диверсифікацією цього виробництва; проекти освоєння нових ринків збуту продукції; проекти розши­рення сировинної бази (для підприємств добувних галузей економіки) тощо. Якщо проекти мають не одну, а кілька інвестицій­них цілей, вони за цією класифікаційною ознакою вважаються комплексними.

В узагальненому вигляді всі інвестиційні проекти за напряма­ми виробничого розвитку можна поділити на дві групи: інвести­ційні проекти, що збільшують потенціал виробництва продукції (товарів, послуг), та інвестиційні проекти, що збільшують по­тенціал збуту (реалізації) продукції.

3. Суттєвою класифікаційною ознакою інвестиційних проектів є конкретна форма здійснення реальних інвестицій. Урахову­ючи ці форми, пропонується така класифікація інвестиційних проектів:

• проекти, спрямовані на придбання цілісних майнових ком­плексів з метою забезпечення товарної або регіональної дивер­сифікації виробничої діяльності підприємства;

• проекти нового будівництва об'єктів із закінченим техноло­гічним циклом на спеціально відведених територіях;

• проекти реконструкції підприємства, пов'язані з суттєвим перетворенням виробничо-технологічних процесів на основі сучасних науково-технічних досягнень (у цих проектах може пе­редбачатися розширення окремих виробничих і невиробничих приміщень, будівництво замість знесених нових споруд цього самого призначення на території діючого підприємства);

• проекти модернізації активної частини основних виробни­чих засобів при конструктивній зміні всього або основного парку обладнання, машин і механізмів, що використовуються підпри­ємством; проекти придбання окремих видів матеріальних та ін­новаційних нематеріальних активів, які передбачаються до онов­лення (у зв'язку із фізичним або моральним зношуванням) або
збільшення (у зв'язку із розширенням обсягу виробничої діяль­ності), приросту оборотних товарно-матеріальних цінностей (за­пасів сировини, матеріалів, готової продукції, придбання інших алогічних активів, які забезпечують зростання обсягів і підви­щення ефективності виробничої діяльності у наступному періоді.

Більш узагальнено інвестиційні проекти модернізації активної частини основних засобів підприємства можуть розглядатися за класифікаційною ознакою конкретної форми їх здійснення, а саме:

• проекти, спрямовані на відтворення основних засобів;

• проекти придбання нових нематеріальних активів іннова­ційного характеру;

• проекти забезпечення приросту матеріальних оборотних за­собів.

 

4. Залежно від обсягу інвестування розрізняють проекти ма­лі, середні та великі. Критерієм такої класифікації проектів є об­сяг інвестиційних ресурсів, необхідний для їх реалізації (цей по­казник розглядається у грошовій формі).

5. Відповідно до терміну реалізації інвестиційні проекти по­діляють на три групи: короткострокові проекти (із загальним тер­міном реалізації до одного року); середньострокові проекти (із загальним терміном реалізації від одного до двох років); довго­строкові проекти (із загальним терміном реалізації понад два ро­ки). Наведені критерії поділу проектів за термінами реалізації ви­користовуються як у світовій, так і у вітчизняній практиці інвестиційної діяльності.

6. Залежно від участі окремих груп інвесторів у реалізації проекту їх поділяють на такі види: проекти, які реалізуються са­мим підприємством без сторонньої допомоги; проекти, які реалі­зуються за участі інших вітчизняних інвесторів (до них відносять також проекти, які реалізуються за рахунок фінансування із дер­жавного бюджету для державних підприємств); проекти, які реа­лізуються за участі іноземних інвесторів. Така класифікація інвестиційних проектів певною мірою визначає вимоги до структури та рівня обґрунтування їхніх окремих розділів.

Ефективність інвестиційних проектів оцінюється на основі таких методичних підходів: оцінки повернення інвестованого капіталу на основі показника грошового потоку, який форму­ється за рахунок сум чистого прибутку та амортизаційних відра­хувань у процесі експлуатації інвестиційних проектів; обов'язко­вого приведення до теперішньої вартості як інвестованого капіталу, так і сум грошового потоку; вибору диференційова­ної ставки процента (дисконтної ставки) у процесі дисконту­вання грошового потоку для різних інвестиційних проектів.

Для прийняття рішень про довгострокові інвестиції виникає потреба в прогнозуванні їх ефективності. Для цього потрібний аналіз витрат за тривалий період.

Основними методами оцінки є:

а) розрахунок строку окупності інвестицій (t);

б) розрахунок індексу рентабельності інвестицій (IR);

в) визначення чистого приведеного ефекту (NPV);

г) визначення внутрішньої норми дохідності (IRR);

д) розрахунок середньозваженого строку життєвого циклу ін­вестиційного проекту, тобто дюрації (Д).

Оцінюючи ефективність інвестицій, потрібно брати до уваги не тільки строки їх окупності, а й дохід на вкладений капі­тал, для чого розраховується індекс рентабельності (IR) і рівень рентабельності інвестицій (R):

 

IR = Очікувана сума доходу / Очікувана сума інвестицій

R = Очікувана сума прибутку / Очікувана сума інвестицій

 

Для визначення вартості, яку матимуть інвестиції через кілька років, згідно з методом складних процентів застосовують таку формулу:

FV=PV(1+r)n,

де FV — майбутня вартість інвестицій через п років;

PV — початкова сума інвестицій;

r — ставка процентів у вигляді десяткового дробу;

п — число років у розрахунковому періоді.

Якщо виникає необхідність порівняти умови фінансових опе­рацій, що передбачають різні періоди нарахування процентів, то в цьому разі відповідні процентні ставки приводяться до їх річно­го еквівалента за такою формулою:

де EFR — ефективна ставка процента (ставка порівняння);

т — число періодів нарахування;

r — ставка процента.

Метод дисконтування грошових надходжень (ДГН) — дослі­дження грошового потоку — від майбутнього до поточного мо­менту. Він дає змогу привести майбутні грошові надходження до нинішніх умов. Для цього використовується така формула:

 

де Kd — коефіцієнт дисконтування.

Якщо нарахування процентів здійснюється т раз у році, то для розрахунку поточної вартості майбутніх доходів PV викорис­товується така формула:

Інакше кажучи, дисконтування грошових надходжень викори­стовується для визначення суми інвестицій, які необхідно вклас­ти нині, щоб довести їх вартість до необхідної величини за заданої ставки процента.

Дисконтування грошових надходжень покладено в основу ме­тодів визначення чистої приведеної (поточної) вартості проектів і рівня їх рентабельності.

У процесі фінансового аналізу використовують насамперед два основні показники оцінки ефективності інвестиційних проек­тів, що ґрунтуються на методі дисконтування грошових потоків у часі — «чиста приведена вартість» (net present value, NPV) та «внутрішня норма дохідності» (internal rate of return, IRR). Вони мають певні особливості застосування для оцінювання ефектив­ності інвестиційних проектів, що полягають в такому.

Показник чистої приведеної вартості дає змогу порівняти те­перішню вартість майбутніх доходів від реалізації інвестиційного проекту (у фазі його експлуатації) з інвестиційними витратами, які необхідно здійснити в поточному періоді. Чиста приведена вар­тість являє собою різницю між теперішньою вартістю (сумою) чи­стого грошового потоку та сумою інвестиційних витрат за проектом. При цьому сума чистого грошового потоку має дисконту­ватися до того інтервалу часу, в якому передбачається початок ре­алізації інвестиційного проекту, а відповідно і здійснення інвести­ційних витрат за ним (таке дисконтування має провадитись за по­стійною ставкою процента, обраною для проведення розрахунків, окремо за кожним інтервалом часу, що передбачається).

Розрахунки за методом чистої приведеної (поточної) вартості (NPV) здійснюються у такій послідовності.

1. Визначається поточна вартість витрат 0), тобто обсяг інве­стицій, який потрібно зарезервувати для проекту.

2. Розраховується поточна вартість майбутніх грошових пото­ків від проекту, для чого доходи за кожний рік CF (кеш-флоу) приводяться до поточної дати:

 

де r — ставка процента.

3. Поточна вартість витрат (І0) порівнюється з поточною вартістю доходів (PV). Різниця між ними складає чисту приведену (поточну) вартість доходів (NPV):

 

У випадку, коли гроші в проект інвестуються не разово, а час­тинами протягом кількох років, для розрахунку NPV застосову­ють таку формулу:

 

де Id — дисконтована сума інвестиційних витрат;

п — число періодів отримання доходів;

j — число періодів інвестування коштів у проект.

У процесі оцінки ефективності інвестиційних проектів широ­ко використовують також показник внутрішньої норми дохідно­сті. Він характеризує ставку дисконту, за якої дисконтована вар­тість чистого грошового потоку за інвестиційним проектом дорівнює теперішній вартості інвестиційних витрат за ним. Отже, внутрішня норма дохідності являє собою таку ставку дисконту, за якої показник чистої приведеної вартості за інвестиційним проектом набирає нульового значення.

Внутрішня норма дохідності визначає максимально допусти­му ставку дисконту, за якої можна інвестувати кошти без яких-небудь втрат для власника. її значення знаходять із такого рів­няння:

 

Економічний зміст даного показника полягає в тому, що він визначає очікувану норму дохідності або максимально допусти­мий рівень інвестиційних витрат у проект, що оцінюється. IRR має бути вищим середньозваженої ціни інвестиційних ресурсів:

IRR > СС,

де СС — середньозважена ціна інвестиційних ресурсів.

Показник індекс дохідності інвестицій потребує для розра­хунку ту саму інформацію про дисконтовані грошові потоки, що й показник чистої приведеної вартості. Однак при розрахунках індексу дохідності замість знаходження різниці між поточною вартістю інвестиційних витрат і дисконтованою (теперішньою) вартістю майбутнього чистого грошового потоку, пов'язаного з реалізацією інвестиційного проекту, визначають співвідношен­ня цих показників. Загальна формула, за якою ведуться розра­хунки індексу дохідності за інвестиційним проектом, має такий вигляд:

де ІДІ— індекс дохідності за інвестиційним проектом;

ЧГП — загальна сума дисконтованого чистого грошового по­току за інвестиційним проектом;

IB — загальна теперішня вартість інвестиційних витрат за проектом.

Показник індекс прибутковості інвестицій розраховується на основі інформації про обсяг інвестованого капіталу і суми чи­стого прибутку від операційної діяльності в процесі експлуатації інвестиційного проекту. Цей показник визначають на основі при­бутку за один рік, коли інвестиційний проект має уже експлуату­ватись. Однак у процесі фінансового аналізу інвестиційних прое­ктів розрахунки цього показника можуть проводитися і для різних ступенів використання виробничих потужностей в окремі роки їх експлуатації. Суму чистого прибутку в окремі роки май­бутньої експлуатації інвестиційного проекту має бути відповідно дисконтовано (тобто визначено у теперішній вартості).

Індекс прибутковості інвестицій розраховують за такою фор­мулою:

де ІПІ — індекс прибутковості за інвестиційним проектом, %;

ЧПр — річна сума дисконтованого чистого прибутку у фазі експлуатації інвестиційного проекту;

IB — загальна теперішня вартість інвестиційних витрат за проектом.

Показник періоду окупності інвестицій характеризує обсяг часу, необхідного для повного повернення інвестиційних витрат, пов'язаних із реалізацією проекту. Таке повернення відбувається у формі чистого грошового потоку, який складається із суми як чистого прибутку, так і амортизаційних відрахувань за основни­ми фондами і нематеріальними активами, що використовуються.

Період окупності інвестицій розраховують за такою фор­мулою:

де ПОІ — період окупності інвестицій за проектом;

IB — загальна теперішня вартість інвестиційних витрат за проектом;

ЧГПр — середньорічна сума дисконтованого чистого грошо­вого потоку за інвестиційним проектом.

 







Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.